Ухвала

від 03.07.2024 по справі 686/20565/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/20565/23

Провадження № 1-кс/686/5653/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62023240010000203

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.04.2024 у кримінальному провадженні №62023240010000203, а саме на

- мобільний телефон марка та модель: «Xiaomi MI9TPro», IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 серія та номер НОМЕР_3 , в оригіналі, на 1 арк.;

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08.04.2015, в оригіналі, земельна ділянка ОСОБА_4 , на 1 арк.;

- документи щодо оформлення права власності на землю з подільним її відчуженням ОСОБА_5 , всього на 54 арк.;

В обґрунтування клопотання ОСОБА_3 зазначає, що речі і документи є власністю ОСОБА_5 та не мають відношення до кримінального провадження.

Крім цього, ОСОБА_3 зазначає, що державний акт на земельну ділянку та свідоцтво про право власності на земельну ділянку незаконно вилучені, оскільки не входять до переліку речей, дозвіл на відшукання та вилучення яких прямо наданий в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку та ці речі не є доказом у кримінальному провадженні.

ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, надіслав письмове заперечення проти задоволення клопотання, у якому висловився про те, що потреба у арешті на зазначене майно не відпала, оскільки речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а посилання ОСОБА_3 на те, що це майно належить іншій особі заперечує порушення його прав на нього.

Заслухавши пояснення заявника матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню частково з таких підстав.

За матеріалами кримінального провадження №62023240010000203 керівник Чемеровецького підрозділу Національного природнього парку «Подільські Товтри», усвідомлюючи, що територія на якій планується здійснення будівельних робіт по вул. Бузковій та Курортній в смт. Сатанів вздовж річки Збруч, є територією природньо-заповідного фонду України, діючи за попередньою змовою з посадовими особами Сатанівської селищної ради, Хмельницького району, Хмельницької області, перевищуючи свої службові повноваження, погодили та підписали 11.11.2022 два акти обстеження зелених насаджень на земельній ділянці по вул. Бузковій та Курортній, яка відноситься до прибережної смуги річки Збруч, щодо видалення 522 та 400 дерев відповідно.

У подальшому, посадові особи Сатанівської селищної ради, діючи умисно, у порушення вимог в порушення ст. 91Закону України «Про природно-заповідний фонд України», тобто без отримання дозволу в Хмельницькій обласній військовій адміністрації та лімітів на порубку дерев в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, 22.12.2022, видали три ордери на видалення зелених, наполовину сухостійних насаджень по АДРЕСА_1 .

Після чого, під час виконання підрядником у січні-квітні 2023 року вищевказаних робіт на території Національного природнього парку «Подільські Товтри», за погодженням із посадовими особами Сатанівської селищної ради, та з відома працівників Чемеровецького підрозділу Національного природнього парку «Подільські Товтри», в порушення ст. 91Закону України «Про природно-заповідний фонд України», тобто без отримання дозволу на ліміту на порубку, незаконно зрізано 2004 дерев різних порід та діаметрів.

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.04.2024 було накладено із тимчасовим позбавленням права відчуження, розпорядження та користування, серед іншого майна, на мобільний телефон марка та модель: «Xiaomi MI9TPro», IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 ; державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 серія та номер НОМЕР_3 , в оригіналі, на 1 арк.; свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08.04.2015, в оригіналі, земельна ділянка ОСОБА_4 , на 1 арк.; документи щодо оформлення права власності на землю з подільним її відчуженням ОСОБА_5 , всього на 54 арк.

Згідно з ухвалою суду, арешт накладався з метою забезпечення збереження речового доказу.

За змістом частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів.

За змістом положеньст.2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбаченихстаттями 160-166,170-174цього Кодексу.

Окрім того, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість (необґрунтованість) накладеного арешту та наявність (відсутність) підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник.

У клопотанні фактично вказується на необґрунтованість накладеного арешту та втрату потреби арешту майна, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею у цьому провадженні.

Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні про його арешт, метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про його арешт; розумністю і співмірністю арешту.

Водночас, одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Юридична визначеність вимагає поваги до принципуres judicata, тобто «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах. Зважаючи на приписи ст. 309 та ст. 174 КПК України, а також вимоги принципуres judicata, слідчий суддя доходить висновку, що одна і та ж підстава для скасування арешту майна не може бути предметом неодноразового розгляду різними судами (слідчими суддями).

Реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження.

Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.

Заявник наголошує на необґрунтованості арешту майна, фактично посилаючись на невмотивованість висновків слідчого судді, висловлених в ухвалі про арешт майна від 11.04.2024 року. Такі недоліки судового рішення можуть бути усунуті в ході судового провадження з його перегляду за відповідною апеляційною скаргою.

З огляду на наведене, слідчий суддя відхиляє викладені у клопотанні аргументи стосовно необґрунтованості накладення арешту.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На підставі ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно із абзацом 2 ч.5 ст.171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Отже, кримінальним процесуальним законом надана можливість уповноваженій особі під час проведення обшуку вилучати речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо наданий дозвіл слідчим суддею за ініційованою слідчою дією.

У такому разі правові підстави вилучення та збереження таких речей і документів у розпорядженні сторони обвинувачення мають стати предметом розгляду слідчим суддею за клопотанням про арешт майна, з яким для забезпечення судового контролю, КПК України зобов`язує слідчого/прокурора звернутись до слідчого судді.

Як вбачається із змісту ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.04.2024 слідчий суддя визнав можливим застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, враховуючи можливість забезпечення належного збереження визначеного майна, яке є речовим доказом, оскільки, згідно із постановою слідчого, вилучені речі визнані речовими доказами у Кримінальному провадженні як такі, що відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

А тому аргументи ОСОБА_3 про відсутність зазначення в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку документів, які були вилучені у ОСОБА_3 сама по собі не слугує підставою для скасування арешту.

На теперішній час провадження у справі не закінчене, проводиться досудове розслідування, за повідомленням прокурора у його запереченні, у вказаному кримінальному провадженні не проведені усі необхідні слідчі дії щодо арештованого майна.

Разом із цим, як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження №62023240010000203 здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч.3 365 КК України щодо перевищення службових повноважень посадовими особами та здійснення незаконної порубки дерев без дотримання спеціального дозволу та лімітів.

В судовому засіданні не встановлено подальшої потреби зберігати державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 серія та номер ЯИ №822604, в оригіналі, на 1 арк. у розпорядженні сторони обвинувачення.

Слідчий суддя зважаючи на правову кваліфікацію кримінальних правопорушень та предмет досудового розслідування у кримінальному провадженні приходить до висновку про недоцільність подальшого застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження до цього майна, оскільки інформація, яку містить указаний правовстановлюючий документ може бути зафіксована у процесуальний спосіб, а переконливих доводів про необхідність його подальшого збереження як речі матеріального світу, прокурор у письмовому запереченні не надав.

А тому клопотання підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62023240010000203задовольнити частково.

Скасувати арешт у кримінальному провадженні № 62023240010000203 на державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 серія та номер ЯИ №822604, в оригіналі, на 1 арк.;

У іншій частині вимог клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя