Ухвала

від 16.07.2024 по справі 910/759/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/759/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Губенко Н.М., Студенця В.І.,

розглянув касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Школьник Наталії Олегівни

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Пукас А.Ю.)

від 25.03.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Козир Т.П., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.)

від 11.06.2024

у справі за позовом Громадської організації "Партнерство і розвиток"

до Фізичної особи - підприємця Школьник Наталії Олегівни

про стягнення 552 398,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. У січні 2024 року Громадська організація "Партнерство і розвиток" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Школьник Наталії Олегівни (далі - відповідачка; скаржниця), у якому просила стягнути з відповідачки безпідставно набуті кошти в розмірі 552 398,00 грн.

2. Позов мотивовано тим, що між сторонами укладений договір № 010323/1 від 01.03.2023 (далі - договір), відповідно до якого відповідачка надавала бухгалтерські послуги, тому позивач передав їй логін та пароль до системи клієнт-банк та необхідний для цього токен. У кінці вересня 2023 року працівники Акціонерного товариства "Укрсиббанк" повідомили керівнику позивача про те, що на банківському рахунку громадської організації здійснюються підозрілі операції, зокрема, систематично списуються грошові кошти на банківський рахунок відповідачки, частина яких у подальшому повертається. За період з 21.03.2023 відповідачка перерахувала на свій рахунок 1 156 650,00 грн, з яких повернула лише 583 252,00 грн, тобто звернула на свою користь 573 398,00 грн. За умовами договору вартість послуг становить 3 000,00 грн на місяць, за період з 01.03.2023 по 30.09.2023 (7 місяців) позивач був зобов`язаний сплатити відповідачці 21 000,00 грн за надані послуги, отже вона безпідставно отримала і зберігає 552 398,00 грн. Керівник позивача не здійснював цих платежів, не давав згоди чи вказівки відповідачці про їх здійснення, а також не був обізнаний про них, жодних рахунків на оплату цих послуг та актів приймання-передачі послуг між сторонами не підписувалось і відповідачці було направлено повідомлення від 13.10.2023 про дострокове припинення (розірвання) договору з 31.10.2023, тому ці кошти підлягають поверненню як такі, що безпідставно набуті.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2024, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024, позов задоволено, стягнуто з відповідачки на користь позивача 552 398,00 грн безпідставно збережених коштів, 8 285, 97 грн судового збору.

4. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність належних та достатніх доказів щодо правомірності отримання та зберігання відповідачкою коштів позивача в розмірі 552 398,00 грн, а також щодо правомірності та обґрунтованості заявленого позову.

5. 11.07.2024 до Верховного Суду від відповідачки надійшла касаційна скарга, в якій просить рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

6. 12.07.2024 позивач подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі, в яких зазначає, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки ціна позову у справі не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і виключні випадки для відкриття касаційного провадження, передбачені підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України у цій справі відсутні.

7. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги, а також розглянув заперечення проти відкриття касаційного провадження виходить з наступного.

8. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

9. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 ГПК України одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

10. Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

11. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

12. Позов у цій справі подано у 2024 році. При цьому, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3 028,00 грн.

13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

14. Предметом позову у цій справі є стягнення 552 398,00 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 3 028,00 грн = 1 514 000,00 грн) станом на час звернення з позовною заявою.

15. Скаржниця у касаційній скарзі визначає, що підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми статті 1212 ЦК України, і не врахували висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 08.12.2021 у справі № 916/1577/19 та інших аналогічних висновків.

16. Натомість, норма пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України визначає виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

17. Скаржниця не зазначає жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

18. Натомість у касаційній скарзі відповідачка посилається на рішення Конституційного Суду України № 10-р(II)/2023 від 22.11.2023 (справа № 3-88/2021 (209/21, 47/22, 77/23, 188/23) та вважає, що з урахуванням висновків, які містяться у ньому, ця справа підлягає касаційному перегляду.

19. Верховний Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України №10-р(ІІ)/2023 від 22.11.2023 (справа № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23) щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України (щодо процесуальних фільтрів касаційної інстанції) та визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України (щодо ціни позову для визначення малозначних справ у цивільному процесі). Пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України, які визнані неконституційними, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

20. Отже, зазначене рішення Конституційного Суду України не стосується застосування положень ГПК України, а саме частини п`ятої статті 12 та пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України та не визнає неконституційним процесуальні фільтри в касаційній інстанції.

21. Подібний висновок міститься в ухвалах Верховного Суду від 27.11.2023 у справі № 910/13980/22, від 14.12.2023 у справі № 914/400/23, від 18.12.2023 у справі № 910/6450/23 та інших.

22. Таким чином, Верховний Суд вважає, що скаржниця не дотримала умову допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення 552 398,00 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

23. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

24. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

25. Зважаючи на те, що скаржниця не зазначила підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відповідачки згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини третьої статті 287, пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/759/24 за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Школьник Наталії Олегівни на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024.

2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржниці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча І. Кондратова

Судді Н. Губенко

В. Студенець