Ухвала

від 22.07.2024 по справі 490/5241/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/5241/19

н\п 6/490/330/2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Шолох Л.М., розглянувши матеріали заяви ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" про здійснення процесуального правонаступництва відповідача та поворот виконання рішення суду від 18 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ "Міжнародний резервний Банк" (АТ "Сбербанк"), треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпроград», Департамент державної виконавчої служби, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2024 ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" звернувся до суду з даною заявою, в якій просить про процесуальне правонаступництво відповідача та поворот виконання рішення суду від 18 липня 2021 року у справі № 490/5241/19.

У провадженні судді Шолох Л.М. перебувала цивільна справа за № 490/5241/21 за позовом ОСОБА_1 до АТ "Міжнародний резервний Банк" (АТ "Сбербанк"), треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпроград», Департамент державної виконавчої служби про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає скасуванню.

Рішенням Центрального районного суду від 18 липня 2022 року частково задоволений вищевказаний позов.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 03 березня 2012 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., зареєстрований в реєстрі за № 564, яким звернуто стягнення заборгованості з ТОВ «Гипроград» на користь ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» в розмірі 2119513 доларів США 20 центів, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 15 лютого 2012 року разом складає 16930883 грн 40 коп. шляхом звернення стягнення на таке майно: нежитловий об`єкт, який складається з: літ «А-5» - адмінбудівля, загальною площею 894,1 кв.м.; літ «Б» гаражний бокс, загальною площею 96,0 кв.м.; літ «В-2» прохідна, загальною площею 31,5 кв.м. № 1 покриття; №22,21 огорожа, який розташовано за адресою АДРЕСА_1 .

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 29 березня 2023 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» задоволено частково. Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 липня2022 року в частині визнання таким,що не підлягає виконанню, виконавчого написуприватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бочкарьової Алли Володимирівни від 03 березня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за №564, та розподілі судових витрат скасувано та ухвалено у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Проте рішення суду першої інстанції виконано шляхом винесення 02 січня 2023 року державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження № 58726882.

Розділ VI Цивільно-процесуального кодексу України передбачає вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) і є завершальною стадією цивільного процесу.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 ЦПК України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

За приписами ст. 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Законодавець надає учасникам судового процесу можливість коректного розв`язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що і є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання. На переконання суду, кінцевою метою законодавця було досягнення максимальної впевненості в тому, що у учасників процесу не повинно виникати сумнівів у неупередженості судді.

При цьому, якщо рішення суду (судді) оскаржувалося позивачем або відповідачем, то виникає «зайва» напруга у відносинах судді з такими особами, оскільки вона могла скластися з невдоволення таких осіб рішенням і діями конкретного судді. Тому доцільно надати такій особі в інших справах право відводу такого судді, щоб особисті стосунки такої особи та судді не впливали на об`єктивність майбутнього судового рішення.

Відповідно до п.п. 66 рішення ЄСПЛ у справі "Бочан проти України" суб`єктивний критерій це особисті переконання та поведінка конкретного судді. Об`єктивний критерій це факти, що можуть бути перевірені,які породжують сумніви у безсторонності суддіта оцінка того, чи забезпечивсуддя достатні гарантії для виключення правомірних сумнівів в безсторонності (зовнішні ознаки).

ЄСПЛ нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, "Булут проти Австрії" (Bulut v. Avstria), рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 356, п. 31, та "Томан проти Швейцарії" (Thomann v. Switzerland), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, 825, п. 30). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Реалізація принципуверховенства права,визначеного ЦПК України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Враховуючи, що заява про поворот виконаня рішення суду подана в межах цивільної справи, у якій рішення Центрального районного суду м. Миколаєва скасовано постановою суду апеляційної інстанції, яка залишена без змін судом касаціної інстанції, з метоюусунення будь-якихсумнівів воб`єктивності танеупередженості судді, суддя Шолох Л.М. вважає необхідним заявити собі самовідвід у справі № 490/5241/19 за заявою ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" про здійснення процесуального правонаступництва відповідача та поворот виконання рішення суду від 18 липня 2022 року.

Керуючись ст. ст. 36, 38, 40, 258, 260, 353ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відвести суддю Шолох Л.М. від розгляду цивільної справи № 490/5241/19 за позовом ОСОБА_1 до АТ "Міжнародний резервний Банк" (АТ "Сбербанк"), треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпроград», Департамент державної виконавчої служби, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Передати дану справу до канцелярії суду для визначення судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Шолох