ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 626/3596/23 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/807/24 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 липня 2024 року м. Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого судді ОСОБА_2 ,
- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
- секретаря ОСОБА_5 ,
- прокурора ОСОБА_6 ,
- захисника ОСОБА_7 ,
- підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 01.07.2024,-
В С Т А Н О В И Л А:
Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносноОСОБА_8 .
Застосовано відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, в період часу з 23-ї години до 05-ї години на строк досудового розслідування, тобто до 22.07.2024, включно
Покладено на нього наступні обов`язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора чи суду; утримуватися від спілкування зі свідками, експертами у даному кримінальному провадженні, іншими особами, визначеними слідчим; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;в період часу з 23-ї години до 05-ї години не залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Як зазначено в оскаржуваній ухвалі, 28.06.2024 Красноградського районногосуду Харківськоїобластінадійшло клопотання слідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_8 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказував, що СВ КрасноградськогоРВП ГУНПв Харківськійобластіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023222100000071 від 05.09.2023за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.191,ч.2ст.366КК України.
22.04.2024 ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.191КК України.
13.06.2024 ОСОБА_8 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Задовольняючи частково клопотання слідчого слідчий суддя послався на те, що виконання ним процесуальних обов`язків і належну поведінку може забезпечити більш м`який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, ніж цілодобовий домашній арешт, а саме домашній арешт в певний період доби.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Красноградського районногосуду Харківськоїобласті від01.07.2024,ухвалити нову,якоюповністю відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи ОСОБА_8 та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.191КК України і з цим погоджується колегія суддів.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Між тим, відповідно до позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.191 КК України, є неспроможними.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому, в контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Згідно з уставленою практикою Європейського суду з прав людини встановлюється існування презумпції на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення від 24.07.2003 у справі «Смирнова проти Росії»). В усіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії»).
Більш того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 15.11.1996 у справі «Чахла проти Сполученого Королівства», «будь-яке позбавлення волі має здійснюватися не тільки відповідно до основних процесуальних норм національного права, а також відповідати меті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом №11, тобто захищати людину від свавільного позбавлення волі».
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу в цілому відповідає вимогам п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Слідчий суддя постановив ухвалу у відповідності з вимогами ч.4 ст.194 КПК України.
Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
В ч.5 ст.132 КПК України зазначено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Доводи захисника щодо невідповідності ухвали слідчого судді вимогам КПК України не підтверджуються дослідженими матеріалами кримінального провадження.
Суд, обираючи запобіжний захід, оцінив у сукупності те, що в наданих матеріалах відсутні будь-які відомості щодо можливості неналежного виконання ОСОБА_8 визначених судом процесуальних обов`язків, а тому вважав за можливе застосувати відносно ОСОБА_8 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
З висновками слідчого судді погоджується і апеляційний суд, оскільки саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України на даній стадії процесу в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Таким чином розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя, з дотриманням вимог ст.ст.177, 178, 181, 184, 193, 194 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу та належним чином мотивував своє рішення.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального правопорушення, то вони є несуттєвими, оскільки ст.198 КПК України чітко регламентує, що висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.
Всі інші питання: фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_8 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Тому, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а доводи апеляційної скарги захисника правильності цього висновку не спростовують.
Підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляції захисника апеляційний суд не вбачає.
У випадку недотримання ОСОБА_8 умов запобіжного заходу визначеного ухвалою слідчого судді, то судова колегія зазначає, що слідчий та прокурор не позбавлені права звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді в порядку визначеному КПК України щодо зміни запобіжного заходу.
Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляції підозрюваної апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Красноградського районногосуду Харківськоїобласті від01.07.2024щодо застосування у відношенні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2024 |
Оприлюднено | 25.07.2024 |
Номер документу | 120537834 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів домашній арешт |
Кримінальне
Харківський апеляційний суд
Савенко М. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні