Ухвала

від 10.07.2024 по справі 296/6282/24

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/6282/24

2-з/296/53/24

У Х В А Л А

Іменем України

10 липня 2024 рокум. Житомир

Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Шкиря В.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Баньківського Володимира В`ячеславовича про забезпечення позову у цивільній справі №296/6282/24 за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Баньківського Володимира В`ячеславовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2024 представник позивача адвокат Баньківський В.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 , з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики від 08.01.2014 року в сумі 1 000 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 09.07.2024, справа передана на розгляд судді Шкирі В.М.

09.07.2024 поряд з позовною заявою представник позивача адвокат Баньківський В.В. подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на належне відповідачам на праві спільної часткової власності майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1810136300:08:024:0005.

Заявник зазначає, що даний вид забезпечення позову необхідний для забезпечення виконання судового рішення в майбутньому.

Розгляд заяви про забезпечення позову проведено без повідомлення учасників справи на підставі частини 1 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом статті частини 1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною шостою та сьомою статті 153 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Частиною першою статті 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18 та від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).

У постановівід 12лютого 2020року усправі №381/4019/18(провадження№ 14-729цс19)Велика ПалатаВерховного Судузазначила,що співмірністьпередбачає співвідношеннясудом негативнихнаслідків відвжиття заходівзабезпечення позовуз тиминегативними наслідками,які можутьнастати внаслідокневжиття цихзаходів,з урахуваннямвідповідності правачи законногоінтересу,за захистомяких заявникзвертається досуду, вартостімайна,на якевін заявляєклопотання накластиарешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).

09.07.2024 представник позивача адвокат Баньківський В.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 , з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики від 08.01.2014 року в сумі 1 000 000,00 грн.

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що що ненакладення арешту на майно може призвести до утруднення або і взагалі невикуонання рішення суду, оскільки відповідачі у будь-який час можуть відчужити своє майно, що є їх власністю.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 20.03.2020 року (справа №296/10751/15-ц) встановлено факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 року по 06.05.2015 року.

Визнано земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_2 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1810136300:08:024:0004; земельну ділянку площею 0,0757 га, розташовану в АДРЕСА_2 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 18101363000:08:0240005 та квартиру АДРЕСА_3 пільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину:

- квартири 1 житловою площею 26,6 кв.м., загальною площею 184,40 кв. м, що складається з 2-ох жилих кімнат та службових приміщень, яка розташована за адресою АДРЕСА_2

- земельної земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої в АДРЕСА_2 , призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1810136300:08:024:0004.

- земельну ділянку площею 0,0757 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 18101363000:08:0240005.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 лютого 2020 по справі № 381/4019/18, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Так обраний заявником захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості вимог заявника і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Разом зтим представникомзаявника не надано будь-яких доказів щодо вартості майна, на яке представник позивача просить накласти арешт, що в свою чергу не дозволяє встановити чи співмірна вартість майна з ціною позову хоч вона і є значною. Так вартість квартири загальною площею 184,40 кв. м, що складається з 2-ох жилих кімнат та службових приміщень, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 та двох земельних ділянок за цією ж адресою можезначно перевищувати ціну позову, а тому без доказів вартості цього майна неможливо дійти висновку про співмірність

Отже, враховуюче викладене вважаю за необхідне відмовити в забезпеченні позову через недоведення співмірності заходу забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.151-153,293 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Баньківського Володимира В`ячеславовича про забезпечення позову у цивільній справі №296/6282/24 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 10.07.2024

Суддя В. М. Шкиря