Постанова

від 25.07.2024 по справі 360/905/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року справа №360/905/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі № 360/905/22 (головуючий І інстанції А.Г. Секірська) за позовом ОСОБА_1 до Департамента соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департамента соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації - Луганської військово-цивільної адміністрації та Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, яка виразилася у нерозгляді заяви ОСОБА_1 від 24 листопада 2021 року про видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) за зразком у додатку №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 р. № 551;

- зобов`язати Департамент соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації - Луганської військово-цивільної адміністрації та Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 листопада 2021 року про видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) за зразком у додатку № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 р. № 551 та прийняти рішення по суті заяви.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року позов задоволено частково, а саме судом:

Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, яка полягає у нерозгляді заяви ОСОБА_1 від 24 листопада 2021 року про направлення на розгляд обласної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи заяви про заміну зіпсованого посвідчення від 21.08.2019 серії 1А № 009482 на нове посвідчення за зразком, передбаченим додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 р. № 551, на підставі раніше наданих документів.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області розглянути заяву про направлення на розгляд обласної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи заяви про заміну зіпсованого посвідчення від 21.08.2019 серії 1А № 009482 на нове посвідчення за зразком, передбаченим додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 р. № 551, на підставі раніше наданих документів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року залишено без задоволення апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово- цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року у справі № 360/905/22 та задоволено частково позов ОСОБА_1 , а саме судом:

Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово- цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 24 листопада 2021 року про видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) за зразком у додатку № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 р. № 551.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 листопада 2021 року про видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) за зразком у додатку № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 р. № 551 та прийняти рішення по суті заяви.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити певні дії.

На адресу Першого апеляційного адміністративного суду надійшла заява управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, в якій відповідач просить роз`яснити постанову апеляційного суду, зокрема, надати роз`яснення виконання певних дій, які має здійснити управління для реалізації рішення суду щодо видачі посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» замість раніше виписаного посвідчення категорії 1 серія НОМЕР_1 від 21.08.2019 ОСОБА_1 , без прийняття вищезазначеною комісією рішення про заміну посвідчення та участі Департаменту, який забезпечує підготовку, оформлення, засвідчення посвідчень та його передачу місцевим органам для подальшої видачі особі (за зареєстрованим або фактичним місцем проживання).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про роз`яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі № 360/905/22.

17 травня 2024 року до Першого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зобов`язання Департамента соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації та Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області подати до суду першої інстанції звіт про виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі № 360/905/22 в строк до 16.07.2024 без напису періоду виконання робіт в зоні відчуження на посвідченні учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі № 360/905/22.

05 квітня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачами на виконання рішення суду у справі № 360/905/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово- цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити певні дії, в якій заявник просив:

визнати бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації та Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, яка виражається у невиконанні постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023 в адміністративній справі №360/905/22, - протиправною.

В обґрунтування заяви зазначено, що постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі № 360/905/22 визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області щодо нерозгляду заяви від 24.11.2021 про видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) за зразком у додатку № 1, затвердженим постановою КМУ від 11.07.2018 № 551, зобов`язано Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.11.2021 про видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) за зразком у додатку № 1, затвердженим постановою КМУ від 11.07.2018 № 551 та прийняти рішення по суті заяви. Суть заяви замінити зіпсоване посвідчення від 21.08.2019 серії НОМЕР_2 , на новому посвідченні рік участі та реквізити судових рішень не вказувати.

З посиланням на частину першу статті 383, частину другу статті 14, частину першу статті 370 КАС України, статті 129-1 Конституції України, частини другу статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», заявник зазначив, що на даний час постанова ПААС від 16.03.2023 № 360/905/22 про заміну зіпсованого посвідчення та постанова Лисичанського міського суду Луганської області від 19.01.2018 у справі № 415/7858/17 про статус заявника набрали законної сили, не змінені і не скасовані, тому відповідно до наведених норм Конституції та законів України підлягають безумовному виконанню у встановленому порядку. Тому написання на зіпсованому посвідченні лише цивільного періоду виконання робіт у зоні відчуження «1992-1997» - є порушенням статусу заявника, встановленого судом: «учасник ліквідації Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної військової служби, що став особою з інвалідністю, яка відбувалась у 1989 -90 роках». Крім того, це є порушенням порядку видачі посвідчень за ПКМУ від 11.07.2018 № 551, яким не передбачено написання будь-яких періодів на посвідченні.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачами на виконання рішення суду у справі № 360/905/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово- цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити певні дії.

Позивач, не погодився з ухвалою суду від 17 квітня 2024 року, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 та визнати протиправною дії - бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації та Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово- цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, яка виражається у невиконанні постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023 в адміністративній справі №360/905/22.

В обґрунтування скарги зазначено, що видане на виконання суду посвідчення від 21.03.2024 серія НОМЕР_3 позивач вважає повторно зіпсованим та таким що порушує висновки суду та Порядок № 551.

Суд першої інстанції визначив сукупність підстав для відмови у задоволенні його заяви в порядку 383 КАС України:

-факт неотримання заявником, посвідчень не з вини боржника;

-нове посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1992 по 1997 (категорія 1) серія НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 ,, від 21.03.2024, встановлено, що воно містить зверху справа напис «Повторно. Видано замість посвідчення серії НОМЕР_2 від 21.08.2019»;

-при розгляді заяви в порядку статті 383 КАС України суд не може надавати оцінку тому, які саме роки участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС мають бути проставлені у посвідченні;

-бездіяльність Департаменту СЗН Луганської ОДА-ОВЦА не може бути предметом розгляду оскільки постановою ПААС від 16.03.2023 по цій справі 360/905/22 у задоволенні позовних вимог до 1-го відповідача відмовлено.

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 19.01.2018 р. в адміністративній справі № 415/7858/17 позивачу встановлено військовий статус учасник ліквідації Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, що став особою з інвалідністю.

Отже відповідачами повинно бути оформлено;

- або два посвідчення УЛНА на ЧАЕС у 1989-90 рр.(військового ліквідатора) та у 1992-27 рр. (цивільного ліквідатора), написання періодів 1989-90 рр., 1992-97рр. не передбачено бланком посвідчення та Порядком №551,

або одне посвідчення УЛНА на ЧАЕС (універсального, військово-цивільного) без зазначення періодів перебування в зоні відчуження - згідно заяви від 24.11.2021 та висновків суду в постанові від 16.03.2023 по цій справі:

Пояснення про обставини зіпсування посвідчення в порядку ПКМУ від 11.07.2018 р. № 551 відповідачами щодо посвідчення серії НОМЕР_3 від 21.03.2024 надані суду та відповідачам по цій справі 12.04.2024,

Отже на виконання постанови суду апеляційної інстанції від 16.03.2024 по цій справі відповідачі повинні зробити наступне:

-оформити та видати позивачу правдиве та достовірне посвідчення військового УЛПА на ЧАЕС 2-ї групи інвалідності, 1-ї категорії, без зазначення періодів перебування у зоні відчуження, без написання реквізитів судових рішень, без напису на примірнику: «Повторно. Видано замість посвідчення серії ... № ...» - оскільки це посвідчення первинне;

-зіпсоване посвідчення УЛІІА на ЧАЕС у 1992 по 1997 (категорія 1) серія НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , від 21.03.2024, що містить напис «Повторно. Видано замість посвідчення серії НОМЕР_2 від 21.08.2019» треба залишити відповідачам на зберігання.

Від Департаменту та Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області надійшов відзив на скаргу.

В обґрунтування зазначено, зокрема, що питання та порядок видачі посвідчень передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551. Департамент здійснює лише технічне забезпечення роботи регіональної комісії.

Луганська обласна державна адміністрація є уповноваженим органом, який видає посвідчення: на підставі рішення регіональної комісії, тому Департамент ніяк не може впливати на рішення регіональної комісії.

Так, судами першої та другої інстанції у даній справі було відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо Департаменту та визнано протиправною бездіяльність Управління.

Відповідно до Постанови Першого апеляційного адміністративного суду вад 16.03.2023 у справі за № 360/905/22, на засіданні регіональної комісії від 21.08.2019 протоколом № 6 прийнято рішення щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення нового зразка серії НОМЕР_1 від 21.08.2019 відповідно до Порядку, із написом у верхньому лівому куті «згідно з постановою ЛОАС від 30.09.2008 №: 2а-307/08».

