Ухвала

від 05.07.2024 по справі 305/641/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 липня 2024 року

м. Київ

справа № 305/641/17

провадження № 61-5826ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (як правонаступника ОСОБА_5 ), про поділ спільного сумісного майна,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним вище позовом.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 23 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Справа розглядалася у судах неодноразово.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 23 грудня 2019 року залишено без змін.

У квітні 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, зокрема подати уточнену касаційну скаргу. Верховний Суд роз`яснив заявнику, що підстави передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 389 ЦПК України (неврахування висновку Верховного Суду та відсутність висновку Верховного Суду) можуть бути взаємовиключними посилаючись на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, водночас, заявник не конкретизує, щодо застосування яких саме норм права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Крім того, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для відкриття касаційного провадження, заявник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок виклав апеляційний суд з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає незгода з ним.

У визначений строк заявник подав матеріали на усунення недоліків, зокрема: документи про сплату судового збору, докази на підтвердження обставин, що зазначені заявником як підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та уточнена редакція касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2024 року продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги.

У червні 2024 року від представника заявника надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.

Вирішуючи питання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд виходить з наступного.

Заява про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Закарпатського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року обґрунтована тим, що оскаржувану постанову апеляційного суду представник заявника отримала через засоби поштового зв`язку 13 квітня 2024 року, що підтверджується копією конверта апеляційного суду зі штрихкодовим ідентифікатором: 0600907544050 та витягом з сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» за цим номером.

Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частиною третьою статті 390 ЦПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, надані докази, Верховний Суд дійшов висновку про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для його поновлення.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник посилається неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема: від 03 грудня 2018 року у справі № 525/511/16-ц, від 20 лютого 2019 року у справі № 556/290/17-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 567/147/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 158/2404/13-ц, від 21 березня 2018 року у справі № 686/9580/16-ц, та постановах Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Враховуючи, що судом не встановлено підстав відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги містять посилання на передбачені законом підстави касаційного оскарження судових рішень, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України та витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Закарпатського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року.

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (як правонаступника ОСОБА_5 ), про поділ спільного сумісного майна, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року.

Витребувати з Рахівського районного суду Закарпатської області матеріали справи № 305/641/17.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник