Рішення

від 12.12.2018 по справі 826/17268/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 12 грудня 2018 року                                        № 826/17268/17         Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Венкон» доДержавної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Венкон», код ЄДРПОУ 34180583 (далі також – позивач, ТОВ «Венкон») з позовом до Державної фіскальної служби України (далі також – відповідач, ДФС України), в якому просило: визнати дії відповідача щодо операції від 18.10.2017 override/09.2017, внаслідок якої відбулось зменшення суми реєстраційного ліміту ПДВ ТОВ «Венкон» на суму 191  341 грн., незаконними;  зобов'язати відповідача повернути ТОВ «Венкон» реєстраційний ліміт ПДВ в сумі 191  341 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що після подання та реєстрації ТОВ «Венкон» у встановленому чинним законодавством порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних  розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №22 від 18.09.2017 до помилково виписаної податкової накладної №57 від 31.08.2017 із сумою ПДВ 191    341 грн., у позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість безпідставно збільшилось значення показника «загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, сум податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі» (еПеревищ) та одночасно зменшився показник «сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН» (еНакл) на суму коштів у розмірі 191    341 грн. Наведені обставини позивач пов'язує з тим, що відповідач безпідставно врахував 18.10.2017 при обрахунку показника еНакл за формулою, визначеною в п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу України, дані з розрахунку коригування №22 від 18.09.2017. При цьому, як помилково виписана податкова накладна, так і розрахунок коригування до неї позивачем відповідно до наданого контролюючим органом роз'яснення в інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» у поданій податковій звітності з податку на додану вартість за звітні періоди серпень та вересень 2017 року не відображались. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2018 відкрито провадження у справі №826/17268/17 за вказаним позовом ТОВ «Венкон» та дану справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання. У призначених засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, з підстав та мотивів, що наведені в тексті позовної заяви, а представник відповідача – заперечував проти позову, з підстав та мотивів, що наведені в тексті відзиву на позов. Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що за результатами реєстрації 03.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування позивача №22 від 18.09.2017 до податкової накладної №57 від 31.08.2017, відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу України в автоматичному режимі був розрахований показник формули еПеревищ за вересень 2017 року. У зв'язку з не відображенням платником зменшення суми податкового зобов'язання з ПДВ за наслідками подання та реєстрації розрахунку коригування №22 від 18.09.2017 до податкової накладної №57 від 31.08.2017, показник еПеревищ та як наслідок сума ліміту (еНакл) були змінені на суму ПДВ 191    341 грн. При цьому, оскільки не врахування окремих податкових накладних (в тому числі таких, що виписані платником помилково) та розрахунків коригування до податкових накладних для визначення реєстраційної суму податку на додану вартість (еНакл) Податковим кодексом України не передбачено, то відповідач не вбачає в діях ДФС України під час обрахунку позивачу в системі електронного адміністрування ПДВ показника формули еПеревищ та відповідно реєстраційної суму податку жодних порушень. За результатами підготовчого провадження, після вчинення всіх необхідних процесуальних дій, передбачених ч. 2 ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України, 08.02.2018 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. 20.02.2018 суд на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України  ухвалив про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Як пояснив позивач в тексті свого позову та свідчать наявні у справі матеріали, ТОВ «Венкон» (як постачальник) виписало на адресу контрагента-покупця – Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРА» (ІПН 322948910136) електронну податкову накладну №57 від 31.08.2017 на суму 1148  044,80 грн., в т.ч. ПДВ – 191340,80 грн. з наступною номенклатурою послуг: «улаштування систем вентиляції, кондиціювання та опалення магазину «Фора» за адресою: Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка,…». ТОВ «Завод «Амплітуда» надіслало електронну податкову накладну №57 від 31.08.2017 до ДФС України через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. За даними отриманої електронної квитанції від 14.09.2017 (10:31) вказана податкова накладна була доставлена до ДФС України та прийнята для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно наданого відповідачем витягу з Єдиного державного реєстру податкових накладних відносно ТОВ «Венкон» за період вересень-жовтень 2017 року, податкова накладна №57 від 31.08.2017 була зареєстрована в Реєстрі 14.09.2017. 18.09.2017 ТОВ «Венкон» виписало на адресу покупця розрахунок коригування кількісних і вартісних показників за №22 до податкової накладної від 31.08.2017 №57, за змістом якого обсяг постачання без суми ПДВ зменшувався на 956 704 грн., а сума ПДВ – на 191340,80 грн. також коригувалась у бік зменшення. Відповідно до наявної у матеріалах справи роздруківки електронної квитанції від 03.10.2018 (17:27) зазначений розрахунок коригування від 18.09.2018 за №22 був доставлений до ДФС України та прийнятий на центральному рівні. Реєстрацію такого розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 03.10.2018 підтверджено відповідачем в тексті відзиву на позов. 18.10.2018 ТОВ «Венкон» подало до ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період вересень 2018 року з додатком 5 («Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»). В даній податковій декларації (реєстр. №9216051196 від 18.10.2017) позивач відомості щодо подання розрахунку коригування від 18.09.2018 за №22 не відображав. Крім того, як стверджує позивач, він так само не відображав у поданій податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період серпень 2017 року (реєстр. №9191147468 від 19.09.2017) відомості про виписану та зареєстровану 14.09.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №57 від 31.08.2017, оскільки така була виписана товариством помилково. За даними наданого позивачем разом з позовом витягу в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ №2 з 18.10.2017, вбачається, що показник «Сума перевищення податкових зобов'язань (еПеревищ)» було збільшено на суму операції 191    341 грн. (документ override/09.2017), а показник «сума ліміту (еНакл)» - зменшено на 191    341 грн., що в результаті призвело до обліку станом на 18.10.2017 в системі електронного адміністрування ПДВ показника суми податку, на яку платник (позивач) має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладених, - у розмірі 16    363,35 грн. з мінусовим значенням (тобто, «- 16    363,35»). Дані обставини представником відповідача ані в тексті відзиву на позов, ані в судових засіданнях не заперечувались. В своєму відзиві на позов представник відповідача пояснив, що дані показники виникли у зв'язку з тим, що 03.10.2017 зареєстровано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 18.09.2017 №22 (до податкової накладної №57 від 31.08.2017) на суму ПДВ – 191    341 грн., проте таке зменшення суми податкового зобов'язання в ряд. 8.2 податкової декларації з ПДВ за звітний період вересень 2017 року та в додатку 1 до такої декларації, - не відображено. У зв'язку з цим дані цього розрахунку коригування від 18.09.2017 №22 були враховані при обрахунку реєстраційної суми ПДВ за встановленою формулою.   Вважаючи такі дії відповідача щодо безпідставної зміни показників реєстраційної суми ПДВ та окремих складових її формули в системі електронного адміністрування ПДВ для платника (позивача), позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного. В силу положень норм «а», «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПК України), в редакції чинній станом на 31.08.2017, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;  б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Згідно з п. 201.1, 201.7 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). За змістом норм п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. З контексту наведених правових норм можна дійти висновку, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у постачальника товарів/послуг, визначених відповідно до п. 187.1 ПК України (тобто, за фактом виникнення «першої» події: відвантаження товарів/оформлення документу про постачання послуг або зарахування коштів від покупця/замовника). У випадку якщо податкова накладна була складена за господарською операцією, що фактично не відбулась (тобто, без факту здійснення такої операції), то обсяги постачання товарів/послуг і сума ПДВ, указані в податковій накладній не підлягають відображенню в    податковій декларації з ПДВ. Також в такому випадку у платника податку не виникає обов'язку щодо реєстрації    такої податкової накладної    в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також – ЄРПН). Схожа правова позиція щодо відсутності у платника обов'язку з реєстрації податкової накладної в Реєстрі у випадку відсутності факту господарської операції як такої наведена в тексті постанови Верховного Суду від 06.08.2018 у справі №802/1198/16-а. Відповідно до п.    192.1    ст.    192 ПК України,    якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;  отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так, згідно абз. 6 п.    192.1    ст.192 ПК України    розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. З контексту наведеного вбачається, що помилково виписана та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна може бути відкоригована, шляхом подання розрахунку коригування. При цьому, дані помилкової податкової накладної та розрахунку коригування до неї в податковій декларації платника не відображаються в силу приписів норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, положень Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21. Водночас, якщо помилково виписана податкова накладна в ЄРПН не була зареєстрована, а факт постачання товарів/послуг або повернення попередньої оплати покупцю/замовнику відсутній то у платника не виникає обов'язку по складанню розрахунку коригування до такої податкової накладної. З наявних у справі матеріалів та згідно усних пояснень представників сторін, суд встановив, що позивач з метою усунення розбіжностей у розмірі задекларованого згідно з поданою податковою звітністю з ПДВ дійсного обсягу господарських операцій з контрагентом-покупцем - ТОВ «Фора» з обсягом таких операцій за виписаними та зареєстрованими по операціях з названим контрагентом податковим накладним, змушений був в порядку п.    192.1    ст.    192 ПК України сформувати та виписати на адресу покупця розрахунок коригування №22 від 18.09.2018 до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної №57 від 31.08.2017 на суму ПДВ 191 341 грн. При цьому, для уникнення ситуації відображення у податковій звітності з ПДВ недостовірних відомостей щодо обсягу здійснених оподатковуваних операцій з названим покупцем за звітні періоди серпень і вересень 2017 року, позивач відомості про зареєстровані ДФС