Ухвала

від 02.08.2024 по справі 296/6282/24

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/6282/24

2-з/296/61/24

У Х В А Л А

Іменем України

про забезпечення позову

02 серпня 2024 рокум. Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі головуючого судді Шкирі В.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Баньківського Володимира В`ячеславовича про забезпечення позову у цивільній справі №296/6282/24 за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Баньківського Володимира В`ячеславовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2024 представник позивача адвокат Баньківський В.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 , з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики від 08.01.2014 року в сумі 1 000 000,00 грн.

Ухвалою суду від 10.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче судове засідання на 14-30 годину 29.08.2024

01.08.2024 представник позивача адвокат Баньківський В.В. подав до суду позовну заяву про збільшення позовних вимог з 1 000 000,00 грн до 4 670 000,00 грн з яких 1 000 000,00 грн - основний борг, а 3 670 000,00 грн пеня за несвоєчасний розрахунок в межах 1 року.

01.08.2024 поряд з позовною заявою про збільшення позовних вимог, представник позивача адвокат Баньківський В.В. подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на належне відповідачам на праві спільної часткової власності майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1810136300:08:024:0004; земельну ділянку площею 0,0757 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1810136300:08:024:0005.

Згідно висновку до звіту №489/24 від 25.07.2024 квартира АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1810136300:08:024:0004; земельну ділянку площею 0,0757 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1810136300:08:024:0005 оцінено в 3 165 540,00 грн

Розгляд заяви про забезпечення позову проведено без повідомлення учасників справи на підставі частини 1 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно частини 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі №754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) констатовано, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Встановлено, що в провадженні Корольовського районного суду м.Житомира перебуває цивільна справа за позовом представник позивача ОСОБА_1 адвоката Баньківського В.В. до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення боргу за договором позики від 08.01.2014 року в сумі 1 000 000,00 грн.

01.08.2024 представник позивача адвокат Баньківський В.В. подав до суду позовну заяву про збільшення позовних вимог з 1 000 000,00 грн до 4 670 000,00 грн з яких 1 000 000,00 грн - основний борг, а 3 670 000,00 грн пеня за несвоєчасний розрахунок в межах 1 року.

Відтак, між сторонами існує спір, предметом якого є вимога про захист порушених прав і законних інтересів позивача внаслідок невиконання відповідачами грошового зобов`язання за договором позики від 08.01.2014 року, розмір якого є суттєвим 1000 000,00 грн.

Пунктом 7 Договору позики від 08.01.2014 року передбачено, що за порушення строків повернення позики ... за кожен день прострочення Позичальник зобов`язується сплатити Позичкодавцю штраф в розмірі 1% від суми позики, тобто за рік неповернення коштів 3 670 000,00 грн .

Представник позивача до проведення підготовчого судового засідання подав заяву про збільшення позовних вимог з 1 000 000,00 грн до 4 670 000,00 грн

Отже, предметом позову, з яким звернувся представник позивача є матеріально-правова вимога до відповідачів (стягнення заборгованості за договором позики в солідарному порядку), що кореспондується зі способами захисту порушеного права. Предмет позову має правовий характер і випливає з певних матеріально-правових відносин.

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що що ненакладення арешту на майно може призвести до утруднення або і взагалі невикуонання рішення суду, оскільки відповідачі у будь-який час можуть відчужити своє майно, що є їх власністю.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 20.03.2020 року (справа №296/10751/15-ц) встановлено факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 року по 06.05.2015 року.

Визнано земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_2 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1810136300:08:024:0004; земельну ділянку площею 0,0757 га, розташовану в АДРЕСА_2 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 18101363000:08:0240005 та квартиру АДРЕСА_3 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину:

- квартири 1 житловою площею 26,6 кв.м., загальною площею 184,40 кв. м, що складається з 2-ох жилих кімнат та службових приміщень, яка розташована за адресою АДРЕСА_2

- земельної земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої в АДРЕСА_2 , призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1810136300:08:024:0004.

- земельну ділянку площею 0,0757 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 18101363000:08:0240005.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 лютого 2020 по справі № 381/4019/18, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Так обраний заявником захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості вимог заявника і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Викладені обставини, враховуючи положення статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Отже, відповідачі, як власники вказаного вище нерухомого майна, може розпорядитися своїм майном, відчуживши його іншим особам до вирішення справи по суті, та на думку позивача, в подальшому продовжувати уникати виконання свого обов`язку щодо повернення заборгованості.

Викладені обставини, враховуючи положення статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Арешт нерухомого майна не є надмірним втручанням у право власності відповідачів, оскільки накладення арешту на нерухоме майно не їх володіти та користування майном, а лише тимчасово обмежує у праві розпорядження ним (відчуження, дарування тощо).

Європейського суду з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Суд виходить з того, що вжиті заходи забезпечення позову у даному випадку спрямовані виключно на обмеження суб`єктивних прав відповідачів, як власників нерухомого майна, щодо вчинення дій з можливого його відчуження.

Отже, враховуючи, що для вжиття заходів забезпечення позову досить обґрунтованого припущення про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду, обраний позивачем вид забезпечення позову є співмірним з пред`явленими позовними вимогами про стягнення 4 670 000,00 грн тоді, як вартість майна на яке просять накласти арешт - 3 165 540,00 грн. про свідчить висновок до звіту від 25.07.2024

Керуючись статтями 149-153, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Баньківського Володимира В`ячеславовича про забезпечення позову у цивільній справі №296/6282/24 за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Баньківського Володимира В`ячеславовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - задовільнити.

Вжити заходи забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) адвоката Баньківського Володимира В`ячеславовича до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_6 РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення боргу за договором позики, шляхом накладення арешту на майно, із забороною відчуження:

- квартири АДРЕСА_7

- земельної земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої в АДРЕСА_2 , призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1810136300:08:024:0004.

- земельної ділянки площею 0,0757 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 18101363000:08:0240005.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Копію ухвали про забезпечення позову направити до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Департаменту реєстрації Житомирської міської ради (м. Житомир, вул. Б. Лятошинського, 15-Б) для виконання., учасникам у справі - для відома.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду в порядку та строки, передбачені статтями 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 02.08.2024

Суддя В. М. Шкиря