Постанова

від 13.01.2025 по справі 490/5241/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

13.01.25

22-ц/812/137/25

Провадження № 22-ц/812/137/25 Суддя першої інстанції Гуденко О.А.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 січня 2025 року м. Миколаїв Справа № 490/5241/19

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання Носікову І.М.,

за участю представника заявника - Головіна М.В.,

представниці позивача Костенюк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла його представниця ОСОБА_2 , на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 жовтня 2024 року, постановлену під головуванням судді Гуденко О.А., в залі судового засідання в м. Миколаїв, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про здійснення процесуального правонаступництва та поворот виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Міжнародний резервний Банк», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бочкарьової Алла Володимирівна, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гипроград», Департаменту державної виконавчої служби, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (далі ТОВ «ФК «Форінт») звернулось до суду заявою про здійснення процесуального правонаступництва відповідача та поворот виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Міжнародний резервний Банк» (далі АТ «МР Банк»), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бочкарьової А.В. (далі Приватний нотаріус Бочкарьова А.В.), Товариства з обмеженою відповідальністю «Гипроград» (далі ТОВ «Гипроград»), Департаменту державної виконавчої служби, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва 18 липня 2022 року частково задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 03 березня 2012 року, вчинений Приватним нотаріусом Бочкарьовою А.В., зареєстрований в реєстрі за № 564, яким у рахунок погашення заборгованості з ТОВ «Гипроград» на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» в розмірі 2 119513. 20 доларів США, що еквівалентно 16 930883.40 грн, шляхом звернення стягнення на таке майно: нежитловий об`єкт, який складається з: літера «А-5» - адмінбудівля загальною площею 894,1 кв. м; літера «Б» - гаражний бокс загальною площею 96,0 кв. м; літера «В-2» - прохідна загальною площею 31,5 кв. м, № 1 - покриття; №№ 22, 21 - огорожа, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

02 січня 2023 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Л.О. закінчено виконавче провадження № 58726882, із примусового виконання виконавчого напису № 564, виданого 03 березня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., про звернення стягнення на наступне майно: нежитловий об`єкт, який складається з: літ. «А-5» - адмінбудівля, загальною площею 894,1 кв.м; літ. «Б» - гаражний бокс, загальною площею 96,0 кв.м; літ. «В-2» - прохідна, загальною площею 31,5 кв.м, № I - покриття, № 22, 21- огорожа, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ТОВ «Гипроград», на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» частину заборгованості в розмірі 2 119 513 доларів США 20 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 15 лютого 2012 року разом складає 16 930883.40 грн, також, стягнуто із ТОВ «Гипроград», на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії», 3 060 грн для відшкодування витрат по вчиненню виконавчого напису, на підставі рішення Центрального районного суд м. Миколаєва від 18 липня 2022 року у справі № 490/5241/19, керуючись пунктом 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Миколаївський апеляційний суд постановою від 29 березня 2023 року апеляційну скаргу АТ «МР Банк» задовольнив частково. Рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 18 липня 2022 року в частині визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис Приватного нотаріуса Бочкарьової А.В. від 03 березня 2012 року, зареєстрований у реєстрі за № 564, та в частині розподілу судових витрат скасував та ухвалив у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 17 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Миколаївського апеляційного суду від 29 березня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «МР Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова А.В., ТОВ «Гипроград», Департамент державної виконавчої служби, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишено без змін.

27 травня 2024 року між АТ «МР Банк» та ТОВ «ФК «Форінт» укладено договір № GL3N225744 про відступлення прав вимоги, на підставі протоколу електронного аукціону № GFD001-UA-20240321-35537 від 28 березня 2024 року, відповідно до умов якого Банк відступив новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів та дебіторів зазначених у Додатку №1 та Додатку № 2 до цього Договору.

Отже відповідач перестав бути кредитором за кредитним та іпотечним договорами, які послугували підставою для вчинення виконавчого напису нотаріуса, що виступає предметом даного спору, а ТОВ «ФК «Форінт» набуло прав нового кредитора та відповідача за даними правовідносинами.

Посилаючись навикладене,ТОВ «ФК«Форінт» просилосуд залучитидо участіу справі№ 490/5241/19за позовом ОСОБА_1 до АТ«МР Банк» треті особи - Приватний нотаріус Бочкарьова А.В., ТОВ «Гипроград», Департамент державної виконавчої служби, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню здійснивши процесуальне правонаступництво відповідача АТ «МР Банк» на правонаступника ТОВ «ФК «Форінт». Здійснити поворот виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2022 року шляхом скасування постанови від 02 січня 2023 року державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савка Л.О. про закінчення виконавчого провадження № 58726882, із примусового виконання виконавчого напису № 564, виданого 03 березня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 жовтня 2024 року заяву задоволено.

Залучено до участі у справі № 490/5241/19 за позовом ОСОБА_1 до АТ «МР Банк» (АТ «Сбербанк»), треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова А.В., ТОВ «Гипроград», Департамент державної виконавчої служби, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, правонаступника відповідача АТ «МР Банк» (АТ «Сбербанк»), замінивши відповідача на ТОВ «ФК «Форінт».

Здійснено поворот виконання рішення Центрального районного суд м. Миколаєва від 18 липня 2022 року у справі № 490/5241/19 шляхом скасування постанови від 02 січня 2023 року державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Л.О. про закінчення виконавчого провадження № 58726882 із примусового виконання виконавчого напису № 564, виданого 03 березня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., про звернення стягнення на наступне майно: нежитловий об`єкт, який складається з: літ. «А-5» - адмінбудівля, загальною площею 894,1 кв.м; літ. «Б» - гаражний бокс, загальною площею 96,0 кв.м; літ. «В-2» - прохідна, загальною площею 31,5 кв.м, № I - покриття, № 22, 21 - огорожа, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала суду мотивована тим, що враховуючи недопущення порушення прав особи на доступ до правосуддя, також обставину того, що єдиним та ефективним способом відновлення прав заявника є поворот виконання рішення суду, який є стадією судового процесу, суд вважає за необхідне задовільнити заяву про залучення до участі у справі правонаступника відповідача, здійснивши процесуальне правонаступництво відповідача АТ «МР Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Форінт».

Також заявник законодавчого обмежений у повторному пред`явленні виконавчого напису до примусового виконання у разі його закінчення, у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження», крім випадку скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, що є підставою для відновлення закінченого виконавчого провадження.

Матеріалами та обставинами справи підтверджується, що на час звернення до суду з вказаною заявою ефективним та належним способом для поновлення прав відповідача - є відновлення закінченого виконавчого провадження, що узгоджується із інститутом повороту виконання рішення суду.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла його представниця Костенюк М.В., подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив суд її скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в підтвердження виконання умови договору від 27 травня 2024 року № GL3N22574 (далі Договір) про відступлення прав вимоги, про сплату ціни ТОВ «ФК «Форінт» надав копію платіжної інструкції № 12588147 складеної 10 квітня 2024 року (далі Платіжна інструкція).

Надана ТОВ «ФК «Форінт» платіжна інструкція не відповідає критеріям доказу, зокрема достовірності.

В платіжній інструкції відсутній підпис платника, що є обов`язковим реквізитом платіжної інструкції, а також відмітка про виконання платіжної операції надавачем платіжних послуг.

ТОВ «ФК «Форінт» не надало документу, який відповідає критеріям доказу в розумінні статей 77 80 ЦПК України, що підтверджує факт виконання умов Договору щодо сплати ціни договору та підтвердження правонаступництва у матеріальному правовідношенні.

ТОВ «ФК «Форінт» не надав будь-якого документу, який підтверджує списання з його рахунку коштів в сумі 16 506652.60 грн та зарахування цієї суми коштів на рахунок отримувача, крім платіжної інструкції з відсутнім підписом платника та відміткою про виконання.

Належним та допустимим доказом здійснення розрахунку за Договором є виписка з рахунку отримувача платежу в якій відображається інформація про рух коштів по рахунку та їх призначення.

