Ухвала

від 07.08.2024 по справі 626/3596/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 626/3596/23 (1-кс/626/1127/24) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/818/860/24 Суддя доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_7 ,

захисника - адвокатів ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 19 липня 2024 року, якою підозрюваному ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби у кримінальному провадженні № 42023222100000071 від 05.09.2023 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби до 16 вересня 2024 року, але не більше ніж до підготовчого судового засідання з покладенням на нього певних процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Не погодившись з таким рішенням слідчого судді захисник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 19.07.2024 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 .

В обґрунтування своєї апеляційної скарги захисник зазначав, що підозра є необґрунтованою. Вказував, що досудове розслідування закінчене, атому ОСОБА_7 немає від кого переховуватись. Вважав, що прокурором не доведено існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України. Посилався на те, що ОСОБА_7 , є обвинуваченим у інших кримінальних провадженнях, в межах яких до нього не було застосовано запобіжні заходи.

Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи ОСОБА_7 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, а також пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів провадження вбачається, що в провадженні СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 42023222100000071 від 05.09.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України.

13.06.2024 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

18.06.2024 року керівником Красноградської окружної прокуратури Харківської області винесено постанову про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 22.07.2024 року.

17.07.2024 року слідчий звернулася до слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби стосовно ОСОБА_7 з покладенням на останнього певних процесуальних обов`язків.

В обґрунтування клопотання слідчий посилалася на обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, які підтвердив наданими до клопотання доказами. Просив врахувати те, що підозрюваний є обвинуваченим в межах іншого кримінального провадження за обвинуваченням, в тому числі і за ч.5 ст. 191 КК України, що вочевидь свідчить про те, що ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Також зазначав, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;, а також посилалася на те, що застосування жодного із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.

Ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 19 липня 2024 року задовольнили клопотання слідчого.

Продовжили щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби до 16 вересня 2024 року, але не більше ніж до підготовчого судового засідання. Покладено на ОСОБА_7 наступні обов`язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора чи суду; утримуватись від спілкування зі свідками, експертами у даному кримінальному провадженні, іншими особами, визначеними слідчим; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, щ дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; в період часу з 23:00 год. до 05:00 год. не залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи таке рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому дій. При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу слідчий суддя вважав обґрунтованими посилання сторони обвинувачення, що продовжує існувати ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки підозрюється у вчинення особливо тяжкого злочину, незаконно впливати на свідків. Слідчий суддя дійшов висновку, що інші більш м`які запобіжні заходи, не зможуть запобігти вищевказаним ризикам.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 176 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора.

Згідно ч.2 ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі,на строк не більше двох місяців, як зазначено в ч. 6 ст. 181 КПК України. У разі необхідності, відповідно до ч.6 ст.194 КПК України, цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред`явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A,№ 182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).

Вирішуючи клопотання слідчого по суті слідчий суддя виходив з того, що з урахуванням ризиків, доведених слідчим та прокурором та їх ступеня, однак недоведеністю застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, вважав можливим застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з покладенням обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, виходячи з наступного.

Згідно відомостей, що є наявними в матеріалах судового провадження ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagozv. Turkey п. 51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Відповідно до вимог ч.1 п.п.4,5 ст.277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором. Повідомлення має містити, зокрема, такі відомості: зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (арк. 66 - 71), вказано зміст підозри та правову кваліфікація кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється останній із зазначенням статей (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому дій, передбачених ч.5 ст. 191 КК України, підтверджується відомостями, які містяться у: висновку судової будівельно-технічної експертизи від 19.03.2024 року; висновку товарознавчої експертизи від 18.01.2024 року; висновку судової економічної експертизи від 15.04.2024 року; протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 30.10.2023 року; протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 20.11.2-23 року; протоколі за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії від 10.01.2024 року; договорі підряду № 17/1; акті приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 13.10.2023 року; акті КБ-3 від 13.10.2023 року; платіжній інструкції № 29 від 17.08.2023, ; №40 від 16.10.2023 року; русі коштів по рахунку ОСОБА_10 ; показаннях свідка ОСОБА_11 .

Враховуючи такий обсяг відомостей судового провадження, який об`єктивно свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв`язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_7 , до вчинення кримінального правопорушення, згідно підозри.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри та необхідності застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, який буде достатнім для запобігання ризикам, встановленим судом першої інстанції та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, може вдатися до таких дій.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Крім того, слідчим суддею врахована практика ЄСПЛ, конкретні обставини справи. Суворість покарання, яка є суттєвим, проте не єдиним елементом, що має враховуватись під час обрання запобіжного заходу, не може слугувати підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Крім того, твердження сторони захисту про те, що ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПКУ країни є недоведеним є необґрунтованими.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, статті 95, 224 КПК).

Визначивши ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя встановив процесуальні обов`язки, втому числі, заборонив ОСОБА_7 спілкування зі свідками, експертами у цьому кримінальному провадженні, іншими особами, визначеними слідчим.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що на цьому етапі досудового розслідування підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, з покладенням на підозрюваного певних процесуальних обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; утримуватися від спілкування зі свідками, експертами у даному кримінальному провадженні, іншими особами, визначеними слідчим; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну в разі їх наявності, - в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а доводи апеляційної скарги правильності цього висновку не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді суду першої інстанції та вважає, що застосування до ОСОБА_7 іншого, менш суворого виду запобіжного заходу, ніж домашній арешт у певний період доби, не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді суду першої інстанції про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби стосовно ОСОБА_7 та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 376, 392, 393, 404, 405, ст.407 ч.3 п.1, ст.ст. 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 19 липня 2024 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді :