Ухвала

від 10.07.2024 по справі 757/52247/19-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 липня 2024 року

м. Київ

справа № 757/52247/19

провадження № 61-8309 ск 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ситнік О. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Федерації велосипедного спорту України про стягнення грошових коштів за договором фінансової позики,

ВСТАНОВИВ:

1. У жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 4 996 974,10 грн.

2. Печерський районний суд міста Києва рішенням від 24 жовтня 2022 року позов ОСОБА_2 задовольнив. Стягнув з Федерації велосипедного спорту України на користь ОСОБА_2 заборгованість за Договором про надання фінансової позики № 24/04/2014 від 24 квітня 2014 року у розмірі 4 996 974, 10 грн. Вирішив питання судових витрат.

3. Київський апеляційний суд постановою від 01 травня 2024 року апеляційну скаргу представника відповідача Федерації велосипедного спорту України ОСОБА_1 залишив без задоволення. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 адвоката Климків Л. Я. на рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 року закрив. Рішення Печерського районного суд міста Києва від 24 жовтня 2022 року залишив без змін.

4. У червні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 травня 2024 року, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження судового розгляду.

5. Підставою касаційного оскарження судового рішення скаржник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки виснував про те, що суд першої інстанції не вирішив питання про інтереси та обов`язки касатора як діючого керівника відповідача, що призвело до перешкоджання подальшому провадженню у справі № 757/52247/19.

7. Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржувані судові рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з огляду на таке.

8. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

9. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 24 квітня 2014 року між ОСОБА_2 та Громадською організацією «Федерація велосипедного спорту України» в особі президента Іванова Б. В. було укладено договір № 24/04/2014 про надання фінансової позики.

10. Відповідно до п. 1.1 Договору, за цим Договором Позикодавець передає у власність Позичальника грошові кошти в розмірі, що обумовлений цим Договром, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю таку ж суму грошових коштів у порядку та строки (термін), встановлені цим Договором. Згідно п. 2.1 та п. 2.2 Договору, розмір позики за цим Договором становить 2 000 000,00 грн. За домовленістю сторін позика є безпроцентною (безвідсотковою). Відповідно до п. 4.2 Договору, сторони дійшли згоди, що остаточною датою повернення позики вважається 24.04.2016 року.

11. 24 березня 2016 року між ОСОБА_2 та Громадською організацією «Федерація велосипедного спорту України» в особі директора ФВСУ Іванова Бориса Вікторовича було укладено додатковий договір № 1 до договору № 24/04/2014 року про надання фінансової позики.

12. Відповідно до умов додаткового договору сторони дійшли згоди внести зміни до п. 2.1 договору про надання фінансової позики № 24/04/2014 від 24 квітня 2014 року викласти в наступній редакції: «2.1. розмір позики за цим договором становить 5 200 000,00 грн.»

13. Сторони погодили продовження строку позики по договору № 24/04/2014 від 24 квітня 2014 року у зв`язку з чим погодили наступну (нову) редакцію розділу 4 договору «Строк надання позики». Сторони дійшли згоди, що остаточною датою повернення позики вважається 24 лютого 2019 року» (пункт 4.2 договору).

14. 22 січня 2019 року між ОСОБА_2 та Громадською організацією «Федерація велосипедного спорту України» в особі директора ФВСУ Симоненко Олександра Сергійовича було укладено додатковий договір № 2 до договору № 24/04/2014 року про надання фінансової позики..

15. Сторони дійшли згоди про продовження строку позики по Договору про надання фінансової позики № 24/04/2014 від 24 квітня 2014 року (надалі поіменований - Договір), у зв?язку з чим погодили наступну (нову) редакцію розділу 4 Договору «Строк надання позики». «4.1 Строк надання позики Позичальнику - до 24 липня 2019 року. 4.2. Сторони дійшли згоди, що остаточною датою повернення позики вважається 24 липня 2019 року».

16. На підтвердження перерахування грошових коштів за Договором про надання фінансової позики № 24/04/2014 позивачем надано виписки по рахунку, відкритому ОСОБА_2 в АТ «ОТП БАНК».

17. Суд першої інстанції задовольняючи позовну заяву ОСОБА_2 до Федерації велосипедного спорту України про стягнення грошових коштів за договором фінансової позики, посилався на те, що розмір боргу підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, відповідачем не спростований, визначений договором строк для повернення грошових коштів закінчився, а відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про виконання останнім своїх зобов`язань за Договором про надання фінансової позики № 24/04/2014 в повному обсязі.

18. Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

19. Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

20. Згідно з частиною першою, другою статті 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

21. Дослідивши зібрані у справі докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянт не довів належними і допустимими доказами, що при укладенні оспорюваного правочину воля сторін була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені цим правочином, наявність мети приховати інший правочин, настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином, а тому договір фінансової позики № 24/04/2014 від 24 квітня 2014 року не є удаваним.

22. Звертаючись із апеляційною скаргою, ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі, посилався на те, що рішення суду першої інстанції порушує його права та обов`язки, оскільки саме він як керівник відповідача: відкриває та закриває рахунки, розпоряджається рахунками ФВСУ у банківських установах, здійснює фінансові операції, організовує ведення фінансової документації, несе відповідальність за результати фінансової діяльності, раціональне використання матеріальних і фінансових ресурсів (пункт 5.4.6 Статуту ФВСУ).

23. Апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку, що договори позики та додаткові договори були укладені між позивачем та відповідачем - Федерацією велосипедного спорту України в особі її представників, та відповідно зобов`язання перед позивачем виникло саме у відповідача, а не у ОСОБА_1 , який навіть не підписував вище зазначені договори.

24. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

25. Гарантії дотримання доступу до правосуддя особи, яка не брала участі у справі, але яка вважає, що судовим рішенням вирішено питання про її права та обов`язки, забезпечені передбаченим статями 352, 389 ЦПК України правом такої особи оскаржувати в апеляційному і касаційному порядку відповідні судові рішення.

26. Так ОСОБА_1 скористався наданими йому процесуальними правами особи, яка не брала участі у справі, внаслідок чого за його апеляційною скаргою суд апеляційної інстанції переглянув рішення районного суду.

27. В постанові Верховного Суду від 23 серпня 2023 року у справі № 707/3085/21 вказано, що на відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом із тим, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи. Системний аналіз наведеної норми процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. Якщо обставини вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

28. Схожий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).

29. Виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав на те, що судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи ОСОБА_1 не вирішувалось, та враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягало закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

30. Такі висновки апеляційного суду відповідають вищезазначеним висновками Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

31. Аргументи касаційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції покладає саме на нього як на керівника відповідача у справі обов`язок вчинити активні дії - передати грошові кошти, не заслуговують на увагу, оскільки суд апеляційної інстанції чітко вказав, що зобов`язання перед позивачем виникло саме у відповідача, а не у апелянта ОСОБА_1 , який навіть не підписував вище спірні договори.

32. Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з установленими апеляційним судом обставинами справи і оцінкою доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

33. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

34. У постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77-80, 89, 367 ЦПК України, суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

35. Таким чином, враховуючи, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та відповідає висновкам Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Федерації велосипедного спорту України про стягнення грошових коштів за договором фінансової позики.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді В. В. Пророк

Є. В. Петров

О.М. Ситнік