Управління листами від 22.03.2024 № 456, від 03.04.2024 № 552 та під час телефонної розмови (05.04.2024 зі спеціалістом Управління) ОСОБА_1 було запрошено до Управління, з метою отримання, вищезазначене посвідчення. Під час особистого звернення 08.04.2024 до Управління ОСОБА_1 утримався від отримання запропонованого посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АБС» (категорія 1) серія НОМЕР_4 від 21.03.2024 та не погодився засвідчити: свою відмову від згаданого посвідчення у журналі видачі посвідчень, про що Управлінням 08.04,2024 був складений Акт про відмову в отриманні посвідчення.

Станом на 10.04.2024 посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» (категорія 1) серія НОМЕР_3 від 21.03.2024 ОСОБА_1 не отримано (докази додані до матеріалів справи).

Позивач вважає, що Департаментом не виконані вимоги судового рішення, але:

-позивач відмовляється отримати посвідчення серії НОМЕР_1 від 21.08.2019 із написом у верхньому лівому куті «згідно з постановою ЛОАС від 30.09.2008 № 2аЛ07/08» так як вважає його зіпсованим, у зв`язку із проставлення напису на підставі якого видано посвідчення;

-позивач відмовляється отримати посвідчення- серія НОМЕР_3 від 21.03.2024: (додається) так як вважає його зіпсованим, у зв`язку із тим, що у посвідченні зазначені роки.

Також, ухвалою суду встановлено, що факт не отримання заявником цих посвідчень (не з вини боржника) не змінює обставин виконання судових рішень.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 встановлено, що відмова ОСОБА_1 від отримання посвідчення серії НОМЕР_3 від 21.03.2024 не спростовує: факт виконання відповідачем судового рішення.

Отже, Департаментом виконано судове рішення, а заява позивача від 17.05.2024 щодо виконання судового рішення є необґрунтованою, а не оновлення відповідних даних Позивачем в органах ІНФОРМАЦІЯ_1 не стосується суті судової справи та є особистим обов`язком позивача,

Оскільки, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС (категорія 1) Серії НОМЕР_1 від 21.08.2019 втрачене, а незіпсоване, було виписано нове Серія НОМЕР_3 від 21.03.2024 на виконання судового рішення № 360/905/22 та містить зверху справа напис «Повторно. Видано замість посвідчення серія НОМЕР_3 від 21.08.2019».

Напис «Згідно з Постановою суду ЛОАС від 03.09.2008 № 2а-307/08», який був наявний у посвідченні від 21.08.2019 серії НОМЕР_3 , відсутній.

Тобто, виконані вимоги суду та вірно виписано посвідчення, із дотриманням вимог Порядку.

Порядком передбачено внесення запису до посвідчення відповідних років, як учасника, ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕЄ. Відповідно до додатку до Постанови КМУ від 11.07.2018 № 551 затверджено Зразок посвідчення, внутрішній бік якого передбачає проставлення певних років.

Від позивача надійшли додаткові пояснення на відзив відповідача.

В обґрунтування яких, позивач вважає зокрема, що доводи відповідача є необґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Залишаючи без задоволення заяву, суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що з урахуванням виконання боржником постанови ПААС від 16.03.2023 у справі № 360/905/22 розгляду заяви ОСОБА_1 у спосіб, визначений Порядком № 551, оформлення посвідчення серії НОМЕР_3 замість зіпсованого посвідчення серії НОМЕР_1 за формою, визначеною додатком № 1 до Порядку № 551, а також неодноразове запрошення ОСОБА_1 для отримання цього посвідчення, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для винесення окремої ухвали та задоволення заяви позивача.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами 1, 2, 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно достатті 372 КАС Українисудове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленомуЗаконом України «Про виконавче провадження».

Вказаною нормою законодавець встановив обов`язок учасників справи щодо обов`язкового виконання рішень суду та їх відповідальність за невиконання таких рішень. Зазначена норма не передбачає будь-яких припущень або виключень щодо виконання частини судового рішення, не визначає яку частину рішення сторона повинна виконати обов`язково, а яку може не виконувати за наявності будь-яких причин.

За загальним правилом для захисту чи поновлення своїх порушених прав і законних інтересів позивач, на користь якого ухвалено вказане судове рішення, має право подати заяву до суду першої інстанції. Така форма судового контролю з ініціативи учасника справи встановлена статтею 383 чинноїКАС України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові нормиКАС Українимають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини»).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, виконавче провадження - завершальна стадія судового провадження, а примусове виконання судових рішень - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, забезпечується, у першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно доЗакону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.

Таким чином, виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно достатті 383 КАС Україниможливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а, від 27.06.2019 у справі №807/220/18, від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/235/20, від 28 вересня 2021 року у справі №440/2130/21, в ухвалах Верховного Суду від 05 липня 2021 року у справі № 260/636/19, від 18 грудня 2020 року у справі № 200/5793/20-а.

Отже, звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, у тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Матеріали справи свідчать, що 27 березня 2024 року позивачем на поштову електронну адресу (E-mail) від відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції отримано копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 25 березня 2024 року ВП № 72502908.

Підставою для такого рішення державного виконавця стало виписане на виконання судового рішення Луганською ОДА посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1992-1997 від 21 березня 2024 року серія А № 067697.

Також в постанові про закінчення виконавчого провадження зазначено, що рішення виконано фактично та в повному обсязі.

Крім того суд звертає увагу на те, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року справа № 360/328/24, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Олега Кошового, 2, м. Канів, Черкаська область, 19000), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання неправомірною та скасування постанови про закриття виконавчого провадження від 25 березня 2024 року ВП № 72502908, зобов`язання вчинити певні дії.

Суд в своєму рішенні дійшов до висновку, що , встановивши, що УСЗН Лисичанської ВЦА відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі № 360/905/22 розглянуло заяву ОСОБА_1 від 24 листопада 2021 року про видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) за зразком у додатку № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551, та прийняло рішення по суті заяви, заступник начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийняв обґрунтоване рішення про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Інші обставини на які посилається позивач, вказуючи на зіпсоване посвідчення, взагалі не були предметом дослідження при первинному розгляді справи № 360/905/22. Оскільки такі питання у справі № 360/905/22 судом не розглядалися, вони не можуть бути підставою для скасування постанови державного виконавця, прийнятою на виконання судового рішення у цій справі, а тому позивач має право звернутися до суду з відповідною позовною заявою у загальному порядку.

Таким чином, на дату подання до суду заяви та розгляду судом цієї заяви виконавче провадження вважається закінченим з підстав повного виконання рішення суду. Зазначене свідчить про відсутність передбаченої умови при зверенні позивача з заявою на підставі ст. 383 КАС України.

Наявність на розгляді в суді апеляційної інстанції апеляційної скарги на Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року справа № 360/328/24, про що позивачем зазначено в письмових поясненнях, не впливає на вирішення цієї справи.

При цьому, надаючи оцінку наявності протиправності рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачами на виконання рішення суду у справі № 360/905/22, колегія суддів виходить з наступного.

У постановах від 17.04.2019 (справа №355/1648/15-а), від 12.05.2020 (справа №815/2252/16), від 16.12.2021 (справа №170/167/17) Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«…зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.».

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року, зокрема, зобов`язано Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 листопада 2021 року про видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) за зразком у додатку № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 р. № 551 та прийняти рішення по суті заяви. Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити певні дії.

У вказаному рішенні суд дійшов до висновку, що Порядок № 551 визначає певну процедуру та строк розгляду заяви про заміну посвідчення. Проте, на час звернення позивача до суду, відповідачем УСЗН Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району не вчинено жодних дій, визначених Порядком № 551, щодо видачі посвідчення позивачу замість зіпсованого. Оскільки відповідачем УСЗН Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району не вирішено питання заміни зіпсованого посвідчення та видачі нового посвідчення, як вимагає п. 12 Порядку № 551, тому така бездіяльність відповідача є протиправною та такою, що свідчить про тривале порушення прав позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Отже, необхідно зобов`язати УСЗН Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 листопада 2021 року про видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) за зразком у додатку № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України та прийняти рішення по суті заяви. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації задоволенню не підлягають, оскільки до цього органу позивач не звертався з заявою від 24.11.2021 про заміну посвідчення.

При цьому, суд апеляційної інстанції не прийняв доводи апелянта-відповідача, що він, в межах своїх повноважень виконав приписи п. 11-1, п. 12 Порядку № 551 та направив подання до регіональної Комісії про розгляд заяви ОСОБА_1 про видачу йому посвідчення замість раніше виписаного, - оскільки позивач на час звернення до позивача з заявою від 24.11.2021 вже мав статус та посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і звертався не за видачею первинного посвідчення, а за заміною наявного, але зіпсованого, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, вже виданого на підставі документів, визначених п. 11 Порядку № 551. В даному випадку, відповідно до вимог п. 12 Порядку № 551, повторне посвідчення замість зіпсованого видається уповноваженим органом за місцем проживання (реєстрації) особи, тобто УСЗН Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району, і положеннями Порядку № 551 не передбачено при вирішенні питання про заміну зіпсованого посвідчення передавати заяву з доданими документами до регіональної Комісії. Суд першої інстанції не звернув уваги, що позивач звертався до УСЗН з заявою про заміну зіпсованого посвідчення, вже маючи статус та посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, тому дійшов помилкового висновку, що оцінку наявності підстав для заміни зіпсованого посвідчення має надати уповноважений орган при розгляді заяви та документів позивача обласна комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Однак, статус позивача учасник ліквідації аварії на ЧАЕС є дійсним, а відповідачами не надано належних доказів того, що на час звернення позивача 24.11.2021 з заявою про заміну посвідчення ОСОБА_1 був позбавлений цього статусу та, відповідно, повинен був звертатися з відповідною заявою про видачу посвідчення, який би підтверджував цей статус.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі № 360/905/22.

Приймаючи вказане судове рішення, суд виходив з того, що постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити певні дії. Отже, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про зобов`язання Луганську обласну державну адміністрацію - Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію подати звіт про виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року.

Щодо зобов`язання Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області подати звіт про виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року, суд зазначив, що відповідачем на виконання судового рішення вчинено оформлення посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» (категорія 1) серія НОМЕР_3 від 21.03.2024 на ім`я ОСОБА_1 відповідно до приписів Порядку № 551. Також суд зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 затверджено форму зразка посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно із якою у посвідченні зазначається «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році (Категорія 1)».

Також суд зазначив, що при розгляді заяви в порядку ст. 382 КАС України суд не може надавати оцінку тому, які саме роки участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та яке військове звання мають бути проставлені у посвідченні, виданому на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі № 360/905/22, оскільки зазначені питання не були предметом спору в справі № 360/905/22.

Тобто, суд у вказаній справі встановив неналежний розгляд заяви позивача та зобов`язав повторно розглянути заяву

Відповідачем виконано рішення в частині розгляду заяви ОСОБА_1 від 24 листопада 2021 року про видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) за зразком у додатку № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 р. № 551 та прийнято рішення по суті заяви.

Підставою звернення до суду з заявою на думку заявника є протиправні дії відповідача щодо невірного відображення у посвідченні періоду його перебування у зоні відчуження та інших відомостей.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невиконання рішення суду, позивач звернувся з заявою в порядку 383 КАС України.

Як зазначалось, з огляду на приписи процесуального законодавства, не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушено його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2019 року у справі №826/3678/16 указав, що позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються нетотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.

Суд наголошує, що позивач у межах справи не звертався до суду з питання щодо періодів його перебування в зоні відчуження та відповідно визначення цих періодів у виданому посвідченні за рішенням суду і суд не розглядав це питання. Відповідно судом не вирішувалось вказане та інші питання на які посилається позивач у своїй заяві.

Зазначене також підтверджено вище вказаною ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року в якій висловлений висновок, що суд не може надавати оцінку тому, які саме роки участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та яке військове звання мають бути проставлені у посвідченні, виданому на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі № 360/905/22, оскільки зазначені питання не були предметом спору в справі № 360/905/22.

Також, як зазначалось, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити певні дії.

Ураховуючи вказане, помилковими є посилання позивача про те, що у спірних правовідносинах наявні обставини визначенні статтею 383 КАС України.

Суд зауважує, що вимоги позивача у межах цієї заяви, можуть бути заявлені окремим адміністративним позовом та повинні оцінюватися судом на предмет правомірності таких вимог.

Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 30 березня 2023 року у справі №200/2737/21-а, від 15 червня 2023 року у справі № 420/18923/21.

З огляду на наведене вище, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява позивача не підлягає задоволенню, оскільки позивачем фактично заявлені вимоги які не були предметом судового розгляду.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України, обумовлює для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Керуючись ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі № 360/905/22 - залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі № 360/905/22 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати проголошення.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 25 липня 2024 року.

Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв

Судді: А.В. Гайдар

А.А. Блохін