Постанова

від 08.07.2024 по справі 680/5/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 680/5/24

Провадження № 22-ц/4820/1260/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Заворотна А.В.

за участю прокурора ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , про конфіскацію земельної ділянки, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , яка подана його представником ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 , яка подана її представником ОСОБА_5 , на рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2024 року (суддя Олійник А.О.).

Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд

в с т а н о в и в :

У грудні 2023 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки.

В обґрунтування позову вказував, що відповідач, будучи громадянином республіки білорусь, на підставі договору купівлі-продажу від 17 вересня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Грідіним С.О., набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6823384500:09:001:1602 (для ведення садівництва) на території Новоушицької територіальної громади. Право власності на земельну ділянку зареєстровано 17 вересня 2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Разом із тим, перебування у приватній власності відповідача зазначеної земельної ділянки суперечить ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України (далі - ЗК).

Враховуючи, що відповідач, будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 17 вересня 2019 року по даний час) не відчужив її, є підстави для її конфіскації у власність держави.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

З врахуванням вищевикладеного, прокурор просив конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку ОСОБА_2 , кадастровий номер 6823384500:09:001:1602, площею 0,039 га, яка знаходиться за межами с. Куражин Новоушицької територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. З огляду на характер спірних правовідносин, на думку прокурора, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_2 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 14 лютого 2024 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 .

Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2024 року позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , про конфіскацію земельної ділянки задоволено. Конфісковано у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку, належну ОСОБА_2 кадастровий номер: 6823384500:09:001:1602, площею 0,039 га, для індивідуального садівництва, яка знаходиться за межами с. Куражин Новоушицької територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1902327768233. Продовжено дію заходів забезпечення позову, застосованих на підставі ухвали Новоушицького районного суду Хмельницької області від 02 січня 2024 року, протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили, а в разі відкриття виконавчого провадження у вказаний строк - до повного виконання судового рішення. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Хмельницької обласної прокуратури понесені судові витрати на сплату судового збору в загальному розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 через свого представника адвоката Білого В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому, посилається на неправильне застосування судом до спірних правовідносин норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений 17.09.2019 між ОСОБА_6 (продавцем) та ОСОБА_2 (покупцем) за погодженням дружини покупця ОСОБА_3 , з якою він перебуває у зареєстрованому шлюбі з 07.09.2018.

Вказує, що частина 5 ст. 22 Земельного кодексу України, станом на момент виникнення спірних правовідносин, мала зовсім іншу редакцію зокрема: «Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам». Аналіз цієї норми, на думку скаржника, дає підстави для висновку, що станом на 17.09.2019 існувала заборона для іноземців набувати у власність землі сільськогосподарського призначення. А частиною 4 ст. 81 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено єдиний виключний випадок обов`язку іноземця відчужити протягом року землю сільськогосподарського призначення у випадку прийняття її у спадщину. Натомість, судом не враховано, що в даній ситуації іноземець ОСОБА_2 не успадковував спірну земельну ділянку, а набув її на підставі договору купівлі-продажу. А тому, вважає, що обов`язку відчужувати її протягом року в відповідача не було.

Крім того, вказує, що, прокуратура просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, однак, примусова конфіскація спірної земельної ділянки без компенсації відповідачу її вартості не відповідає приписам ст. 145 ЗК України і буде порушенням права власності, а отже позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Звертає увагу суду також на те, що, мотивуючи позовну заяву щодо наявності підстав для представництва, прокурор стверджує про бездіяльність органу, уповноваженого державою на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах. Разом з тим, керівником окружної прокуратури жодним чином не обґрунтовано, які ж об`єктивні перешкоди існували саме для Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області для своєчасного звернення до суду з позовом про конфіскацію земельної ділянки. Судом першої інстанції не враховано, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що ГУ Держгеокадастру Хмельницькій області просило Кам`янець-Подільську окружну прокуратуру вжити в його інтересах як органу, уповноваженого на здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, заходи представницького характеру з метою усунення порушення земельного законодавства. Тому, апелянт вважає, що відсутні підстави, визначені ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» для пред`явлення цього позову.

Зазначає, що у спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган, тому, визначаючи початок перебігу позовної давності у цьому спорі, слід враховувати, коли про порушене право довідалася або могла довідатися саме держава в особі уповноваженого органу (ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), а не прокурор. А тому, вважає, що прокурор звернувся до суду з позовом про конфіскацію земельних ділянок з порушенням строку позовної давності, оскільки уповноважений державою орган не вчинив покладених на нього законом обов`язків щодо виявлення по усунення порушень земельного законодавства відповідачем у відповідний строк.

Також ОСОБА_3 через представника - адвоката Семченко Г.С. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Вважає, що під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, що потягло за собою ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.

Вказує, що за час шлюбу, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було придбано у спільну сумісну власність, за спільні кошти, спірне майно, а саме земельну ділянку, площею 0,039 га, кадастровий номер 6823384500:09:001:1602, що розташована за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, Куражинська сільська рада. Станом на момент подачі даної апеляційної скарги, наявний спір щодо поділу майна подружжя, який розглядається Новоушицьким районним судом Хмельницької області (справа № 680/91/24). Таким чином, судом не враховано, що спірна земельна ділянка, відповідно положень СК України, є спільною сумісною власністю третьої особи та відповідача. Вказує на порушення її прав як співвласника майна та непорушність права приватної власності на майно, яке вона набула.

Звертає увагу суду, що обов`язок відчуження земельної ділянки належить саме іноземцям та особам без громадянства, в той час як, ОСОБА_3 , є громадянином України, яка народилась та постійно проживає в Україні. Тому, жодного обов`язку відчужувати належну третій особі на праві спільної сумісної власності частину спірної земельної ділянки в ОСОБА_3 немає.

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подало відзив, в якому зазначає, що в даному випадку наявний факт порушення законодавства при використанні іноземним громадянином - відповідачем земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який не відчужив її упродовж року після набуття права власності, що призвело до порушення ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України. Вважає оскаржуване рішення обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню.

У відзиві на апеляційні скарги заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури вказує, що судом першої інстанції ґрунтовно та об`єктивно досліджено питання наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в даному спорі. Зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства на час укладення договору купівлі-продажу та на даний час іноземці та особи без громадянства не могли і можуть набувати права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення на підставі договору купівлі-продажу.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 вказує, що її право в даному випадку не буде порушене, оскільки одним із способів поділу майна є виплата компенсації вартості частки майна.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_1 просив апеляційну скарги залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені у відповідності до вимог ЦПК України. При цьому, колегія суддів поважності причин неявки в судове засідання представників відповідачів не встановила, і, відповідно, підстав для відкладення розгляду справи, та вважала за можливе слухати справу за їх відсутності. При цьому, колегія суддів виходила з того, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення, не відкладаючи розгляду справи, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасника справи або його представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Встановлено, що ОСОБА_2 є громадянином республіки білорусь, уродженцем с. Острино Щучинського району Гродненської області (а.с.17-18), що визнається самим відповідачем.

17 вересня 2019 року між ОСОБА_6 (продавцем) та ОСОБА_7 (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 6823384500:09:001:1602, площею 0,039 га, яка знаходиться за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район, Куражинська сільська рада, надану для ведення садівництва, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Грідіним С.О. та зареєстрований в реєстрі №1187 (а.с. 24).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.12.2023, 17.09.2019 зареєстровано право власності за ОСОБА_7 , країна громадянства: республіка білорусь, на земельну ділянку, кадастровий номер 6823384500:09:001:1602 (а.с.13-14).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 07 вересня 2018 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.80).

Статтею 60 СК України встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Отже, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування і встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. У разі коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава(стаття 48 ЦПК України).

Статтею 175 ЦПК Українивстановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно із статтею 51 ЦПК Українисуд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за цим позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача.

У постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року в справі № 226/817/19 (провадження № 61-6327св20) вказано, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Виходячи з наведеного, якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17, від 16 вересня 2022 року в справі № 642/2316/20).

З позову керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вбачається, що спір стосується правомірності набуття у власність земельної ділянки, кадастровий номер 6823384500:09:001:1602, відповідачем ОСОБА_2 та її конфіскацію в дохід держави. Разом з тим, спірна земельна ділянка придбана в період шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їх спільною сумісною власністю. Натомість, відповідачем у справі є лише ОСОБА_2 .

Тому, врахувавши предмет і підстави заявленого позову, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_3 має безпосередній зв`язок із спірними матеріальними правовідносинами і повинна брати участь у справі як співвідповідач.

ОСОБА_3 не була залучена до участі у справі як співвідповідач, а брала участь у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, тому вона була позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, передбаченістаттею 49 ЦПК України.

За таких обставин, установивши, що ОСОБА_3 залучена до участі в справі як третя особа, а клопотання про залучення вказаної особи до участі в справі як співвідповідача позивач не заявляв, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню, оскільки його заявлено не до всіх належних відповідачів.

На стадії апеляційного провадження суд апеляційної інстанції позбавлений можливості залучити до участі особу як співвідповідача.

Оскільки правильно вирішити спір без участі усіх співвласників земельної ділянки, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому, позивач не позбавлений права на пред`явлення відповідного позову з визначенням належного складу учасників (сторін) справи для захисту інтересів держави, у порядку визначеному законом.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підстав ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає стягненню по 3220,28 грн судового збору, який підлягав сплаті та сплачений при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником ОСОБА_4 , та апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка подана її представником ОСОБА_5 , задовольнити.

Рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В позові керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відмовити.

Стягнути з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 3220,28 грн судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 липня 2024 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай