Справа № 390/820/24
Провадження № 2/390/297/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" липня 2024 р. Суддя Кіровоградського районного суду Кіровоградської області Бойко І.А., розглянувши заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Кооперативу «Гаражний», про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном,
ВСТАНОВИВ:
До Кіровоградського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Кооперативу «Гаражний», про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном.
Позивачі ОСОБА_1 ОСОБА_2 подали заяву про забезпечення позову, в якій вони просять вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на переоформлення гаражу № НОМЕР_1 в блоці № НОМЕР_2 в Кооперативі «Гаражний» та видачу членської книжки наступному користувачу, а також накласти арешт на гараж під № НОМЕР_1 в блоці № НОМЕР_2 в Кооперативі «Гаражний» та заборонити виконувати будь-які ремонтні роботи. В обґрунтування заяви зазначають, що з повідомлення Голови правління Кооперативу «Гаражний» вбачається, що ОСОБА_4 продала спірний гараж, який спочатку був переоформлений на ОСОБА_3 та в подальшому на ОСОБА_4 . Надалі ОСОБА_5 розпочала виконання ремонтних робіт в гаражі, виконує нову підвісну стелю без згоди позивачів, чим порушує їх права та законні інтереси.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, перевіривши доводи, якими її обґрунтовано, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_3 і Кооперативом «Гаражний» з іншої сторони виник спір щодо права власності на гараж № НОМЕР_1 , блоку № НОМЕР_2 в Обслуговуючому кооперативі «Гаражний», в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 .
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому при виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Разом з тим, відповідно до пункту 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
При обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.
Крім того, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно (в тому числі рухоме майно, грошові суми тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні і тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 18.05.2021 року по справі № 914/1570/20 при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Згідно поданої заяви про забезпечення позову позивачі вважають, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний гараж та заборони його переоформлення утруднить виконання рішення суду та порушить їх права.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Зміст позовних вимог свідчить, що позивачі просять визнати за ними право власності на спірний гараж в порядку спадкування, в той же час в заяві про забезпечення позову позивачі просять накласти заборону на переоформлення гаражу № НОМЕР_1 в блоці № НОМЕР_2 в Кооперативі «Гаражний» та на видачу членської книжки наступному користувачу, а також накласти арешт на гараж під № НОМЕР_1 в блоці № НОМЕР_2 в Кооперативі «Гаражний» та заборонити виконувати будь-які ремонтні роботи.
В заяві про забезпечення позову не наведено доводів того, що відповідач ОСОБА_3 переоформила спірний гараж на ОСОБА_4 , яка потім продала його ОСОБА_5 . Доказів переходу права власності на спірний гаражу до інших осіб після відкриття провадження у даній справі, суду не надано. Також не доведено, що виконання ремонтних робіт в спірному гаражі, порушує їх права позивачів та законні інтереси.
Таким чином, стороною позивачів не доведено необхідність застосування обраного ними способу забезпечення позову з огляду на вимоги пропорційності і співмірності заявленим позовним вимогам, вжиття таких заходів забезпечення позову судом не забезпечує збалансованості інтересів осіб, які мають матеріально-правовий інтерес щодо предмета спору, тому в задоволенні заяви позивачів про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Кооперативу «Гаражний», про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області І.А.Бойко
Суд | Кіровоградський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2024 |
Оприлюднено | 23.07.2024 |
Номер документу | 120499502 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: усунення перешкод у користуванні майном |
Цивільне
Кіровоградський районний суд Кіровоградської області
Бойко І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні