Рішення

від 17.06.2024 по справі 201/12576/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/12576/23

Провадження № 2/204/1066/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, в особі судді Приваліхіної А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної дирекції «НАСК «ОРАНТА» про стягнення заборгованості за договором страхування, -

В С Т А Н О В И В:

12жовтня 2023року ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом доДніпропетровської обласноїдирекції НАСК«ОРАНТА»,із вимогоюпро стягненнязаборгованості задоговором страхуванняу сумі664022гривні 97копійок,яка складаєтьсяз:21803гривні 602копійок сплачений позивачемстраховий платіж;1731гривня 15копійок 3%річних;8619гривень 89копійок інфляційне збільшення;631868гривень 33копійки пеня запрострочення зобов`язання (а. с. 1-8).

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 30 липня 2020 року він з відповідачем уклав договір добровільного страхування транспортного засобу УБ № 1491146, строком з 30 липня 2020 року по 30 липня 2021 року. Відповідно до листа Дніпропетровської обласної дирекції НАСК «ОРАНТА» за вих. № 0490-06-32/100 від 17 лютого 2021 року, на підставі п. 14.3 вказаного договору, його дію було припинено. Зазначає, що п. 14.6 вищевказаного договору страхування визначено, що у разі дострокового припинення дії договору на вимогу страховика страхувальнику повертається повністю сплачені ним страхові платежі. Стверджує, що ним було сплачено загальний страховий платіж у повному обсязі, відповідно до вимог п. 1.9 договору, у розмірі 21803 гривні 60 копійок. Вказує, що 09 листопада 2021 року страховиком було отримано його досудову вимогу за № 03/21з-5 від 02 листопада 2021 року, якою відповідачу було запропоновано протягом 7 днів повернути страховий платіж у розмірі 21803 гривні 60 копійок, однак до теперішнього часу страхові платежі йому не повернуті, відповідь на претензію не надана. Тому, прохає суд стягнути з відповідача неповернуті страхові платежі у сумі 21803 гривні 60 копійок, разом зі 3 % річних у сумі 1731 гривня 15 копійок, інфляційними витратами у сумі 8619 гривень 89 копійок, пенею (відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів») у сумі 631868 гривень 33 копійки та витрати на правову допомогу у сумі 15000 гривень.

14 листопада 2023 року вказана справа надійшла на адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (а. с. 44).

Ухвалою суду від 20 листопада 2023 року справу прийнято до свого провадження та відкрито спрощено позовне провадження, без виклику сторін (а. с. 49), копія якої надіслана учасникам справи 20 листопада 2023 року за вихідним № 34657/23-вих/2/204/4418/23 (а. с. 50).

17 січня 2024 року на адресу суду, через підсистему «Електронний суд», надійшла письмова заява представниці відповідача ОСОБА_2 (а. с. 85-86 та на звороті), яка по суті є відзивом на позовну заяву, в якій вона позовні вимоги не визнає, проти їх задоволення заперечує.

В обґрунтування заяви зазначає, що 30 липня 2020 року між ОСОБА_1 та Дніпропетровською обласною дирекцією ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу УБ № 1491146, яким забезпечено транспортний засіб Lexus IS250, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , строком з 30 липня 2020 року по 30 липня 2021 року на страхову суму 364000 гривень. Також, 31 липня 2020 року сторонами укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР 8458018, строком з 31 липня 2020 року по 30 липня 2021 року, яким забезпечено той же транспортний засіб Lexus IS250 на страхову суму: за шкоду життю та здоров`ю 260000 гривень, майну 130000 гривень. Крім того, 30 липня 2020 року сторонами було укладено Договір комплексного страхування Автопарасолька, серія ЕАП 0050736 на страхову суму 500000 гривень. Вказує, що постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2020 року по справі № 203/3094/20 встановлено, що 18 серпня 2020 року о 15 годині 00 хвилин в м. Дніпро, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lexus IS250, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по парковці за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 16, а саме парковка закладу «Поплавок», рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб Opel Vivaro, водієм якого є ОСОБА_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 10.9 ПДР України. Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2021 року по справі № 203/4453/20 встановлено, що водій ОСОБА_1 20 листопада 2020 року о 17 годині 45 хвилин в м. Дніпрі, на перехресті вул. Боброва з пров. Січових, керуючи транспортним засобом Lexus IS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював обгін, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом Renault Logan, під керуванням ОСОБА_4 . Обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Зазначає, що разом з тим, суд звернув увагу, що відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих ним під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також, поданого ним до суду клопотання, останній не заперечує факту порушення ним правил дорожнього руху, а саме, того, що він рухався по зустрічній смузі для руху. Вказаними діями водія ОСОБА_1 було порушено п. 14.6а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2021 року по справі № 203/721/21, встановлено, що 16 лютого 2021 року о 10 годині 55 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Lexus IS 250, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не зменшив швидкість руху аж до зупинки транспортного засобу та здійснив наїзд на автомобіль VOLKSSWAGEN PASSAT, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який стояв попереду та продовжуючи некерований рух здійснив наїзд на автомобіль TOYOTA CAMRY, який стояв попереду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 порушив п.12.3 ПДР України. Таким чином, згідно з платіжними інструкціями, за полісом ОСЦПВ від 30 липня 2020 року власникам потерпілих транспортних засобів ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було виплачено 136157 гривень. Так, 130000 гривень було перераховано на рахунок ФОП ОСОБА_5 зі призначенням «Стр.вiдшк. на ремонт автомоб. Volkswagen Passat, д/н НОМЕР_2 . Дог. № НОМЕР_3 30.07.2020р., власник ОСОБА_6 2225717655 Без ПДВ». Сума у розмірі 6157 гривень на ремонт TOYOTA CAMRY перерахована в рахунок «Стр.вiдшк. ОСОБА_7 (2900611544) по Дог. №АР-8458018 вiд 30.07.2020 Без ПДВ». За Договором добровільного страхування транспортного засобу УБ № 1491146 від 30 липня 2020 року ОСОБА_1 відшкодовано ремонт власного транспортного засобу Lexus IS250 на суму 216673 гривні 90 копійок. Крім того, зазначає, що не відповідають дійсності доводи позивача про те, що він вніс загальний страховий платіж у повному обсязі у розмірі 21803 гривні 60 копійок, оскільки, відповідно до наявних у відповідача квитанцій, позивачем було сплачено: за Договором добровільного страхування транспортного засобу УБ № 1491146 від 30 липня 2020 року внесено 1000 гривень та 4450 гривень 90 копійок, а всього 5450 гривень 90 копійок; за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР 8458018 від 31липня 2020 року ОСОБА_1 внесено 1522 гривні; за Договором комплексного страхування Автопарасолька серія ЕАП 0050736 внесено 300 гривень, а всього за трьома договорами внесено 7272 гривні 90 копійок, при цьому на суму 16352 гривні 70 копійок ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було здійснено взаємозалік. Вказує, що відповідно до вимог п. 14.5. Договору у разі дострокового припинення дії Договору на вимогу Страховика Страхувальнику повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням Страхувальником умов Договору, у тому числі при збільшенні ступеня страхового ризику у разі відмови Страхувальника внести зміни до умов Договору та внести додатковий страховий платіж згідно п. 10.2.4 Договору, то Страховик повертає Страхувальнику внесені страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії Договору з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи у розмірі 35%, фактичних виплат страхового

відшкодування, що були здійснені (чи будуть) здійснені за Договором. Таким чином, ОСОБА_1 вчинено 3 (три) ДТП, внаслідок яких відповідачем виплачено за Договором добровільного страхування транспортного засобу УБ № 1491146 від 30 липня 2020 року 216673 гривні 90 копійок, а загалом за обома Договорами відшкодовано 352830 гривень 90 копійок, ремонт транспортного засобу позивача, як і потерпілих ТЗ, повністю відшкодований. Натомість, п. 10.2.12 Розділу 10.2. Договору добровільного страхування транспортного засобу УБ № 1491146 від 30 липня 2020 року передбачено, що страхувальник зобов`язаний уживати всіх необхідних заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку. Однак, як вбачається з вищевказаних судових рішень, позивачем було грубо порушено умови Договору, оскільки останній не намагався уникнути зіткнень, а навпаки, при скоєнні ДТП 20 листопада 2020 року він рухався по зустрічній смузі, а 16 лютого 2021 року створив ДТП з декількома постраждалими транспортними засобами через те, що не зменшив швидкість руху аж до зупинки транспортним засобом. Таким чином, Дніпропетровською дирекцією ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було прийнято рішення про розірвання Договору добровільного страхування транспортного засобу УБ № 1491146 від 30 липня 2020 року. Разом з цим, зазначає, що вимогами до вимог п.п. 18.2. ст. 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів), встановлено, що у разі дострокового припинення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик вилучає страховий поліс та анулює його і за умови відсутності виплат страхового відшкодування за цим договором повертає страхувальнику частку страхового платежу, яка обчислюється пропорційно до періоду страхування, що залишився до закінчення строку дії договору, з утриманням, у передбачених законом випадках, понесених витрат на ведення справи, але не більше 20 відсотків цієї частки. Натомість, вважає, що ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було виконано обов`язки, взяті на себе при укладанні Договорів у повному обсязі, а тому відсутні будь-які підстави для повернення начебто сплаченого страхового платежу.

