Рішення

від 16.07.2024 по справі 205/11428/23

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 205/11428/23

Номер провадження № 2/220/175/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Беспалова В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради, Служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради, Удачненської селищної ради, Служби у справах дітей Слов`янської сільської ради про визнання незаконними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

26.10.2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить:

-скасувати рішення Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради від 27.07.2023 року, прийняте на підставі протоколу засідання від 27.07.2023 року № 3, та визнати дане рішення протиправним;

-визнати неправомірною бездіяльність служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради щодо неналежного забезпечення організації діяльності Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської ради, а також бездіяльність щодо не виконання покладених на них повноважень;

-визнати протиправними дії Удачненської селищної ради та Служби у справах дітей Слов`янської сільської ради щодо складання актів обстеження побутових умов сім`ї ОСОБА_2 у зв`язку з фальсифікацією та підробкою документів.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що до руйнування її власного будинку в ході проведення бойових дій вона проживала у АДРЕСА_1 , разом зі своєю донькою ОСОБА_3 та онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 02.07.2023 року житло було зруйновано, її донька ОСОБА_3 загинула, а вона разом з онуком потрапила до лікарні, де майже місяць здійснювала догляд за дитиною.

06.07.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради Донецької області із заявою щодо визначення її, як найближчого родича, опікуном онука. 27.07.2023 року комісією з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради було прийнято рішення про тимчасове влаштування її онука до сім`ї ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . З рішенням Комісії вона не погоджується, вважає його неправомірним та таким, що прийняте на підставі неповного з`ясування обставин справи та на підставі фальсифікованих документів, з порушенням її прав та прав її онука. Так, з протоколу комісії вбачається, що її заяву від 06.07.2023 року про призначення її опікуном над онуком комісія не розглядала, проігнорувавши той факт, що вона є найближчим родичем і у неї є переважне право на призначення її опікуном онука. Без з`ясування всіх обставин зроблено висновок про те, що вона не може піклуватись про онука. На час обстеження умов її проживання вона перебувала у лікарні з онуком, а сам акт складено до її звернення з заявою про встановлення опіки. Зазначаючи, що ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про визнання батьківства, комісією не прийнято до уваги, що у відкритті провадження за цим позовом було відмовлено. Акт обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_2 , складений Удачненською селищною радою, складений у день звернення ОСОБА_2 з заявою про встановлення опіки, без наявності даних про реєстрацію ОСОБА_5 за вказаною адресою, що свідчить про його недостовірність. Вважає, що органи селищної ради діяли з порушенням вимог діючого законодавства та не в інтересах дитини. Звертає увагу, що на службу у справах дітей в тому числі покладається забезпечення організації діяльності комісії з питань захисту прав дитини. Тобто відповідні служби займаються підготовкою, збиранням та формуванням необхідного пакету документів для розгляду питань на засіданні комісії, а також відповідають за правомірність і достовірність наданих даних.

Крім того, вона намагалася розшукати онука за адресою, наданою відповідачем, проте з`ясувалося, що сім`я ОСОБА_5 за цією адресою не проживає, власник будинку інший. Через органи внутрішніх справ вона з`ясувала, що дитина проживає у готелі м. Дніпро. З цього приводу вона звернулась до Великоновосілківської селищної ради, де повідомили, що сім`я ОСОБА_5 проживає у с. Слов`янка Синельниківського району, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 07.08.2023 р. В подальшому було встановлено, що за цією адресою онук з кінця серпня не проживає. Зазначене свідчить, на думку позивача, про фальсифікацію документів. Також зазначає, що наказ Служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради № 12 від 27.07.2023 р. «Про тимчасове влаштування малолітнього» має різні редакції.

Ухвалами Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.10.2023 р. та 09.11.2023 р. позовна заява залишена без руху для усунення її недоліків.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2023 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

15.12.2023 року позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог та виключено з позовних вимог п.6 щодо зобов`язання Комісію з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради переглянути заяву ОСОБА_1 від 06.07.2023 р. щодо надання їй опіки над онуком.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.12.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_7 про представництво інтересів позивача ОСОБА_1

12.02.2024 року Служба у справах дітей Великоновосілківської селищної ради подала відзив на позов, в якому зазначено наступне. Служба у справах дітей Великоновосілківської селищної ради на підставі зібраних відомостей про малолітнього ОСОБА_8 прийняла рішенняу у формі наказу Служби від 07.07.2023 про взяття його на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Відповідно п.31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, дитина, яка залишилася без батьківського піклування, тимчасово може бути влаштована у сім`ю родичів, знайомих, які бажають залишити її на виховані у своїй сім`ї до прийняття рішення про влаштування дитини. Підставою для тимчасового перебування дитини є наказ Служби про перебування. У зв`язку з тим, що до Служби надійшло дві заяви, а саме ОСОБА_1 та подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про тимчасове влаштування малолітнього ОСОБА_9 , тому дане питання було винесено за засідання комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківський селищної ради (далі-Комісія). Документ, Комісії були подані відповідно чинного законодавства та перевірені згідно з оригіналами. Засідання Комісії проводилось у Великоновосілківській селищній раді, яка евакуйована за адресою: Волноваський район с. Андріївка. На засіданні Комісії були присутні всі члени комісії (2 члена Комісії були присутні онлайн). Засідання Комісії проводилось відповідно до чинного законодавства. Після оформлення протоколу комісії та підписання його членами комісії позивачу був наданий Витяг з протоколу Комісії. Відповідно до п.3 Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, основними її завданнями є сприяння забезпеченню прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток. ОСОБА_5 повідомив, що він є біологічним батьком дитини та подав відповідний позов до суду. Комісією були враховані та забезпеченні найкращі інтереси малолітнього, тому його було тимчасово влаштовано до його родини (наказ служби у справах дітей від 27.07.2023 № 12). Враховуючи бажання позивача взяти під опіку малолітнього онука ОСОБА_10 , їй було роз`яснено про необхідність звернутися до служби у справах дітей за місцем проживання із письмовою заявою та надати документи згідно з переліком (лист Великоновосілківської селищної військової адміністрації від 30.08.2023 № 01-25/2252). Службою у справах дітей Великоновосілківської селищної ради розглянуто заяву ОСОБА_1 від 31.08.2023 вх. № 89/01-23 від 01.09.2023 року про призначення опіки над малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами розгляду було встановлено, що документи подані не в повному обсязі. До заяви не додана довідка від нарколога про відсутність перебування на обліку, відповідно п. 39 Порядку заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи. Відповідно до пункту 40-2 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 служба у справах дітей протягом п`яти робочих днів після надходження електронної заяви або заяви у паперовій формі та всіх документів та/або відомостей, зазначених у пунктах 40 і 40-1 цього Порядку, перевіряє документи щодо відповідності вимогам законодавства. Відповідь надана в термін передбачений законодавством. 18.09.2023 року на адресу Служби надійшла заява від ОСОБА_5 , в якій він повідомляв про місце перебування його та його родини, а також до відома додана копія висновоку молекулярно - генетичного експертного дослідження від 14.09.2023 № 39754, згідно якого ОСОБА_5 є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 26.09.2023 року до Служби у справах дітей повторно надійшла заява ОСОБА_1 датована 31.08.2023 року зареєстрована за вх. №99/01-23 від 26.09.2023 року, про призначення опіки над малолітнім ОСОБА_4 . 26 вересня Межівським районним судом Дніпропетровської цивільній справі за позовом ОСОБА_5 про визнання його батьком відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи. За результатами розгляду заяви з додатками ОСОБА_1 , яка надійшла 26.09.2023 року, враховуючи наявність в Межівському районі Дніпропетровської області цивільної справи за позовом ОСОБА_5 , враховуючи найкращі інтереси малолітнього, служба у справах дітей припинила розгляд поданої позивачем заяви до розгляду зазначеної справи по суті. У зв`язку зі смертю ОСОБА_5 29.11.2023 р. службою у справах дітей було поновлено розгляд заяви позивача від 31.08.2023 року та розпорядженням начальника Великоновосілківської селищної військової адміністрації 12.12.2023 № 389-р «Про встановлення опіки» ОСОБА_1 призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_4 . Дитину передано опікуну (акт про передачі дитини у сім`ю опікуна від 12.12.2023). Враховуючи викладене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

13.02.2024 р. позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якої позивач посилається на те, що відповідачем у відзиві на позов не надано жодних пояснень та заперечень з приводу доводів позивача та наданих ним доказів, проте посилається на обставини, які з`явились набагато пізніше і не мають жодного відношення до справи. Крім того, відзив не містить жодного нормативного обґрунтування правомірності прийнятого комісією рішення.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2024 року справу передано на розгляд за підсудністю до Великоновосілківського районного суду Донецької області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.05.2024 р. справа передана в провадження судді Якішиної О.М.

Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 23.05.2024 року справа прийнята до провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 10.06.2024 року прийнято до розгляду заяву позивача ОСОБА_11 про заяву про зменшення розміру позовних вимог. Закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Сторони, їх представники в судове засідання не з`явились, будучи у встановленому законом порядку повідомленими про день та час розгляду справи.

Позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідачаСлужби усправах дітейВеликоновосілківської селищноїради також подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Інші учасники процесу причини неявки не повідомили.

Керуючись нормами ст.ст. 198, 223 ЦПК України, суд вважає можливим проведення підготовчого засідання за відсутності сторін по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є бабусею малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження ОСОБА_3 (доньки позивача) серії НОМЕР_1 та ОСОБА_4 (онука позивача) серії НОМЕР_2 .

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно протоколу № 3 від 27.07.2023 р. засідання комісїї з питань захисту прав дитини Великоновосілківський селищної ради, було поставлено на розгляд заяви подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також заяву позивача ОСОБА_1 про тимчасове влаштування до їх родин малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У даному протоколі зазначено про наявність двох заяв про тимчасове влаштування дитини: Подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , які звернулись із заявою від 06.07.2023 до служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради про тимчасове влаштування до їх родини малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому зазначено про перебування даних осіб у шлюбі, наявність в них двох спільних малолітніх дітей, вказівка, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем та з його слів, біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи вік бабусі ОСОБА_1 , той факт, що її будинок зруйновано та вона мешкає у родичів, вирішили Службі у справах дітей Великоновосілківської селищної ради підготувати наказ про тимчасове влаштування малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до родини знайомих подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_13 .

Наказом Служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради від 27.07.2023 р. № 12 малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 влаштовано до родини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Розпорядженням начальника Великоновосілківської селищної військової адміністрації було 12.12.2023 № 389-р» Про встановлення опіки» ОСОБА_1 призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитину передано опікуну ОСОБА_1 , що сторонами не заперечується.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

В силу ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (ст. 55 ЦК України).

Правовий статус органів опіки та піклування, їх завдання та функції визначено, зокрема, главою 6 ЦК України, главою 19 СК України, Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року за №866 (далі - Порядок№ 866).

Відповідно до п. 31 зазначеного вище Порядку тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитини, розлученої із сім`єю, проводять у межах компетенції служба у справах дітей та уповноважений орган Національної поліції за місцем виявлення дитини. Дитина, в якої є родичі або інші особи, з якими в неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі) та які бажають залишити її на виховання у своїй сім`ї, може перебувати в їх сім`ї до прийняття рішення про влаштування дитини. Підставою для тимчасового перебування дитини в сім`ї родичів або інших осіб, з якими у неї склалися близькі стосунки, є наказ служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини.

Відповідно до п. 3, пп.2 п. 4, п.п. 6-9 Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року за №866, основним завданням комісії є сприяння забезпеченню реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає, зокрема, питання щодо визначення форми влаштування дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, доцільності встановлення, припинення опіки, піклування, забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток.

Комісію очолює голова районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади.

Організація діяльності комісії забезпечується відповідною службою у справах дітей.

До складу комісії на громадських засадах входять керівники структурних підрозділів районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади з питань освіти, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, заступники керівників органів Національної поліції (органів ювенальної превенції) та Мін`юсту, закладів освіти, охорони здоров`я, соціального захисту населення.

Основною організаційною формою діяльності комісії є засідання, які проводяться в разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.

Засідання комісії є правоможним, якщо на ньому присутні не менше як дві третини загальної кількості її членів.

Комісія відповідно до компетенції приймає рішення, організовує їх виконання, подає рекомендації органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення або підготовки висновку для подання його до суду.

Отже, Комісія з питань захисту прав дитини приймає рішення про тимчасове влаштування дитини, на підставі якого служба у справах дітей видає відповідний наказ.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради від 27.07.2023 року, прийняте на підставі протоколу засідання від 27.07.2023 року № 3, а також визнати протиправними дії Удачненської селищної ради та Служби у справах дітей Слов`янської сільської ради щодо складання актів обстеження побутових умов сім`ї ОСОБА_2 у зв`язку з фальсифікацією та підробкою документів.

Так, згідно акту обстеження умов проживання від 07.08.2023 р., складеного Службою у справах дітей Слов`янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, комісією було обстежено умови проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 , та встановлено, що умови проживання дитини є задовільними.

Акт обстеження житлових умов Удачненської селищної ради позивачем суду не надано.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині неправомірності складання актів та їх фальсифікації не підтверджені належними та допустимими доказами. Факт незгоди позивача з рішенням Комісії не свідчить про протиправність дій посадових осіб при складанні актів обстеження умов проживання дитини та їх фальсифікацію. Належних та допустимих доказів неправомірності дій посадових осіб при складанні актів позивачем суду не надано.

З приводу доводів позивача щодо неповного з`ясування обставин Комісією при прийнятті рішення від 27.07.2023 р. суд зазначає, що вирішення питання про тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, є виключною компетенцією Комісії і суд не вправі перебирати на себе її повноваження і надавати оцінку достатності доказів при прийнятті того чи іншого рішення.

Суд звертає увагу, що оскаржуване рішення Комісії від 27.07.2023 року є актом індивідуальної дії.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

За своєю природою індивідуально правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише у письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Судом встановлено, що рішення Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради від 27.07.2023 року, оформлене протоколом засідання комісії №3, реалізовано його застосуванням,оскільки на підставі цього рішення службою у справах дітей було видано відповідний наказ та малолітнього ОСОБА_4 було передано в сім`ю ОСОБА_5 до прийняття рішення про подальше влаштуваннядитини. Зазначене унеможливлює скасування рішення судом.

Крім того, на теперішній час позивач ОСОБА_1 є опікуном малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі розпорядження начальника селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області від 12.12.2023 року № 389-р.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.81, ч. 6 ст.80 ЦПК Україникожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 6ст. 80 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Положеннямист. 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи докази суд зазначає, що законодавчі обмеження матеріальноправових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55,124 Конституції Українитаст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом (постанова Верховного Суду України від 12.06.2014 року у справі № 6-32цс13).

З огляду на вищевикладене, враховуючи той факт, що оскаржуване рішення Комісії було реалізовано його повним застосуванням, а позивач на даний час є опікуном малолітнього онука ОСОБА_4 , суд доходить висновку, що заявлені позивачем вимоги не є належним та ефективним способом захисту права позивача, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити.

Суд вважає неконкретними, безпідставними та необґрунтованими належним чином вимоги в частині визнання неправомірною бездіяльності служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради щодо неналежного забезпечення організації діяльності Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської ради, а також бездіяльності щодо не виконання покладених на них повноважень, а тому відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн. відшкодуванню не підлягають і покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради, Служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради, Удачненської селищної ради, Служби у справах дітей Слов`янської сільської ради про визнання незаконними дій та скасування рішення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 18.07.2024 р.

Суддя О.М. Якішина