УХВАЛА
17 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/16902/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.
перевіривши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 27.05.2024
та на рішення господарського суду м. Києва
від 06.02.2024
у справі № 910/16902/23
за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Флоу Трейд"
про визнання недійсним одностороннього правочину
В С Т А Н О В И В:
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 27.06.2024 надійшла касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 (повний текст складено 06.06.2024) та на рішення господарського суду м. Києва від 06.02.2024 у справі № 910/16902/23.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2024 зазначену касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287?290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Згідно вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 у справі № 910/16902/23 складено та підписано 06.06.2024. Враховуючи зазначене, останній день строку встановленого для оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 в касаційному порядку припадав на 26.06.2024.
Скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою у справі № 910/16902/23- 27.06.2024, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження.
Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
З тексту касаційної скарги, а також доданих до касаційної скарги документів, вбачається, що скаржник не порушує питання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 у справі № 910/16902/23, а тільки зазначає, що отримали оскаржувану постанову 07.06.2024, у зв`язку з чим, на думку скаржника, ним дотримано законодавчих вимог щодо строку звернення із касаційною скаргою.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Водночас нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання та обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку.
Як унормовано в п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить виклад обставин справи, обґрунтування порушення судами першої та апеляційної інстанцій та неправильного застосування норм матеріального права, проте підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України підстави (підстав), у касаційній скарзі не зазначено, що порушує правило, встановлене п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Способом усунення такого недоліку касаційної скарги є викладення касаційної скарги у новій редакції з зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним обґрунтуванням наявності цієї підстави (цих підстав).
При цьому Суд зауважує, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Беручи до уваги викладене, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно: 1) звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши підстави для поновлення строку та надавши належні та допустимі докази отримання повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції; 2) викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав).
Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 та рішення Господарського суду м. Києва від 06.02.2024 у справі № 910/16902/23 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Могил С.К.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2024 |
Оприлюднено | 19.07.2024 |
Номер документу | 120453232 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Могил С.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні