Постанова

від 04.07.2024 по справі 343/1967/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 343/1967/23

Провадження № 22-ц/4808/732/24

Головуючий у 1 інстанції Монташевич С. М.

Суддя-доповідач Барков В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Баркова В. М.,

суддів: Девляшевського В. А.,

Мальцевої Є. Є.,

секретар: Гудяк Х. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вигодської селищної ради Івано-Франківської області на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14 березня 2024 року в складі судді Монташевич С. М., ухвалене в м. Долина Івано-Франківської області, в справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах яких діє ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради, ОСОБА_5 про визнання протиправним зняття із зареєстрованого місця проживання та скасування рішення про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання,

ВСТАНОВИВ:

У серпні2023року позивач ОСОБА_1 , який також діє в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , звернувся до суду із позовом до Вигодської селищної ради, ОСОБА_5 про визнання протиправним зняття із зареєстрованого місця проживання та скасування рішення про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Позов обґрунтованотим,що Вигодською територіальною громадою 25 квітня 2023 року проведено реєстраційну дію та внесено відомості до реєстру територіальної громади про зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , позивача ОСОБА_1 та його неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3

Звернувшись до управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про допущення порушення прав та інтересів неповнолітніх дітей при проведенні вищевказаної реєстраційної дії Вигодською ТГ, позивач отримав відповідь, що зняття ОСОБА_1 та його неповнолітніх дітей відбулось у відповідності із пунктом 1 статті 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» за заявою власника житла приватної форми власності. В діях працівників Вигодської ТГ в частині зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1 та його неповнолітніх дітей порушення не виявлено.

Однак, вважає, що їх зняття з реєстрації місця проживання вчинене з порушенням вищенаведеного закону, оскільки рішення про зняття дітей з реєстрації приймалось без його згоди та без згоди матері дітей ОСОБА_6 . Крім того, ОСОБА_5 до заяви про зняття із зареєстрованого місця проживання не додала паспорт та свідоцтва про народження дітей.

Також реєстраційним органом не враховано, що рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2021 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання такими, що втратили право на житло ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 . Постановляючи вказане рішення, суд виходив з інтересів неповнолітніх дітей, зазначивши, що право проживати за зареєстрованим місцем проживання чи за місцем перебування будь-кого з батьків, дитина може реалізувати лише за досягненням певного віку. Не впливає на поважність причин непроживання дитини і наявність у того з батьків, з ким вона фактично проживає, права власності на житло, оскільки наявність майнових прав у батьків дитини не може бути підставою для втрати її особистих житлових прав. Визначальним в цьому є забезпечення найкращих інтересів дитини.

Посилаючись навказані обставини,позивач просиввизнати протиправнимвнесення відомостейдо реєструтериторіальної громадипро зняттяз реєстраціїмісця проживанняза адресою: АДРЕСА_1 ,позивача, ОСОБА_1 ,та йогонеповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , скасувати відомості про зняття з реєстрації місця проживання за вищевказаною адресою ОСОБА_1 , та його неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 .

Рішенням Долинськогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті від14березня 2024року позов задоволено.

В апеляційній скарзі представник Вигодської селищної ради, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не досліджено технічні особливості користування автоматизованою системою «Реєстр територіальної громади», не враховано способи внесення даних. Так, адміністратор відділу «Центру надання адміністративних послуг» апарату Вигодської селищної ради при прийомі заяв що є складовою предмету спору, внесла дані, форма яких є довільною. З переконань максимальної інформативності заяви в частині зазначення номера запису про право власності та дати державної реєстрації права власності, оскільки, коментарем автоматизованої системи визначено тільки необхідність зазначення виду та реквізиту документа. Що підтверджує право власності на житло, слова «свідоцтво про право власності» системою встановлюються автоматично. Без надання варіантів вибору адміністратором.

Підлягає також спростуванню позиція суду щодо того, що адміністратор відділу ЦНАП при прийнятті заяв ОСОБА_5 належним чином не перевірила наявність необхідних документів при поданні таких заяв. З цього приводу апелянт зазначає наступне, що у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 18 ЗУ «Про надання публічних(електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», у разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебвання) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них. Проте, автоматизованою системою «Реєстр територіальної громади» не визначено окремого способу автоматичного зняття неповнолітніх дітей, тому, технічно, є необхідність заповнення нової заяви.

Також, в рішенні суду зазначено, що позивач не погодився з діями Вигодської селищної ради як органу реєстрації щодо зняття з зареєстрованого місця проживання позивача та його малолітніх дітей, тому звернувся з відповідною скаргою до управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області. Проте, судом не враховано відповідь управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області відповідно до якої, на думку позивача зняття з зареєстрованого обліку працівниками Вигодської селищної ради ОСОБА_1 та його неповнолітніх дітей, порушень вимог законодавства зі сторони Вигодської селищної ради не містить.

Окрім того, частиною 13 статті 18 ЗУ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» визначено чіткий перелік підстав для відмови у знятті із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи. Перелічених законом підстав для відмови в задоволені заяви ОСОБА_5 , реєстратором встановлено не було. Тому Вигодська селищна рада правомірно задовольнила заяву ОСОБА_5 як власника житла.

Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Вигодської селищної ради Івано-Франківської області Мацалака М. М. та представника відповідачки ОСОБА_5 адвоката Якубовського О. О., які просили скаргу задовольнити. пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Костіва Р. Я., які просили залишити рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 квітня 2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 6-9).

З повідомлення Вигодської селищної ради № 797/02-38 від 24 травня 2023 року вбачається, що зняття з реєстрації вказаних осіб відбулося за заявою власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_5 від 25 квітня 2023 року. Вона є власником цього житлового приміщення на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31 січня 2019 року. На підставі цієї заяви органом реєстрації прийнято рішення зняти з реєстрації задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) позивачів. У Вигодської селищної ради як органу реєстрації не було законних підстав у відмові від зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за заявою власника ОСОБА_5 (том 1 а.с. 10-12).

Також судом встановлено, що рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2021 року в справі № 343/2216/20 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , інтереси яких представляв ОСОБА_1 , про втрату права користування вищевказаним житловим приміщенням відмовлено (том 1 а.с. 15-26).

Під час розгляду справи 343/2216/20 комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вигодської селищної ради вирішила рекомендувати виконавчому комітету Вигодської селищної ради вважати, що виселення ОСОБА_2 , 2012 року народження, ОСОБА_3 , 2012 року народження, ОСОБА_3 , 2014 року народження, є таким, що не відповідає інтересам дітей (том 1 а.с. 27).

Орган опіки та піклування Ямницької сільської ради надав затверджений виконавчим комітетом Ямницької сільської ради 19 грудня 2023 року висновок органу опіки та піклування про розв`язання спору щодо зняття малолітніх дітей ОСОБА_2 , 2012 року народження, ОСОБА_3 , 2012 року народження, ОСОБА_3 , 2014 року народження, з місця реєстрації, в якому вказано, що орган опіки та піклування Ямницької сільської ради не вважає за доцільним зняття вказаних дітей з місця реєстрації без згоди батька за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки такі дії не відповідатимуть інтересам дітей (том 1 а.с. 113-114).

Згідно зі статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Право на житло є одним з фундаментальних прав людини, гарантованих не тільки Конституцією України, а і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція), має велике економічне і соціальне значення, а тому суд при вирішенні спору, пов`язаного з правами на житло, зобов`язаний встановити не тільки законність втручання у право на повагу до житла та його мету, а також необхідність такого втручання в демократичному суспільстві.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Конвенції кожній особі гарантується, окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює, насамперед, право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла. Це покладає на Україну в особі її державних органів позитивні зобов`язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 21 лютого 1990 року у справі Powell and Rayner v. the U.K.). Такий загальний захист поширюється як на власника квартири (рішення ЄСПЛ від 24 листопада 1986 року в справі Gillow v. the U.K.), так і на наймача (рішення ЄСПЛ від 18 лютого 1999 року в справі Larkos v. Cyprus).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Згідно з пунктом 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 (далі Правила) зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11; рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства (інформація територіального органу ДМС або територіального підрозділу ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні); підстав для проживання бездомної особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту (письмове повідомлення соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту); підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).

Отже, при здійсненні зняття з реєстрації місця проживання особи до уповноваженого органу подаються документи, зі змісту яких випливає про позбавлення права користування житловим приміщенням, судове рішення, що набрало законної сили, інший документ, який свідчить про припинення підстав на право користування житловим приміщенням.

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 755/14304/19 (провадження № 61-13059св20) зроблено висновок, що «відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та пункту 26 Правил зняття з реєстраційного обліку відбувається за заявою самої особи та з інших визначених законом підстав, зокрема на підставі рішення суду. Зняття з реєстрації дійсно відбувається за заявою, однак лише тієї особи, яка бажає знятись з місця реєстрації. Заява подається особисто, або її уповноваженим представником. Зазначене підтверджується і самим текстом заяви про зняття з реєстрації місця проживання».

Суд першої інстанції встановив, що заяви від позивача про зняття його та його дітей з місця реєстрації не надходило, судові рішення, яким визнано позивача та його дітей такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, виселено їх чи знято з реєстрації місця проживання, не ухвалювалися.

За встановлених обставин апеляційний суд вважає, що лише перехід права власності від однієї особи до іншої не може бути єдиною та достатньою підставою для підтвердження припинення підстав існування права позивача та його дітей на користування зазначеним будинком.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачі порушили законодавство, що регулює порядок зняття осіб з реєстраційного обліку, що є підставою для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення щодо зняття із реєстрації місця проживання позивача та його неповнолітніх дітей.

Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції правильно застосував наведені норми матеріального права, надав належну оцінку правовим підставам заявленого позову та зібраним у справі доказам, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, оскільки по суті стосуються незгоди з рішенням суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вигодської селищної ради Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 10 липня 2024 року.

Судді В. М. Барков

В. А. Девляшевський

Є. Є. Мальцева