Ухвала

від 19.07.2024 по справі 336/2137/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 липня 2024 року

м. Київ

справа № 336/2137/23

провадження № 61-9291ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

розглянув касаційну скаргу керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції

в Запорізькій області, Запорізької обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним вище позовом.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 710 243,21 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та кошти, сплачені у зв`язку з наданням юридичної допомоги

у розмірі 65 000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2024 року

змінено, визначивши відшкодування моральної шкоди у розмірі 669 776,67 грн.

В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя

від 15 лютого 2024 залишено без змін.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У червні 2024 року керівник Запорізької обласної прокуратури, із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2024 року, у змісті якої просить оскаржувані судові рішення скасувати. За результатами розгляду справи ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 липня 2024 року касаційну скаргу керівника Запорізької обласної прокуратури залишено без руху. Запропоновано заявникові сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги, на підтвердження сплати судового збору надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У наданий судом строк керівник Запорізької обласної прокуратуризвернувся до суду із клопотанням на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04 липня

2024 року, а саме надав докази на підтвердження сплати судового збору

у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів

у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник, у змісті касаційної скарги, зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: 1) Застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; 2) Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування інших норм права у подібних правовідносинах; 3) Судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави для відкриття касаційного провадження.

Крім того заявник, у клопотанні, викладеному у змісті касаційної скарги, порушує питання про зупинення виконання оскаржуваного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2024 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2024 року до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.

Необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень обумовлена тим, що оскаржувані рішення містять резолютивну частину про безпідставне, на переконання заявника, стягнення коштів з Державного бюджету України, відповідно, виконання останніх до завершення касаційного перегляду справи призведе до нецільового використання бюджетних коштів та, як наслідок, може спричинити надмірне навантаження на видатки Державного бюджету України.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання).

Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

У пункті 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2012 року № 10 «Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку» судам роз`яснено, що клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (наприклад, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути додано завірену копію такої постанови). Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та осіб, які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Ураховуючи те, що заявником не наведено жодних обґрунтованих підстав, за наявності яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання оскаржуваних судових рішень та не надано доказів на підтвердження заявленого клопотання, які б підтверджували реальну необхідність у такому зупиненні, клопотання задоволенню не підлягає.

Верховний Суд звертає увагу заявника, що саме по собі оскарження судових рішень у касаційному порядку не свідчить про наявність підстав для зупинення виконання або дії останніх.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2024 року у справі № 336/2137/23 та витребувано її матеріали із Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Керуючись статтями 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Запорізької обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2024 року.

У задоволенні клопотання керівника Запорізької обласної прокуратури про зупинення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя

від 15 лютого 2024 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2024 року відмовити.

Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою

і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати чотирнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали.

До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць