Ухвала

від 11.07.2024 по справі 907/613/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" липня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/613/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

розглянувши матеріали заяви Фізичної особи-підприємця Дутка Євгенія Володимировича б/н від 28.06.2024

про забезпечення позову, долучену до матеріалів позовної заяви у справі №907/613/24

за позовом Фізичної особи підприємця Дутка Євгенія Володимировича, м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн», м. Ужгород

про стягнення 6 917 933,48 грн

За участю представників:

позивача Вовканич С.С., адвокат, ордер серії АО №1079954 від 14.04.2024; Дутко Є.В., особисто;

відповідача Смик Д.П.., адвокат, ордер серії АІ №1619740 від 09.07.2024 року.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець Дутко Євгеній Володимирович звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн» 6 917 933,48 грн грошових коштів набутих без достатніх правових підстав.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/613/24 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 червня 2024 року.

Ухвалою від 04 липня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, надав позивачу відстрочку в сплаті судового збору до ухвалення судового рішення у справі № 907/613/24, постановив розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначив підготовче засідання на 13 березня 2024 року.

Разом із позовною заявою Фізична особа підприємець Дутко Євгеній Володимирович подав заяву б/н від 28.06.2024 про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все рухоме, в тому числі активи ТОВ «Інфініт Перфекшн» та 8 зарядних станцій для електромобілів, що розташовані в м. Ужгород, та нерухоме майно, майнові права, в тому числі корпоративні права в ТОВ «Український бухгалтер», розмір частки засновника: 6 664 981 грн та ТОВ «Моекотаксі», розмір частки засновника: 20 000 грн, а також грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках, які належать відповідачу, та будуть виявлені виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову, також інше майно, яке знаходиться на земельних ділянках та складських або інших приміщеннях, які перебувають у відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн» у власності та користуванні в межах заявлених позовних вимог та з врахуванням судових витрат, а саме, ціни позову 6 917 933,48 грн, судового збору в сумі 103 769,00 грн та витрат на правничу допомогу попередній розрахунок яких складає 30 000,00 грн.

Заява про забезпечення позову обґрунтовується посиланням на постанову Верховного суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 відповідно до якої звертає увагу, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Резюмуючи викладене, необхідність забезпечення позову позивачем обґрунтовується наявністю у відповідача рухомого та нерухомого майна, корпоративних прав, яке може гарантувати поновлення порушеного права позивача у випадку задоволення позову та тією обставиною, що грошові кошти на рахунках відповідача є активом, який легко може зникнути з банківських рахунків.

Відповідно до ухвали від 04.07.2024 судом за правилами ст. 140 ГПК України призначено заяву позивача про забезпечення позову до розгляду в судовому засіданні 11.07.2024 та встановлено відповідачу строк до 10.07.2024 для подання суду письмових пояснень щодо поданої позивачем заяви.

Згідно з наданими відповідачем письмовими поясненнями від 08.07.2024 ТОВ «Інфініт Перфекшн» просить суд відмовити у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову, посилаючись на документальну необґрунтованість клопотання позивача, їх явну неспівмірність та непов`язаність з заявленими позовними вимогами та ймовірне фактичне блокування господарської діяльності Товариства у зв`язку з вжиттям відповідних заходів.

Крім того, 09.07.2024 відповідачем подано суду клопотання про зустрічне забезпечення позовних вимог відповідно до якого з метою забезпечення балансу сторін, з урахуванням принципу пропорційності та з посиланням на фінансову звітність ТОВ «Інфініт Перфекшн» за 2021-2023 роки просить застосувати заходи зустрічного забезпечення в розмірі середньорічного доходу Товариства за три роки, що становить 1 453 633,00 грн шляхом внесення їх на депозитний рахунок Господарського суду.

Зауважує, що задоволення заяви позивача про забезпечення позову, з урахуванням ймовірної тривалості розгляду даного спору, призведе до неможливості у Товариства отримати дохід в зазначеній сумі, а відтак наведена сума грошових коштів буде вважатися збитками Товариства.

Присутні в судовому засіданні 11.07.2024 позивач та його представник підтримали вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову та зазначають про недоцільність застосування заходів зустрічного забезпечення у зв`язку з накладеними арештами на майно та грошові кошти позивача, що слугувало підставою для відстрочки сплати судового спору в даній справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.07.2024 заперечив проти задоволення вимог заяви про забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з такого.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначено у статті 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що:

- позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини 1);

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Водночас частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Предметом позовних вимог у справі №907/613/24 є вимога Фізичної особи підприємця Дутка Євгенія Володимировича майнового характеру про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 6 917 933,48 грн і позаяк виконання в майбутньому судового рішення у даній справі в разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем в частині накладення арешту на грошові кошти, суд вважає таким, що безпосередньо пов`язаний із предметом позову, є співмірним та відповідним заявленим вимогам, а заперечення відповідача в цій частині відхиляються судом.

Адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Таким чином, суд вважає, що пропоновані заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанові Верховного суду від 09.06.2023 у справі №37з-23), а заперечення відповідача щодо недоведення документально наявності підстав для забезпечення позову в цій частині відхиляються судом.

До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22), чого в спірних правовідносин ТОВ «Інфініт Перфекшн» недоведено, як і відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що накладення арешту на грошові кошти в означені сумі заблокує господарську діяльність Товариства.

Наведене, з урахуванням приписів ст. ст. 136, 137 ГПК України, дозволяє суду дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заяви позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн» в межах суми позову 6 917 933,48 грн та з урахуванням наданого в судовому засіданні 11.07.2024 представником позивачем уточнення заяви про забезпечення позову (в частині незастосування відповідних заходів до судових витрат).

Суд, при цьому, звертає увагу, що приписами ч. 4 ст. 143 ГПК України у разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми чи позову майнового характеру про порушення прав інтелектуальної власності відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму.

В такому разі, надання відповідачем до суду документа, який підтверджує забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 143 ГПК України, є підставою для відмови в забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову (ч. 5 ст. 143 ГПК України).

Визначаючись з рештою заявлених позивачем вимог, суд враховує, що інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України). Співмірність, зокрема передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №910/17014/20 та від 28.07.2021 у справі №910/3704/21).

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (пункт 8.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Таким чином, з огляду на обставини справи, суд враховує, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

За таких обставин, беручи до уваги, що предмет позову в даній справі не пов`язаний зі зверненням стягнення на належне відповідачу майно (рухоме або нерухоме), предметом стягнення є грошові кошти (підставність забезпечення позову щодо накладення арешту на які обґрунтована судом вище), а відтак, суд дійшов висновку про відмову в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на все рухоме майно, в тому числі активи ТОВ «Інфініт Перфекшн» та 8 зарядних станцій для електромобілів, що розташовані в м. Ужгород, та нерухоме майно, майнові права, в тому числі корпоративні права в ТОВ «Український бухгалтер», розмір частки засновника: 6 664 981 грн та ТОВ «Моекотаксі», розмір частки засновника: 20 000 грн, а також інше майно, яке знаходиться на земельних ділянках та складських або інших приміщеннях, які перебувають у відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн» у власності та користуванні.

Суд зауважує, що пропоновані позивачем заходи забезпечення позову в цій частині не є адекватними та співмірними заявленим вимогам, а обґрунтування позивача щодо ймовірного відчуження відповідачем належних йому активів не можуть слугувати аргументацією необхідності вжиття заходів забезпечення позову в даній справі шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що не є предметом забезпечення належного виконання зобов`язань в спірних правовідносинах, а приписами ч. 10 ст. 137 ГПК України заборона щодо корпоративних прав як спосіб забезпечення позову може бути вжито судом виключно щодо корпоративних прав, які пов`язані з предметом спору та такі заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарських товариств, учасником в яких є відповідач.

Частиною 6 ст.140 ГПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Розглядаючи питання вжиття заходів зустрічного забезпечення, з урахуванням в тому числі поданого позивачем клопотання, суд враховує наступне.

Відповідно до змісту ч.ч. 1-4 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

При вирішенні питання зустрічного, з метою забезпечення збалансованості інтересів учасників спору, суд враховує, що ухвалою Господарського суду від 13.06.2024 № 907/526/24 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арештів на грошові кошти які знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах і належать Фізичній особі підприємцю Дутку Євгенію Володимировичу, у межах ціни позову, що складає 1 027 109 грн та наведена обставина за всіма обставинами не може не впливати на можливість розпорядження позивача грошовими коштами.

Водночас, суд також приймає до уваги, що реалізація права на звернення до суду з заявою про забезпечення позову є складовою правосуб`єктності сторони в господарському процесі, напряму не пов`язується з реалізацією права на доступ до правосуддя та може покладати на відповідного учасника справи встановлені процесуальним законом додаткові обов`язки, в тому числі щодо сплати зустрічного забезпечення.

Враховуючи викладене, з урахуванням обставин даної справи, суд вважає за доцільне застосувати до позивача захід зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання внести на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі 40 000,00 грн, що буде пропорційним ймовірним негативним наслідкам для відповідача у даній справі чи інших осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси можуть бути порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову.

В даному контексті суд приймає до уваги також майновий стан сторони, до якої застосовуються заходи зустрічного забезпечення, наявність накладених арештів на грошові кошти та майно Фізичної особи-підприємця Дутка Євгенія Володимировича (ухвали Господарського суду Закарпатської області від 03.05.2024 № 907/421/24, від 03.05.2024 №907/406/24, від 03.05.2024 № 907/426/24, від 13.06.2024 № 907/526/24) та звертає увагу відповідача, що визначений ТОВ «Інфініт Перфекшн» в клопотанні про зустрічне забезпечення від 08.07.2024 розмір зустрічного забезпечення (1 453 633,00 грн) як середній річний дохід Товариства за попередні три роки жодним чином не пов`язується з наявністю у відповідача ймовірних збитків на означену суму у зв`язку з застосування судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти.

Слід також звернути увагу позивача, що відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 141 ГПК України особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Керуючись 2, 4, 5, 7, 13, 14, 15, 74, 86, 136-141, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Дутка Євгенія Володимировича від 28.06.2024 про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн» (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 158, корп. Б, код ЄДРПОУ 41683587) в межах ціни позову 6 917 933,48 грн (шість мільйонів дев`ятсот сімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять три гривні 48 копійок).

3. У решті вимог заяви Фізичної особи-підприємця Дутка Євгенія Володимировича від 28.06.2024 відмовити.

4. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн» від 08.07.2024 про зустрічне забезпечення позову задовольнити частково

5. Застосувати зустрічне забезпечення шляхом зобов`язання Фізичну особу-підприємця Дутка Євгенія Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) внести на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області (код ЄДРПОУ 03499922; рахунок в форматі IBAN UA868201720355209001000018459; ДКСУ м. Київ; МФО 820172) грошові кошти в сумі 40 000,00 грн (сорок тисяч гривень 00 копійок) у десятиденний строк з дня постановлення ухвали.

6. В решті вимог клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн» від 08.07.2024 відмовити.

Стягувач: Фізична особа-підприємець Дутко Євгеній Володимирович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Інфініт Перфекшн (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 158, корп. Б, код ЄДРПОУ 41683587).

Ця ухвала набирає законної сили з 11.07.2024, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 11.07.2027.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст.254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 11 липня 2024 року.

Суддя Р.М. Лучко