ТОВ «ФК «Форінт» не надав доказів настання вікладальної обставини, а саме укладення договорів купівлі-продажу щодо майна та майнових прав/прав вимоги за кредитним договором й договором іпотеки, стороною яких є скаржник.

Доказом укладення зазначених вище договорів за умовами яких Банк відступив, а ТОВ «ФК «Форінт» набув права вимоги за договорами, стороною яких є скаржник, можуть бути лише укладені відповідно до вимог ЦК України договори, які відповідають формі та змісту такого правочину.

Довідки банків не є належними та достовірними доказами укладання договорів, а саме настання відкладальної обставини та відповідно набуття права вимоги ТОВ «ФК «Форінт» до скаржника. Отже відсутні підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні.

Зі змісту оскаржуваної ухвали слідує, що суд першої інстанції взагалі не оцінював належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності.

ТОВ «ФК «Форінт» надало відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві заявник зазначав, що із доводами зазначеними в апеляційній скарзі не погоджується, оскільки вони є надуманими, вочевидь свідчать про недобросовісну поведінку учасника справи, який був обізнаний про розгляд даної заяви у суді першої інстанції, не подав жодних заперечень, чи не розумінні скаржника щодо порядку реалізації активів (право вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення) банків що, ліквідуються, із урахуванням положень статті 51 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 24 березня 2016 року № 388 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05 травня 2017 року № 1872) (далі - Положення № 388), Регламенту роботи електронної торгової системи щодо організації та проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку, та банків, що ліквідуються, та затвердженого типового договору про відступлення прав вимоги рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини щодо оплати ціни за продаж всіх активів банків, що увійшли до складу пулу (лоту), укладання всіх договорів відступлення права вимоги новим кредитором з банками, настання відкладальної обставини та набуття ТОВ «ФК «Форінт» права вимоги, із дотримання норм процесуального права та правильним застосуванням норми матеріального права, а доводи апеляційної скарги є хибними та безпідставними, які жодним чином не спростовують правильності встановлених обставин справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва 18 липня 2022 року у даній справі частково задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 03 березня 2012 року, вчинений приватним нотаріусом Бочкарьовою А.В., зареєстрований в реєстрі за № 564, яким звернуто стягнення заборгованості з ТОВ «Гипроград» на користь ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» в розмірі 2 119 513,20 доларів США, що еквівалентно 16 930883.40 грн, шляхом звернення стягнення на таке майно: нежитловий об`єкт, який складається з: літера «А-5» - адмінбудівля загальною площею 894,1 кв. м; літера «Б» - гаражний бокс загальною площею 96,0 кв. м; літера «В-2» - прохідна загальною площею 31,5 кв. м, № 1 - покриття; № № 22, 21 - огорожа, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

02 січня 2023 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Л.О. закінчено виконавче провадження № 58726882, із примусового виконання виконавчого напису № 564, виданого 03 березня 2012 року приватним нотаріусом Бочкарьовою А.В., про звернення стягнення на наступне майно: нежитловий об`єкт, який складається з: літ. «А-5» - адмінбудівля, загальною площею 894,1 кв.м; літ. «Б» - гаражний бокс, загальною площею 96,0 кв.м; літ. «В-2» - прохідна, загальною площею 31,5 кв.м, № I - покриття, № 22, 21- огорожа, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ТОВ «Гипроград», на користь ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» частину заборгованості в розмірі 2 119 513 доларів США 20 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 15 лютого 2012 року разом складає 16 930883.40 грн, також, стягнуто із ТОВ «Гипроград», на користь ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії», 3 060 грн для відшкодування витрат по вчиненню виконавчого напису, на підставі рішення Центрального районного суд м. Миколаєва від 18 липня 2022 року у справі № 490/5241/19, керуючись пунктом 5 частиною 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Миколаївський апеляційний суд постановою від 29 березня 2023 року апеляційну скаргу АТ «МБ Банк» задовольнив частково. Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2022 року в частині визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Бочкарьової А.В. від 03 березня 2012 року, зареєстрований у реєстрі за № 564, та в частині розподілу судових витрат скасував та ухвалив у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 17 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Миколаївського апеляційного суду від 29 березня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «МР Банк», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору -приватного нотаріуса Бочкарьової А.В., ТОВ «Гипроград», Департаменту державної виконавчої служби, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишено без змін.

Поряд з цим, 28 березня 2024 року відбувся продаж пулу активів АТ «Мегабанк», АТ «МР Банк» та ПАТ «Промінвестбанк», що складається з прав вимоги за кредитними договорами, укладеними з фізичними особами, в тому числі активу АТ «МР Банк» з права вимоги за кредитним договором № 04-В/08/19/ФО/П від 03 квітня 2008 року, укладеного з ОСОБА_1 ..

Переможцем продажу вказаного активу з права вимоги, в тому числі за вказаним кредитним договором, який виступає предметом даного спору, стало ТОВ «ФК «Форінт», що підтверджується протоколом електронного аукціону № GFD001-UA-20240321-35537 від 28 березня 2024 року.

10 квітня 2024 року ТОВ «ФК «Форінт», яке придбало активи з прав вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 04-В/08/19/ФО/П від 03 квітня 2008 року, було сплачено ціну продажу активів/лоту у загальному розмірі 17128583.05 грн, що підтверджується платіжними інструкціями за № 12588147, за № 12588148 та за № 12588149 від 10 квітня 2024 року.

27травня 2024року міжАТ «МРБанк» таТОВ «ФК«Форінт» укладено Договір № GL3N225744 про відступлення прав вимоги, на підставі протоколу електронного аукціону № GFD001-UA-20240321-35537 від 28 березня 2024 року, відповідно до умов якого Банк відступив новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів та дебіторів зазначених у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього Договору.

Пунктом 2 Договору передбачено, що новий кредитор, в день настання відкладальної обставини відповідно до пункту 18? цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 5 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 2 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пені, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 ЦК України (індекс інфляції, 3,0% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство боржників, виконавчих проваджень щодо Боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього Договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками, договорами з арбітражними керуючими боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів боржників, тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку № 2 до цього Договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

Відповідно до пункту 18?.1 Договору, сторони домовились, що цей Договір укладається з відкладальною обставиною (в розумінні частини 1 статті 212 ЦК України) та набуває чинності (є укладеним) та породжує права й обов`язки у сторін виключно після настання сукупності наступних обставин (далі та вище за текстом відкладальна обставина): підписання цього Договору сторонами та укладення новим кредитором договорів купівлі-продажу (договорів відступлення прав вимоги) щодо усього майна та майнових прав/прав вимоги, які входять до складу пулу відповідно до протоколу електронного аукціону, переможцем якого став новий кредитор, № GFD001-UA-20240321-35537, сформованого 28 березня 2024 року.

Взаємні права та обов`язки сторін за цим Договором виникають з моменту настання відкладальної обставини. Права вимоги переходять від Банка до нового кредитора після настання відкладальної обставини. До моменту настання відкладальної обставини Права вимоги належать Банку. Сторони домовились, що у випадку, не настання відкладальної обставини до 27 травня 2024 року включно, права та обов`язки у Сторін за цим Договором не виникають, та Права вимоги на підставі цього Договору до Нового кредитора не переходять.

При цьому, датою набуття чинності (моментом укладення) цим (цього) Договором (Договору) буде вважатися дата укладення новим кредитором останнього з договорів купівлі-продажу (відступлення прав вимоги) майна/майнових прав/прав вимоги, які входять до складу пулу відповідно до протоколу електронного аукціону, переможцем якого став новий кредитор, GFD001UA-20240321-35537, сформованого 28 березня 2024 року.

Згідно Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору № GL3N225744 відступлення прав вимоги від 27 травня 2024 року, які є невід`ємними частинами Договору, ТОВ «ФК «Форінт» відступлено заборгованість боржників, в тому числі за кредитним договором № 04-В/08/19/ФО/П від 03 квітня 2008 року, укладеного з ОСОБА_1 (позичальником), та Договором іпотеки від 03 квітня 2008 року, укладеного з ТОВ «Гипроград» (іпотекодавцем), посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Рудою О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 717.

Крім того, 27 травня 2024 року між ТОВ «ФК «Форінт» та ПАТ «Промінвестбанк» було укладено Договір № GL3N225744 про відступлення прав вимоги, також,цією ждатою,між ТОВ«ФК «Форінт»та АТ«Мегабанк» укладено Договір № GL3N225744 про відступлення прав вимоги, які увійшли до складу пулу відповідно до протоколу електронного аукціону № GFD001UA-20240321-35537, сформованого 28 березня 2024 року.

Отже, з дати відступлення права вимоги, а саме, з 27 травня 2024 року АТ «МР Банк» перестало бути кредитором, а ТОВ «ФК «Форінт» став новим кредитором за кредитним договором № 04-В/08/19/ФО/П від 03 квітня 2008 року та договором іпотеки від 03 квітня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Рудою О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 717, які були підставою для вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, що є предметом позову у межах даної цивільної справи.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги, звертає увагу на таке.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За приписами статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучаєдо участіу справіправонаступника відповідноїсторони аботретьої особина будь-якійстадії судовогопроцесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини 1 статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора ТОВ «ФК «Форінт» із заявою про надання йому статусу правонаступника відповідача у справі, що переглядається, відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 55 ЦПК України.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини 1 статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 року Конституції України вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Відповідно до частин 1, 2 статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно з частиною 9 статті 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

Поворот виконання рішення полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви.

Подібні висновки зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 569/15646/16-ц та постанові Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 405/3788/19.

Як встановленосудом першоїінстанції 27травня 2024року заумовами Договору№ GL3N225744про відступленняправ вимоги,на підставіпротоколу електронногоаукціону №GFD001-UA-20240321-35537від 28березня 2024року,АТ «МРБанк» відступивновому кредитору ТОВ «ФК «Форінт», а новий кредитор набув належні Банку права вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 04-В/08/19/ФО/П від 03 квітня 2008 року та договором іпотеки від 03 квітня 2008 року, які були підставою для вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, що є предметом позову у межах даної цивільної справи.

З огляду на наведені норми матеріального та процесуального права та встановлені обставини щодо наданого Договору № GL3N225744 про відступлення прав вимоги, на підставі протоколу електронного аукціону № GFD001-UA-20240321-35537 від 28 березня 2024 року та додатків до нього суд першої інстанції правильно залучив до участі у справі № 490/5241/19 за позовом ОСОБА_1 до АТ «МР Банк» правонаступника відповідача - ТОВ «ФК «Форінт».

Заперечуючи в доводах апеляційної скарги процесуальне правонаступництво ТОВ «ФК «Форінт», скаржник стверджував, що надана ТОВ «ФК «Форінт» платіжна інструкція не відповідає критеріям доказу, зокрема достовірності, оскільки в ній відсутній підпис платника та відмітка про виконання платіжної операції надавачем платіжних послуг, а тому не підтверджує факт виконання умов Договору щодо сплати ціни договору та підтвердження правонаступництва у матеріальному правовідношенні.

Колегія суддів апеляційного суду вважає такі доводи неприйнятними з огляду на наступне.

Вимоги до платіжної інструкції визначені пунктом 37 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, за яким платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити:

1) дату складання і номер;

2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку;

3) найменування надавача платіжних послуг платника;

4) суму цифрами та словами;

5) призначення платежу;

6) підпис(и) платника;

7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку;

8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Платник заповнює обов`язкові реквізити платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, від руки/із застосуванням технічних засобів або надавач платіжних послуг платника за згодою платника заповнює платіжну інструкцію із застосуванням технічних засобів.

Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом.

На підтвердженняоплати заактиви АТ«МР Банк»з прававимоги закредитним договором№ 04-В/08/19/ФО/Пвід 03квітня 2008року ТОВ«ФК «Форінт»надало копіюплатіжної інструкціївід 10квітня 2024року №12588147,за якою було сплачено ціну продажу активів/лоту у розмірі 16506652.60 грн.

Надана платіжнаінструкція міститьреквізити,передбачені пунктом37Інструкції пробезготівкові розрахункив національнійвалюті користувачівплатіжних послуг,зокрема:дату складанняі номер(від10квітня 2024року №12588147);код платниката номерйого рахунку( НОМЕР_1 , НОМЕР_2 );найменування надавачаплатіжних послугплатника (АТ«ОТП Банк»);суму цифрамита словами(16506652.60 грн (шістнадцять мільйонів п`ятсот шість тисяч шістсот п`ятдесят дві гривні 60 копійок); призначення платежу (04;;GL3N225744; Протокол № GFD001-UA-20240321-35537 від 28 березня 2024 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРІНТ» код за ЄДРПОУ:40658146,ціна продажу 16506652,60 грн без ПДВ.); підпис платника; код отримувача та номер його рахунку (25959784, НОМЕР_3 ); найменування надавача платіжних послуг отримувача (Національний банк України).

Копія цієї платіжної інструкції засвідчена представником ТОВ «ФК «Форінт».

Відповідно частин 1, 2, 5, 6 до статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав надану заявником копію платіжної інструкції від 10 квітня 2024 року № 12588147, за якою було сплачено ціну продажу активів/лоту у розмірі 16 506652.60 грн, належним доказом на підтвердження виконання умов Договору від 27 травня 2024 року № GL3N225744 про відступлення прав вимоги, на підставі протоколу електронного аукціону № GFD001-UA-20240321-35537 від 28 березня 2024 року.

Висловлюючи сумніви щодо достовірності наданої копії зазначеної платіжної інструкції представниця ОСОБА_1 не заявляла будь-яких клопотань щодо надання ТОВ «ФК «Форінт» оригіналу зазначеної платіжної інструкції та відповідного документу, який підтверджував би списання з рахунку ТОВ «ФК «Форінт» коштів в сумі 16 506652.60 грн та зарахування цієї суми коштів на рахунок отримувача ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді, що є процесуальним обов`язком учасника справи на підтвердження своїх заперечень.

Аргументи апеляційноїскарги щодоненадання ТОВ«ФК «Форінт» доказівнастання вікладальноїобставини,а саме укладеннядоговорів купівлі-продажущодо майната майновихправ/праввимоги закредитним договоромй договороміпотеки,стороною якихє скаржникне заслуговуютьна увагу,оскільки ТОВ«ФК «Форінт» надавсуду відповіднікопії договоріввід 27травня 2024року, укладених міжАТ «МРБанк» таТОВ «ФК«Форінт» (Договор № GL3N225744 про відступлення прав вимоги), між ТОВ «ФК «Форінт» та ПАТ «Промінвестбанк» (Договір № GL3N225744 про відступлення прав вимоги), між ТОВ «ФК «Форінт» та АТ «Мегабанк» (Договір № GL3N225744 про відступлення прав вимоги), які увійшли до складу пулу відповідно до протоколу електронного аукціону № GFD001UA-20240321-35537, сформованого 28 березня 2024 року, за якими було сплачено ціну продажу активів/лоту у загальному розмірі 17 128 583,05 грн, що підтверджується платіжними інструкціями за № 12588147, за № 12588148 та за № 12588149 від 10 квітня 2024 року.

Суд першої інстанції правильно визнав надані заявником письмові докази належними та надав їм належну правову оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.

Також твердження скаржника щодо неукладеності зазначених вище договорів, оскільки вони відповідно до вимог ЦК України не відповідають формі та змісту такого правочину, не можуть бути взяті до уваги з огляду на таке.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Суд першої інстанції при розгляді справи, що переглядається, правильно виходив із правомірності правочинів, укладених ТОВ «ФК «Форінт».

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, порушення судом вимог процесуального права та не правильне застосування судом норм матеріального права судом апеляційної інстанції при перевірці оскарженого судового рішення не встановлено.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення першої інстанції - без змін.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З огляду на висновок апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справ у суді апеляційної інстанції, покладаються на заявника.

Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла його представниця ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повний текст постанови складено 13 січня 2025 року.