Ухвала

від 08.07.2024 по справі 188/1588/24

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1588/24

Провадження № 2-з/188/28/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 року смт.Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Фесик Ю.В.

заявник: ОСОБА_1

третя особа: Служба у справах дітей Петропавлівської селищної ради

за участю:

заявник ОСОБА_1

представник заявника ОСОБА_2

представник третьої особи ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

До суду, до подачі позову, надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову.

В обґрунтування зазначено, що ОСОБА_1 готує позов до суду про визначення місця проживання дитини, своєї малолітньої дочки - ОСОБА_4 .

З 20.05.2024 року, відповідно до судового наказу з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання спільної дочки.

ОСОБА_5 перешкоджає заявнику у спілкуванні і вихованні доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У травні 2024 року заявник звернувся до служби у справах дітей щоб встановити час та дні спілкування з дочкою, питання не розглянуто.

25.05.2024 року ОСОБА_5 самовільно змінила місце проживання дитини без його згоди та відома про що він повідомив службу у справах дітей, дочка прописана за адресою заявника.

ОСОБА_5 створює перешкоди у спілкуванні доньки ОСОБА_6 із заявником, з 25.05.2024 року він не бачив доньку взагалі. Спочатку відповідачка не дозволяла забрати доньку і повернути її у звичайне для неї середовище за місцем проживання. Потім взагалі вивезла доньку в невідомому напрямку , не відповідає на дзвінки заявника та Служби у справах дітей Петропавлівської селищної ради .

ОСОБА_5 не повідомляє, де знаходиться донька, перешкоджає заявнику виконувати свої батьківські обов`язки та піклуватися про неї, що змусило неодноразово звертатися до поліції із заявами про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.

31 травня 2024 року ОСОБА_5 подала до Петропавлівського районного суду позовну заяву про розірвання шлюбу, де вказала неправдиву інформацію про відсутність спору щодо місця проживання доньки, про що він зазначив і у відзиві на позовну заяву.

Дружина перешкоджає заявнику у спілкуванні з донькою, про що він неодноразово повідомляв на « 102», а саме 28.05.2024 року, 06.06.2024 року, 08.06.2024 року та 10.06.2024 року. На що начальником ВП № 4 Синельниковського РУП листами № 3312 від 11.06.2024 року , № 3314 від 11 червня 2024 року рекомендував звернутися до суду, щодо встановлення графіку побачень з дитиною, це питання не входить до компетенції органів Національної поліції, а також рекомендував звернутися до органу опіки та піклування.

Малолітня донька, ОСОБА_4 є найбільш незахищеним учасником сімейних спорів , яка так чи інакше стала жертвою між батьками.

Очевидно, що у разі задоволення позову про визначення місця проживання дитини з тим із батьків, хто на час розгляду справи проживав окремо, виконати таке рішення буде вкрай складно, виходячи, з емоційного стану малолітньої доньки , яка може відвикнути від проживання та спілкування з батьком. Крім того, як вважає заявник, ОСОБА_5 має авторитарний характер та буде намагатися впливати на психіку доньки, нав`язувати доньці негативне ставлення до заявника. З кожним днем, без спілкування, зв`язок батька з дитиною стає дедалі слабкішим, дитина відвикає від батька, починає його сприймати як сторонню особу.

Заявник вважає, що у разі задоволення первісного позову та визначення місця проживання дитини з батьком , у доньки може виникнути внутрішній опір під час її передачі батьку. Крім того, тривале відсторонення доньки від батька, позбавляє її батьківської любові та піклування, формує у дитини невірне уявлення про роль батька у стосунках із дитиною, що може в подальшому призвести до відсторонення нею майбутнього чоловіка від власних дітей.

Заявник також зазначив, що донька ОСОБА_6 двічі залишалася з ним, без матері, на час її хвороби та лікування і він сам нею опікувався.

В ці дні саме він займався малолітньою донькою ОСОБА_6 , готував їсти,

годував її, купав, водив на прогулянки , одягав, грався з нею, вкладав спати і таке інше.

З метою забезпечення в першу чергу інтересів доньки, щоб вона перебувала у звичному, спокійному для неї середовищі, збереження його контакту як батька з малолітньою донькою ОСОБА_4 та не допущення розірвання такого контакту, просить суд до закінчення розгляду справи по суті:

- заборонити ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії, спрямовані на вчинення перешкод ОСОБА_1 у побаченнях, спілкуванні та проведенні часу разом із донькою ОСОБА_4 ;

- заборони іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на вчинення ; перешкод ОСОБА_1 у побаченнях, спілкуванні та цроведенні часу разом із донькою ОСОБА_4 ;

- встановити порядок спілкування та виховання доньки ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_1 :

- понеділок, вівторок та п`ятниця з 18 год 00 хв до 20 год 00 хв;

- у суботу , з правом ночівлі, за адресою: АДРЕСА_1 з можливістю організовувати дозвілля для доньки в інших місцях та містах без присутності матері;

- встановити порядок спілкування через засоби зв`язку , а саме з номером НОМЕР_1 ОСОБА_5 за допомогою відеозв`язку по «вайберу», з донькою ОСОБА_7 та батьком ОСОБА_1

- середа, четвер, неділя з 19 год 00 хв до 21 год 00 хв по 10 хвилин щодня, при цьому ОСОБА_5 повинна самостійно забезпечити відеозв`язок, враховуючи в першу чергу інтереси доньки .

В судовому засіданні заявник та його представник заяву підтримали.

Представник заявника зазначила, що у ОСОБА_5 є ще одна дитина від першого шлюбу, яка поводиться невиховано, двічі плювала їй в обличчя, грюкала дверима, поводилась егоїстично. ОСОБА_5 може негативно впливати на спільну із заявником дочку, на їх спілкування.

ОСОБА_5 викликалась в судове засідання, але надала заяву про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами.

Відповідно до ч.1, ч.4 счт.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Суд вважав необхідним, враховуючи інтереси малолітньої особи, призначити розгляд заяви з викликом сторін.

Представник служби у справах дітей зазначила, що отримали заяву від ОСОБА_1 , але вона ще не розглянута в зв`язку з тим, що ОСОБА_5 не з`являється до служби і змінила місце проживання.

Враховуючи, що ОСОБА_5 надавши заяву до суду не з`явилась, суд вважає за можливе розглянути заяву у її відсутність.

Вислухавши учасників судового розгляду суд вважає, що заява не підлягає задоволенню.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Дійсно у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 490/1087/21 (провадження № 61-12931св21) вказано, що: «судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька). Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання. ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті. У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір`ю.

Але відповідно до заяви ОСОБА_1 проживає з ОСОБА_5 окремо лише з 11.05.2024 року, тобто більше місяця.

За цей час ОСОБА_5 подано позов про розірвання шлюбу, справа у провадженні Петропавлівського районного суду, 20.05.2024 року із заявника стягнуто аліменти, крім того, він тричі звертався до поліції, звертався до служби у справах дітей, але позов про визначення місця проживання дитини за місцем проживання батька до суду не подано.

Тобто, стосунки ОСОБА_1 з ОСОБА_5 напружені, що не може не впливати на психологічний стан малолітньої дитини.

В Україні запроваджено воєнний стан, на даний час, на території Дніпропетровської області, систематично лунає повітряна тривога, діють стабілізаційні та аварійні відключення електроенергії, тож організація побуту з урахуванням малолітньої дитини потребує додаткових зусиль.

Зазначені обставини не можуть зменшувати права на захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка спілкування батька з дитиною, але з участю усіх зацікавлених осіб.

На даний час дійсно, батько не бачився з дочкою більше місяця, але питання встановлення графіку спілкування повинно і може бути вирішене з участю ОСОБА_5 з урахуванням її побажань та можливостей висновків служби у справах дітей та оцінки Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Петропавлівської селищної ради щодо потреб батьків, їх здатності виконувати обов`язки по вихованню дитини та догляду за нею.

Враховуючи часові рамки спірних відносин, суд приходить до висновку про відсутність факту тривалого судового розгляду справи про визначення місця проживання малолітньої дитини. Крім того, при вирішенні питання про встановлення графіка повинні враховуватись обставини, які є підставою для подачі позову, можливості батька, матері та особливо дитини. Сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту можливе в першу чергу внаслідок належного ставлення батьків до прав, інтересів і психологічного комфорту дитини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

При цьому згідно з частиною 10 статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Системний аналіз норм процесуального та матеріального права дає підстави стверджувати, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення графіка зустрічей із дитиною, по суті, може вирішити спір, який має ініціюватися окремо. А тому очевидно, що зазначений вид забезпечення позову в окремих випадках розглядається як порушення вимог процесуального законодавства, оскільки стає, по суті, підміною рішення суду.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду (ВС) у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (КЦС) від 6 грудня 2018 року у цивільній справі № 727/3856/18, від 20 лютого 2020 року у цивільній справі № 754/4437/18, у постанові ВС у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати КЦС від 9 вересня 2019 року у цивільній справі № 607/10896/19, які відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України теоретично враховуються судами при застосуванні відповідних норм права.

На підставі наведеного та керуючись ст..ст. 151-153, 258, 260-261 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. М. Курочкіна