Ухвала

від 15.07.2024 по справі 910/1184/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/1184/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріола-модуль ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой"

про стягнення 962 475,33 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріола-модуль ЛТД"

про визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой" (далі - ТОВ "Аркадстрой", скаржник) 01.07.2024 (згідно з відміткою на поштовому конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 (повний текст постанови виготовлено 10.06.2024) зі справи № 910/1184/23 в частині задоволення первісного позову і ухвалити нове рішення в цій частині, шляхом відмови в первісному позові. Крім того, в додатках до касаційної скарги містить клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції від 24.07.2023.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Касаційна скарга ТОВ "Аркадстрой" не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс).

Згідно з частиною третьою статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника; юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника; Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Згідно з частиною першою статті 58 ГПК встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

З 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20).

З касаційної скарги, яка подана засобами поштового зв`язку, убачається, що її підписала уповноважена особа ТОВ "Аркадстрой" Денис МАРЧЕНКО. В касаційній скарзі скаржник зазначає, що: "належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження уповноваженої особи ТОВ "Аркадстрой" Марченка Д.П. знаходяться в матеріалах господарської справи № 910/1184/23".

Касаційна скарга подана безпосередньо до Верховного Суду, в якому матеріали справи відсутні, а також оскільки у касаційній скарзі відсутні відомості про повноважного представника скаржника, а сама касаційна скарга підписана уповноваженою особою ТОВ "Аркадстрой" Денисом МАРЧЕНКО у порядку самопредставництва.

Таким чином документів на підтвердження повноважень у Дениса Марченко діяти від юридичної особи в порядку самопредставництва, на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), у розумінні частини третьої статті 56 ГПК України, тобто без окремого доручення, до матеріалів касаційної скарги не додано.

Предметом касаційної скарги є рішення місцевого суду від 24.07.2023 та постанова апеляційного господарського суду від 29.05.2024. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, щодо якої відсутній висновок та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов`язок обґрунтувати мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому скаржник має усвідомлювати, що наслідком обґрунтованої підставності для такого звернення буде скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).

Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України встановлено, що доводи касаційної скарги скаржника зводяться до власного викладення обставин справи та до переоцінки доказів, що вже здійснено судом апеляційної інстанції та з огляду на статус Верховного Суду й повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження. Скаржником не наводиться детального опису правовідносин у контексті обґрунтування мотивів та підстав звернення з касаційною скаргою з чітким посиланням на норму права - відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України.

Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Щодо клопотання скаржника про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на те, що касаційна скарга позивача на спірні судові акти у справі № 910/1184/23 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, заяви скаржника про зупинення виконання рішення суду першої інстанції від 24.07.2023 буде розглянуте Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой" на рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 зі справи № 910/1184/23 залишити без руху.

2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Роз'яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой", що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк