Ухвала

від 18.07.2024 по справі 2-412/07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-412/07 Головуючий у 1-й інст. Єзерська І.В.

Категорія 3 Доповідач Трояновська Г. С.

У Х В А Л А

18 липня 2024 р. м.Житомир

Житомирський апеляційний суд в складі судді Трояновської Г.С., вирішуючи відповідно довимогст.359ЦПК питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішенняЖитомирського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2007 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок за померлим,

в с т а н о в и в:

У січні 2007 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Глибочицької сільської ради, в якому просила визнати за її покійним чоловіком ОСОБА_3 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області

від 19 лютого 2007 року позов задоволено. Визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 , який не брав участі у справі, 19 квітня 2023 року звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2007 року та ухвалою цього ж суду від 28 квітня 2023 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У листопаді 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_4 адвоката Баньківського В. В. на постанову Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвали Житомирського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року, від 28 квітня 2023 року та постанову цього ж суду від 24 жовтня

2023 року, справу направити до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судувід 19.06.2024 ухвали Житомирського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року про поновлення строку на апеляційне оскарження, від 28 квітня 2023 року про відкриття апеляційного провадження та постановуЖитомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 рокускасовано,а справу направлено на новий розгляддо суду апеляційної інстанції зістадії відкриття провадження у справі.

Після касаційного перегляду цивільна справа № 2-412/07 повернулася на адресу Житомирського апеляційного суду та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Трояновська Г.С., судді: Павицька Т.М., Григорусь Н.Й.

На виконання вказівок касаційного суду, апеляційний суд вирішує питання зі стадії відкриття апеляційного провадження у справі.

Апеляційне провадження не може бути відкрите, виходячи із наступного.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18) зроблено висновок про те, що незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент вчинення таких дій (частина третя статті З ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2022 року в справі № 2-3887/2009 (провадження № 14-36цс21) погодилася з висновком Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловленим у постанові від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц, про те, що процедура апеляційного оскарження визначається за процесуальними правилами, які діють на момент подання апеляційної скарги, а не на час ухвалення оскарженого рішення.

У статті 17 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Зазначена норма визначає осіб, які наділені правом на апеляційне оскарження судового рішення, що поділяються на дві групи учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, але судовим рішенням вирішено питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої, частиною третьою статті 354ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняна рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

У пункті 4 частини першої статті 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.

Інститут процесуальних строків сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників справи та інших заінтересованих осіб добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Право на апеляційне оскарження судового рішення напряму залежить від обізнаності про наявність судового спору та своєчасності отримання судового рішення суду першої інстанції.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення заяви стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ.

Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 204/2113/14-ц (провадження № 61-27658св18) та від 25 листопада 2020 року у справі № 2-9436/2007 (провадження № 61-10856св20).

З матеріалів справи вбачається, що рішення Житомирського районного суду Житомирської області ухвалено 19 лютого 2007 року.

Обгрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 вказав, що не був обізнаний про існування цієї справи №2-412/07, оскільки не був залучений до участі у її розгляді, проте суд вирішив питання про його права. Вказав, що дізнався про існування справи № 2-412/07 з рішення Житомирського районного суду Житомирської області по іншій справі № 278/1716/21 за позовом його доньки ОСОБА_4 до Глибочицької об`єднаної територіальної громади в особі Глибочицької сільської ради, до нього та ОСОБА_6 про визнання недійсними та скасування рішення виконкому, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності на житловий будинок, яке було ухвалено судом без його участі 15.03.2023, повний текст складено 24.03.2023. На даний час це рішення не набрало законної сили. В подальшому, його представник 10 квітня 2023 року ознайомився з матеріалами цієї справи і одержав копію оскаржуваного рішення, що підтверджується відповідною заявою, зареєстрованою у канцелярії Житомирського районного суду та підписом на ній про одержання копії рішення. Заява приєднана до матеріалів справи. Виходячи із наведеного, просив задовольнити його клопотання.

Передаючи справуна новийапеляційний розглядзі стадіївідкриття апеляційногопровадження,касаційний суднаголосив,що вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку на оскарження, суд має перевірити доводи, викладені у клопотанні, та оцінити докази, надані заявником на підтвердження об`єктивної неможливості своєчасного вчинення таких процесуальних дій, і, з урахуванням обставин (підстав) пропуску строку, зробити мотивований висновок стосовно наявності або відсутності правових підстав для його поновлення. Сам лише факт подання особою, не залученою до участі у справі, апеляційної скарги після спливу значного періоду часу (більше шістнадцяти років з дня ухвалення оскаржуваного рішення), за відсутності належного обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не може вважатися беззаперечною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Водночас суд має враховувати, що доводи заявника про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 додав до апеляційної скарги копію рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 15 березня 2023 року по справі №278/1716/21, з якого вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_4 були обґрунтовані наявністю рішення цього ж суду від 19 лютого 2007 року у справі

№2-412/07 (оскаржуваного рішення суду першої інстанції у цій справі), яким визнано право власності на спірний будинок за ОСОБА_3 .

Крім того з вказаного рішення суду у справі №278/1716/21 вбачається, що у судовому засіданні досліджувалися матеріали справи № 2-412/07, а відповідач та його представник брали участь у розгляді справи, подавали відзив на позовну заяву.

Вказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність оскаржуваного судового рішення з 2021 року у зв`язку із розглядом справи № 278/1716/21. Проте, ОСОБА_1 стверджує, що отримав копію оскаржуваного рішення 10.04.2023.

Таким чином, колегія суддів не може беззаперечно вважати, що ОСОБА_1 дізнався про існування оскаржуваного рішення суду та отримав його копію лише 10 квітня 2023 року, коли його представник ознайомився з матеріалами цієї справи (№2-412/07) і одержав копію оскаржуваного рішення суду.

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що подане ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2007 року, не містить достатніх доводів та належних і допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до вимог ч.3ст.357 ЦПК Україниапеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установленихст.354 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин апеляційна скарга залишається без руху, скаржнику надається строк - десять днів з дня вручення копії ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин (інших причин) та належних доказів його пропуску.

Керуючись ст. 354, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішенняЖитомирськогорайонного судуЖитомирської областівід 19лютого 2007рокузалишити без руху, надати строк - десять днів з дня вручення копії ухвали для подання до Житомирського апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин та доказів його пропуску.

Заяву про поновлення строку, із наданням відповідних доказів, на апеляційне оскарження необхідно подати або надіслати на адресу Житомирського апеляційного суду у вказаний строк.

Роз`яснити, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Суддя