Рішення

від 18.07.2024 по справі 520/3561/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 520/3561/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.

за участі: секретаря Сідлецької А.П. представників: Одеської обласної прокуратури Бондаревського О.М., УДБК ОМР Бєлкіної Н.В., представника відповідача ОСОБА_1 -Петрової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року заступник керівника Одеської місцевої прокуратури

№ 1 ОСОБА_5 звернувся в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Одеської міської ради до Київського районного суду м.Одеси із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова О. В. (далі державний реєстратор), за участю третіх осіб: приватних нотаріусів Одеського міського нотаріального округу Рогатін В. О., Адамець О. І., Сегеченко І. М., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності, зобов`язання знесення самочинно будівництва, мотивуючи, це тим, що рішення щодо передачи земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 в на якій розташовані об`єкти нерухомого майна двоповерхові котеджі у власність чи користування будь яким особам органами влади чи місцевого самоврядування не приймались, правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні, тому земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади м.Одеси. Перевіркою управління встановлено, що ОСОБА_2 виконуються будівельні роботи з нового будівництва двоповерхових житлових будинів за адресою АДРЕСА_1 в шляхом знесення існуючого будинку за адресою АДРЕСА_2 , без будь-яких дозвільних документів на ці роботи. Таким чином нове будівництво трьох двохповерхових будівель є об`єктом самочинного будівництва без одержання у встановленому законодавством порядку права на виконання будівельних робіт та із істотним порушенням державних будівельних норм. З урахуванням того, що забудовник ОСОБА_2 не тільки не виконав приписи Управління ДАБК ОМР щодо приведення у первісний стан об`єкту самочинного будівництва, а навпаки вжив заходи щодо незаконної реєстрації права власності на новостворений самочинний об`єкт будівництва, є всі підстави для пред`явлення вимоги для знесення об`єкта самочинного будівництва.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2019 року позовні вимоги прокурора задоволено.

Суд скасував рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова О.В. про поділ об`єкта нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_2 (індексний номер рішення:36395523 від 31.07.2017);

скасував рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), на житловий будинок розташований в АДРЕСА_2 (індексний номер рішення:36395160 від 31.07.2017);

скасував рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), на житловий будинок розташований в АДРЕСА_2 в (індексний номер рішення:36395369 від 31.07.2017);

визнав недійсним договір купівлі продажу від 03.08.2017, зареєстрованого в реєстрі за №1152, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М. про продаж ОСОБА_2 1/2 частки житлового будинку, загальною площею 118.5кв.м., житловою площею 57.9кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 ;

визнав недійсним договір купівлі продажу від 18.08.2017, зареєстрованого в реєстрі за №1282, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рогатіним В.О. про продаж ОСОБА_2 житлового будинку, загальною площею 117.2кв.м., житловою площею 47.9кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_4 ;

визнав недійсним договір купівлі продажу від 18.08.2017, зареєстрованого в реєстрі за №1285, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рогатіним В.О. про продаж ОСОБА_2 житлового будинку, загальною площею 117.2кв.м., житловою площею 47.9кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

визнав недійсним договір купівлі продажу від 21.09.2017, зареєстрованого в реєстрі за №1689, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І. про продаж ОСОБА_4 1/2 частки житлового будинку, загальною площею 117.2кв.м., житловою площею 47.9кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 ;

визнав недійсним договір купівлі продажу від 21.09.2017, зареєстрованого в реєстрі за №1691, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І. про продаж Рубановою Юлією 1/2 частки житлового будинку, загальною площею 117.2кв.м., житловою площею 47.9кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 ;

зобов`язав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт Серії НОМЕР_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 знести самочинно збудовані двоповерхові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в.

Постановою Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2019 року скасовано, у задоволенні позову прокурора відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 липня 2021 року касаційні скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задоволено частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування рішень державного реєстратора про поділ об`єкта нерухомого майна по АДРЕСА_2 та державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок по АДРЕСА_2 ; про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, а також в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради про зобов`язання знесення житлових будинків по АДРЕСА_4 залишено без змін.

Постанову Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок по АДРЕСА_2 та в частині вирішення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Одеської міської ради про зобов`язання знесення житлового будинку по АДРЕСА_2 скасовано та залишено в цій частині в силі рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2019 року.

Постанову Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в частині вирішення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зобов`язання знесення житлових будинків по АДРЕСА_1 скасовано, а провадження у цивільній справі в цій частині закрито.

У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшла заява виконуючого обов`язки керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси Бондаренка Д. Г. про направлення справи в частині позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зобов`язання знесення житлових будинків за встановленою юрисдикцією до Одеського окружного адміністративного суду.

За наслідками розгляду вказаної заяви Верховним судом ухвалою суду від 08.09.2021 року справу в частині позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР про зобов`язання ОСОБА_2 знести житлові будинки по АДРЕСА_1 передано до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

12.10.2021 року справа №520/3561/18 надійшла на адресу Одеського окружного адміністративного суду до провадження судді Левчук О.А.

Згідно розпорядження від 18.10.2021 року «Про призначення повторного автоматизованого розподілу справи» у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді ОСОБА_7 призначено повторний автоматизований розподіл справи №520/3561/18.

18.10.2021 року справа №520/3561/18 надійшла до провадження судді ОСОБА_8 .