України в ЄРПН податкову накладну №57 від 31.08.2017 та розрахунок коригування №22 від 18.09.2018 до такої податкової накладної у поданій податковій звітності з ПДВ не декларував. В ході розгляду даної справи відповідач жодними документальними доказами (зокрема, копіями податкової звітності ТОВ «ФОРА» та реєстрів отриманих податкових накладних цього товариства за звітні періоди серпень і вересень 2017 року, копіями матеріалів перевірок ТОВ «Венкон» та/або ТОВ «ФОРА» з питання правомірності формування ними показників податкових зобов'язань та відповідно податкового кредиту за вказані звітні періоди) не спростував твердження позивача про факт помилковості виписки та реєстрації податкової накладної №57 від 31.08.2017, та не довів факту дійсного вчинення сторонами господарської операції, за якою виписано зазначену податкову накладну. Таким чином, в контексті наведеної вище правової позиції Верховного Суду, та враховуючи наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що у позивача в даному випадку не виникало обов'язку з реєстрації в ЄРПН податкової накладної №57 від 31.08.2017, та як наслідок, - виписки та реєстрації в ЄРПН – розрахунку коригування №22 від 18.09.2017 до такої податкової накладної. Між тим, з урахуванням визначеного нормами ст. 2001 ПК України та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, правового порядку функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, при обрахунку показника «сума податку, на яку платника податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН» (даний показник визначається за формулою, визначеною п. 2001.3 ст. 2001 ПК України) за результатами поданої позивачем податкової декларації за звітний період вересень 2017 року (подана 18.10.2017) були враховані дані за зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунком коригування №22 від 18.09.2017 до податкової накладної №57 від 31.08.2017. Основні принципи функціонування даної Системи визначено ст. 200№ ПК України і п.п. 33, 34 і 341 підрозд. 2 розд. XX ПК України.  Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок №569). Починаючи із дати запровадження Системи на постійній основі реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою п. 2001.3 ст. 2001 ПК України та п. 9 Порядку №569. В силу приписів положень п. 13 Порядку №569, ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Згідно з п. 2001.3 статті 2001 ПК України та п. 9, 13 Порядку №569 одним із складових показників зазначеної формули є показник (еПеревищ) - сума перевищенню податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкова деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН. Показник еПеревищ визначається як різниця між: сумами податкових зобов'язань за операціями з постачання товарів (послуг та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно із статтею 192 Кодексу, задекларованими платником у податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них,   та сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та розрахунках коригування до них, зареєстрованих у ЄРПН. Формування показника (еПеревищ) здійснюється автоматично для кожного платника ПДВ за кожний звітний період, починаючи з 1 липня 2015 року, тобто враховується звітність з ПДВ, починаючи з податкової звітності з ПДВ за липень 2015 року, та податкові накладні і розрахунки коригування до них, складені починаючи з 01.07.2015 року. Перерахунок показника (еПеревищ) здійснюється щоразу при поданні декларації з ПДВ/уточнюючого розрахунку за вказані періоди на дату такого подання та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складені за вказані періоди, на дату такої реєстрації. При обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума (еНакл) такого платника. Відповідно до норм ст. 2001 ПК України та положень п. 18 Порядку №569 суми ПДВ, зазначені у податковій накладній та розрахунку коригування до неї дані про суми ПДВ, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми податку. При цьому, жодних винятків при врахуванні зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до них (як то, у випадку помилкового складання податкової накладної) для визначення реєстраційної суми чинними нормами ПК України і положеннями Порядку №569 не передбачено. За наведених обставин суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідач при обрахунку показників формули та реєстраційної суми податку позивачу станом на 18.10.2017, з урахуванням обставин виписки та реєстрації самим платником (позивачем) в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №57 від 31.08.2017 та розрахунку коригування №22 від 18.09.2017, діяв у відповідності до норм чинного законодавства. Згідно із ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України    розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ДФС України. Що стосується заявлених позовних вимог зобов'язального характеру, то такі вимоги позивача в розумінні п. 23 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України  є похідними від позовних вимог до ДФС України про визнання протиправними дій, у задоволенні яких суд відмовив, а тому відповідно такі похідні позовні вимоги також не підлягають задоволенню. Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –           ВИРІШИВ:                     У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Венкон» (код ЄДРПОУ 34180583, адреса: 03179, м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 1-В, оф. 134) до  Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04655, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити. Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими    статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.         Суддя                                                                                                Т.О. Скочок