Ухвала

від 15.01.2025 по справі 308/13327/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 січня 2025 року

м. Київ

справа № 308/13327/14-ц

провадження № 61-556ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 серпня 2022 року, додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання незаконними і неправомірними дій відповідачів, зобов`язання вчинити певні дії та визнання незаконним рішення міської ради,

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2025 року ОСОБА_1 , через засоби поштового зв`язку, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 серпня 2022 року, додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2024 року в указаній справі.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, з посиланням на те, що вперше подану касаційну скаргу було повернуто ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2024 року.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Вивчивши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та матеріали касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.

Разом з тим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо випадків можливості перерозподілу житла без попереднього його звільнення в законний спосіб, щодо випадків можливості без рішень суду на проникнення до житла шляхом виламування вхідних дверей, на виселення з житла, на заволодіння чужим майном, а також щодо випадків можливості застосування лише в апеляції нового юридичного поняття «службова квартира у вигляді гуртожитку» з наведенням обґрунтувань на підставі припущень та щодо випадків можливості позбавлення права й обов`язку на повернення майна й квартир учасникам здійснення незаконно дозволеного посадовцями обміну квартир (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, він повинен зазначити норму права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи, а також навести чіткі доводи висновкамсудів попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає їх неправильність.

Про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики свідчить, зокрема, відсутність єдиного правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному, велика кількість справ щодо вирішення подібних правовідносин, які перебувають на розгляді судів.

Формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини.

Водночас, подана касаційна скарга не містить обґрунтування пункту 3 частини другої статті 389 України, оскільки не зазначено обґрунтованої необхідності для формування висновку Верховного Суду щодо застосування норми матеріального права у спірних правовідносинах.

Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Отже, не є підставою касаційної оскарження посилання заявника на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах без конкретизації норми права, щодо застосування якої відсутній вказаний висновок та відсутності обґрунтування необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо норми матеріального права у спірних правовідносинах.

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки відповідно до положень частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Для усунення вказаного недоліку заявнику слід надати до суду нову редакцію касаційної скарги з врахуванням вимог цієї ухвали щодо повноти зазначення підстав касаційного оскарження та їх нормативно-правового обґрунтування.

Також, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у меншому розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено, що з 01 січня 2014 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1 218,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.

Ураховуючи викладене, судовий збір за подання касаційної скарги становить 7 556,00 грн (243,60 x 3 х 200 % - за вимоги заявлені у 2014 році) + (487, 20 х 1 х 200 % - за вимоги заявлені у 2015 році) + (640 х 4 х 200 % - за вимоги заявлені у 2017 році).

До касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 4 039,55 грн.

Отже заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3 516,45 грн (7 556,00 - 4 039,55).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати суду оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 серпня 2022 року, додаткового рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2023 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2024 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 серпня 2022 року, додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров