Ухвала

від 04.10.2024 по справі 2-412/07

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 2-412/07

провадження № 61-13095ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

вирішуючи питання про самовідвід суддів Верховного Суду: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., від участі у розгляді справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок за померлим,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2007 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Глибочицької сільської ради, в якому просила визнати за її покійним чоловіком ОСОБА_3 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області

від 19 лютого 2007 року позов задоволено. Визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 , який не брав участі у справі, у квітні 2023 року звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2007 року та ухвалою цього ж суду від 28 квітня 2023 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 04 липня 2023 року залучено до участі у справі № 2-412/07 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як правонаступників позивачки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19 червня 2024 року, касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Баньківського В. В. на постанову Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року задоволено. Ухвали Житомирського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року про поновлення строку на апеляційне оскарження, від 28 квітня 2023 року про відкриття апеляційного провадження та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття провадження у справі.

Зазначене судове рішення ухвалено колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі: головуючого - Синельникова Є. В., суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки причини пропуску такого строку неповажними. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2007 року.

18 вересня 204 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 вересня 2024 року, для розгляду касаційної скарги визначено склад суду: суддя-доповідач: Осіян О. М., судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Сакара Н. Ю.

До відкриття касаційного провадження за касаційною ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року у цій справі,

суддями Верховного Суду: Осіяном О. М., Білоконь О. В., Сакарою Н. Ю. заявлено самовідвід з підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.

На обґрунтування підстав для самовідводу посилаються на те, що вони приймали участь у цій справі та висловили свою позицію у постанові Верховного Суду від 19 червня 2024 року, провадження № 61-16189св23, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката Баньківського В. В. на постанову Житомирського апеляційного суду

від 24 жовтня 2023 року. За наслідками розгляду сказаної касаційної скарги, оскаржуване судове рішення апеляційного суду, скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття провадження у справі.

Касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду

від 08 серпня 2024 року, також стосується судових рішень у цій же справі

№ 2-412/07.

Заяви суддів Верховного Суду: Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. про самовідвід підлягають задоволенню з огляду на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України.

Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до частин першої, другої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні

від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

У світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Зважаючи на викладене, також ураховуючи, що судді: Осіян О. М., Білоконь О. В., Сакара Н. Ю., брали участь у розгляді цієї справи № 2-412/07 за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката Баньківського В. В. на постанову Житомирського апеляційного суду

від 24 жовтня 2023 року, та висловили свою позицію щодо застосування норм матеріального та процесуального права в частині вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, з метою уникнення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості суддів при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року у цій же справі № 2-412/07, також забезпечення довіри учасників справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяв про самовідвід суддів.

Керуючись пунктом 5 частини першої статті 36, статтею 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяви про самовідвід суддів Верховного Суду: Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. задовольнити.

Відвести суддів Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року у справі № 2-412/07.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок за померлим (касаційне провадження 61-13095ск24), передати на повторний автоматизований розподіл.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара