Ухвала

від 01.07.2024 по справі 644/8370/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №644/8370/23 Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-кп/818/1260/24 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч.4 ст.111-1 КК України

УХВАЛА

Іменем України

01 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадженняза апеляційною скаргою зі зміненими доводами прокурора на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.03.2024 року стосовно ОСОБА_8 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним вироком:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Раївка Шевченківського району Харківської області, громадянин України, з професійно-технічною освітою, депутата VIII скликання Шевченківської селищної ради Харківської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

засуджений за ч. 4 ст. 111-1 КК України до штрафу в розмірі 10000 (десяти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, в органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги на строк 10 (десять) років, з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна.

Крім того, цим же рішенням суду вирішена доля речових доказів та процесуальних витрат.

Згідно вироку, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який триває до теперішнього часу.

Після незаконного вторгнення на територію України та окупації частини її території, представниками збройних сил та інших державних органів Російської Федерації створено незаконні органи влади та окупаційні адміністрації, зокрема на території Куп`янського району Харківської області.

До початку військової агресії РФ проти України, ОСОБА_8 з 25 жовтня 2020 року був обраний депутатом Шевченківської селищної ради Харківської області VIII скликання від політичної партії «Блок Світличної «Разом !».

Після незаконного вторгнення на територію України збройних сил Російської Федерації та окупації території Куп`янського району Харківської області, тобто після 24 лютого 2022 року, у громадянина України ОСОБА_8 , який перебував на території тимчасово окупованого селища Шевченкове, Куп`янського району Харківської області, у період часу з початку серпня 2022 року до початку вересня 2022 року, більш точний час у ході досудового розслідування встановити не вдалося, виник кримінальний протиправний умисел направлений на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

З цією метою, ОСОБА_8 , який до моменту початку військової агресії РФ проти України був фізичною особою-підприємцем та здійснював господарську діяльність у сфері лісопильного та стругального виробництва, інших видів роздрібненої торгівлі і неспеціалізованих магазинах, після окупації РФ селища Шевченкове Куп`янського району Харківської області налагодив відносини з окупаційною владою та військовими формуваннями збройних сил РФ, здійснив комплекс заходів, направлених на провадження господарської діяльності, у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, та на автозаправних станціях, розташованих за адресами: АДРЕСА_2 (АЗС «Titan»), здійснював господарську діяльність з продажу пального невідомого походження.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_8 з власної ініціативи та підтримуючи збройну агресію РФ на території України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, маючи постійний зв`язок з представниками країни-агресора РФ, перебуваючи у тісних зв`язках з керівною ланкою військовослужбовців РФ, з метою особистого збагачення, а також отримання привілейованого ставлення від представників окупаційних сил отримав «Патент на торговую деятельность, сферу общественного питания, сферы обслуживания населения» № 111 від 01.08.2022, специфікація: «розничная торговля горючим» та реалізовував пальне невідомого походження за російські рублі і гривні на умовах подальшої сплати 50 000 рублів щомісячно окупаційній владі.

В апеляційній скарзі зі зміненими доводами прокурор просить вирок - скасувати у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність - незастосування судом закону, який підлягає застосуванню. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, та призначити покарання у вигляді З років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та контролю, місцевого самоврядування строком на 10 (десять) років, з конфіскацією майна. На підставі п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України визнати обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

В запереченні на апеляційну скаргу зі зміненими доводами захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 просить залишить без задоволення, а вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.03.2024 року без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, з`ясувавши думку обвинуваченого та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Так, згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

На думку колегії суддів, зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано у повному обсязі.

Згідно вироку (т. 2 а. с. 29 - 33), фактичні обставини справи встановлені у порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, що позбавляє права учасників судового провадження оскаржувати їх.

Дії ОСОБА_8 суд вірно кваліфікував за ч. 4 ст. 111-1 КК України, а саме провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Оцінюючи апеляційні доводи прокурора, колегія суддів виходить з наступного.

Так, відповідно до вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно роз`яснень, наведених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

У роз`ясненнях, що містяться у п. п. 2, 3 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду, зазначається, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальній стан тощо.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції врахував вищезазначені обставини, а також характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до статті 12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, разом з особою обвинуваченого.

Крім того судом враховано, що ОСОБА_8 , раніше не судимий, працює, одружений, є депутатом Шевченківської селищної ради Куп`янського району Харківської області VIII скликання, є інвалідом війни 2 групи довічно, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, має звання «Почесний громадянин Шевченківщини», враховує його суспільну діяльність та поведінку, як до повномасштабного вторгнення держави агресора, під час окупації Куп`янського району Харківської області так і після деокупації території, його вік та стан здоров`я.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_8 , суд визнав його щире каяття у вчиненому злочині, яке проявилося у фактичному визнанні своєї вини, в осуді своїх дій, наявності відчуття жалю за скоєне, розумінні наслідків своїх дій та бажанні відновити свій авторитет у громаді та довіру держави, а також активне сприяння розкриттю злочину та судовому розгляду.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Покарання призначене ОСОБА_8 за скоєний ним злочин, а саме за ч. 4 ст. 111-1 КК України - штрафу в розмірі 10000 (десяти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, в органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги на строк 10 (десять) років, з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна,на переконання колегії суддів не можна визнати явно несправедливим, враховуючи раніше зазначені критерії та враховуючи санкцію вказаної норми, а тому слід вважати справедливим з урахуванням вищенаведених обставин та положень передбачених ст. 414 КПК України.

Адже призначене покарання за видом є більш м`яким з передбачених санкцією ч. 4 ст. 111-1 КК України, яке й повинно призначатись виходячи з тих критеріїв які наведені у Пленумі Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» але за своїм розміром є максимальним.

З урахуванням вищезазначених обставин, даних про особу обвинуваченого, який після деокупації активно допомагає у зміцненні та становленні Збройних Сил про що свідчать подяки від командирів в/ч НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , призначене судом першої інстанції покарання, на думку колегії, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому відповідає вимогам ст. ст. 50 та 65 КК України, оскільки за своїм видом та розміром є справедливим.

Отже, приймаючи до уваги другорядну роль кари як мети покарання, враховуючи визначенні законом обставини, як нові, так і ті, що були взяті до уваги попереднім судом, а також дані про особу обвинуваченого у своїй сукупності, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції призначив ОСОБА_8 співрозмірне покарання.

Крім того, слід вказати, що аргументація апелянта про необхідність призначення більш тяжкого виду покарання з передбачених санкцією інкримінованої норми, не узгоджується із усталеною правовою позицією, відповідно до якої врахування тих чинників, які охоплюються об`єктивною стороною злочину, для посилення кримінальної відповідальності поза зв`язком із іншими конкретними обставинами справи й даними про особу винного, не ґрунтується на принципі індивідуалізації покарання, що передбачає диференційований підхід як обов`язкову умову справедливості кримінальної відповідальності, на що звертається увага Верховного Суду в постанові від 11.06.2024 у справі № 638/1500/23.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а оскільки апеляційною інстанцією не встановлені підстави для зміни чи скасування судового рішення, то вирок суду залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.03.2024 року стосовно ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий

Судді