Постанова

від 03.07.2024 по справі 342/129/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 342/129/21

Провадження № 22-ц/4808/868/24

Головуючий у 1 інстанції МОТРУК Л. І.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Пнівчук О.В.,

секретаря Шемрай Н.Б.,

з участю особи, яка подала апеляційну скаргу, представника позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представника відділу освіти Городенківської міської ради адвоката Тиніва І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 , який діє по довіреності ОСОБА_2 про роз`яснення судового рішення, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Тлумацького районного суду Івано-Франківської області про залишення заяви без розгляду, постановлену суддею Мотрук Л.І. 26 квітня 2024 року у м. Тлумач Івано-Франківської області,

в с т а н о в и в :

У квітні 2024 року представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про роз`яснення судового рішення.

Заяву обґрунтував тим, що 29.03.2024 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу по справі за позовом ОСОБА_1 до Ясеневопільнівського ліцею Городенківської міської ради, відділу освіти Городенківської міської ради, Городенківської міської ради про стягнення не нарахованої та невиплаченої заробітної плати вчителя української мови і літератури за переробку годин педагогічного навантаження; про фактичне поновлення на роботі та посаді, на якій позивач юридично працює, якою прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі, ухвалено її розгляд проводити в порядку загального позовного провадження. Просив роз`яснити зазначену ухвалу суду, а саме:

- роз`яснити очевидний корупційний прояв судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Мотрук Л.І., у результаті чого (ухвали від 29.03.2024 року) позивача до правосуддя очевидно вирішено не допустити, вказати розмір корупційної вигоди судді ОСОБА_3 та ким вона надана за ухвалу від 29.03.2024 року, оскільки розгляд справи призначено в загальному позовному провадженні, що нормами ЦПК України не передбачено;

- залишити без розгляду справу №342/129/21 з тих підстав, що суддя Мотрук Л.І. є корупціонером в загальних судах Івано-Франківської області, якій за попередньою домовленістю із суддями Городенківського районного суду Івано-Франківської області передана дана справа на розгляд, щоби в ній суддя Мотрук Л.І. здійснювала процесуальні неприпустимі свавільства на корупційних засадах по суті, оскільки позивач підтримує лише вимогу про стягнення невиплаченого заробітку на посаді вчителя, тим самим позивача влаштує тимчасове залишення позову без розгляду (а.с.1-6).

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 , який діє по довіреності ОСОБА_2 про роз`яснення судового рішення залишено без розгляду (а.с.66-67).

Не погодившись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій посилається на її незаконність.

Зазначає, що ще 05.02.2021 року суддею Городенківського районного суду Івано-Франківської області Андріюк І.Г. в даній справі відкрито провадження та вирішено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою цього ж суду від 08.04.2021 року справу до свого провадження прийняв суддя Гайдич Р.М. та вирішив повторно розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В подальшому від участі у розгляді справи самовідвелися усі судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області.

Оскаржуваною ухвалою судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Мотрук Л.І. від 29 березня 2024 року прийнято до розгляду справу та відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального провадження.

Представник заявника наголошує, що відповідно до частини четвертої статті 19 ЦПК України в редакції Закону №2475-VІІІ від 03.07.2018 року - усі трудові спори вирішуються в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.12 статті 13 ЦПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Отже, виходячи із положення зазначеної статті, Тлумацький районний суд повинен був повторно розпочати розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Зазначає, що представник позивачка (по довіреності) ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про роз`яснення оскаржуваної ухвали суду від 29.03.2024 року, яку йому повернули з тих підстав, що згідно долученої довіреності до заяви про роз`яснення судового рішення, він є представником інтересів ОСОБА_1 у судових органах, проте не є адвокатом чи законним представником, а тому не є учасником справи та стороною у справі, яка розглядається в порядку загального позовного провадження.

За наведених обставин просить ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, в іншому складі суду. Також просить постановити окрему ухвалу у Вищу раду правосуддя для вирішення питання порушення присяги судді суддею Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Мотрук Л.І. під час провадження даної справи (а.с.97-103).

Відзив на апеляційну скаргу сторонами не подано, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

У судове засідання не з`явилися представники Ясеневопільнівського ліцею Городенківської міської ради та Городенківської міської ради, про причини неявки не повідомили.

Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу у їх відсутності.

В силу ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Вислухавши пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу, представника позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представника відділу освіти Городенківської міської ради адвоката Тиніва І.Д., суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст.367 ЦПК України законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає її частково обґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Встановлено, що в лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Ясеневопільнівського ліцею Городенківської міської ради, відділу освіти Городенківської міської ради, Городенківської міської ради про стягнення не нарахованої та невиплаченої заробітної плати вчителя української мови і літератури за переробку годин педагогічного навантаження; про фактичне поновлення на роботі та посаді, на якій позивач юридично працює (а.с.1-8, том 1).

Ухвалою судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області Андріюк І.Г. від 05.02.2021 року в даній справі відкрито провадження та вирішено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.37-38, том 1).

Ухвалою цього ж суду від 08.04.2021 року справу до свого провадження прийняв суддя Гайдич Р.М. та вирішив повторно розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.86-87, том 1).

В подальшому від участі у розгляді справи самовідвелися усі судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 29 березня 2024 року прийнято до розгляду справу та відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження (а.с.218-219, том 5).

У квітні 2024 року представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про роз`яснення ухвали Тлумацького районного суду Івано-Франківської області про відкриття провадження у справі від 29.03.2024 року (а.с.1-6 матеріалів за заявою представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про роз`яснення судового рішення).

Фактично представник позивачки за довіреністю не погоджувався із процесуальним рішенням суду щодо розгляду справи у загальному позовному провадженні, а оскільки він не мав можливості оскаржити таку ухвалу суду в апеляційному порядку, бо процесуальним законом її оскарження не передбачено, тому ця обставина спонукала його подати заяву про роз`яснення ухвали суду.

Оскаржуваною ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2024 року зазначену заяву залишено без розгляду (а.с.66-67).

Залишаючи заяву без розгляду, суд виходив з того, що згідно довіреності, яка міститься у матеріалах справи, ОСОБА_2 є представником інтересів ОСОБА_1 у судових органах, проте не є адвокатом чи законним представником, а отже не є учасником процесу та стороною у справі, яка розглядається у порядку загального позовного провадження, а тому не наділений повноваженнями звертатись до суду із заявою про роз`яснення судового рішення.

З таким висновком апеляційний суд не погоджується з огляду на таке.

В силу статті 131-2 2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення (частина 2 зазначеної статті).

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена (частина 3 зазначеної статті).

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

У частині першій статті 62 ЦПК України визначено, що документом, що підтверджує повноваження представників сторін може бути, зокрема, довіреність.

Із матеріалів справи встановлено, що спір між ОСОБА_1 і Ясеневопільнівським ліцеєм Городенківською міською радою, відділом освіти Городенківської міської ради виник із трудових правовідносин, оскільки предметом спору є стягнення не нарахованої та невиплаченої заробітної плати понад встановлену тривалість робочого часу, фактичне поновлення на роботі та посаді, на якій позивач працює

Процесуальним законом визначений виняток щодо представництва в суді у трудових спорах, зокрема представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і повноваження їй надані відповідною довіреністю.

ОСОБА_2 є такою особою, був представником у даному спорі і приймав участь у судових засіданнях і відсутні дані про те, що він відноситься до осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу, які не можуть бути представниками в суді.

Повноваження його на представництво в судах загальної юрисдикції підтверджуються довіреністю від 29.12.2022 року, виданою ОСОБА_1 строком на три роки та чинною до 29.12.2025 року, посвідченою приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшан Р.Р., зареєстрованою в реєстрі за № 2116.

Таким чином, незалежно від того, чи призначається до розгляду справа судом у порядку спрощеного позовного провадження, чи загального, слід виходити із предмета спору. Якщо спір пов`язаний із трудовими правовідносинами, то представництво сторони може бути забезпечено і фізичною особою, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і повноваження їй надані відповідною довіреністю.

При цьому не має значення та обставина, що суд не відніс спір до малозначних, оскільки положення частини 1 статті 60 ЦПК України визначають види справ за різними критеріями (з позиції застосування матеріального права у певній галузі права (трудові правовідносини) і з позиції значення і важливості спору для учасника справи та складності її розгляду судом (процесуальний аспект).

Ці обидва критерії є самостійними підставами для допуску представника по справі.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що він не може бути представником ОСОБА_1 у спорі. є помилковим.

Разом з тим, за змістом статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Аналіз наведених положень ЦПК України дає підстави для висновку, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена нечіткістю його змісту, якщо воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Таким чином, роз`ясненню підлягає судове рішення, яким суд вирішив спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин.

Незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що "роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання".

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що "необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання."

Отже, роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Водночас, не підлягають роз`ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які вказують на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.

Ухвала Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 29 березня 2024 року про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі, яку просив роз`яснити представник заявника, відноситься до судових рішень, якими спір не вирішено по суті.

Ураховуючи викладене, відсутні підстави для роз`яснення ухвали Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 29 березня 2024 року про відкриття провадження, оскільки така ухвала постановлена з процесуального питання (прийняття до розгляду, відкриття провадження та призначення підготовчого судового засідання у справі до розгляду), ухвалою не вирішувався спір по суті і вона не підлягає примусовому виконанню.

Ухвала, яка оскаржується, не відноситься до ухвал, що перешкоджають провадженню у справі, а тому, скасовуючи її, у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження направляти питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень статті 379 ЦПК України.

Апеляційний суд з метою дотримання прав позивачки і сприянню розгляду справи у розумні строки, скасовує ухвалу суду першої інстанції, яка обмежує права позивачки на представництво та виправляє допущену судом помилку у застосуванні процесуального закону, вирішивши питання про роз`яснення судового рішення по суті.

Враховуючи, що ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 29 березня 2024 року вирішено питання щодо прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі, вказана ухвала роз`ясненню не підлягає, оскільки не є тим судовим рішенням, яке відповідно до положень ст. 271 ЦПК України підлягає роз`ясненню, а тому у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про роз`яснення ухвали суду слід відмовити.

Що ж стосується окремої ухвали, суд виходить з наступного. Відповідно до статті 385 ЦПК України, суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

У частині першій статті 262 ЦПК України передбачено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм права незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.

При вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 в справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що «при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком».

Правові підстави для постановлення окремої ухвали у цій справі відсутні, оскільки справа по суті ще не вирішена і наявна можливість виправлення судової помилки до ухвалення рішення по суті, у зв`язку з чим вимога про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 374, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2024 року скасувати і прийняти нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: І.О. Максюта

Л.В. Василишин

О.В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 08 липня 2024 року.