Станом на дату розгляду справи відповідь на відзив на адресу суду не надходила.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про залишення без задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 30 липня 2020 року між ОСОБА_1 та Дніпропетровською обласною дирекцією ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу УБ № 1491146 за програмою «Стандарт», яким забезпечено транспортний засіб Lexus IS250, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, синього кольору, на страхову суму 364000 гривень. Строк дії договору з 00 годин 00 хвилин 31 липня 2020 року до 24 години 00 хвилин 30 липня 2021 року (а. с. 20-27, 92-95 та на звороті).

Так, п. 1.7 вказаного договору визначено, що страховий тариф становить 5,99 % від страхової суми, а страховий платіж 21803 гривні 60копійок.

При цьому, п. 1.11 вказаного договору визначено порядок внесення страхового платежу: 5450 гривень 90 копійок по 30 липня 2020 року (за період з 31 липня 2020 року по 30 жовтня 2020 року), 5450 гривень 90 копійок по 30 жовтня 2020 року (за період з 31 жовтня 2020 року по 30 січня 2021 року), 5450 гривень 90 копійок по 30 січня 2021 року (за період з 31 січня 2021 року по 30 квітня 2021 року), 5450 гривень 90 копійок по 30 квітня 2021 року (за період з 01 травня 2021 року по 30 липня 2021 року).

Також, 30 липня 2020 року сторонами укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР 8458018, строком з 31 липня 2020 року по 30 липня 2021 року, яким забезпечено той же транспортний засіб Lexus IS250 на страхову суму: за шкоду життю та здоров`ю 260000 гривень, майну 130000 гривень (а. с. 91).

30 липня 2020 року сторонами було укладено Договір комплексного страхування Автопарасолька, серія ЕАП 0050736 на страхову суму 500000 гривень (а. с. 91 на звороті).

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2020 року по справі № 203/3094/20 (а. с. 107), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід Держави.

Так, зі змісту вказаної постанови суду вбачається, що 18 серпня 2020 року о 15 годині 00 хвилин в м. Дніпро, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lexus IS250, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по парковці за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 16, а саме парковка закладу «Поплавок», рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб Opel Vivaro, водієм якого є ОСОБА_8 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 10.9 ПДР України.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2021 року по справі № 203/4453/20 (а. с. 104 на звороті-106), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід Держави.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що водій ОСОБА_1 20 листопада 2020 року о 17 годині 45 хвилин в м. Дніпрі, на перехресті вул. Боброва з пров. Січових, керуючи транспортним засобом Lexus IS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював обгін, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом Renault Logan, під керуванням ОСОБА_4 . Обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Зазначає, що разом з тим, суд звернув увагу, що згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих ним під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також, поданого ним до суду клопотання, останній не заперечує факту порушення ним правил дорожнього руху, а саме, того, що він рухався по зустрічній смузі для руху. Вказаними діями водія ОСОБА_1 було порушено п. 14.6а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2021 року по справі № 203/721/21 (а. с. 106 на звороті), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід Держави.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 16 лютого 2021 року о 10 годині 55 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Lexus IS 250, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не зменшив швидкість руху аж до зупинки транспортного засобу та здійснив наїзд на автомобіль VOLKSSWAGEN PASSAT, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який стояв попереду та продовжуючи некерований рух здійснив наїзд на автомобіль TOYOTA CAMRY, який стояв попереду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 порушив п.12.3 ПДР України.

17 лютого 2021 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА» листом за вих. № 0490-06/32/100 (а. с. 19), повідомило позивача про дострокове припинення, з 17 лютого 2021 року, договору добровільного страхування транспортного засобу УБ № 1491146 від 30 липня 2020 року.

02 листопада 2021 року адвокат Черненков Д., в інтересах позивача, звернувся до з досудовою вимогою про повернення сплачених страхових платежів до відповідача (а. с. 12).

Із платіжної інструкції № 61381 від 21 грудня 2020 року (а. с. 96) вбачається, що ПАТ «НАСК «Оранта» сплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування за договором № УБ-1491146 від 30 липня 2020 року у сумі 86406 гривень 78 копійок, без ПДВ.

