Ухвала

від 01.07.2024 по справі 380/11390/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11390/22

У Х В А Л А

з питань відводу

01 липня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Львівської обласної прокуратури про відвід судді Мартинюка В.Я. в адміністративній справі за позовом Керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області до Городоцької міської ради Львівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінхауз компані» про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

На розгляді судді Львівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом представника Керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області про відвід судді в адміністративній справі за позовом Керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області до Городоцької міської ради Львівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінхауз компані» про визнання протиправним та скасування рішення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано для розгляду судді Мартинюк В.Я.

25.06.2024 за вх.№48176 від представника Львівської обласної прокуратури до суду надійшла заява про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду Мартинюк В.Я.

В обґрунтування заяви про відвід судді, зазначає, що справа перебуває в провадженні судді Мартинюка В.Я. майже два роки і за цей час ним винесено два незаконні процесуальні рішення, які в подальшому скасовані в касаційному та апеляційному порядку. Незаконне та необґрунтоване залишення позову без розгляду та зупинення провадження у справі призвело до затягування строків її розгляду і перебування учасників справи в стані невизначеності. Вказані обставини можуть свідчити про упередженість та необ`єктивність головуючого судді Мартинюка В.Я..

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 заяву представника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області від 25.06.2024 року про відвід судді Мартинюку В.Я. в адміністративній справі №380/11390/22 за позовом Керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області до Городоцької міської ради Львівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінхауз компані» про визнання протиправним та скасування рішення, - передати для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду, в порядку, передбаченому ч.1 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України. та передано таку для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду заяви про відвід.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку заяву передано для розгляду судді Сподарик Н.І.

Відповідно до ч.8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.36 КАС України, згідно з ч.ч.1-3 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

У відповідності до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.3 ст.39 КАС України відвід повинен бути вмотивованим.

Як на підставу відводу представник позивача вказує на обставини, які не передбачені ч. 1 ст. 36 КАС України та не підтвердженні жодними доказами.

Проаналізувавши викладені в заяві представника позивача доводи суд приходить висновку, що такі стосуються процесуальних дій судді, носять оціночний характер і не можуть слугувати доказами упередженості судді при розгляді адміністративної справи №380/11390/22. Крім цього, вказана заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді Мартинюк В.Я. у розгляді цієї справи відповідно до ст.36 КАС України.

При цьому незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

При вирішенні питання про відвід судді суд враховує практику Європейського суду з прав людини.

Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» від 17.07.1997, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п. п. 103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013, «для того, щоб встановити, чи може суд вважатися «незалежним» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (2) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності.

Водночас, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії».

При вирішенні того, чи є у цій конкретній справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя може бути небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» та п. 58 рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» від 07.08.1996).

З огляду на наведене суд вважає, що заява представника позивача про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду Мартинюк В.Я. від розгляду адміністративної справи 380/11390/22 є необґрунтованою, а тому в задоволенні такої слід відмовити.

Керуючись статтями ст.ст. 36-40, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника Львівської обласної прокуратури від 25.06.2024 (вх.№48176) про відвід судді Мартинюк В.Я. в адміністративній справі № 380/11390/22 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги за наслідками розгляду справи по суті.

Суддя Сподарик Наталія Іванівна