Ухвала

від 25.07.2024 по справі 360/905/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 липня 2024 року справа №360/905/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про судовий захист від недостовірної інформації про вимагання вилучення неправдивої інформації в порядку ч.3 ст.32 Конституції України,-

ВСТАНОВИВ:

До суду апеляційної інстанції у межах розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року надійшла заява про судовий захист від недостовірної інформації про вимагання вилучення неправдивої інформації в порядку ч.3 ст.32 Конституції України, в якій просив:

-судового захисту права позивача спростувати недостовірну інформацію про нього розповсюджену Департаментом соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації та Управлінням соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про втрату позивачем військових статусів, та його відмови від отримання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

-зобов`язати Департамент соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації та Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області вилучити, відізвати та скасувати листи ДСЗН Луганської ОДА, від - 05.02.19р., 21.03.19р., 06.05.19р, 08.05.19р, 11.05.19р, 14.06.19р, 16.08.19р, 16.03.20р., 26.03.20р„ від 21.09.2023 № 13/3756-31 та УСЗН Лисичанської МВЦА, від 11.05.2019 № 4186 про нібито втрату позивачем військових статусів та нібито відмову від отримання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з медико-соціальної та електронної пенсійної справи.

-відшкодувати за рахунок Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації та Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово- цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області матеріальну шкоду, завдану поширенням такої недостовірної інформації про нібито втрату військових статусів та нібито відмову від отримання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Щодо поданої заяви про судовий захист від недостовірної інформації суд зазначає наступне.

За положенням ст.22 КАС України, місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

Апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції підсудні адміністративні справи: 1) щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Центральної виборчої комісії (крім визначенихчастиною четвертоюцієї статті), дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб; 2) про заборону політичної партії, передбаченістаттею 289-3цього Кодексу; 3) щодо оскарження рішень Національного агентства з питань запобігання корупції про відмову у наданні державного фінансування статутної діяльності політичної партії або про зупинення (припинення) державного фінансування статутної діяльності політичної партії.

Апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції підсудні справи за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені.

Апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції підсудні справи за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, а також спори за участю суб`єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та спори, що виникають у зв`язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

Відповідно до ст. 23 КАС України, апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.

У випадках, визначених цим Кодексом, Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення апеляційного адміністративного суду.

У випадках, визначених цим Кодексом, Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду переглядає судові рішення Вищого антикорупційного суду в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції.

За ч.1 ст. 293 КАС України, судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.

Отже, апеляційні адміністративні суди відповідно до приписів КАС України, переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів, та в окремих випадках діють, як суд першої інстанції у справах за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, а також спорів за участю суб`єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та спори, що виникають у зв`язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

За ч.5 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Таким чинному, процесуальним законодавством заборонено розгляд позовних вимог які не були заявлені в суді першої інстанції.

При цьому, згідно з частиною 1 статті15, частиною 1 статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв`язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно достатті 275 ЦКзахист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановленийглавою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.

Відповідно до частини 4статті 32 Конституції Україникожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина 1статті 277 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 червня 2023 року у справі N 910/8510/21 зазначено, що: "Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі "Інтернет" чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 квітня 2022 року у справі N 748/2794/20 (провадження N 61-13474св21) зазначено, що: "Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб".

Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене в номері (випуску) газети, книзі, кінофільмі, теле,-радіопередачі тощо, які випущені у світ, суд може заборонити (припинити) їх розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунення порушення неможливе, - вилучити тираж газети, книги тощо з метою його знищення (частина другастатті 278 ЦК України).

Тлумачення частини 2статті 278 ЦК Українисвідчить, що з метою захисту особистого немайнового права, законодавець допускає застосування різних способів захисту.

Системний аналіз наведених норм права в контексті конкретних обставин справи дає підстави для висновку, що заява позивача не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та підлягає розгляду саме у порядку окремого цивільного позовного провадження.

За частино 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Таким чином, суд вважає за необхідне повернути заяву позивачу.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про судовий захист від недостовірної інформації про вимагання вилучення неправдивої інформації в порядку ч.3 ст.32 Конституції України - повернути заявникові.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений та підписаний 25 липня 2024 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді А.А. Блохін

А.В. Гайдар