Із платіжної інструкції № 21172 від 26 квітня 2021 року (а. с. 97) вбачається, що ПАТ «НАСК «Оранта» сплачено ФОП ОСОБА_5 страхове відшкодування на ремонт автомобіля VOLKSSWAGEN PASSAT, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник ОСОБА_6 , за договором № АР-8458018 від 30 липня 2020 року у сумі 130000 гривень, без ПДВ.

Із платіжної інструкції № 15100 від 24 березня 2021 року (а. с. 98) вбачається, що ПАТ «НАСК «Оранта» сплачено ФОП ОСОБА_9 страхове відшкодування на ремонт автомобіля Lexus IS 250, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власник ОСОБА_1 , за договором № УБ № 1491146 від 30 липня 2020 року у сумі 113914 гривень 42 копійки, без ПДВ.

Із платіжної інструкції № 15099 від 24 березня 2021 року (а. с. 99) вбачається, що ПАТ «НАСК «Оранта» сплачено ОСОБА_7 страхове відшкодування по договору № АР-8458018 від 30 липня 2020 року у сумі 6157 гривень, без ПДВ.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приписами ст. 13ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Нормою ст. 81ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами п. 1 ч. 2 ст.11ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Так, звертаючись з вказаним позовом до суду позивач посилався на те, що укладений ним з відповідачем договір добровільного страхування транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а. с. 20-27) розірваний останнім достроково, на підставі п. 14.3 цього договору, а тому відповідач, за вказаних обставин, відповідно до вимог п. 14.6 цього договору, повинен йому повернути сплачені ним внески у сумі 21803 гривні 60 копійок, а також 3 % річних, інфляційне збільшення та пеню за прострочення зобов`язання відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів, а всього 664022 гривні 97 копійок, на підтвердження чого, надано відповідний договір страхування (а. с. 20-27).

Однак, суд зазначає, що наданий позивачем договір добровільного страхування транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а. с. 20-27), наданий останнім на 8 аркушах до пункт 13.17 (включно) цього договору, натомість пункти договору, на які посилається позивач (п. п. 14.3 та 14.6), матеріали справи не містять, що позбавляє суд можливості перевірити обґрунтованість позовних вимог та наявність/відсутність підстав для їх задоволення.

Разом з цим, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем за вказаним договором страхування відповідно до його умов сплачено лише перший страховий платіж 30 липня 2020 року (за період з 31 липня 2020 року по 30 жовтня 2020 року), що підтверджується наданими відповідачем квитанціями № 2037-5018-0742-3162 від 30 липня 2020 року на суму 1000 гривень та № 2037-5016-5935-4449 від 30 липня 2020 року на суму 4450 гривень 90 копійок (а. с. 90).

Натомість, доказів про сплату інших платежів, відповідно до вимог п. 1.11 договору страхування № УБ 1491146 від 30 липня 2020 року, позивачем суду не надано, а відповідачем така сплата заперечується.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що договір добровільного страхування транспортного засобу № УБ 1491146 в частині обґрунтування позовних вимог щодо повернення сплачених позивачем внесків у сумі 21803 гривні 60 копійок (п. 14.3, 14.6) позивачем наданий не в повному обсязі, а доказів виконання ним вимог п. 1.11 вказаного договору щодо сплати ним страхових внесків на суму 21803 гривні 60 копійок, ним суду не надано, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині, не доведені позивачем сукупністю належних, допустимих та достатніх доказів, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних, інфляційного збільшення та пені відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів», суду зазначає наступне.

Так, як вимоги позивачів про стягнення інфляційного збільшення, 3 % річних та пені за прострочення виконання зобов`язання є по суті похідними вимогами від первісної вимоги, яка в судовому порядку під час розгляду справи не знайшла свого підтвердження та не була доведена стороною позивача належними, достатніми та допустимими доказами, натомість у повному обсязі спростована стороною відповідача, суд дійшов висновку про те, що право позивача не є таким, що порушене відповідачем, а відтак похідні вимоги також не підлягають задоволенню, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Разом з цим, суд зазначає про те, положення пункту 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» на спірні правовідносини не поширюється, а тому посилання позивача на вказану норму є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суд від 11 березня 2015 року у справі № 6-126цс14, а підстав для її відступу у суду не має.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що стаття 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Отже, при ухваленні рішення по суті, суд повинен вживати всіх заходів задля того, щоб судове рішення було не лише законним, але й справедливим.

Європейський суд з прав людини вказав у своєму рішенні «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

На підставі приписів ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, судовий збір не відшкодовується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 279, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до Дніпропетровської обласної дирекції «НАСК «ОРАНТА» (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 55; ЄДРПОУ 40813177) про стягнення заборгованості за договором страхування залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна