Справа № 308/13327/14-ц
У Х В А Л А
09 липня 2024 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі колегії:
судді-доповідача: Мацунича М.В.,
суддів: Фазикош Г.В., Бисаги Т.Ю.
за участю секретаря судового засідання Савинець В.Ю.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про відвід суддів Мацунича М.В., Фазикош Г.В., Бисаги Т.Ю. у справі за апеляційними скаргами виконавчого комітету Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 серпня 2022 року та апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2023 року, ухвалені суддею Бенца К.К., у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області про визнання незаконним і неправомірними дій відповідачів, зобов`язання вчинити певні дії та визнання незаконним рішення міської ради
встановив:
У провадженні Закарпатського апеляційного суду перебуває на розгляді цивільна справа за апеляційними скаргами виконавчого комітету Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 серпня 2022 року та апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2023 року, ухвалене суддею Бенца К.К., у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області про визнання незаконним і неправомірними дій відповідачів, зобов`язання вчинити певні дії та визнання незаконним рішення міської ради.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заявив відвід колегії суддів: Мацуничу М.В., Фазикош Г.В., Бисазі Т.Ю.
Обґрунтовуючи клопотання вказує, що причиною відводу вказаним суддям Закарпатського апеляційного суду є ухвалення рішення у інших цивільних справах в якій, як він вважає, не було враховано, що з 1995 року відповідачами вчинялися протиправні дії, зловживання владою, щодо його матері, що призвело до позбавлення його та членів сім`ї належного їм майна.
Саме з цих підстав в нього виникли сумніви щодо неупередженості та об`єктивності суддів.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи клопотання, вважає, що таке не може бути задоволено, виходячи з наступного.
Підстави для відводу судді передбачені у ст. 36 ЦПК України, а саме, ч.1 передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, ч.2.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя, ч.3.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, 4.
Особиста неупередженість та безсторонність суддів презюмується.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України (недопустимість повторної участі судді в розгляді справи).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (заява №33949/02, §49, 50, 52, 53) при тлумаченні норми ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р ( ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97), якою передбачено право кожного на справедливий суд, зазначена наступна права позиція, яка є джерелом права відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України.
Наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов`язків.
Як на підставу заявленого відводу ОСОБА_1 вказує, що судді Закарпатського апеляційного суду Мацунич М.В., Фазикош Г.В. та Бисага Т.Ю. брали участь в розгляді інших цивільних справ, які стосуються майна членів його сім`ї. При цьому вважаючи, що суддями належно не були встановлені обставини у справах та не враховано всіх наведених ним доводів.
Однак, незгода з процесуальними рішення суду не може бути правовою підставою для відводу суддів, а обставини, на які посилається ОСОБА_1 не являються підставами для відводу в розумінні вимог статті 36 ЦПК України.
Заявляючи відвід, ОСОБА_1 не навів ствердних та беззаперечних конкретних аргументів, а заявлені доводи за своєю суттю мають ознаки незгоди заявника з процесуальними рішеннями суду, прийнятими вказаними суддями в інших справах.
Наведені обставини свідчать про те, що сумніви ОСОБА_1 у здатності суддів об`єктивно розглянути апеляційну скаргу належним чином не доведені, а ґрунтуються лише на безпідставному припущенні, що свідчить про відсутність законних підстав для їх відводу від розгляду в даній справі.
Тому клопотання про відвід суддів слід залишити без задоволення, через необґрунтованість такого.
Враховуючи наведене та керуючись вимогами статей 36, 37, 40, 389 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Клоптання ОСОБА_1 про відвід суддів Мацунича Михайла Васильовича, Фазикош Ганни Василівни та Бисаги Тараса Юрійовича визнати необґрунтованим.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 11 липня 2024 року.
Суддя-доповідач:
Судді:
Суд | Закарпатський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2024 |
Оприлюднено | 16.07.2024 |
Номер документу | 120311840 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Інші справи позовного провадження |
Цивільне
Закарпатський апеляційний суд
Мацунич М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні