Постанова

від 02.07.2024 по справі 910/759/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2024 р. Справа№ 910/759/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги фізичної особи - підприємця Школьник Наталії Олегівни

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024

у справі №910/759/24 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Громадської організації "Партнерство і розвиток"

до фізичної особи - підприємця Школьник Наталії Олегівни

про стягнення 552 398 грн,

УСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11 червня 2024 року (повний текст складено 17.06.2024) апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Школьник Наталії Олегівни залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25 березня 2024 року - без змін.

19 червня 2024 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача понесених в суді апеляційної інстанції судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 16800,00 грн.

Також заявлено клопотання про поновлення строку на подання заяви у зв`язку із тим, що повний текст постанови складено 17.07.2024 та отримано заявником 18.06.2024, лише після чого стало можливим складання акту надання правничої допомоги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 було поновлено строк на подання заяви, розгляд заяви призначено на 02.07.2024.

24.06.2024 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд заяви без його участі.

Відповідач була належним чином повідомлена про дату та час розгляду заяви, що підтверджується інформацією з сайту відстеження поштових відправлень про отримання 24.06.2024 рекомендованого відправлення №0600273101010.

Неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, апеляційний господарський суд вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, у тому числі, судом не вирішено питання про судові витрати.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції становить 20000 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11 червня 2024 року (повний текст складено 17.06.2024) апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Школьник Наталії Олегівни залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25 березня 2024 року - без змін.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

19 червня 2024 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача понесені в суді апеляційної інстанції судові витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 16800,00 грн.

Також ним було заявлено клопотання про поновлення строку на подання заяви у зв`язку із тим, що повний текст постанови складено 17.07.2024 та отримано заявником 18.06.2024, лише після чого стало можливим складання акту надання правничої допомоги.

Вказане клопотання було задоволено судом.

Отже, позивачем була зроблена відповідна заяви до закінчення судових дебатів та подані відповідні докази.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відповідача було відмовлено, пов`язані з розглядом апеляційної скарги витрати мають бути покладені на відповідача.

За вимогами частин 5, 8 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених ним судових витрат позивач долучив до матеріалів справи:

- копію договору про надання правничої допомоги №26 від 11.10.2023, укладеного між Адвокатським об`єднанням "АКСІО", як Об`єднанням, та Громадською організацією "Партнерство і розвиток", як клієнтом;

- копію рахунку на оплату гонорару №4/26/23 від 14.05.2024 на суму 16800 грн;

- копію платіжної інструкції №277 від 15.05.2024 на суму 16800,00 грн;

- копію акту надання правничої допомоги №5 від 19.06.2024 на суму 16800,00 грн;

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Максименко К.М. від 12.06.2024.

Згідно умов договору Об`єднання зобов`язується надавати клієнту правничу допомогу щодо притягнення до відповідальності та стягнення з ФОП Школьник Наталії Олегівни грошових коштів, безпідставно перерахованих на її користь з банківського рахунку клієнта.

За надання правничої допомоги клієнт зобов`язаний сплачувати гонорар з розрахунку 1200,00 грн за 1 годину роботи адвоката (пункт 4 договору).

У рахунку від 14.05.2024 вказано - аванс за підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу по справі №910/759/24 - 11 год., 13200 грн; аванс за підготовку, прибуття та участь в судовому засідання - 3 год., 3600 грн, всього 16800,00 грн.

Згідно платіжної інструкції №277 від 15.05.2024 позивач оплатив вказаний рахунок на суму 16800,00 грн.

Відповідно до акта надання правничої допомоги №5 від 19.06.2024 Об`єднання надало клієнту правничу допомогу - підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу - 11 год.; підготовка, очікування та участь у судовому засіданні 11.06.2024 - 3 год., загальна тривалість правничої допомоги становить 14 год., загальна сума гонорару - 16800 грн.

Згідно детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Максименко К.М. від 12.06.2024, Об`єднанням надані наступні послуги: ознайомлення з апеляційною скаргою ФОП Школьник Н.О. - 2 год.00хв; підготовка тексту відзиву на апеляційну скаргу, копіювання та друк документів, надсилання копії відзиву на адресу ФОП Школьник Н.О. та Північного апеляційного господарського суду - 9 год.00 хв ; підготовка, прибуття, очікування та участь в судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суду, що відбулось 11.06.2024 - 3 год.00.

Матеріалами справи підтверджується, що правничу допомогу у справі позивачу в суді апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги надавав адвокат Максименко К.М., який діяв на підставі виданого адвокатським об`єднанням ордеру.

Отже, позивачем доведено понесення ним витрат на оплату правничої допомоги.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Відповідач не скористався правом подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 зробив висновок, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, тому подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору. Таким чином, заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Верховний Суд у постановах від 23.03.2023 у справі №921/434/21, від 25.04.2023 у справі №910/21424/21 висловлював правову позицію про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Зазначені висновки Верховного Суду є сталими та ґрунтуються на аналізі складових часу, необхідного для належного здійснення адвокатом представництва інтересів клієнта.

Дослідивши поданий позивачем детальний опис робіт (наданих послуг), апеляційний господарський суд встановив, що заявлений розмір витрат є необґрунтованим та неспівмірним реальним витратам, оскільки позивачем час на підготовку, прибуття, очікування та участь в судовому засіданні, що відбулось 11.06.2024 зазначено - 3 год.00 хв., без належного обґрунтування витрат вказаного часу, та без врахування фактичного часу прибуття до суду (згідно договору правничої допомоги офіс Адвокатського об`єднання знаходиться неподалік від приміщення суду), часу очікування та тривалості судового засідання, тому, враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду апеляційної інстанції адвокатом документів, їх значення для спору, тривалість судового засідання, в якому приймав участь адвокат, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат позивача в сумі 14 400,00 грн.

В іншій же частині заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у цій справі на стадії апеляційного розгляду справи, не відповідають критеріям їх реальності та розумності, а тому не розподіляються судом.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частково заяву представника ГО "Партнерство і розвиток" про ухвалення додаткового рішення.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Школьник Наталія Олегівна ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Громадської організації "Партнерство і розвиток" (вул. Киргизька, 4, кв. 16, м. Дніпро, 49003; ідентифікаційний код 41946839) - 14 400 (чотирнадцять тисяч чотириста) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткової постанови складений 04.07.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко