Ухвала

від 05.07.2024 по справі 495/3976/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 липня 2024 року

м. Київ

справа № 495/3976/20

провадження № 61-9502ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Київ від 31 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду

від 10 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕОСБУД», про стягнення безпідставно набутих коштів,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕОСБУД» (далі - ТОВ «ТЕОСБУД»), в якому просила суд: стягнути набуті кошти у розмірі 50 101,85 євро та 168 900,00 грн; стягнути відсотки за користування безпідставно набутими коштами у розмірі 17 309,00 євро та 58 381,00 грн.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 31 березня 2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «ТЕОСБУД», про стягнення безпідставно набутих коштів задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти

у розмірі 4 951,85 євро (станом на 31 березня 2023 року за курсом Національного банку України еквівалентно 197 281,7 грн) та 8 900,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Скасовано рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 31 березня

2023 року в частині вирішення судом позовних вимог ОСОБА_2 до

ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, а також в частині вирішення судом питання про розподіл судових витрат, та ухвалено в цій частині нове судове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти в сумі 50 101,85 євро та 168 900,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8 197,80 грн судового збору за подання позовної заяви та 12 296,70 грн судового збору за подання апеляційної скарги, а всього 20 494,50 грн судового збору.

У частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення відсотків за користування безпідставно набутими коштами рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 31 березня 2023 року залишено без змін.

02 липня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду м. Київ від 31 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду

від 10 жовтня 2023 року (03 липня 2024 року), у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила суд скасувати оскаржувані судові рішення, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У постанові Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року вказано, що повний текст постанови виготовлено 12 жовтня 2023 року, отже останній тридцятий день на касаційне оскарження припадає на 13 листопада 2023 року.

Заявник звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою 02 липня 2024 року, тобто з пропуском строку касаційного оскарження.

У касаційній скарзі заявник зазначила, що про наявність зазначеної постанови, як

і взагалі про саму процедуру апеляційного оскарження рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 31 березня 2023 року у справі № 495/3976/20 їй стало відомо лише у зв`язку з фактом накладення арешту на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках, на підставі постанови приватного виконавця Жданович В. М. про арешт коштів боржника від 07 червня 2024 року, що підтверджено копією постанови про арешт коштів боржника від 07 червня

2024 року.

Зазначає, що з 21 березня 2022 року, у зв`язку з загрозами воєнного часу, разом

з дітьми знаходиться за кордоном у Федеративній Республіці Німеччина, що підтверджено сторінками паспорту громадянина України для виїзду за кордон Скаржника з відмітками про перетин державного кордону, засвідченого перекладу з німецької мови дозволу на проживання № 125771718 , довідки про реєстрацію місця проживання від 26 квітня 2022 року, засвідченого перекладу з німецької мови довідки про реєстрацію місця проживання від 26 квітня 2022 року.

Враховуючи наведене вище, представник ОСОБА_1 зміг ознайомитися

з матеріалами апеляційного провадження у справі № 495/3976/20 і відповідно

з текстом постанови Київського апеляційного суду лише 14 червня 2024 року.

Також вказує, що суд апеляційної інстанції направляв повістки про виклик у судове засідання та копії процесуальних документів на неправильні електронні адреси.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі

у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року зареєстрована 14 жовтня 2023 року, забезпечено надання загального доступу - 17 жовтня 2024 року.

Відповідно до відповіді № 2071199 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС від 04 липня 2024 року ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС з 24 листопада

2020 року.

Також, з наданого дозволу на проживання № 125771718 встановлено, що даний дозвіл виданий 17 червня 2022 року, а дійсний до 04 березня 2024 року.

Враховуючи вищевикладене, заявнику необхідно надати докази того, чи дійсно вона продовжує перебувати за межами України після 04 березня 2024 року (дати закінчення строку дозволу на проживання), а також надати докази того, що вона не отримувала вказану постанову через підсистему «Електронний суд».

Дослідивши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги слід відмовити,

а касаційну скаргу залишити без руху з огляду на те, що заявником не надано достатньо доказів на підтвердження обставин, які завадили їй вчасно подати касаційну скаргу.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, касаційна скарга залишається без руху з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та цитує статтю 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги

з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку подачі касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Київ від 31 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду

від 10 жовтня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць