Постанова

від 01.07.2024 по справі 524/7569/16-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/7569/16-ц Номер провадження 22-ц/814/1547/24Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д.Д. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.

розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ганга Дмитра Григоровича

на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 листопада 2023 року у складі судді Андрієць Д. Д.

у цивільнійсправі заподанням старшого державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2023 року старший державний виконавець Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти, та просив суд надати дозвіл на реалізацію квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності боржнику ОСОБА_2 , право користування якою мають неповнолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 листопада 2023 року вказане подання повернуто державному виконавцю.

Ухвала суду мотивована тим, що виключно Автозаводський районний суд м. Кременчука не є судом, який має вирішувати вказане питання відповідно до правил підсудності, визначених статтею 435 ЦПК України.

Не погодившись з даною ухвалою, представник ОСОБА_1 - адвокат Ганга Д. Г. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд допустив довільне тлумачення статті 435 ЦПК України та дійшов помилкового висновку, що справа не підсудна Автозаводському районному суду м. Кременчука. Навіть у такому випадку суд повинен був направити справу за належністю до іншого суду за статтею 31 ЦПК України, а не повертати подання виконавцю.

Вказує, що суд помилково не застосував аналогію закону щодо територіальної підсудності, оскільки ЦПК України не містить випадків щодо підсудності подання виконавця у випадку, коли ним виконується зведене виконавче провадження за виконавчими листами, виданими судами першої інстанції різної територіальної юрисдикції. Зокрема, статтею 435 ЦПК України не врегульовано питання визначення суду, який буде розглядати таке подання.

Тому прийнятним, на думку апелянта, в даному випадку буде застосувати аналогію закону частини першої статті 30 ЦПК України щодо виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна, яке у боржника наявне у м. Кременчуці.

Зазначає, що суд застосував статтю 186 ЦПК України за відсутності жодної з підстав для відмови у відкритті провадження та повернення подання.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.

Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені у пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина друга статті 369 ЦПК України).

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).

Частиною першою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, згідно пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

По справі встановлено, що на виконанні в Автозаводському відділі державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває зведене виконавче провадження № АСВП 55452931, до складу якого входять виконавчі провадження:

№ 55043323 з примусового виконання виконавчого листа № 524/7569/16 від 19.09.2017, виданого Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» заборгованості у розмірі 102150,85 грн;

№ 58268710 з примусового виконання виконавчого листа № 635/7174/16-ц від 16.10.2018, виданого Харківським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 10,01 грн;

№ 58266924 з примусового виконання виконавчого листа № 635/7174/16-ц від 16.10.2018, виданого Харківським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 2000 грн;

№ 58268368 з примусового виконання виконавчого листа № 635/7174/16-ц від 16.10.2018, виданого Харківським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 10,01 грн;

№ 58269478 з примусового виконання виконавчого листа № 635/7174/16-ц від 16.10.2018, виданого Харківським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 3432,16 грн;

№ 58269831 з примусового виконання виконавчого листа № 635/7174/16-ц від 16.10.2018, виданого Харківським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 19724,92 грн;

№ 58270262 з примусового виконання виконавчого листа № 635/7174/16-ц від 16.10.2018, виданого Харківським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 5363,21 грн;

№ 58270908 з примусового виконання виконавчого листа № 635/7174/16-ц від 16.10.2018, виданого Харківським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 57,54 грн;

№ 59052603 з примусового виконання виконавчого постанови № 53533458 від 08.05.2019, виданої Автозаводським ВДВС у м. Кременчуці, про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави виконавчого збору у розмірі 41543,32 грн.

Неодноразово державним виконавцем здійснено виходи за місцем проживання боржника ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 та місцем його реєстрації за адресою АДРЕСА_3 , проте боржника за вказаними адресами не виявлено та встановлено, що квартира знаходиться у користуванні іншої особи.

Оскільки боржника та належне йому рухоме майно не розшукано, за відмови Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Автозаводської райадміністрації служби у справах дітей на реалізацію належної ОСОБА_2 квартири, з метою виконання рішень суду державний виконавець звернувся до суду із поданням про надання дозволу на примусову реалізацію квартири, право користування якою мають неповнолітні діти.

Повертаючи подання державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, суд першої інстанції виходив з того, що системний аналіз статті 435 ЦПК України разом з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.02.2023 у справі № 2-537/11, дають підстави для висновку, що подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, де зареєстровані діти, має бути розглянуто судом, що розглянув справу як суд першої інстанції, яким на переконання суду не є Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області.

Проте з такими висновками колегія суддів апеляційного суду погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VІІІ).

Відповідно до статті 1 вказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 10 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Порядок розгляду подання державного виконавця про звернення стягнення на майно боржника визначений у Розділі VI ЦПК України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».

Відповідно до статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

У статті 435 ЦПК України, в порядку якої, як зазначено у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2023 року та від 17 квітня 2024 року у справі № 2-537/11, повинна розглядатись заява (подання) виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти, судом, що вирішує дане питання, визначено суд, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 30 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Враховуючи, що в рамках зведеного виконавчого провадження № АСВП 55452931 на примусовому виконанні перебувають виконавчі листи, видані як Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області, так і Харківським районним судом Харківської області, які розглядали справи як суд першої інстанції, звернення державного виконавця із поданням до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області не суперечить вимогам статей 435, 446 ЦПК України. При тому, що зведене виконавче провадження № АСВП 55452931 відкрито на підставі виконавчого листа № 524/7569/16 від 19.09.2017 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» заборгованості у розмірі 102 150,85 грн, виданого Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області, а нерухоме майно, про звернення стягнення на яке заявляє державний виконавець, знаходиться у м. Кременчуці Полтавської області.

За таких обставин оскаржувана ухвала суду першої інстанції, як постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового вирішення питання, підлягає скасуванню, а справа - направленню до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області для продовження розгляду.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ганга Дмитра Григоровича задовольнити.

Ухвалу Автозаводськогорайонного судум.Кременчука Полтавськоїобласті від21листопада 2023року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Прядкіна