Постанова

від 12.11.2024 по справі 201/12576/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9192/24 Справа № 201/12576/23 Суддя у 1-й інстанції - Приваліхіна А. І. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

за участі секретаря судового засідання Драгомерецької А.О.,

розглянувши відкритов залісудових засіданьДніпровського апеляційногосуду вмісті Дніпросправу,що виниклаз цивільнихправовідносин запозовом ОСОБА_1 до Дніпропетровськоїобласної дирекціїПублічного акціонерноготовариства «Національнаакціонерна страховакомпанія «Оранта»про стягненнязаборгованості задоговором страхування,в якійподана апеляційнаскарга ОСОБА_1 на рішенняКрасногвардійського районногосуду м.Дніпропетровська від17червня 2024року,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі ПАТ «НАСК «Оранта») в якому виклав вимоги про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за договором страхування в розмірі 664 022,97грн, яка складається із: 21 803,60грн сплачений страховий платіж; 1 731,15грн 3 % річних; 8 619,89грн інфляційне збільшення; 631 868,33грн пеня за прострочення зобов`язання відповідно до статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»; а також витрати на правову допомогу в розмірі 15 000,00грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30 липня 2020року він уклав з відповідачем договір добровільного страхування транспортного засобу УБ № 1491146-Договір страхування, строком з 30 липня 2020року по 30 липня 2021року. Відповідно до листа Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ «НАСК«Оранта» за вих. № 0490-06-32/100 від 17 лютого 2021року, на підставі пункту 14.3 вказаного договору, його дію було припинено. Зазначав, що пунктом 14.6 вищевказаного договору страхування визначено, що у разі дострокового припинення дії договору на вимогу страховика страхувальнику повертається повністю сплачені ним страхові платежі. Стверджував, що ним було сплачено загальний страховий платіж у повному обсязі, відповідно до вимог пункту 1.9 договору, в розмірі 21 803,60грн. Вказував, що 09 листопада 2021року страховиком було отримано його досудову вимогу за № 03/21з-5 від 02 листопада 2021року, якою відповідачу було запропоновано протягом 7 днів повернути страховий платіж в розмірі 21 803,60грн, однак до теперішнього часу страхові платежі йому не повернуті, відповідь на претензію не була надана.

Рішенням Красногвардійського районногосуду м.Дніпропетровська від17червня 2024року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, виклав вимогу про скасування рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що суд першої інстанції помилково вважав, що позивачем внесено лише першу частину страхового платежу, оскільки інші три частини були утримані відповідачем із сум страхового відшкодування за трьома дорожньо-транспортними пригодами. Позивач наголошує, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що на момент повідомлення відповідачем позивача про дострокове припинення договору страхові платежі були внесені згідно вимог чинного законодавства України та умов договору в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про доставку електронного листа і смс-повідомлення та отримання документів в електронному суді.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 липня 2020року між ОСОБА_1 та Дніпропетровською обласною дирекцією ПАТ «НАСК«Оранта» було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № УБ 1491146 за програмою «Стандарт», яким забезпечено транспортний засіб марки «Lexus IS250», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, синього кольору, на страхову суму 364 000,00грн. Строк дії договору з 00 годин 00 хвилин 31 липня 2020року до 24 години 00 хвилин 30 липня 2021року (а.с.20-27, 92-95 та на звороті).

Пунктом 1.7 Договору страхування визначено страховий тариф, який становив 5,99 % від страхової суми, а страховий платіж 21 803,60грн.

Пунктом 1.11 Договору страхування визначено порядок внесення страхового платежу: 5 450,90грн по 30 липня 2020року (за період з 31 липня 2020року по 30 жовтня 2020року), 5 450,90грн по 30 жовтня 2020року (за період з 31 жовтня 2020року по 30 січня 2021року), 5 450,90грн по 30 січня 2021року (за період з 31 січня 2021року по 30 квітня 2021року), 5 450,90грн по 30 квітня 2021року (за період з 01 травня 2021року по 30 липня 2021року).

Також, 30 липня 2020року між сторонами укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР 8458018, строком з 31 липня 2020року по 30 липня 2021року, яким забезпечено той же транспортний засіб марки «Lexus IS250» на страхову суму: за шкоду життю та здоров`ю 260 000,00грн, майну 130 000,00грн (а.с.91).

30 липня 2020року між сторонами було укладено договір комплексного страхування «Автопарасолька», серія ЕАП 0050736 на страхову суму 500 000,00грн (а.с.91 на звороті).

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2020 року у справі № 203/3094/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави (а.с.107). Зі змісту постанови вбачається, що 18 серпня 2020року о 15 годині 00 хвилин в місті Дніпро водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Lexus IS250», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись по території парковки за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 16, біля закладу «Поплавок», заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб марки «Opel Vivaro», водієм якого є ОСОБА_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_1 порушив пункт 10.9 ПДР України.

Постановою Кіровськогорайонного судум.Дніпропетровська від20січня 2021рокуу справі№ 203/4453/20 ОСОБА_1 визнано винниму вчиненніправопорушення,передбаченого статтею124КУпАП танакладено нанього адміністративнестягнення увигляді штрафув дохіддержави (а.с.104на звороті-106). Зі змісту вказаної постанови вбачається, що водій ОСОБА_1 20 листопада 2020року о 17 годині 45 хвилин в місті Дніпрі, на перехресті вулиці Боброва з провулком Січових Стрільців, керуючи транспортним засобом марки «Lexus IS», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював обгін, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Renault Logan», під керуванням ОСОБА_3 . Обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

В письмових пояснень ОСОБА_1 , під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також в поданому ним до суду клопотанні, не заперечував факт порушення ним правил дорожнього руху, а саме, того, що він рухався по зустрічній смузі руху.

Вказаними діями водія ОСОБА_1 було порушено пункт 14.6а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність статтею 124 КУпАП.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2021року у справі № 203/721/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави (а.с.106 на звороті). Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 16 лютого 2021року о 10 годині 55 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Lexus IS 250», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не зменшив швидкість руху аж до зупинки транспортного засобу та здійснив наїзд на автомобіль марки «VOLKSSWAGEN PASSAT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який стояв попереду та продовжуючи некерований рух здійснив наїзд на автомобіль марки «TOYOTA CAMRY», який стояв попереду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 порушив пункт 12.3 ПДР України.

17 лютого 2021року ПАТ «НАСК«Оранта» листом за вих. № 0490-06/32/100 повідомило позивача про дострокове припинення з 17 лютого 2021року договору добровільного страхування транспортного засобу № УБ 1491146 від 30 липня 2020року (а.с.19).

02 листопада 2021року адвокат Черненков Д., який діяв в інтересах позивача, звернувся до відповідача з досудовою вимогою про повернення сплачених страхових платежів (а.с.12).

Із платіжної інструкції № 61381 від 21 грудня 2020року вбачається, що ПАТ «НАСК «Оранта» сплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування за договором № УБ-1491146 від 30 липня 2020року в сумі 86 406,78грн, без ПДВ (а.с.96).

Із платіжної інструкції № 21172 від 26 квітня 2021року вбачається, що ПАТ «НАСК «Оранта» сплачено ФОП ОСОБА_4 страхове відшкодування на ремонт автомобіля «VOLKSSWAGEN PASSAT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник ОСОБА_5 , за договором № АР-8458018 від 30 липня 2020року в сумі 130 000,00грн, без ПДВ (а.с.97).

Із платіжної інструкції № 15100 від 24 березня 2021року вбачається, що ПАТ «НАСК «Оранта» сплачено ФОП ОСОБА_6 страхове відшкодування на ремонт автомобіля «Lexus IS 250», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власник ОСОБА_1 , за договором № УБ № 1491146 від 30 липня 2020року в сумі 113 914,42грн, без ПДВ (а.с.98).

Із платіжної інструкції № 15099 від 24 березня 2021року вбачається, що ПАТ «НАСК «Оранта» сплачено ОСОБА_7 страхове відшкодування по договору № АР-8458018 від 30 липня 2020року в сумі 6 157,00грн, без ПДВ (а.с.99).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підписавши договір страхування, сторони досягли згоди з усіх істотних умов укладеного між ними договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним та відповідало їхній внутрішній волі.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За змістом частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

При цьому, відповідно до положень статей 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору. Зміст договору складається з умов, які визначаються на власний розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір, підписаний сторонами, є обов`язковим для виконання кожною із сторін.

Відповідно до положень частини першої статті 979ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Тобто договір страхування це двосторонній, оплатний, строковий, консенсуальний договір. Це договір про надання послуг.

Частиною першою статті 997 ЦК України передбачено, що договір страхування припиняється у випадках, встановлених договором та законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 10 Закону України «Про страхування» страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) плата за страхування, яку страхувальник зобов`язаний внести страховику згідно з договором страхування, а страховий тариф ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

Пунктом 1 частини першої статті 21 Закону України «Про страхування» встановлений обов`язок страхувальника своєчасно вносити страхові платежі.

За змістом пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про страхування» дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, зокрема, у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред`явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору.

Так, звертаючись з вказаним позовом до суду позивач посилався на те, що укладений ним з відповідачем договір добровільного страхування транспортного засобу № УБ 1491146 розірваний останнім достроково на підставі пункту 14.3 цього договору, а тому відповідач, за вказаних обставин, відповідно до вимог пункту 14.6 цього договору повинен йому повернути сплачені ним внески в сумі 21 803,60грн, а також 3 % річних, інфляційне збільшення та пеню за прострочення зобов`язання відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів, а всього 664 022,97грн, на підтвердження чого надано відповідний договір страхування (а.с.20-27).

Разом з цим, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем за договором добровільного страхування транспортного засобу № УБ 1491146 від 30 липня 2020року відповідно до його умов сплачено лише перший страховий платіж 30 липня 2020року (за період з 31 липня 2020року по 30 жовтня 2020року), що підтверджується наданими відповідачем квитанціями № 2037-5018-0742-3162 від 30 липня 2020року на суму 1 000,00грн та № 2037-5016-5935-4449 від 30 липня 2020року на суму 4 450,90грн (а.с.90).

Натомість, доказів про сплату інших платежів, відповідно до вимог пункту 1.11 договору страхування № УБ 1491146 від 30 липня 2020року, позивачем суду не надано, а відповідачем така сплата заперечується.

Встановлено, що умовами договору страхування сторони погодили те, що дія договору припиняється та договір втрачає чинність у разі несплати страхувальником чергової частини страхового внеску у встановлені договором строки або сплати в неповному розмірі, також сторони дійшли згоди щодо того, що страховик не зобов`язаний пред`являти страхувальнику вимогу про необхідність сплати платежу або його чергової частини.

Встановивши, що договір добровільного страхування транспортного засобу № УБ 1491146 від 30 липня 2020року в частині обґрунтування позовних вимог щодо повернення сплачених позивачем внесків в сумі 21 803,60грн (пункти 14.3, 14.6) позивачем наданий не в повному обсязі, а доказів виконання ним вимог пункту 1.11 вказаного договору щодо сплати страхових внесків на суму 21 803,60грн не надано, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в цій частині є недоведеними.

Відповідно дочастини першоїстатті 76ЦПК Українидоказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки позовні вимоги про стягнення на підстав статті 625 ЦК України 3 % річних, інфляційних втрат та пені відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів» є похідними від основної позовної вимоги про стягнення страхових платежів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що на момент повідомлення відповідачем позивача про дострокове припинення договору страхові платежі були внесені згідно вимог чинного законодавства України та умов договору в повному обсязі, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги як безпідставні, оскільки спростовуються матеріалами справи та наявними в матеріалах справи доказами.

Сторони, укладаючи договір страхування, погодили випадки припинення зобов`язання у разі невнесення чергового платежу у строки, передбачені договором.

Апеляційний суд звертає увагу, що сплата страхувальником страхового платежу особисто і утримання із сум страхових відшкодувань під час здійснення виплат за страховими випадками не є тотожними поняттями.

Відповідно до пункту 7.6 договору добровільного страхування транспортного засобу № УБ 1491146 від 30 липня 2020року при внесенні страхового платежу частинами (в повному або у неповному обсязі), якщо до сплати чергової частини відбувся страховий випадок, виплата страхового відшкодування здійснюється після внесення страхувальником страхового платежу в повному обсязі за договором. При цьому страховик має право утримати несплачену частину страхового платежу із суми страхового відшкодування.

Пунктом 8.2 Договору страхування визначено, що при внесенні страхового платежу частинами, якщо друга чи наступні частини страхового платежу не надійшли в терміни, зазначені в пункті 1.11 договору, дія договору в частині зобов`язань страховика припиняється після завершення 24 години дня, до якого страхувальник мав внести наступну частину страхового платежу.

У пункті 8.2.1 Договору страхування зазначено, що у разі внесення страхувальником простроченої частини страхового платежу протягом 10 робочих днів від дати, зазначеної в цьому договорі, як дата сплати відповідної частини страхового платежу, договір у частині зобов`язань страховика поновлює свою дію з 00 год 00 хв дня, наступного за днем надходження простроченої частини страхового платежу на поточний рахунок/у касу страховика та огляду застрахованого ТЗ страховиком або його представником.

Згідно пункту 14.1 договору страхування при сплаті страхового платежу частинами, якщо друга чи наступні частини страхового платежу не надійшли на поточний рахунок/в касу страховика упродовж 10 робочих днів від дати, зазначеної в цьому договорі, як дата сплати відповідної частини страхового платежу, дія договору припиняється. При цьому страховик не несе відповідальності за подіями (не здійснює виплат страхових відшкодувань), що сталися упродовж цих 10 робочих днів. Ці умови мають пріоритет над іншими положеннями цього договору.

Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності їх переоцінки.

Згідно статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Разом з тим, заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які він не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб відповідач надав пояснення та докази щодо обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність рішення суду, що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись статтями 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійського районногосуду м.Дніпропетровська від17червня 2024року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 листопада 2024року.

Судді: