Постанова

від 13.07.2010 по справі 1-162

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-162/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2010 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Трусової Т.О.,

при секретарях Маляр Н.В., Косолап Л.П., Голуб Н.О.,

з участю: прокурора Матюшенка Ю.А., захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підсудного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Орган досудового слідства обвинувачує ОСОБА_3 в тому, що він, працюючи на посаді директора ТОВ «Компанія «Ефект», зареєстрованого в м. Києві по вул. Московській, 24 кв. 21 (код ЄДРПОУ 33638702), грубо порушив законодавство про працю, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 172 КК України, за наступних обставин. З гідно протоколу № А-24108012901 від 29.01.2008 року загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ефект» (далі ТОВ «Компанія Ефект») ОСОБА_3 було обрано на посаду директора ТОВ «Компанія Ефект». В службові обов'язки директора ТОВ «Компанія Ефект» ОСОБА_3 відповідно до статуту ТОВ «Компанія Ефект», затвердженого протоколом № 1/05 від 05.08.2005 року зборів учасників ТОВ «Компанія Ефект», входило: управління Товариством; директор Товариства самостійно вирішує всі питання діяльності Товариства, за винятком віднесених до компетенції Зборів учасників; у межах чинного законодавства без довіреності вирішує питання діяльності Товариства; у межах своїх повноважень видає накази та розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками та підрозділами Товариства; представляє Товариство у державних та інших органах, відповідає за результати діяльності перед органами державної виконавчої влади; є розпорядником майна та коштів Товариства; укладає угоди, видає доручення, відкриває та закриває банківські рахунки; приймає на роботу та звільняє з роботи працівників Товариства згідно чинного законодавства; застосовує заходи морального та матеріального заохочення, притягає до відповідальності згідно чинного законодавства; забезпечує охорону праці; визначає функціональні обов'язки працівників Товариства; контролює дотримання штатно-фінансової дисципліни у Товаристві; готує балансовий звіт про підсумки діяльності Товариства за поточний рік та подає його на затвердження Зборами учасників; виконує інші необхідні дії. ОСОБА_3, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, будучи службовою особою, через несумлінне ставлення до них вчинив грубе порушення законодавства про працю та в порушення вимог ст. ст. 14, 29, З0, ч. 3 ст. 15 Закону України "Про оплату праці", ст.ст. 22, 24, 24і, 26, 27, 47, 141 Кодексу законів про працю України, п. 7 Указу Президента України № 333/96 від 12.05.1996 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат", а саме з ОСОБА_4 з 06.02.2009 року по 19.02.2009 року в порушення норм трудового законодавства не було укладено трудовий договір, не видано нормативно-правовий документ про призначення ОСОБА_4 на відповідну посаду, яку належним чином не було повідомлено про умови прийняття на роботу - з випробувальним терміном, наказ про звільнення з роботи ОСОБА_4 не виданий, запис в трудовій книжці про роботу в ТОВ «Компанія Ефект» не внесено, заробітна плата за час роботи в ТОВ «Компанія Ефект» в період з 06.02.2009 року по 19.02.2009 року не виплачена.

Так ОСОБА_4 з метою працевлаштування на роботу надіслала резюме до ТОВ «Компанія Ефект», на виконання вимог представників ТОВ «Компанія Ефект» виконала три письмових завдання. Після успішного виконання усіх завдань їй зателефонували з ТОВ «Компанія Ефект» та повідомили, що з 06.02.2009 року вона може розпочати роботу в компанії.

06.02.2009 року ОСОБА_4 з метою працевлаштування з'явилась до офісу ТОВ «Компанія Ефект», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Соломії Крушельницької, 5, написала заяву про прийняття її на роботу на посаду менеджера по роботі з клієнтами та надала трудову книжку, копію паспорта, копію ідентифікаційного номера та копію диплома про вищу освіту. В той же день з ОСОБА_4 був проведений вступний інструктаж, на підставі ст. 29 КЗпП України з яким остання 06.02.2009 року ознайомлена під підпис, роз'яснено її права і обов'язки, проінформовано під розписку про умови праці, ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку, визначене її робоче місце та забезпечено необхідними для роботи засобами, після чого її було допущено до роботи, і вона приступила до виконання своїх трудових обов'язків.

В період часу з 06.02.2009 року по 19.02.2009 року ОСОБА_4 працювала на посаді менеджера по роботі з клієнтами ТОВ «Компанія Ефект» згідно трудового розпорядку товариства з 09-00 год. до 18-00 год., виконуючи при цьому свої трудові обов'язки менеджера по роботі з клієнтами ТОВ «Компанія Ефект».

Однак 19.02.2009 року ОСОБА_4 повідомлено про те, що її звільнено, без зазначення причин.

Таким чином неправомірними діями директора ТОВ «Компанія Ефект» ОСОБА_3 були порушенні норми трудового законодавства, а саме: не було укладено трудовий договір, не видано нормативно-правовий документ про призначення ОСОБА_4 на відповідну посаду, належним чином не було повідомлено ОСОБА_4 про умови прийняття на роботу - з випробувальним терміном, не виданий наказ про звільнення з роботи ОСОБА_4, запис в трудовій книжці про роботу в ТОВ «Компанія Ефект» не внесено, заробітна плата за час роботи в ТОВ «Компанія Ефект» в період з 06.02.2009 року по 19.02.2009 року не виплачена.

ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині не визнав пославшись на те, що ОСОБА_4 на роботу до ТОВ»Компанія «Ефект» не приймалася, а була допущена до безкоштовного навчання, за результатами якого вона могла бути працевлаштована.

В судовому засіданні в стадії доповнень прокурор заявив клопотання про повернення справи на додаткове розслідування з мотивів суттєвого порушення вимог КПК України під час досудового слідства, зокрема вимог ст. 132 КПК України.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши думку захисників та підсудного, які заперечували проти повернення справи на додаткове розслідування вказуючи, що більшість порушень вимог КПК України, допущених на досудовому слідстві, усунуті в суді, і крім того справа вже поверталася прокурору на доопрацювання, суд вважає клопотання прокурора частково обґрунтованим, виходячи з наступного.

Стаття 281 КПК України передбачає повернення справи на додаткове розслідування під час судового розгляду справи лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Як вбачається з роз*яснень Верховного Суду України, даних у Постанові Пленуму № 2 від 11.02.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України, не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Стаття 22 КПК України зобов*язує прокурора, слідчого і особу, яка провадить дізнання, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об*єктивного дослідження обставин справи. Виходячи з вказаної норми процесуального закону під повнотою дослідження слід розуміти правильне визначення предмету доказування, тобто з*ясування всіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальній справі, системну оцінку всіх допустимих і належних доказів в сукупності, що є основою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі.

Згідно ст. 64 КПК України доказуванню в кримінальній справі підлягає подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Виходячи з об*єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, інше порушення законодавства про працю, окрім незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, тягне за собою кримінальну відповідальність лише в разі грубості такого порушення, тобто порушення, яке істотним чином порушило право громадянина на працю.

Отже грубість порушення законодавства про працю є обставиною, яка підлягає обов*язковому доказуванню у вказаній кримінальній справі.

Як вбачається з обвинувачення, ОСОБА_4 працювала в ТОВ «Компанія «Ефект» з 6 по 19 лютого 2009 року без офіційного оформлення, але обставини, які б свідчили про негативні наслідки, які настали у потерпілої внаслідок порушення законодавства про працю, орган досудового слідства не встановив і не навів їх в обвинуваченні.

Оскільки на досудовому слідстві вказані обставини не встановлювалися, в постанові про притягнення ОСОБА_3 як обвинуваченого критерії грубості порушення законодавства про працю не відображені. Таким чином обвинувачення ОСОБА_3 сформульоване неконкретно, так як не містить всіх необхідних даних, які відображають подію злочину, а отже постанова про притягнення як обвинуваченого не відповідає вимогам ст. 132 КПК України.

Виходячи з принципу змагальності та диспозитивності кримінального процесу та враховуючи, що на час розгляду справи в суді потерпіла ОСОБА_5 виїхала до Сполучених Штатів Америки, де буде перебувати тривалий час, усунути неповноту досудового слідства в судовому засіданні немає можливості, а отже справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.

З урахуванням відомостей про особу ОСОБА_3 та того, що він на протязі всього судового слідства не перешкоджав встановленню істини по справі, не намагався ухилитися від суду і не вчиняв протиправні дії, підстав для обрання йому запобіжного заходу суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 281 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, повернути прокурору Дарницького району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя: