Ухвала

від 22.07.2024 по справі 911/2127/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/2127/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючої), Бенедисюка І. М., Ємця А. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства «Квенбергер Логістикс Укр» (далі - ДП «Квенбергер Логістикс Укр», скаржник)

на рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус Інвест»

до Дочірнього підприємства «Квенбергер Логістикс Укр»

про стягнення 1 495 929, 41 грн,

ВСТАНОВИВ:

ДП «Квенбергер Логістикс Укр» 16.07.2024 через «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 (повний текст складено 15.07.2024) у справі № 911/2127/23 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус Інвест». Крім того, у прохальній частині касаційної скарги скаржник просить зупинити виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2024.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 для розгляду касаційної скарги у справі № 911/2127/23 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. - головуючої, Бенедисюка І. М., Ємця А. А.

Відповідно до частини четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ДП «Квенбергер Логістикс Укр» з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що судами застосовано норм права без врахування висновків Верховного Суду, а саме: постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 щодо заборони суперечливої поведінки, постанови від 26.10.2022 № 227/3760/19-ц (14-79цс21) щодо нікчемності договору у зв`язку із тим, що особа його не підписувала; постанови Верховного Суду від 19.01.2022 у справі 922/1246/21 щодо моменту укладення договору; постанови від 31 серпня 2022 року в справі № 524/1974/20 (провадження № 61-3335св22) щодо призначення експертизи; постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 та постанови Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 924/1351/20 щодо ненадання оригіналу документа; постанови від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 щодо підтвердження чи спростування наслідків нікчемності правочину.

З огляду на викладене касаційна скарга ДП «Квенбергер Логістикс Укр» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, а саме пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження, ураховуючи дату складання повного тексту оскаржуваної постанови з цієї справи.

Щодо поданого ДП «Квенбергер Логістикс Укр» клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2024 у справі № 911/2127/23, яка мотивована тим, що, оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції набрало законної сили відразу після проголошення свого рішення судом апеляційної інстанції, позивач набуває статусу стягувача, не позбавлений можливості отримати виконавчий документ та пред`явити його до примусового виконання до відповідних органів. Відповідно, до відповідача, як до боржника за оскаржуваним рішенням може бути застосовано наслідки, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження», такі як арешт його коштів та майна, звернення стягнення на майно та кошти, включення відповідача до реєстру боржників. У разі, якщо за наслідками розгляду даної апеляційної скарги оскаржувані судові рішення будуть скасовані судом касаційної інстанції, підстави для примусового стягнення з відповідача коштів відпадуть. Проте, до ухвалення відповідного рішення судом касаційної інстанції таке примусове стягнення може вже відбутися, що завдасть шкоди правам та інтересам відповідача, котрий змушений буде вдаватися до застосування механізму повороту виконання рішення.

З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії.

Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії унормовано положенням частини першої статті 332 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19).

Сумніви скаржника щодо дотримання судами попередніх інстанцій норм права під час постановлення оскаржених судових рішень покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цих рішень судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання оскарженого рішення або зупинення його дії та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.

Сама по собі незгода учасника судового процесу із судовим рішенням не є достатньою підставою для зупинення його виконання або для зупинення його дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення. За таких міркувань Суд відхиляє доводи заявника в цій частині.

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.

Так, навіть саме по собі проведення виконавчих дій не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Суд має право зупинити виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Саме по собі твердження скаржника, що судові рішення прийнятті з порушенням не свідчать про автоматичну необхідність їх зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання судового рішення.

Слід зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§ 43).

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).

Суд враховує, що у клопотанні скаржника про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення не наведені аргументовано/обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення його виконання, а наведені мають декларативний характер, а тому твердження оцінюються як припущення, адже відсутні докази на підтвердження факту необхідності зупинення виконання оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи викладене, зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих і підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення касаційного перегляду, в задоволенні заяви скаржника слід відмовити.

Верховний Суд звертає увагу, що з 04 листопада 2023 року набрав чинності Закон України від 19.10.2023 № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи». Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи № 911/2127/23, з огляду на технічний стан функціонування та наповнення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на момент прийняття ухвали, Суд доходить висновку про необхідність витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 234, 235, 294 ГПК України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 911/2127/23 за касаційною скаргою Дочірнього підприємства «Квенбергер Логістикс Укр» на рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 у справі № 911/2127/23.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 20 серпня 2024 року о 13:00 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. № 302.

3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 07 серпня 2024 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

4. Відмовити Дочірньому підприємству «Квенбергер Логістикс Укр» у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2024 у справі № 911/2127/23.

5. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

6. Верховний Суд звертає увагу, що ураховуючи введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

7. Витребувати матеріали справи № 911/2127/23 Господарського суду Київської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус Інвест» до Дочірнього підприємства «Квенбергер Логістикс Укр» про стягнення 1 495 929, 41 грн,

8. Копію ухвали надіслати до Господарського суду Київської області та Північного апеляційного господарського суду для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець