Постанова

від 01.10.2024 по справі 205/11428/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8819/24 Справа № 205/11428/23 Суддя у 1-й інстанції - Якішина О. М. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг

справа № 205/11428/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Бондар Я.М. Зубакової В.П.

секретар судового засідання Бортник В.А.

сторони

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Комісія з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради, Служба у справах дітей Великоновосілківської селищної ради, Удачненська селищна рада, Служба у справах дітей Слов`янської сільської ради

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 16 липня 2024 року, яке ухвалено суддею Якішиною О.М. у смт Велика Новосілка Донецької області та повне судове рішення складено 18 липня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

В жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради, Служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради, Удачненської селищної ради, Служби у справах дітей Слов`янської сільської ради про визнання незаконними дій та скасування рішення.

Позов обґрунтовано тим, що до руйнування власного будинку позивача в ході проведення бойових дій вона проживала у АДРЕСА_1 , разом зі своєю донькою ОСОБА_2 та онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02 липня 2023 року житло позивача було зруйновано, її донька ОСОБА_2 загинула, а вона разом з онуком потрапила до лікарні, де майже місяць здійснювала догляд за дитиною.

06 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради Донецької області із заявою щодо визначення її, як найближчого родича, опікуном онука.

27 липня 2023 року комісією з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради було прийнято рішення про тимчасове влаштування її онука до сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

З рішенням Комісії вона позивач не погоджується, вважає його неправомірним та таким, що прийняте на підставі неповного з`ясування обставин справи та на підставі фальсифікованих документів, з порушенням її прав та прав її онука.

Так, з протоколу комісії вбачається, що її заяву від 06 липня 2023 року про призначення її опікуном над онуком комісія не розглядала, проігнорувавши той факт, що вона є найближчим родичем і у неї є переважне право на призначення її опікуном онука. Без з`ясування всіх обставин зроблено висновок про те, що вона не може піклуватись про онука. На час обстеження умов проживання позивачка перебувала у лікарні з онуком, а сам акт складено до її звернення з заявою про встановлення опіки. Зазначаючи, що ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання батьківства, комісією не прийнято до уваги, що у відкритті провадження за цим позовом було відмовлено. Акт обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_6 , складений Удачненською селищною радою, складений у день звернення ОСОБА_6 з заявою про встановлення опіки, без наявності даних про реєстрацію ОСОБА_4 за вказаною адресою, що свідчить про його недостовірність.

Позивач вважає, що органи селищної ради діяли з порушенням вимог діючого законодавства та не в інтересах дитини. Звертає увагу, що на службу у справах дітей в тому числі покладається забезпечення організації діяльності комісії з питань захисту прав дитини. Тобто відповідні служби займаються підготовкою, збиранням та формуванням необхідного пакету документів для розгляду питань на засіданні комісії, а також відповідають за правомірність і достовірність наданих даних.

Крім того, вона намагалася розшукати онука за адресою, наданою відповідачем, проте з`ясувалося, що сім`я ОСОБА_4 за цією адресою не проживає, власник будинку інший. Через органи внутрішніх справ вона з`ясувала, що дитина проживає у готелі м. Дніпро. З цього приводу вона звернулась до Великоновосілківської селищної ради, де повідомили, що сім`я ОСОБА_4 проживає у с. Слов`янка Синельниківського району, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 07 серпня 2023 року. В подальшому було встановлено, що за цією адресою онук з кінця серпня не проживає. Зазначене свідчить, на думку позивача, про фальсифікацію документів. Також зазначає, що наказ Служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради № 12 від 27 липня 2023 року «Про тимчасове влаштування малолітнього» має різні редакції.

На підставі наведеного вище позивач просила суд скасувати рішення Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради від 27 липня 2023 року, прийняте на підставі протоколу засідання від 27 липня 2023 року № 3, та визнати дане рішення протиправним. Визнати неправомірною бездіяльність служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради щодо неналежного забезпечення організації діяльності Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської ради, а також бездіяльність щодо не виконання покладених на них повноважень. Визнати протиправними дії Удачненської селищної ради та Служби у справах дітей Слов`янської сільської ради щодо складання актів обстеження побутових умов сім`ї ОСОБА_6 у зв`язку з фальсифікацією та підробкою документів.

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 16 липня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзіпозивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, щосудом проігноровано та не досліджено жодного факту та доказу допущених Комісією порушень під час прийняття рішення про влаштування мого онука у родину ОСОБА_6 , а саме Комісією проігноровано ті факти, що юридично позивач була та є найближчім родичем малолітнього ОСОБА_7 , та увесь час проживала однією родиною, в одному будинку з онуком та дочкою. Крім того, Правилами опіки та піклування, затвердженими спільним Наказом від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88, зареєстрованими в Мін`юсті 17 червня 1998 року за № 387/3680 визначено, що при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками над однією і тією ж дитиною, надається: родичам дитини, особам, у сім`ї яких проживає дитина на час, коли стосовно неї виникли підстави щодо встановлення опіки чи піклування. З наведених вище фактів вбачається, що відповідачі передали дитину на проживання невідомим особам. При цьому позивач жодним чином не відмовлялась від свого онуки. У зв`язку з чим, відповідачі діяли при винесенні оскаржуваного рішення з порушенням вимог чинного законодавства та не в інтересах на сам перед дитини, тим самим порушуючи принцип збереження родини.

Комісія зазначає що ОСОБА_4 07 липня 2023 рку подав позов до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська про визнання батьківства стосовно малолітнього ОСОБА_8 (провадження № 2-о/204/193/23, справа № 204/10194/23), однак суд 14 липня 2023 року відмовив у відкритті провадження у справі. Тобто на час розгляду Комісією відповідного питання не було ніякого провадження у суді.

З витягу з протоколу Комісії вбачається що заяву позивача від 06 липня 2023 року щодо визначення її опікуном над рідним онуком взагалі не розглядали, Комісія розглядала питання про тимчасове влаштування дитини саме в сім`ю ОСОБА_6 . У відповідному протоколі взагалі не зазначено коли саме я звернулась до органів опіки, але зазначено усю інформацію по сім`ї ОСОБА_6 , що підтверджує ігнорування заяви позивача.

До уваги Комісії не було взято того факту, що позивач взагалі немала змоги за той короткий час знайти окреме житло, оскільки займалася похованням доньки, а також з 02 липня 2023 року по 27 липня 2023 року перебувала з онуком у лікарні. Комісією під час вирішення питання встановлення опіки, не було зібрано і досліджено матеріалів щодо можливості позивача фізично та психологічно піклуватися про онука і забезпечувати йому належні умови проживання (довідка про проходження психіатрично/наркотичного огляду, довідка про відсутність судимості, виписка з медичної карти, фото будинку у якому я проживаю, тощо).

Комісія посилається на якісь акти обстеження умов мого проживання від 05 липня 2023 року (ким було здійснено відповідне обстеження не зазначено), хоча до позивача ніхто за місцем тимчасового проживання та/або перебування не приходив, а на час складання акту позивач перебувала у лікарні зі своїм онуком.

Комісія посилається на акт обстеження умов проживання родини ОСОБА_6 від 06 липня 2023 року, складеного Удачненською селищною радою, не відомо за якою адресою. Крім того, слід звернути увагу, що акт обстеження будо складено невідкладно у день звернення ОСОБА_6 за встановленням опіки 06 липня 2023 року, при тому, що згідно Витягу з протоколу ОСОБА_6 начебто прописаний у с.Сергіївка, і що служба у справах дітей знаходиться взагалі у іншому населеному пункті.

Комісією не було взято до уваги, що дочка позивача ОСОБА_9 у шлюбі ніколи не перебувала, жила з позивачем, дитину оформила на своє прізвище та дала своє ім`я по батькові, більш того, вона багато років була у стосунках з іншим чоловіком з яким у Ганни тривали стосунки аж до самої загибелі, що не могло бути невідомим членам Комісії, оскільки ми проживала на території селищної ради, а загибла Ганна працювала у Великоновосілківській селищній раді.

Той факт, що оскаржуване рішення Комісії було реалізовано його повним застосуванням, а позивач на даний час є опікуном свого онука, не свідчать про те, що заявлені позивачем вимоги не є належним та ефективним способом захисту порушеного права та не може бути підставою для відмови в задоволенні заявлених позовних вимог, оскільки позивач стала опікуном не в силу того, що Комісія переглянула оскаржуване мною рішення, а те, що тимчасовий опікун онука позивача ОСОБА_10 загинув у автокатастрофі, а позивач постійно зверталася зі скаргами до органів вищої ланки, яким підпорядковуються відповідачі у зв`язку з чим, орган опіки та піклування своїм новим, окремим Розпорядженням від 12 грудня 2023 року № 389-р, призначив позивача опікуном дитини. Оскаржуване мною рішення Комісії від 27 липня 2023 року не переглядалося та не скасовувалося.

Апелянт зазначає, що згідно норм примірних положень про службу у справах дітей, затверджених Наказом Мінсоцполітики від 16 вересня 2021 року № 518, та п.13 Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженого ПКМУ від 24 вересня 2008 року № 866, на службу у справах дітей, в тому числі покладається, забезпечення організації діяльності Комісії з питань захисту прав дитини. Тобто, відповідні служби займаються підготовкою, збиранням та формуванням необхідного пакету документів для розгляду питань на засіданні комісії, а також відповідають за законність і достовірність наданих даних. Нормами Порядку визначено, що безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей. З цитованих норм вбачається, що саме Служба відповідає за повноту та достовірність формування матеріалів (справи) щодо дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування на підставі яких приймаються подальші рішення щодо влаштування дитини. У матеріалах позовної заяви викладено та підтверджено усі факти щодо допущених порушень при збиранні та складанні документів, зазначено які відомості та інформацію не було зібрано та оцінено при прийнятті рішення Комісією, які недостовірні відомості зазначені у протоколі засідання Комісії та чим така недостовірність підтверджується. Оскільки усі ці матеріали збиралися та формувалися Службою, цей орган несе безпосередню відповідальність за усі допущенні порушення, а отже суд має дослідити наявні матеріали справи та дати правову оцінку кожному доводу, чого судом у справі № 205/11428/23 зроблено не було, замість цього судом досліджувалася організаційна складова діяльності Комісії.

Зауважує на тому, що в матеріалах позову позивачем зазначено факти та додано докази, якими позивач ставить під сумнів достовірність та правомірність актів обстеження побутових умов родини ОСОБА_6 , а щоб дійти висновку про неналежність таких доказів, суд мав їх дослідити та надати правову оцінку. Із рішення суду першої інстанції вбачається, що судом не досліджувались та не надавалось обґрунтованої правової позиції щодо доказів позивача по справі.

У відзиві на апеляційну скаргу Служба у справах дітей Великоновосілківської селищної ради просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є бабусею малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження ОСОБА_2 (доньки позивача) серії НОМЕР_1 та ОСОБА_3 (онука позивача) серії НОМЕР_2 .

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно протоколу № 3 від 27 липня 2023 року засідання комісїї з питань захисту прав дитини Великоновосілківський селищної ради, було поставлено на розгляд заяви подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також заяву позивача ОСОБА_1 про тимчасове влаштування до їх родин малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У даному протоколі зазначено про наявність двох заяв про тимчасове влаштування дитини: Подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які звернулись із заявою від 06 липня 2023 року до служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради про тимчасове влаштування до їх родини малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому зазначено про перебування даних осіб у шлюбі, наявність в них двох спільних малолітніх дітей, вказівка, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем та з його слів, він є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи вік бабусі ОСОБА_1 , той факт, що її будинок зруйновано та вона мешкає у родичів, вирішили Службі у справах дітей Великоновосілківської селищної ради підготувати наказ про тимчасове влаштування малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до родини знайомих подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Наказом Служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради від 27 липня 2023 року № 12 малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 влаштовано до родини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Також судом встановлено, що 12 грудня 2023 року було винесено Розпорядження начальника Великоновосілківської селищної військової адміністрації № 389-р «Про встановлення опіки» та ОСОБА_1 призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитину передано опікуну ОСОБА_1 , що сторонами не заперечується.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача в частині визнання неправомірною бездіяльність служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради щодо неналежного забезпечення організації діяльності Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської ради, а також бездіяльність щодо не виконання покладених на них повноважень та визнання протиправними дії Удачненської селищної ради та Служби у справах дітей Слов`янської сільської ради щодо складання актів обстеження побутових умов сім`ї ОСОБА_6 у зв`язку з фальсифікацією та підробкою документів, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

В силу ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (ст. 55 ЦК України).

Правовий статус органів опіки та піклування, їх завдання та функції визначено, зокрема, главою 6 ЦК України, главою 19 СК України, Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року за №866 (далі - Порядок№ 866).

Відповідно до п. 31 зазначеного вище Порядку тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитини, розлученої із сім`єю, проводять у межах компетенції служба у справах дітей та уповноважений орган Національної поліції за місцем виявлення дитини. Дитина, в якої є родичі або інші особи, з якими в неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі) та які бажають залишити її на виховання у своїй сім`ї, може перебувати в їх сім`ї до прийняття рішення про влаштування дитини. Підставою для тимчасового перебування дитини в сім`ї родичів або інших осіб, з якими у неї склалися близькі стосунки, є наказ служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини.

Відповідно до п. 3, пп.2 п. 4, п.п. 6-9 Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року за №866, основним завданням комісії є сприяння забезпеченню реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає, зокрема, питання щодо визначення форми влаштування дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, доцільності встановлення, припинення опіки, піклування, забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток.

Комісію очолює голова районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади.

Організація діяльності комісії забезпечується відповідною службою у справах дітей.

До складу комісії на громадських засадах входять керівники структурних підрозділів районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади з питань освіти, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, заступники керівників органів Національної поліції (органів ювенальної превенції) та Мін`юсту, закладів освіти, охорони здоров`я, соціального захисту населення.

Основною організаційною формою діяльності комісії є засідання, які проводяться в разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.

Засідання комісії є правоможним, якщо на ньому присутні не менше як дві третини загальної кількості її членів.

Комісія відповідно до компетенції приймає рішення, організовує їх виконання, подає рекомендації органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення або підготовки висновку для подання його до суду.

Матеріалами справи не підтверджено бездіяльність служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради щодо неналежного забезпечення організації діяльності Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської ради, а також бездіяльність щодо не виконання покладених на них повноважень та не встановлено підстав для визнання протиправними дії Удачненської селищної ради та Служби у справах дітей Слов`янської сільської ради щодо складання актів обстеження побутових умов сім`ї ОСОБА_6 у зв`язку з фальсифікацією та підробкою документів, тому доводи апеляційної скарги позивача в цій частині не заслуговують на увагу.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині скасування рішення Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради від 27 липня 2023 року, яке прийняте на підставі протоколу засідання від 27 липня 2023 року № 3, та визнання даного рішення протиправним з тих підстав, що оскаржуване рішення Комісії було реалізовано його повним застосуванням, а позивач на даний час є опікуном малолітнього онука ОСОБА_3 , з огляду на наступне.

Згідно ізст. 5 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідна служба у справах дітей зобов`язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, надається відповідно до законодавства.

В силу частин 1, 2статті 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Органи опіки та піклування забезпечують, серед іншого, вирішення питань щодо: встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей.

Згідно з положеннями Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866(далі - Порядок № 866), надання дитині статусу позбавленої батьківського піклування та взяття її на відповідний облік передує низка заходів уповноважених органів, пов`язаних із встановлених певних фактів: проведення обстеження умов перебування дитини, стану здоров`я та з`ясування обставин, за яких дитина залишилась без батьківського піклування.

Так, за змістомст. 243 СК України, опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбаченихЦК України.

Згідно ч. 4ст. 63 ЦК Україниопікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна. При призначенні опікуна для малолітньої особи враховується бажання підопічного.

Відповідно до частин 1, 2статті 244 СК Україниопікуном дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Опікун, піклувальник зобов`язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти (ст. 249 СК України)

Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, зокрема набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, визначено вищезазначеним Порядком.

Згідно з п. 42 Порядку № 866 опіка, піклування над дитиною встановлюються рішенням районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради за наявності документів, зазначених у п. 40 цього Порядку, або судом. Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до п. 43 Порядку № 866 у разі призначення опікуна враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування. Бесіда з дитиною проводиться працівниками служби у справах дітей з урахуванням її віку, обставин, за яких вона втратила батьківське піклування, не принижуючи гідність дитини та осіб, які виявили бажання взяти її під опіку. За результатами бесіди складається довідка.

Згідно з положенням п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ою сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 63 ЦК Україниустановлює загальне правило, відповідно до якого опікуна і піклувальника призначає орган опіки і піклування. Аналогічне положення передбачено п. 3.1. Правил опіки і піклування. Виняток із цього правила передбачено уст. 60 ЦК України. Рішення про встановлення опіки і піклування має бути прийняте не пізніше, ніж у місячний термін з того моменту, коли відповідному органу опіки і піклування стане відомо про необхідність встановлення опіки і піклування (ч. 2 п. 2.4 Правил опіки і піклування).

Разом із тим, завданням інституту опіки і піклування є охорона особистих і майнових прав і інтересів підопічних, турбота про створення їм необхідних побутових умов, здійснення за ними догляду і забезпечення їхнього лікування. Тому, при призначенні опікуном чи піклувальником, необхідно враховувати його особисті якості, можливість належно здійснювати функції опікуна або піклувальника. Опікунами і піклувальниками можуть бути тільки цілком дієздатні фізичні особи. Опікун чи піклувальник може бути призначений тільки при наявності його письмової заяви. Опікуном і піклувальником призначаються переважно особи, що знаходяться в сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих відносин між опікуном, піклувальником і підопічним, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. У п. 3.1 Правил опіки і піклування передбачені аналогічні положення і встановлено, що переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками над тою самою дитиною, надається: родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання; особам, у сім`ї яких проживає дитина, на час, коли щодо нього виникли підстави для встановлення опіки чи піклування. При призначенні опіки над малолітнім і призначенні піклувальника, береться до уваги бажання підопічних.

До того ж, у відповідності дост. 244 СК Українипри призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Аналіз положеньст. 63 ЦКта п. 3.1 Правил опіки а піклування, дає підстави для висновку, що переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками над тою самою дитиною, надається: родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання; особам, у сім`ї яких проживає дитина, на час, коли щодо нього виникли підстави для встановлення опіки чи піклування.

Згідно із пунктом 9 частини 1статті 23 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація вирішує питання щодо встановлення опіки і піклування, створення передбачених законодавством умов для виховання та /або влаштування дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, щодо захисту особи та майнових прав та інтересів дітей, а також вживає інших заходів щодо соціального захисту дітей, віднесених до її компетенції законом.

Відповідно дост. 55 ЦК Українирегламентовано, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно ізст. 56 ЦК Українивстановлено, що органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов`язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно дост. 55 Конституції Україникожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За вимогамист. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»акти місцевих державних адміністрацій, що суперечатьКонституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно доКонституціїта законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Відповідно до п. 4.13 Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99№ 34/166/131/88 (далі - Правила № 34/166/131/88) рішення органів опіки і піклування про призначення або звільнення опікунів і піклувальників від виконання своїх обов`язків, а також з інших питань опіки і піклування можуть бути оскаржені зацікавленими особами чи опротестовані прокурором у встановленому законом порядку.

Отже, при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Пунком 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженихпостановою КабінетуМіністрів Українивід 24вересня 2008року №866 передбачено тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитини, розлученої із сім`єю, проводять у межах компетенції служба у справах дітей та уповноважений орган Національної поліції за місцем виявлення дитини.

Дитина,яка залишиласябез батьківськогопіклування,у томучислі дитина,розлучена ізсім`єю,тимчасово можебути влаштованау сім`юродичів,знайомих;прийомну сім`ю; дитячийбудинок сімейноготипу; сім`юпатронатного вихователя; притулокдля дітейслужби усправах дітей; центрсоціально-психологічноїреабілітації дітей; центрсоціальної підтримкидітей тасімей; соціально-реабілітаційнийцентр (дитячемістечко); будинокдитини,дитячий будинок-інтернатсистеми соціальногозахисту населення; стаціонарнуслужбу (відділення)центру соціальнихслужб,що здійснюєсоціально-психологічнуреабілітацію дітей; стаціонарну службу (відділення) соціально-психологічної реабілітації дітей (надання послуги соціально-психологічної реабілітації дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах) центру надання соціальних послуг.

Дитина, в якої є родичі або інші особи, з якими в неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі) та які бажають залишити її на виховання у своїй сім`ї, може перебувати в їх сім`ї до прийняття рішення про влаштування дитини.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно протоколу № 3 від 27 липня 2023 року засідання комісїї з питань захисту прав дитини Великоновосілківський селищної ради, було поставлено на розгляд заяви подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також заяву позивача ОСОБА_1 про тимчасове влаштування до їх родин малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У даному протоколі зазначено про наявність двох заяв про тимчасове влаштування дитини: Подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які звернулись із заявою від 06 липня 2023 року до служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради про тимчасове влаштування до їх родини малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому зазначено про перебування даних осіб у шлюбі, наявність в них двох спільних малолітніх дітей, вказівка, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем та з його слів, він є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи вік бабусі ОСОБА_1 , той факт, що її будинок зруйновано та вона мешкає у родичів, вирішили Службі у справах дітей Великоновосілківської селищної ради підготувати наказ про тимчасове влаштування малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до родини знайомих подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

При цьому, на переконання колегії суддів, Комісією проігноровано ті факти, що юридично позивач була та є найближчім родичем малолітнього ОСОБА_7 , та увесь час проживала однією родиною, в одному будинку з онуком та дочкою.

Крім того, Правилами опіки та піклування, затвердженими спільним Наказом від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88, зареєстрованими в Міністерстві юстиції україни 17 червня 1998 року за № 387/3680 визначено, що при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками над однією і тією ж дитиною, надається: родичам дитини, особам, у сім`ї яких проживає дитина на час, коли стосовно неї виникли підстави щодо встановлення опіки чи піклування.

З наведених вище фактів вбачається, що відповідачі передали дитину на проживання невідомим особам з одним лише посиланням на те. Що ОСОБА_4 , ймовірно, з цого слів, є біологічним батьком дитини, що свідчить про те, що відповідачі діяли при винесенні оскаржуваного рішення з порушенням вимог чинного законодавства та не в інтересах на сам перед дитини, тим самим порушуючи принцип збереження родини.

При цьому Комісією під час вирішення питання встановлення опіки, не було зібрано і досліджено матеріалів щодо можливості позивача фізично та психологічно піклуватися про онука і забезпечувати йому належні умови проживання (довідка про проходження психіатрично/наркотичного огляду, довідка про відсутність судимості, виписка з медичної карти, фото будинку у якому я проживаю, тощо).

При цьому, відповідно до Акту обстеження умов проживання родини ОСОБА_11 (том 1 а.с.182), в якій позивач проживала тимчасово після руйнування належного їй будинку, родина проживає у індивідуальному одноповерховому будинку нової забудови в якому є зала, дві спальні та велика гостинна кімната, що свідчить про наявність у позивача сприятливих умов для проживання та повноцінного розвитку дитини, про що і зазначено у вказаному акті.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те що рішення Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради від 27 липня 2023 року, прийняте на підставі протоколу засідання від 27 липня 2023 року № 3, та відповідно до якого малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 влаштовано до родини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , прийнято без врахування всіх обставин справи, без надання оцінки найкращим інтересам дитини, є таким, що прийнято з порушенням вимог закону та підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

На підставі вище викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради, Служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради, Удачненської селищної ради, Служби у справах дітей Слов`янської сільської ради про визнання незаконними дій та скасування рішення в частині скасування рішення Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради від 27 липня 2023 року, яке прийняте на підставі протоколу засідання від 27 липня 2023 року № 3, з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення вказаних позовних вимог.

В іншій частині рішення суду має бути залишено без змін.

Керуючисьст.ст. 367, 374, 375, п. 1 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 16 липня 2024 року скасувати відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради, Служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради, Удачненської селищної ради, Служби у справах дітей Слов`янської сільської ради про визнання незаконними дій та скасування рішення в частині скасування рішення Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради від 27 липня 2023 року № 12, яке прийняте на підставі протоколу засідання від 27 липня 2023 року № 3, про тимчасове влаштування малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до родини знайомих подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та визнання даного рішення протиправним та ухвалити в цій частині нове рішення.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради від 27 липня 2023 року, прийняте на підставі протоколу засідання від 27 липня 2023 року № 3.

В іншій частині рішення суду залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01 жовтня 2024 року.

Головуючий:

Судді: