Ухвала

від 03.09.2024 по справі 201/12576/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9192/24 Справа № 201/12576/23 Суддя у 1-й інстанції - Приваліхіна А. І. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

03 вересня 2024 року м. Дніпро

Суддя судової палати з цивільних справ Дніпровського апеляційного суду Никифоряк Л.П., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення заборгованості за договором страхування,

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2024 року ОСОБА_1 ,від іменіякого дієпредставник ОСОБА_2 , подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2024 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 354 ЦПК України строку.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року витребувано з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 201/12576/23.

02 вересня 2024 року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частиною другою статті 354 ЦПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до положень частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке обґрунтовано тим, що матеріали справи не містять відомостей щодо направлення та отримання позивачем в установленому законом порядку копії повного тексту оскаржуваного рішення. 10 липня 2024 року між Адвокатським бюро «Олександра Негробова» в особі керуючого адвокатським бюро Негробова О.В. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги та після цього 16 липня 2024 року вказаний адвокат ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується відповідною розпискою, а тому адвокат вважав, що саме з цього часу починається відлік тридцятиденного строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Проте, вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження слід визнати неповажними, оскільки не свідчать про існування об`єктивних причин, які б перешкоджали апелянту звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою у строки передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 червня 2024 року на поштову адресу позивача судом першої інстанції була направлена копія оскаржуваного рішення (а.с.119).

Копія повного тексту оскаржуваного рішення отримана представником ОСОБА_1 адвокатом Черненковим Д.В. 03 липня 2024 року на електронну пошту, вказану в апеляційній скарзі та яка зареєстрована 12 березня 2019 року в Електронному кабінеті ЄCITC, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.120).

Згідно з частиною сьомою статті 272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня.

Пунктом 2 частини шостої статті 272 ЦПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Верховний Суд у постанові від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22) зазначив: «...якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення».

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Аleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, пункт 27, рішення від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» (Тrukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу, в розумінні статті 127 ЦПК України, оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

Отже, встановлення процесуальних строків передбачено законом з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.

Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 204/2113/14-ц, від 25 листопада 2020 року у справі № 2-9436/2007, від 17 листопада 2021 року у справі № 2-517/07.

Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

На підставі викладеного, апеляційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення копії ухвали для звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення цього строку.

Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішенняКрасногвардійського районногосуду м.Дніпропетровська від17червня 2024року залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня вручення копії ухвали.

У разі невиконання ухвали і не усунення недоліку у встановлений строк, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Суддя Л.П. Никифоряк