Ухвала

від 11.07.2024 по справі 754/12510/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 липня 2024 року

м. Київ

справа № 754/12510/17

провадження № 61-9087ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання майна приватною власністю,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання майна приватною власністю.

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, припинення права власності, визнання права власності, стягнення збитків, відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11 липня 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року, зустрічний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 липня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

У порядку поділу спільного майна подружжя:

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 58,60 кв. м.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 58,60 кв. м.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 50,3 кв. м.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 50,3 кв. м.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 44,72 кв. м.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 44,72 кв. м.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року, з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 липня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 58,60 кв. м.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на однокімнатну квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 50,3 кв. м.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на однокімнатну квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 44,2 кв. м.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію у розмірі 660 304 грн.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 50% часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Календула» (ЄДРПОУ 38293755).

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 50% часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Календула» (ЄДРПОУ 38293755).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про роз`яснення постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року відмовлено.

У червні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

В окремо доданому до касаційної скарги клопотанні ОСОБА_1 , посилаючись на підпункт 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки розмір судового збору за подання касаційної скарги перевищує 5 відсотків його доходу за попередній календарний рік, просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Крім того, просить урахувати те, що єдиним місцем його роботи є Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЛЕНДУЛА» (далі - ТОВ «КАЛЕНДУЛА»), яке не здійснює фактичну діяльність протягом останніх років, жодних нарахувань та виплат за 2023-2024 роки товариством заявнику не здійснювалося. Також постановою державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) накладено арешт на майно та кошти боржника у межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1. Також зазначає, що ухвалами Київського апеляційного суду його було звільнено від сплати судового збору за подання апеляційних скарг у вказаній справі та в інших справах. На підтвердження наведених обставин надає довідку Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про обіги та сальдо ТОВ «КАЛЕНДУЛА» за 2023 рік; виписку по рахунку ТОВ «КАЛЕНДУЛА», відкритому в АТ КБ «ПриватБанк»; відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період часу з 01 кварталу 2023 року до 04 кварталу 2023 року та за 01 квартал 2024 року.

Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», частини першої статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Kreuz v. Poland («Креуз проти Польщі»), пункт 54), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Ураховуючи викладене, наведені ОСОБА_1 у клопотанні обставини та додані на їх підтвердження докази дають підстави для висновку про його складний майновий стан, оскільки розмір судового збору, який слід сплатити заявнику за подання касаційної скарги перевищує 5% розміру його річного доходу за попередній календарний рік, тому клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить ухвалу Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.

Положеннями статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи, суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи при цьому його змісту.

Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що рішення суду може бути роз`яснено, у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Суть роз`яснення судового рішення полягає у тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз`яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Якщо у заяві про роз`яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз`яснено, що роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що резолютивна частина постанови апеляційного суду є зрозумілою та не передбачає різних варіантів її тлумачення, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року.

Касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а зводиться до незгоди заявника з ухваленим судовим рішенням та власного тлумачення норм чинного ЦПК України, якими врегульовано питання роз`яснення судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною шостою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

З огляду на зміст оскаржуваного судового рішення та касаційної скарги, вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання майна приватною власністю відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник