Постанова

від 18.09.2024 по справі 907/613/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2024 р. Справа №907/613/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіО.С. Скрипчук

суддівН.М. Кравчук

О.І. Матущака,

секретар судового засідання В.Б. Лагутін,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн» б/н від 22.07.2024 (вх. № 01-058/2080/24 від 23.07.2024)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 11.07.2024 (повний текст ухвали складено 11.07.2024, м. Ужгород, суддя Р.М. Лучко)

про забезпечення позову

у справі № 907/613/24

за позовом фізичної особи підприємця Дутка Євгенія Володимировича, м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн», м. Ужгород

про стягнення 6 917 933,48 грн.

за участю представників:

від позивача: Вовканич С.М.;

від відповідача: Смик Д.П.; Кіт У.В.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець Дутко Євгеній Володимирович звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн» 6 917 933,48 грн грошових коштів набутих без достатніх правових підстав.

Разом із позовною заявою фізична особа підприємець Дутко Євгеній Володимирович подав заяву б/н від 28.06.2024 про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все рухоме майно, в тому числі активи ТОВ «Інфініт Перфекшн» та 8 зарядних станцій для електромобілів, що розташовані в м. Ужгород, та нерухоме майно, майнові права, в тому числі корпоративні права в ТОВ «Український бухгалтер», розмір частки засновника: 6 664 981 грн та ТОВ «Моекотаксі», розмір частки засновника: 20 000 грн, а також грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках, які належать відповідачу, та будуть виявлені виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову, також інше майно, яке знаходиться на земельних ділянках та складських або інших приміщеннях, які перебувають у відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн» у власності та користуванні в межах заявлених позовних вимог та з врахуванням судових витрат, а саме, ціни позову 6 917 933,48 грн, судового збору в сумі 103 769,00 грн та витрат на правничу допомогу попередній розрахунок яких складає 30 000,00 грн.

Заява про забезпечення позову обґрунтовується посиланням на постанову Верховного суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 відповідно до якої заявник звертає увагу, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Резюмуючи викладене, необхідність забезпечення позову позивачем обґрунтовується наявністю у відповідача рухомого та нерухомого майна, корпоративних прав, яке може гарантувати поновлення порушеного права позивача у випадку задоволення позову та тією обставиною, що грошові кошти на рахунках відповідача є активом, який легко може зникнути з банківських рахунків.

В подальшому, 09.07.2024 відповідачем подано до суду першої інстанції клопотання про зустрічне забезпечення позовних вимог відповідно до якого з метою забезпечення балансу сторін, з урахуванням принципу пропорційності та з посиланням на фінансову звітність ТОВ «Інфініт Перфекшн» за 2021-2023 роки просить застосувати заходи зустрічного забезпечення в розмірі середньорічного доходу Товариства за три роки, що становить 1 453 633,00 грн шляхом внесення їх на депозитний рахунок Господарського суду.

Відповідач зауважує, що задоволення заяви позивача про забезпечення позову, з урахуванням ймовірної тривалості розгляду даного спору, призведе до неможливості у товариства отримати дохід в зазначеній сумі, а відтак наведена сума грошових коштів буде вважатися збитками Товариства.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11.07.2024 заяву фізичної особи-підприємця Дутка Євгенія Володимировича від 28.06.2024 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн» в межах ціни позову 6 917 933,48 грн. У решті вимог заяви фізичної особи-підприємця Дутка Євгенія Володимировича від 28.06.2024 відмовлено. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн» від 08.07.2024 про зустрічне забезпечення позову задоволено частково. Застосовано зустрічне забезпечення шляхом зобов`язання фізичну особу-підприємця Дутка Євгенія Володимировича внести на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області (код ЄДРПОУ 03499922; рахунок в форматі IBAN UA868201720355209001000018459; ДКСУ м. Київ; МФО 820172) грошові кошти в сумі 40 000,00 грн у десятиденний строк з дня постановлення ухвали. В решті вимог клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн» від 08.07.2024 відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що предметом позовних вимог у справі №907/613/24 є вимога фізичної особи підприємця Дутка Євгенія Володимировича майнового характеру про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 6 917 933,48 грн і позаяк виконання в майбутньому судового рішення у даній справі в разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем в частині накладення арешту на грошові кошти, місцевий суд вважає таким, що безпосередньо пов`язаний із предметом позову, є співмірним та відповідним заявленим вимогам, а заперечення відповідача в цій частині відхиляються судом.

Разом з тим, враховуючи що предмет позову в даній справі не пов`язаний зі зверненням стягнення на належне відповідачу майно (рухоме або нерухоме), предметом стягнення є грошові кошти (підставність забезпечення позову щодо накладення арешту на які обґрунтована судом вище), а відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на все рухоме майно, в тому числі активи ТОВ «Інфініт Перфекшн» та 8 зарядних станцій для електромобілів, що розташовані в м. Ужгород, та нерухоме майно, майнові права, в тому числі корпоративні права в ТОВ «Український бухгалтер», розмір частки засновника: 6 664 981 грн та ТОВ «Моекотаксі», розмір частки засновника: 20 000 грн, а також інше майно, яке знаходиться на земельних ділянках та складських або інших приміщеннях, які перебувають у відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн» у власності та користуванні.

Місцевий суд зауважив, що пропоновані позивачем заходи забезпечення позову в цій частині не є адекватними та співмірними заявленим вимогам, а обґрунтування позивача щодо ймовірного відчуження відповідачем належних йому активів не можуть слугувати аргументацією необхідності вжиття заходів забезпечення позову в даній справі шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно.

При вирішенні питання зустрічного забезпечення, з метою гарантування збалансованості інтересів учасників спору, суд першої інстанції врахував, що ухвалою Господарського суду від 13.06.2024 № 907/526/24 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арештів на грошові кошти які знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах і належать фізичній особі підприємцю Дутку Євгенію Володимировичу, у межах ціни позову та наведена обставина за всіма обставинами не може не впливати на можливість розпорядження позивача грошовими коштами.

З урахуванням обставин даної справи, суд вважав за доцільне застосувати до позивача захід зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання внести на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі 40 000,00 грн, що буде пропорційним ймовірним негативним наслідкам для відповідача у даній справі чи інших осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси можуть бути порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 22.07.2024 (вх. № 01-058/2080/24 від 23.07.2024), у якій просив скасувати ухвалу від 11.07.2024, ухвалити постанову про відмову в задоволенні поданої заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

На переконання апелянта судом першої інстанції не дотримано норми процесуального права, а саме п. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема апелянт вказує, що накладення арешту на кошти в розмірі 6 917 933,48 грн призведе до арешту всіх поступлень на банківські рахунки підприємства на майбутні три роки, що призведе до фактичної зупинки та банкрутства підприємства. Внаслідок винесення та виконання оскаржуваної ухвали на підприємстві оголошено стан простою та унеможливлено виплату заробітної плати та податків.

Разом з тим, відповідач також посилається на порушення судом першої інстанції п. 3 ст. 141 ГПК України, а саме вказкує, що накладення арешту на кошти в розмірі 6 917 933,48 грн та застосування зустрічного забезпечення в розмірі 40 000 грн є явно неспівмірними, оскільки у разі незадоволення позову зустрічне забезпечення не буде гарантією відшкодування збитків відповідачу, що виникли в результаті застосування забезпечувальних заходів.

Фізична особа підприємець Дутко Євген Володимирович подав до суду відзив на апеляційну скаргу (вих. №01-04/5571/24 від 23.08.2024), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

На адресу апеляційного суду 18.09.2024 від позивача надійшло клопотання (вих. №01-04/6140/24 від 18.09.2024) про витребування доказів у господарській справі №907/613/24.

У судове засідання 18.06.2024 з`явився представник позивача, надав пояснення, проти доводів апеляційної скарги заперечив.

У судове засідання 18.06.2024 з`явився представник відповідача, надав пояснення, заперечив проти задоволення клопотання про витребування доказів, доводи апеляційної скарги підтримав.

Колегія суддів розглянувши клопотання про витребування доказів у господарській справі №907/613/24 вказує наступне.

У поданому клопотанні позивач просить суд витребувати у відповідача податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 ТОВ «ІНФІНІТ ПЕРФЕКШН» ЄДРПОУ 41683587 за 1 та 2 квартали 2024 року.

Позивач вказує, що ним вжито всі можливі заходи щодо отримання цього доказу, натомість такий не отримано через необгрунтоване віднесення відповідачем вказаної інформації до комерційної таємниці.

На переконання позивача, доказ про витребування судом якого клопоче позивач містить інформацію про штатну чисельність працівників товариства, дані необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов?язкових платежів та є формою обов?язкової щоквартальної податкової звітності відповідача, а відтак не може бути віднесений до комерційної таємниці.

Зазначений доказ спростує аргументи відповідача, наведені в апеляційні скарзі про те, що внаслідок винесення та виконання ухвали суду про забезпечення позову від 11.07.2024 на підприємстві оголошено стан простою та унеможливлено виплату заробітної плати та податків.

Частинами 1 та 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Пунктом 6 частини 1 статті 267 ГПК України встановлено, що суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Судова колегія враховує, що позивачем не заявлялось відповідне клопотання про витребування доказів у процесі розгляду справи в суді першої інстанції.

Дослідивши клопотання про витребування доказу, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на те, що заявлене клопотання не містить належного обгрунтування причин неподання такого клопотання у встановлені процесуальним законодавством строки - на стадії розгляду справи в суді першої інстанції.

Посилання позивача на те, що цим доказом буде спростовано аргументи відповідача, наведені в апеляційні скарзі - не можуть бути достатньою підставою для задоволення такого клопотання апеляційним судом.

За викладених обставин, враховуючи відсутність належного обгрунтування причин пропуску встановленого Господарського процесуального кодексу України строку на подання клопотання про витребування доказів та з огляду на положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи необґрунтованість заявленого клопотання про витребування доказу, судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання позивачапро витребування доказів на стадії апеляційного перегляду справи.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно із статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачу, або виконувати щодо нього інші зобов?язання; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Водночас частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до усталеної судової практики при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обгрунтованості 1 адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв?язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв?язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

У Постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 об?єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь- який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

За обставин звернення із позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності (така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23 та від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23).

У Постанові Об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 звернуто увагу на те, що у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. У випадку арешту коштів на рахунках, гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Близький за змістом висновок викладений у Постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20 та від 21.01.2022 у справі № 910/5079/21.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що предметом позовних вимог у справі №907/613/24 є вимога фізичної особи підприємця Дутка Євгенія Володимировича майнового характеру про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 6 917 933,48 грн і позаяк виконання в майбутньому судового рішення у даній справі в разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем в частині накладення арешту на грошові кошти є таким, що безпосередньо пов`язаний із предметом позову, є співмірним та відповідним заявленим вимогам.

Адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Разом з тим, місцевий господарський суд правомірно вказав, що предмет позову в даній справі не пов`язаний зі зверненням стягнення на належне відповідачу майно (рухоме або нерухоме), предметом стягнення є грошові кошти, а відтак, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на все рухоме майно, в тому числі активи ТОВ «Інфініт Перфекшн» та 8 зарядних станцій для електромобілів, що розташовані в м. Ужгород, та нерухоме майно, майнові права, в тому числі корпоративні права в ТОВ «Український бухгалтер», розмір частки засновника: 6 664 981 грн та ТОВ «Моекотаксі», розмір частки засновника: 20 000 грн, а також інше майно, яке знаходиться на земельних ділянках та складських або інших приміщеннях, які перебувають у відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн» у власності та користуванні.

Апелянт також посилається на порушення судом першої інстанції п.3 ст.141 ГПК України.

Відповідно до вимог п.3 ст.141 ГПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв?язку із забезпеченням позову.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення зустрічного забезпечення суд першої інстанції вказав, що при вирішенні питання зустрічного забезпечення, з метою гарантування збалансованості інтересів учасників спору, суд врахував, що ухвалою Господарського суду від 13.06.2024 № 907/526/24 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арештів на грошові кошти які знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах і належать фізичній особі підприємцю Дутку Євгенію Володимировичу, у межах ціни позову, що складає 1 027 109 грн та наведена обставина за всіма обставинами не може не впливати на можливість розпорядження позивача грошовими коштами.

З урахуванням обставин даної справи, суд вважав за доцільне застосувати до позивача захід зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання внести на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі 40 000,00 грн, що буде пропорційним ймовірним негативним наслідкам для відповідача у даній справі чи інших осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси можуть бути порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до вимог п.3 ст.141 ГПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв?язку із забезпеченням позову.

Відповідно до вимог господарського процесуального законодавства зустрічне забезпечення може бути застосовано судом за клопотанням учасника судового процесу у випадку доведення суду існування обставин, які можуть свідчить про завдання особі, щобо якої були застосовані заходи забезпечення позову, збитків.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову відповідачем суду не надано, а відповідно судом першої інстанції не досліджено докази, якими підтверджено існування обставин, які свідчать про ймовірне завдання Товариству з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн» збитків в розмірі 1 453 633,00 грн внаслідок застосування заходів забезпечення позову.

Сама лише вказівка відповідача на те, що ним за попередні три роки отримано середній дохід у вищевказаній сумі не є достатньою підставою для застосування судом зустрічного забезпечення в розмірі 1 453 633,00 грн.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги також майновий стан сторони, до якої застосовуються заходи зустрічного забезпечення, наявність накладених арештів на грошові кошти та майно фізичної особи-підприємця Дутка Євгенія Володимировича (ухвали Господарського суду Закарпатської області від 03.05.2024 № 907/421/24, від 03.05.2024 №907/406/24, від 03.05.2024 № 907/426/24, від 13.06.2024 № 907/526/24).

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.07.2024 у справі №907/613/24.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініт Перфекшн» б/н від 22.07.2024 (вх. № 01-058/2080/24 від 23.07.2024) залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 11.07.2024 у справі №907/613/24 залишити без змін.

3.Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 30.09.2024.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

СуддяО.І. Матущак

СуддяН.М. Кравчук