Ухвала

від 18.07.2024 по справі 567/2390/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 липня 2024 року

м. Рівне

Справа № 567/2390/23

Провадження № 22-з/4815/61/24

Рівненський апеляційний у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ

головуючий: суддя Хилевич С.В.

судді: Боймиструк С.В., Шимків С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою в м. Острог імені Костянтина Івановича Острозького Рівненської обласної ради про роз`яснення постанови Рівненського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою в м. Острог імені Костянтина Івановича Острозького Рівненської обласної ради про нарахування та виплату середнього заробітку,

в с т а н о в и в :

27 грудня 2023 року через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи представником ОСОБА_1 - адвокатом Шевчуком В.М. пред`явлено позов до Обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою в м. Острог імені Костянтина Івановича Острозького Рівненської обласної ради (далі - Ліцей), де заявлено вимогу про зобов`язання Ліцею здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 середній заробіток як мобілізованому на особливий період педагогічному працівнику в період з 19 липня 2022 року по 03 жовтня 2023 року.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 28 лютого 2024 року зобов`язано Ліцей нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток як мобілізованому на особливий період педагогічному працівнику за період з 19 липня 2022 року по 03 жовтня 2023 року.

Стягнуто з Ліцею на користь держави 1073,60 гривень судового збору.

На судове рішення відповідачем було подано апеляційну скаргу, де він покликався на його незаконність та необґрунтованість, які полягали в неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Заявник просив скасувати повністю рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 04 червня 2024 року апеляційну скаргу Ліцею задоволено частково і скасовано рішення Острозького районного суду Рівненської області від 28 лютого 2024 року.

Стягнуто з Ліцею на користь ОСОБА_1 103 970,32 гривень середнього заробітку.

При цьому уточнено, що сума вказана без урахування сплати податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають стягненню під час виплати її працівнику.

04 липня 2024 року Ліцей подав заяву, де просив апеляційний суд роз`яснити, як повинно здійснюватись нарахування позивачу середнього заробітку, а саме, чи з утриманням від суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, чи у визначеній судом сумі повністю, тобто в розмірі 103 970,32 гривень.

Заява підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Тому за правилами ч.3 ст. 271 ЦПК України колегія вважає можливим провести розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Так, відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Стосовно роз`яснення судового рішення в судовій практиці сформувалася стала правова позиція, відповідно до якої необхідність у такому роз`ясненні зумовлена:

- нечіткістю судового рішення за змістом або коли воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання;

- роз`яснено може бути рішення суду, якщо без такого роз`яснення його реалізація є ускладнена, оскільки спостерігається значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення формальних недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але з його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, адже доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Національні суди мають обирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Volovik v. Ukraine" від 06.12.2007, №15123/03. §45,). Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Brumarescu v. Romania" від 28.10.1999, №28342/95, §61).

Як правильно покликається заявник, відповідно до абз. другого п. 3 розділу III "Виплати, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати" Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Відповідно до пп. 162.1.1., 162.1.3. п. 162.1. статті 162 Податкового кодексу України, платниками податку є - фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; - податковий агент.

Згідно із пп. 163.1.1. п. 163.1. статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пп. 164.2.1. п. 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доход)' платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Згідно із п. 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до пп. 1.1. п. 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно із пп. 1.2. п. 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX Податкового кодексу України об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Отже, заробітна плата підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, які нараховуються та утримуються із заробітної плати роботодавцем як податковим агентом фізичної особи-працівника.

В резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначалось, що з Ліцею на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 103 970,32 гривень середнього заробітку. Також визначено, що сума вказана без урахування сплати податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають стягненню під час виплати її працівнику.

Тобто в порядку виконання постанови апеляційного суду роботодавець повинен здійснити виплату середнього заробітку працівнику з дотриманням вимог податкового законодавства, а саме утримати з визначеної суми податки та обов`язкові платежі. Внаслідок цього стягнута апеляційним судом повинна зменшитися на суму податків і зборів.

З огляду на наведене і керуючись ст.ст. 271, 368, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Заяву Обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою в м. Острог імені Костянтина Івановича Острозького Рівненської обласної ради про роз`яснення постанови задовольнити.

Роз`яснити, що Обласному ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою в м. Острог імені Костянтина Івановича Острозького Рівненської обласної ради потрібно нарахувати на користь ОСОБА_1 103 970 (сто три тисячі дев`ятсот сімдесят) гривень 32 копійки середнього заробітку, з яких необхідно утримати (відрахувати) податки та обов`язкові платежі (збори), і сплатити різницю в порядку виконання судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: С.В. Боймиструк

С.С. Шимків

Виготовлено з автоматизованої сиситеми документообігу суду

Суддя Рівненського апеляційного суду

18.07.2024 С.В.Хилевич