Ухвалою суду від 23.10.2021 року прийнято до провадження адміністративну справу №520/3561/18 в частині вимог щодо зобов`язання ОСОБА_2 знести самочинно збудовані двоповерхові будівлі розташовані за адресою АДРЕСА_1 в та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.12.2021року вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалами суду від 25 січня 2022 року виправлені описки в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 25.01.2022 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про залучення до участі у справі третьої особи.

Ухвалою суду від 21.02.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів.

Ухвалою суду від 24.02.2024 року зустрічний позов ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_1 залишений без руху.

Ухвалою суду від 10.04.2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_1 повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 06.05.2024 року у задоволенні клопотання представника Одеської обласної прокуратури про заміну позивача правонаступником відмовлено.

Ухвалою суду від 06.05.2024 року клопотання про приєднання доказів до справи повернуто представнику Одеської обласної прокуратури без розгляду.

Ухвалою суду від 06.05.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 02.07.2024 року виправлені описки в ухвалах суду.

Ухвалами суду від 02.07.2024 року відмовлено ОСОБА_6 у призначенні судової земельно-технічної експертизи та у призначенні будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 16.07.2024 року відмовлено представнику відповідача у зупиненні провадження у справі.

11.11.2021 року від представника ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позов у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав того, що земельна ділянка на який розташований житловий будинок отримана в користування попереднім власником для зведення житлового будинку та до набувача права власності на житловий будинок переходить право користування земельною ділянкою на якій він розташований на тих самих умовах і в тому ж обсязі що були в попереднього землекористувача. Позивач безпідставно зазначає про відсутність належного дозволу на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , так як цей об`єкт відноситься за класом наслідків (відповідальності) з незначними наслідками (СС1) для яких не вимагається отримання дозволу на виконання будівельних робіт як для об`єктів з середнім (СС2) та значними (СС3) наслідками. В технічному паспорті від 2017 року вказаний рік побудови будинку 1986р., отже придбаний будинок не зносився, та матеріали справи не містять інформацію які роботи проводились, чи змінювалась його конфігурація, чи потребують здійснені роботи отримання дозвільної документації, а також чи можливе проведення перебудови. Матеріали справи не місять доказів того, що під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм, правил особою що здійснювала будівництво, та що забудова порушує права третіх осіб. Тобто позов поданий лише з підстав того, що за припущенням позивача проведено роботи, які потребують подачі повідомлення про початок будівельних робіт, що не є підставою для визнання будинку самочинно побудованим і тим, більш підставою для його знесення. Такий спосіб не є адекватним способом захисту , з урахуванням відсутності порушень будівельних норм при його зведенні. Також ОСОБА_1 не зобов`язана була знати про можливі порушення законодавчих положень в процесі набуття права власності попередніми набувачами та є добросовісним набувачем та власником житлового будинку, а тому слід дотриматися «справедливого балансу» по відношенню до захисту її прав та інтересами суспільства.

03.02.2022 року від представника прокурора надійшла відповідь на відзив.

04.02.2022 року до суду надійшли пояснення прокурора щодо стану будівель в яких вказується, що житлові будинки розташовані за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 знесені на підставі рішення Київського районного суду м.Одеси від 08.08.2019р. та до Реєстру внесено 09.10.2019р. запис про скасування об`єкту нерухомого майна щодо будинку 4 «в» та 09.10.2019р. право власності ОСОБА_1 на будинок АДРЕСА_2 скасовано приватним нотаріусом ОМНО Дишлевою на цій же підставі.

10.04.2024 року до суду надійшли додаткові пояснення представника прокуратури.

Дослідивши зміст заяв по суті справи, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Обставини справи.

На підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/251ДАБК від 29.06.2017 р., та направлень від 17.10.2017 року №001109, №0011087, №000818, працівником державного архітектурно-будівельного контролю проведено позапланову перевірку стосовно дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1 в.

Під час виїзду на місце, враховуючи надані та пред`явленні документи, органом державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 50,8 кв.м. та житловою площею 27,6 кв.м. є ОСОБА_2 .

Під час перевірки ОСОБА_2 були надані наступні документи: договір купівлі-продажу НМЕ №051694 від 23.06.2017р., договір купівлі-продажу НМЕ №051695 від 23.06.2017р. 9/10 та 1/10 частин посвідчені приватними нотаріусами Одеського міського нотаріального округу.

Результати перевірок оформлені актами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт: №000815 від 11.08.2017р., №000818 від 11.08.2018 р. ,№000817 від 11.08.2017р., якими встановлено, що на підставі технічного паспорту інвентаризації нерухомого майна виготовленого ФОП ОСОБА_9 31.07.2017р., та висновку технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна виданого 21.07.07.2017р. ФОП ОСОБА_9 державним реєстратором ОСОБА_10 31.07.2017 року за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності : на житловий будинок по АДРЕСА_2 загальної площею 117,2 кв.м.; на житловий будинок по АДРЕСА_2 загальною площею 110,2 кв.м.; на житловий будинок по АДРЕСА_2 загальною площею 118,5 кв.м.

ОСОБА_2 під час перевірки не надав будівельного паспорту на будівництво нового житлового будинку та документи, які дають право на виконання будівельних робіт за даною адресою.

Так актом №000815 встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_2 виконуються будівельні роботи з нового будівництва двоповерхового житлового будинку шляхом знесення існуючого будинку, що підтверджується фото фіксацією. Проекту та дозвільну документацію на момент виконання будівельних робіт ОСОБА_2 не надано. Вказаний об`єкт будівництва відноситься до об`єктів з незначним класом наслідків (відповідальності) СС1. З посиланням на ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» регулювання містобудівної діяльності» та ст.376 Цивільного Кодексу України перевіряючий дійшов висновок, що виконуються будівельні роботи без отримання прав на виконання таких робіт, чим порушені ч.1 ст.34 та абз.1 ч.2 ст.36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.2 п. порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №466 від 13 квітня 2011року (а.с. 68-132).

Щодо інших двох актів перевірок - №000818 від 11.08.2018 р. , №000817 від 11.08.2017р., за адресами АДРЕСА_2 та 4в, то ними встановлено, що там виконуються будівельні роботи з нового будівництва двоповерхових житлових будинків без проектної та дозвільної документації, що підтверджується фото фіксацією (копія знаходиться в матеріалах справи т.10).

Згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація стосовно реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_4 , 4в.

Органами державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірок крім 3-х актів також складено:

3-и протоколи про адміністративне правопорушення від 11.08.2017 р. відповідно до ч.5 ст.96 КУпАП.(копія знаходиться в матеріалах справи т.10).;

3-и приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.08.2017 р. якими від ОСОБА_2 вимагалось зупинити виконання будівельних робіт на кожному з об`єктів з 11.08.2017року, набути в установленому законом порядку право на виконання будівельних робіт або привести самочинно збудований об`єкт у відповідність до договору купівлі-продажу від 23.06.2017року в термін до 11.10.2017року.(копія знаходиться в матеріалах справи т.10).

Вищевказані документи складені у присутності представника ОСОБА_2 ОСОБА_11 , який відмовився підписувати вказані документи.

28.08.2017 р., розглянувши три справи про адміністративне правопорушення, Управлінням ДАБК ОМР як органом державного архітектурно-будівельного контролю винесено постанови: №404/17, 405/17, №406/17 по справам про адміністративне правопорушення, кожною з яких відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 грн.(копія знаходиться в матеріалах справи т.10).

Відомостей що вищевказані постанови відповідач оскаржив матеріали справи не містять.

Надалі, у зв`язку з необхідністю перевірки виконання вимог вищевказаних приписів Управління для проведення позапланового заходу на підставі направлень №001109 та №001108 від 17.10.2017р. працівником органу державного архітектурно-будівельного контролю 24.10.2017р. проведено позапланові перевірки виконання вимог приписів, від 11.09.2017р. стосовно дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Під час перевірок проведених 24.10.2017 р. працівником органу державного архітектурно-будівельного контролю складені акти №001108, та №001109 якими встановлено, що будівельні роботи завершені, збудовані двоповерхові житлові будинки, а вимоги приписів не виконані.

Також 24.10.2017 року складені протоколи про адміністративне правопорушення.

Постановами в.о.начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР №542/17 та 543/17 від 07.11.2017 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та на нього накладений штраф у розмірі 6800грн. за кожне правопорушення(копії знаходяться в матеріалах справи т.10).

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету ОМР від 25.07.1951 року №815 ОСОБА_12 відведена земельна ділянка площею 540 кв.м. під житлову забудову в районі 7 станції запланованого масиву.

01.09.1951 року між Житловим управлінням виконкому ОМР та ОСОБА_12 укладений договір на право побудови будинку площею 49,2кв.м. та безстрокового користування земельною ділянкою площею 540кв.м. в районі 6-7 станції кагановічського району м.Одеси

На підставі заповіту ОСОБА_12 та свідоцтва про право на спадщину виданого 3-ю Одеською державною нотаріальною конторою 16.06.1988р. ОСОБА_13 набув право власності на житловий будинок з надворними будівлями за адресою АДРЕСА_2 загальною житловою площею 27,6кв.м. та надвірних будівель: «В» сарай, «Д» вбиральна, П-УШ мощення, №3-5 огорожа розташованих на земельній ділянці розміром 540кв.м.(т.5 а.с.106).

На підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом виданого Першою одеською державною нотаріальною контрою 01.10.2009 року право власності на житловий будинок з надворними будівлями за адресою АДРЕСА_2 загальною житловою площею 27,6кв.м. перейшло до ОСОБА_14 .

23 червня 2017 року ОСОБА_14 за договором купівлі-продажу передала у власність (продала), а ОСОБА_2 прийняв у власність (купив) 1/10 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та складається в цілому з літ: «А» - житловий будинок, загальною площею 50,8 кв.м. та житловою площею 27,6 кв.м. та господарчих споруд літ.: «В» - сарай; «Д» - вбиральня, № 3-5 - огорожа, ІІV-ІІІ мостіння. Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М, реєстраційний № 1686.

Цього ж дня, 23 червня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М. було посвідчено договір купівлі-продажу, реєстраційний № 1683, згідно умов якого ОСОБА_14 передала у власність (продала), а ОСОБА_2 прийняв у власність (купив) 9/10 часток вказаного вище житлового будинку.

У вищевказаних договорах купівлі-продажу приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М. зазначено, що вказаний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в цілому розташований на земельній ділянці площею 582 кв.м., згідно довідки Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області 25.04.2017 за №110/142-17 право власності (користування) на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 за продавцем не зареєстровано.

Таким чином ОСОБА_2 став власником одноповерхового житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 50,8 кв.м., житловою площею 27,6кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Приватним нотаріусом Федорченко Т.М. рішенням 35835175 відкрито розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 23.06.2017 на об`єкт нерухомого майна 1283651351101.

В подальшому, ОСОБА_2 зніс житловий будинок під літерою «А» розташований по АДРЕСА_2 після чого на земельній ділянці збудував три окремо розташовані двоповерхові будинки (а.с.60 об.стор.).

Надалі ОСОБА_2 звернувся з заявою до державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_10 , який на підставі технічного паспорту, виготовленого ФОП ОСОБА_9 від 21.07.2017 та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна, виданого ФОП ОСОБА_9 21.07.2017 за №267-1/17 в результаті поділу нерухомого майна (з одночасним відкриттям розділу), зареєстрував право власності за ОСОБА_2 на: житловий будинок АДРЕСА_2 , що в цілому складається з одного житлового будинку, загальною площею 117,2 кв.м, житловою площею 47,9 кв.м. (індексний номер рішення 36394914); на житловий будинок АДРЕСА_2 , що в цілому складається з одного житлового будинку, загальною площею 118,5 кв.м., житловою площею 57.9 кв.м. (індексний номер рішення 36395160); на житловий будинок АДРЕСА_2 в , що в цілому складається з одного житлового будинку, загальною площею 110,2 кв.м., житловою площею 44,8 кв.м. (індексний номер рішення 36395369)(т.1 а.с.23-33).

Таким чином судом встановлено, що процесі поділу об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 50,8 кв.м., утворилось три окремо розташованих об`єкта нерухомого майна з адресами : 1) АДРЕСА_2 площею 117,2 кв.м., 2) АДРЕСА_2 площею 118,5 кв.м., 3) АДРЕСА_2 в площею 110,2 кв.м., що в свою чергу свідчить про здійснення будівництва на земельній ділянці.

Надалі 03 серпня 2017 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладений договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М., реєстр. №1152, за умовами якого продавець передав у власність (продав), а покупець прийняла у власність (купила) 1\2 частку в праві власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_2 , який в цілому складається з житлового будинку, позначеного на плані літерою «А», загальною площею 118, 5 кв.м., житловою площею 57, 9 кв.м.

18 серпня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рогатіним В.О. було посвідчено договір купівлі - продажу, реєстр. № 1282, за умовами якого ОСОБА_2 передав у власність (продав), а ОСОБА_4 прийняв у власність 1\2 частку в праві власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_2 , який в цілому складається з житлового будинку, позначеного на плані літерою «А», загальною площею 117, 2 кв.м., житловою площею 47, 9 кв.м.

Також 18 серпня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рогатіним В.О. було посвідчено договір купівлі - продажу, реєстр. №1285, за умовами якого ОСОБА_2 передав у власність (продав), а ОСОБА_15 прийняла власність 1\2 частку в праві власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_2 , який в цілому складається з житлового будинку, позначеного на плані літерою «А», загальною площею 117, 2 кв.м., житловою площею 47, 9 кв.м.

21 вересня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І. було посвідчено договір купівлі - продажу, реєстр. № 1689, за умовами якого ОСОБА_4 передав у власність (продав), а ОСОБА_1 прийняла власність 1\2 частку в праві власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_2 , який в цілому складається з житлового будинку, позначеного на плані літерою «А», загальною площею 117, 2 кв.м., житловою площею 47, 9 кв.м. розташованого на земельній ділянці площею 0,0143Га.

Також 21 вересня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І. було посвідчено договір купівлі - продажу, реєстр. № 1691, за умовами якого ОСОБА_15 передала у власність (продала), а ОСОБА_1 прийняла власність 1\2 частку в праві власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_2 , який в цілому складається з житлового будинку, позначеного на плані літерою «А», загальною площею 117, 2 кв.м., житловою площею 47, 9 кв.м. розташованого на земельній ділянці площею 0,0143Га.

Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, об`єкт нерухомого майна станом на час звернення позивача до суду з позовом - житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 117, 2 кв.м. - належав на праві власності ОСОБА_1 з частками (1\2 та 1\2 ); житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 118, 5 кв.м. належав на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_2 в загальною площею 110, 2 кв.м. - належав на праві приватної власності ОСОБА_2 .

