Ухвала

від 02.09.2024 по справі 336/2137/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 336/2137/23

провадження № 61-9291св24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув відзив Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Запорізької обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року ОСОБА_1 , із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2024 року, у вказаній справі.

Також у червні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга керівник Запорізької обласної прокуратури на рішення Шевченківського районного суду

м. Запоріжжя від 15 лютого 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2024 року в зазначеній справі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2024 року відкрито касаційне провадження в зазначеній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2024 року, витребувано її матеріали із Шевченківського районного суду м. Запоріжжя. Визначено строк на подачу відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 липня 2024 року відкрито касаційне провадження в зазначеній справі за касаційною скаргою керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду

від 21 травня 2024 року. Визначено строк на подачу відзиву на касаційну скаргу.

У серпні 2024 року матеріали справи № 336/2137/23 надійшли на адресу Верховного Суду.

Також у серпні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури у вказаній справі, сформований у системі «Електронний суд» та підписаний представником - Крамар Вікторією Віталіївною .

Поданий відзив не може бути прийнятий до розгляду Верховним Судом та підлягає поверненню заявникові без розгляду з таких підстав.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа,

а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи

у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Зазначений правовий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21).

Як убачається із матеріалів доданих до відзиву на касаційну скаргу, останній

в інтересах Головного управління Національної поліції в Запорізькій області підписано, сформовано та подано представником - Крамар В. В . Відповідно, з урахуванням відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Верховний Суд доходить до висновку, що Крамар В. В. підписано та подано відзив на касаційну скаргу від імені Головного управління Національної поліції в Запорізькій області саме в порядку самопредставництва.

Разом з тим, аналіз відзиву на касаційну скаргу та доданих до нього матеріалів свідчить, що вони не містять визначених частиною четвертою статті 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження Крамар В. В. діяти від імені Головного управління Національної поліції в Запорізькій області саме

в порядку самопредставництва.

Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявникові без розгляду.

Таким чином, оскільки до відзиву не додано доказів на підтвердження повноважень Крамар В. В. представляти інтереси Головного управління Національної поліції в Запорізькій області у суді касаційної інстанції, він підлягає поверненню заявникові без розгляду.

Керуючись статтею 183 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відзив Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Запорізької обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, повернути заявникові без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник