Постанова

від 10.07.2024 по справі 150/621/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 150/621/23

Провадження № 22-ц/801/1206/2024

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Цимбалюк Л. П.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 рокуСправа № 150/621/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Рибчинського В.П., Сопруна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 18 березня 2024 року, ухвалене суддею Цимбалюк Л.П., повне рішення складено 22 березня 2024 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «БОРІВСЬКЕ» про стягнення заборгованості з виплати орендної плати,

встановив:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ФГ «БОРІВСЬКЕ» на свою користь заборгованість з виплати орендної плати за користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,6660 га з кадастровим номером 0524981500:05:001:0019, на підставі договору оренди земельної ділянки (паю) від 07 лютого 2019 року №576 за період з 07 лютого 2019 року по 30 грудня 2022 року у розмірі 16240,50 грн, в тому числі з урахування інфляційного збільшення 1710,95 грн та 3% річних у розмірі 476,35 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що йому на праві власності належить згадана вище земельна ділянка, яка розташована на території Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області. Вказану земельну ділянку він успадкував після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 14 липня 2023 року він отримав свідоцтво про право на спадщину.

07 лютого 2019 року його батько уклав з ФГ «БОРІВСЬКЕ» договір оренди вище вказаної земельної ділянки строком на сорок дев`ять років, а саме до 07 лютого 2068 року.

10 серпня 2023 року він повідомив відповідача про перехід до нього в порядку спадкування права власності на земельну ділянку. Вказаним листом він вимагав також від фермерського господарства виплатити йому орендну плату у грошовій формі за користування земельною ділянкою за період з 2019 по 2023 роки відповідно до договору оренди землі, оскільки його батькові теж не виплачувалася орендна плата. Вказана вимога проігнорована відповідачем.

Заборгованість з виплати з орендної плати становить: за 2019 рік 3479,59 грн; за 2020 рік 3653,30 грн; за 2021 рік 4019,19 грн; за 2022 рік 5088,42 грн, яка включає в себе розмір інфляційного збільшення - 1710,95 грн, а 3% річних становлять 476,35 грн.

Заочним рішенням Чернівецького районного суду Вінницької області від 18 березня 2024 року у задоволенні позову відмолено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, а позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

У скарзі зазначає, що судом залишено поза увагою, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не подав відзив на позов, не пред`явив зустрічний позов, не подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Саме відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати. Виплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а орендодавець не отримав того, на що він розраховував при укладенні договору. Факт систематичного порушення договору оренди землі щодо сплати орендної плати є не тільки підставою для задоволення вказаного позову, а й є підставою для розірвання такого договору. Суд не надав оцінки тому, що в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про намір відповідача належно виконувати зобов`язання щодо сплати орендної плати. Матеріали справи не містять даних про те, що ФГ «БОРІВСЬКЕ» запропонувало, а він відмовився приймати орендну плату, тобто з його боку не відбулося прострочення кредитора.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Відповідно до ч. 13ст. 7 ЦПК України,розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно положень ч. 1ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 не було доведено факту порушення ФГ «БОРІВСЬКЕ» його права щодо отримання орендної плати, як спадкоємця орендованої земельної ділянки з кадастровим номером 0524981500:05:001:0019, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Апеляційний суд не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Встановлено, що 07 лютого 2019 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «БОРІВСЬКЕ» укладено договір оренди земельної ділянки (паю) №576, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку розміром 1,666 га, цільове призначення землі сільськогосподарського призначення, вартістю 67549,34 грн, яка розміщена в межах Борівської сільської ради, виділеної в натурі єдиним масивом, кадастровий номер земельної ділянки 0524981500:05:001:0019.

За змістом п. 2.2.1, 2.2.3 договору сторони погодили, що за користування вказаною земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 5% від вартості земельної ділянки. Оренда плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах, форми орендної плати можуть поєднуватися.

Орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії договору за кожен рік дії договору не пізніше, ніж 30 грудня поточного року за поточний рік (п.2.2.4 договору).

У п. 2.3.1 договору зазначено, що договір складено сторонами на сорок дев`ять років до 07 лютого 2068 року.

Відповідно до п. 2.3.7 договору, в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника (а.с.12-14).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 31 серпня 2022 року (а.с.17).

14 липня 2023 року приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Бешинською Г.А. позивачу ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається із земельної ділянки, розташованої на території Борівської сільської ради Могилів Подільського (колишнього Чернівецького) району Вінницької області, площею 1,666 га у межах згідно з планом, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 0524981500:05:001:0019 (а.с.10).

Право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 липня 2023 року, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав №339171336 від 14 липня 2023 року (а.с.11).

10 серпня 2023 року ОСОБА_1 повідомив ФГ «Борівське» про набуття ним права власності на цю земельну ділянку, надіславши відповідного листа. У листі ОСОБА_1 зазначив, що є новим власником згаданої вище земельної ділянки на підставі свідоцтва про право власності на спадщину від 14 липня 2023 року. Просив, зокрема, виплатити йому орендну плату у грошовій формі за користування земельною ділянкою за період з 2019 по 2023 роки відповідно до договору оренди землі №576, який був укладений 07 лютого 2019 року між ОСОБА_2 та ФГ «Борівське» (а.с.18,19).

Відповідь на вказаний лист ФГ «Борівське» не надана.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 22 листопада 2023 року, інформація щодо нараховано (виплаченого) ОСОБА_1 доходу за період з 3 кварталу 2023 року по 3 квартал 2023 року відсутня (а.с.20).

ОСОБА_1 , зважаючи на те, що ФГ «Борівське» з моменту укладення договору оренди землі з його батьком ОСОБА_2 не виплачувало останньому орендну плату, та на вимогу позивача, як правонаступника ОСОБА_2 , і нового власника земельної ділянки також не сплатило оренду плату за 2019-2022 роки, звернувся до суду із вказаним позовом про стягнення заборгованості з виплати орендної плати, обчислену з урахуванням індексів інфляції, а також стягнення 3% річних на підставі ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон), договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону визначено, що орендною платою за землю є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної платиза землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди(крім строків внесенняорендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України).

Обчислення розміруорендної платиза землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

За умовами договору оренди земельної ділянки №576, орендна плата сплачується щороку, але не пізніше 30 грудня поточного року за поточний рік, у розмірі 5% від вартості земельної ділянки (67549,34 грн).

Тобто, розмір орендної плати становить 3377,47 грн.

Суд першої інстанції, встановивши, що відповідачем не було надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б містили інформацію щодо предмета доказування, а саме щодо розміру нарахованої орендної плати за період з 07 лютого 2019 року по 30 грудня 2022 року та розміру невиплаченої ФГ «БОРІВСЬКЕ» орендної плати, одержані у встановленому законом порядку, на підставі яких можна було б встановити дійсні обставини справи, відмовив у задоволенні позову.

У ч. 3 ст. 12 ЦПК України (змагальність сторін) зазначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як напідставу своїхвимог абозаперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як напідставу своїхвимог абозаперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки позивач мотивував позовні вимоги тим, щоФГ «БОРІВСЬКЕ» не сплатило орендну плату за 2019-2022 роки, тому саме відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати.

До такоговисновку дійшовВерховний Суду постановівід 22лютого 2023року усправі №703/2495/21 у справі за подібних правовідносин.

З матеріалів справи встановлено, що з позовом до суду ОСОБА_1 звернувся засобами поштового зв`язку 28 листопада 2023 року.

07 грудня 2023 року Чернівецьким районним судом Вінницької області відкрито спрощене позовне провадження у справі. Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Зазначено, що у зазначений строк відповідач має право надіслати до суду відзив на позов, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, та всі письмові, електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів та заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.26).

08 грудня 2023 року копію позовної заяви разом з ухвалою про відкриття провадження у справі направлено на адресу ФГ «БОРІВСЬКЕ» та отримано відповідачем 16 грудня 2023 року (а.с.27,32).

Рішення судом першої інстанції ухвалено 18 березня 2024 року (а.с.51).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом . Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідач викладає заперечення проти позову у відзиві (ч. 1 ст. 178 ЦПК України).

Натомість, ФГ «БОРІВСЬКЕ» своїм правом на подання відзиву на позов із запереченнями (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права не скористалося, тобто свою позицію щодо позовних вимог не висловило.

Отримавши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції, ФГ «БОРІВСЬКЕ» також не скористалося своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Належних та допустимих доказів виконання своїх обов`язків за договором оренди землі за оспорюваний період ФГ «БОРІВСЬКЕ» не надало, тоді як ОСОБА_1 позбавлений можливості надати такі докази за їх відсутності у нього.

За відсутності факту оплати за договором оренди, що не заперечувалося відповідачем, підстав заявляти клопотання про витребування в нього доказів на підтвердження цього факту у позивача не було.

Оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження сплати позивачу(чи його батьку) орендної плати за договором оренди земельної ділянки (паю) №576 від 07 лютого 2019 року за період 2019-2022 років чи передачу в рахунок орендної плати продукції (надання послуг), наявні підстави для задоволення позову та стягнення заборгованості з виплати орендної плати, обчисленої з урахуванням індексів інфляції, та 3 процентів річних від простроченої суми.

Апеляційний суд погоджується із наведеними в позовній заяві розрахунками. Свого розрахунку ФГ «БОРІВСЬКЕ» не надало.

Згідно зп.4ч.1 376 ЦПК України,підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції в законній силі залишатись не може та підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Частиною 1, 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 141 ЦПК України).

За таких обставин, у зв`язку із задоволенням позовних вимог та задоволенням вимог апеляційної скарги, відповідно до положень ст.141, п. п. «в» п. 4 ч. 1 ст.382 ЦПК України, апеляційний суд, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, вважає за необхідне судовий збір в розмірі 1073,60 грн, сплачений за подання позовної заяви, та в розмірі 1610,40 грн, сплачений за подання апеляційної скарги, стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 367,374,376,381, 382, 384,389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 18 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства «БОРІВСЬКЕ» (ЄДРПОУ 36402036) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) заборгованість з виплати з орендної плати за 2019-2022 роки в розмірі 16240 (шістнадцять тисяч двісті сорок) гривень 50 копійок, обчислену з урахуванням індексів інфляції, та три проценти річних в розмірі 476 (чотириста сімдесят шість) гривень 35 копійок.

Стягнути з Фермерського господарства «БОРІВСЬКЕ» (ЄДРПОУ 36402036) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1073 (одні тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок, сплачений за подання позовної заяви, та в розмірі 1610 (одна тисяча шістсот десять) гривень 40 копійок, сплачений за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді В.П. Рибчинський

В.В. Сопрун