6 березня 2018 року заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 Пунтус Д. звернувся до Київського районного суду м.Одеси з позовом у якому просив ухвалити рішення, яким: скасувати рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова О.В. про поділ об`єкта нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_2 (індексний номер рішення:36395523 від 31.07.2017). Скасувати рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), на житловий будинок розташований в АДРЕСА_2 (індексний номер рішення:36395160 від 31.07.2017). Скасувати рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), на житловий будинок розташований в АДРЕСА_2 в (індексний номер рішення:36395369 від 31.07.2017); визнати недійсним договір купівлі продажу від 03.08.2017, зареєстрованого в реєстрі за №1152, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М. про продаж ОСОБА_2 1/2 частки житлового будинку, загальною площею 118.5кв.м., житловою площею 57.9кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір купівлі продажу від 18.08.2017, зареєстрований в реєстрі за №1282, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рогатіним В.О. про продаж ОСОБА_2 житлового будинку, загальною площею 117.2кв.м., житловою площею 47.9кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_4 ; визнати недійсним договір купівлі продажу від 18.08.2017, зареєстрований в реєстрі за №1285, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рогатіним В.О. про продаж ОСОБА_4 житлового будинку, загальною площею 117.2кв.м., житловою площею 47.9кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_16 ; визнати недійсним договір купівлі продажу від 21.09.2017, зареєстрований в реєстрі за №1689, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І. про продаж ОСОБА_17 1/2 частки житлового будинку, загальною площею 117.2кв.м., житловою площею 47.9кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір купівлі продажу від 21.09.2017, зареєстрований в реєстрі за №1691, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І. про продаж ОСОБА_17 1/2 частки житлового будинку, загальною площею 117.2кв.м., житловою площею 47.9кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_2 знести самочинно збудовані двоповерхові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 02.08.2019року по справ №520/3561/18 позов задоволено та скасовано рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_10 про поділ об`єкта нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_2 (індексний номер рішення:36395523 від 31.07.2017); скасовано рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), на житловий будинок розташований в АДРЕСА_2 (індексний номер рішення:36395160 від 31.07.2017): скасовано рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), на житловий будинок розташований в АДРЕСА_2 в (індексний номер рішення:36395369 від 31.07.2017); визнано недійсним договір купівлі продажу від 03.08.2017, зареєстрованого в реєстрі за №1152, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М. про продаж ОСОБА_2 1/2 частки житлового будинку, загальною площею 118.5кв.м., житловою площею 57.9кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 ; визнано недійсним договір купівлі продажу від 18.08.2017, зареєстрованого в реєстрі за №1282, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рогатіним В.О. про продаж ОСОБА_2 житлового будинку, загальною площею 117.2кв.м., житловою площею 47.9кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_4 ; визнано недійсним договір купівлі продажу від 18.08.2017, зареєстрованого в реєстрі за №1285, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рогатіним В.О. про продаж ОСОБА_2 житлового будинку, загальною площею 117.2кв.м., житловою площею 47.9кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; визнано недійсним договір купівлі продажу від 21.09.2017, зареєстрованого в реєстрі за №1689, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І. про продаж ОСОБА_4 1/2 частки житлового будинку, загальною площею 117.2кв.м., житловою площею 47.9кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 ; визнано недійсним договір купівлі продажу від 21.09.2017, зареєстрованого в реєстрі за №1691, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І. про продаж Рубановою Юлією 1/2 частки житлового будинку, загальною площею 117.2кв.м., житловою площею 47.9кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 ; зобов`язав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт Серії НОМЕР_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 знести самочинно збудовані двоповерхові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в.

Вказане рішення суду 05.09.2019р. набрало законної сили та був виданий виконавчий лист. На підставі виконавчого листа Першим Київським відділом виконавчої служби м.Одеси ГТУЮ в Одеській області було відкрито виконавче провадження №60420179 та 29.11.2019 року відбулось його примусове виконання щодо двоповерхових житлових будинків за адресами АДРЕСА_2 , та 4в. Таким чином рішення Київського районного суду м.Одеси є виконаним в цій частині, що визнається позивачем, та не заперечується відповідачами.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеса від 29.11.2019 року відстрочено виконання рішення суду в частині його виконання щодо будинку АДРЕСА_2 до моменту вирішення питання про його роз`яснення.

Рішення Київського районного суду м.Одеси від 02.08.2019 року було оскаржено в апеляційному порядку та постановою Одеського апеляційного суду від 06.10.2020 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та у позові відмовлено.

З вказаною постановою не погодився позивач та звернувся з касаційною скаргою до Верховного суду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 липня 2021 року касаційні скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задоволено частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування рішень державного реєстратора про поділ об`єкта нерухомого майна по АДРЕСА_2 та державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок по АДРЕСА_2 ; про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, а також в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради про зобов`язання знесення житлових будинків по АДРЕСА_4 залишено без змін.

Постанову Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок по АДРЕСА_2 та в частині вирішення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Одеської міської ради про зобов`язання знесення житлового будинку по АДРЕСА_2 скасовано та залишено в цій частині в силі рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2019 року.

Постанову Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в частині вирішення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зобов`язання знесення житлових будинків по АДРЕСА_1 скасовано, а провадження у цивільній справі в цій частині закрито.

На цей час житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_2 який придбала ОСОБА_18 не знесений.

На момент укладення Договору на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною ділянкою від 13 вересня 1951 року за реєстровим №44724 питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня виконавчбудинків», який визначав умови та правові наслідки будівництва, і постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року № 3211 «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків». Так, відповідно до п.2 постанови Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року, земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника. Відповідно до п. 3 зазначеної постанови, розмір ділянок в кожному окремому випадку визначається виконкомами обласних, міських і районних Рад депутатів трудящих, в залежності від розміру будинку і місцевих умов, в межах наступних норм: в містах - від 300 до 600 кв. метрів; поза міста - від 700 до 1200 кв. метрів.

Отже, ОСОБА_12 отримала право на будівництво та безстрокове користування земельною ділянкою розміром 540кв.м.за адресою: 7 ст.Фонтану м.Одеса, на підставі Договору на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною ділянкою від 13вересня 1951року за реєстровим №44724.

Конституційний Суд України у п.5.5 рішення по справі № 1-17/2005 від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, вказав, що держава врегулювала питання постійного землекористування шляхом передачі земельних ділянок у приватну власність громадян. В приватну власність громадян було передано земельні ділянки, які використовувалися ними для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва.

Набуття громадянином права власності на земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні, в загальному порядку, визначеному ст.118 ЗК, не передбачає встановлення обмеження щодо строків набуття цього права. Приписи пункту 6 Перехідних положень Кодексу є нормами процесуального права і тому не повинні обмежувати норми матеріального права щодо права власності на землю та його набуття громадянами. Строк на переоформлення право користування земельної ділянки на право власності чи на право довгострокої оренди положеннями діючого законодавства не встановлений, що, в тому числі, встановлено вище зазначеним рішенням Конституційного Суду України.

Відповідно до ч.2ст.122 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Згідно з ч.1ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Оскільки земельна ділянка була відведена у встановленому законодавством порядку в користування попереднього власника та, в подальшому, була передана наступному власнику в зв`язку з відчуженням нерухомого майна (відповідачам в даній справі) доводи позову прокурора про те, що об`єкт знаходиться на земельній ділянці, яка не належить ОСОБА_2 через відсутність правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 в, та перебуває у власності територіальної громади м.Одеси є помилковими.

Щодо відсутності проекту та дозвільних документів на будівництво.

Представник відповідача ОСОБА_1 під час розгляду справи наполягала на тому, що відбулась реконструкція будинку без зміни зовнішніх геометричних розмірів житлового будинку розташованого АДРЕСА_2 .

Водночас при порівнянні судом місця посадки будинку розташованому в АДРЕСА_2 на земельній ділянці на плані в технічному паспорті виготовленому 16.07.2009 року(т.1 а.с.50 об.стор) та проекту поділу об`єкта нерухомого майна від 21.07.2017р. (т1 а.с.60 обор. ст.) та викопіювання (т.8 а.с.202) вбачається, що двоповерховий житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 розташований на іншому місці на земельній ділянці, що спростовує аргумент відповідача.

Будь яких доказів, що спростовують дані обставини матеріали справи не містять та відповідачами не надано.

Згідно зі статтею 10 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон № 687-XIV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до статті 9 цього Закону будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

Відповідно до статті 36 Закону України №3038 право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень ст. 36 Закону України №3038 Кабінетом Міністрів України 13 квітня 2011 р. прийнято Постанову № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» у п.5 якої продубльовані приписи Закону України №3038 щодо того, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. А також визначено, що замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також вказаною постановою КМУ №466 у Додатку №2-1 затверджена форма Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), у якій серед іншого обов`язково зазначається інформація: щодо особи яка здійснює технічний нагляд, ким розроблена Проектна документація в т.ч. головний архітектор та головний інженер проекту, дата затвердження проекту (для фізичних осіб), інформація про генерального підрядника (підрядника), містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації, основні показники об`єкта будівництва відповідно до проектної документації, та інші.

Згідно ч.7 ст.34 Закону України №3038 виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Житлові будинки побудовані ОСОБА_2 , відносяться до об`єктів з незначними наслідками (СС1), які не потребують отримання дозволу, але потребують виготовлення проектної документації та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Статтею 38 Закону № 3038-VІ унормовано порядок вирішення питань, пов`язаних із знесенням самочинно збудованих об`єктів.

За правилами частини першої статті 38 Закону № 3038-VІ у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

У частині другій статті 39-1 Закону України № 3038-VI закріплено, що в разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналогічна вимога передбачена й пунктом 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.

Суд враховує те, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 замовив та отримав проект будівництва або реконструкції житлового будинку та затвердив його. Так само не містять матеріали доказів того, що ОСОБА_2 направляв повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідачі не надали суду технічного висновку виготовленого відповідним спеціалістом про відповідність збудованого/х будинку/ів та використаних матеріалів технічним нормам та правилам, та відповідно можливість його/їх безпечної експлуатації надалі.

Судом встановлено, що на час розгляду справи житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 в були знесені в примусовому порядку під час виконання рішення Київського районного суду м.Одеси від 02 серпня 2019 року за виконавчим провадженням ВП №60420179, та в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на вказані об`єкти не зареєстровано, тому суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов`язати ОСОБА_2 знести самочинно збудовані двоповерхові будівлі розташовані за адресою АДРЕСА_4 в не підлягають задоволенню, так як предмет спору відсутній.

Щодо аргументів відповідача ОСОБА_1 , що виконання цього рішення порушить її право мирно володіти своїм майном, то суд враховує наступне.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає:

«Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.».

Європейський Суд неодноразово зазначав, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три норми: перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, носить загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності та підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає, що держави мають право, серед іншого, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном і повинні тлумачитися у контексті загального принципу, закріпленого першою нормою (див. рішення у справі «Лекіч проти Словенії» [ВП] () [GC], заява № 36480/07, пункт 92, від 11 грудня 2018 року).

У питаннях оцінки наявності «суспільного», «публічного» інтересу в контексті втручання в право мирного володіння майном ЄСПЛ визнає за державою право користуватися значною свободою розсуду при визначенні такого суспільного інтересу за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах (див, наприклад, рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» Immobiliare Saffi v. Italy), заява № 22774/9/ Крім того, ЄСПЛ визнає, що саме по собі правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (див, наприклад, рішення у справі «Трегубенко проти України», заява № 61333/00).

Європейській суд з прав людини у рішенні від 21 квітня 2016 року у справі «Іванова і Черкезов проти Болгарії» (Ivanova and Cherkezov v. Bulgaria, скарга № 46577/15) роз`яснив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

На час проведення першої перевірки працівниками відповідача у серпні 2017 року були складені приписи щодо зупинення виконання ОСОБА_2 будівельних робіт на об`єктах, та встановлений строк на приведення самочинно збудованих об`єктів у відповідності до договорів купівлі-продажу від 23.06.2017р. або набути в установленому законом порядку право на виконання будівельних робіт за даною адресою.

Та на час складення приписів в серпні 2017р. стан будівництва будинків передував на стадіях такі як: виготовлення перекриття першого поверху, так й другого, та за відсутності дахів, що вбачається з фото фіксації, тоді як на час проведення перевірки в жовтні 2017 роки будинки вже були побудовані.

Управління ДАБК ОМР двічі приймались постанови щодо накладення штрафних санкцій на ОСОБА_2 по кожному з об`єктів розташованих за адресами АДРЕСА_1 в, проте це не зупинило відповідача від продовження самочинного будівництва та реєстрацію право власності на нього.

При цьому з позовом щодо знесення самочинно збудованих будинків позивач звернувся до суду 26.03.2018 року, тобто в межах чотирьох місяців з моменту повторного притягнення відповідача ОСОБА_2 до відповідальності по справам про адміністративне правопорушення, тобто без зволікань.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як ті, що стосуються власності, органи державної влади повинні діяти вчасно та в належний і насамперед послідовний спосіб (див. рішення у справі «Беєлер проти Італії»

Відсутність проекту на будівництво будинків та висновку спеціаліста позбавляють дійти висновку, щодо можливості подальшої безпечної їх експлуатації, та не виключають існування загрози для життя мешканців будинку 4а в разі їх проживання в ньому, через загальновідому обставину, що м.Одеса знаходиться в 7-й зоні сейсмічності території України.

Матеріали справи не містять інформації, що спірна забудова порушує права третіх осіб (сусідів) та позивач на це не посилався у позові, так само як ї вихід забудови за межи відведеної земельної ділянки.

ОСОБА_2 не виконав вимоги приписів від 11.08.2017 року, якими його було зобов`язано у строк до 11.10.2017р. набути в установленому законом порядку право на виконання будівельних робіт або привести самочинно збудований об`єкт у відповідність до договорів купівлі-продажу від 23.06.2017 р. тобто первинний стан у строк встановлений у приписі.

Та суд відхиляє аргумент відповідача ОСОБА_1 , що припис був не чіткий та не конкретизований, так як він є зрозумілим до виконання та не підлягає подвійному тлумаченню.

Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Суд враховує правову позицію Верховного суду, який в постанові від 29 січня 2020 року по справі №822/2149/18 вказав, що у випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема,

(1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або

(2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи

(3) належно затвердженого проекту,

стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України).

В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

Також Верховний суд у постанові по справі № 823/2401/18 від 07 вересня 2022 року погодився з висновками судів перших інстанцій, які задовольнили позовні вимоги та зобов`язали знести самочинно збудовану будівлю на земельній ділянці, яка знаходиться в приватній власності забудовника через відсутність повідомлення про початок будівельних робіт.

Також суд враховує висновки Верховного суду по справі № 140/2150/18 від 06 жовтня 2021 року, № 640/20663/19 від 31 жовтня 2022 року, №815/2311/1510 квітня 2024 року, № 140/2150/18від 06 жовтня 2021 року.

Суд відхиляє як необґрунтоване посилання представника відповідача на висновок Верховного суду у постанові по цій справі від 21.07.2021 року про те, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову про зобов`язання знесення житлових будинків за адресою АДРЕСА_1 в, власником та співвласником яких є ОСОБА_1 , так як це стосувалось позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Одеської міської ради, тоді як щодо вимог прокурора в інтересах ДАБК ОМР про зобов`язання знесення суд дійшов висновку необхідності закрити провадження у справі через необхідність розгляду цих вимог в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема в разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Згідно частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Зі змісту наведених норм права вбачається, що у разі виявлення під час проведення перевірки самочинного об`єкта будівництва орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений винести припис щодо усунення виявлених під час перевірки порушень, у тому числі шляхом заборони експлуатації самочинно збудованих об`єктів, щодо яких відсутні дозвільні документи на будівництво та документи, які засвідчують введення їх в експлуатацію. При цьому слід розрізняти об`єкт, який збудований за наявності відповідного права на будівництво (зареєстрованого повідомлення, декларації та за необхідності - дозволу на виконання будівельних робі), однак не введений в експлуатацію у встановленому порядку (без наявності документа, який засвідчує введення в експлуатацію), та об`єкт самочинного будівництва, який збудований без наявності законних підстав, тобто без наявності дозвільного документа на таке будівництво.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 січня 2021 року у справі №826/10130/18, від 24 лютого 2023 року у справі №240/29665/21, від 25 липня 2023 року у справі №160/6457/22, від 23 серпня 2023 року у справі №640/27953/21, від 13 вересня 2023 року у справі №813/5770/15, від 20 вересня 2023 року у справі №806/2410/17, від 21 листопада 2023 року у справі №580/7822/21 та від 14 лютого 2024 року у справі №520/852/19.

Як встановлено судом, приписи Управлінням ДАБК Одеської міської ради не виконано, що підтверджується Актами перевірки виконання вимог приписів, стосовно дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: м. Одеса, вул. Гвардійська 4а,4б,4в.

У разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Правовий висновок щодо порядку застосування статті 376 ЦК України та статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» викладений Верховним Судом у постановах від 20 травня 2019 року у справі №826/15338/18, від 16 липня 2020 року у справі №465/3316/16-а, від 21 жовтня 2020 року у справі №420/228/19, від 27 квітня 2021 року у справі №640/5473/20, від 16 вересня 2021 року у справі №826/4891/18, від 8 лютого 2022 року у справі №260/863/19 та від 5 травня 2022 року у справі №523/10921/17.

Зі змісту наведених норм права вбачається, що ознакою самочинного будівництва у розумінні статті 376 ЦК України є, зокрема проведення будівельних робіт без отримання дозвільного документа, що дає право на таке будівництво, або без розробленого у встановленому законом порядку проекту будівництва чи з істотним відхиленням від такого проекту. Наслідком проведення самочинного будівництва є також відсутність документа про введення відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

У спорі, що розглядається, індивідуальне право (інтерес), яке виражається у гарантованому частиною першою статті 47 Конституції України права на житло, протиставляється публічному інтересу, який виражається у дотриманні правил регулювання містобудівної діяльності, архітектурної діяльності.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, виходячи зі змісту частини першої статті 8 Конституції України, охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою. Одним із проявів верховенства права, як підкреслюється у підпункті 4.1 цього рішення, є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Усі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Отже, забезпечення справедливого балансу приватного та публічного інтересів у цій справі полягає у необхідності дотримання позивачем положень визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, суд ураховує, що статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Власність зобов`язує та не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (частина третя статті 13 Конституції України).

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства (частина сьома статті 41 Конституції України).

Зазначені конституційні положення деталізовані, зокрема у статті 319 Цивільного кодексу України, яка гарантує, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону та відповідають моральним засадам суспільства; держава не втручається у здійснення власником права власності, але діяльність власника може бути обмежена чи припинена у випадках і в порядку, установлених законом.

Таким чином, власність не тільки надає перевагу власнику, а й покладає на нього низку обов`язків перед суспільством та державою. Поняття «власність зобов`язує» пов`язане з принципом поєднання інтересів власника та інших осіб, обов`язком використовувати власність у своїх інтересах з неухильним обов`язком поважати інтереси всього суспільства.

Значення цих конституційних положень, зокрема, у сфері будівництва полягає в обов`язку суб`єктів містобудівної діяльності під час здійснення підготовчих та під час виконання будівельних робіт слід неухильно дотримуватися вимог законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», вимог державних будівельних норм та стандартів, містобудівної документації на місцевому рівні з тим, щоб створення нових об`єктів будівництва (реконструкція існуючих об`єктів) здійснювалось з урахуванням прав та інтересів мешканців відповідного населеного пункту, було спрямовано на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів, забезпечення безпеки будівництва, довговічності будинків та споруд.

Щодо аргументів відповідача ОСОБА_1 , що відбулась реконструкція житлового будинку 4а без зміни геометричних розмірів фундаментів з посиланням на Постанову КМУ від 7 червня 2017 р. № 406, то як встановив раніше суд будинок під №4а був побудований ОСОБА_2 на земельній ділянці в іншому місці між куплений ним у попереднього власника в 2017році, який був ним знесений, а тому судом відхиляються.

Щодо аргументу відповідача ОСОБА_1 про проживання в житловому будинку за адресою АДРЕСА_2 її неповнолітньої онуки разом з матір`ю дитини, а також іншої особи - ОСОБА_19 , то суд враховує, що дані особи були зареєстровані в цьому будинку вже після прийняття Київським районним судом м.Одеси в 2017 році рішення про його знесення, та позивачці під час розгляду справи в Київському районному суді м.Одеси достеменно було відомо про те, що даний будинок побудований без жодного проекту та без дотримання вимог закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а тому вона свідомо діяла та поставила під загрозу безпеку даних осіб проживанням у даному будинку.

Та як вже зазначав раніше суд ОСОБА_2 виконані роботи з будівництва житлових будинків за адресою АДРЕСА_1 в без документів, що дають право на виконаня цих робіт (проекту та повідомлення на початок виконання будівельних робіт) та він не виконав у встановлений приписами строк вимог зобов`язального характеру, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

Вказане свідчить про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення шляхом зобов`язання ОСОБА_2 здійснити за власний рахунок знесення об`єкта самочинного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а тому в цій частині позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 6-8, ч.2 ст.9, ст.ст.10, 77, 90, 242-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 знести самочинно збудовану двоповерхову будівлю розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач : Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 40199728.

Відповідач: ОСОБА_2 АДРЕСА_5 рнокпп НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_15 АДРЕСА_6 рнокпп НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 АДРЕСА_7 .

Відповідач: ОСОБА_4 АДРЕСА_8 рнокпп НОМЕР_4 .

Повний текст рішення виготовлений 19 липня 2024року.

СуддяІванов Е.А.