Ухвала

від 25.07.2024 по справі 520/2146/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглядаючи у закритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12016160150002578, за апеляційною скаргою захисників обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2023 року відносно

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області, ромської національності, громадянина України, зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, п. п. 2, 9 ч. 2 ст. 115 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_8

обвинувачений ОСОБА_5 ,

захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_6

перекладач ОСОБА_9

в с т а н о в и в :

в провадженні Миколаївського апеляційного суду перебувають матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисників обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2023 року.

29.05.2024 р. до Миколаївського апеляційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу, у порядку ст. 331 КПК України, з тримання під вартою, на нічний домашній арешт.

В обґрунтування клопотання захисник посилається на те, що на даний час на стадії судового розгляду судом допитано потерпілу та усіх свідків, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, досліджено усі письмові докази, отже ОСОБА_5 жодним чином не зможе вплинути на потерпілу або свідків, а також на експертів.

При цьому, 10.11.2022 р. у справі «Чеботар проти України» (Chebotar v. Ukraine), заява №25380/21, яка була приєднана до скарги №33518/21 «Мінський проти України» (Minskyy v. Ukraine), по скаргам, в тому числі ОСОБА_5 , 1995 року народження, ЄСПЛ виніс остаточне рішення, за яким визнано порушення з боку України статті 3 у поєднанні зі статтею 13 Конвенції, та порушення ч. 1 ст. 1 Конвенції у частині незаконне позбавлення волі, включаючи свавільне затримання та тримання під вартою без судового рішення (27/08/2016 - 29/08/2016), затримка в оформленні протоколу про арешт, встановлено порушення ч. 3 ст. 5 в частині надмірної тривалості тримання під вартою на стадії досудового розслідування 29/08/2016 - триває до цього часу та ч. 5 ст. 5 Конвенції в частині відсутності або неналежної компенсації за незаконний арешт або тримання під вартою.

У вказаному рішенні ЄСПЛ також встановив порушення статті 3 Конвенції щодо неналежних умов тримання під вартою, адже ОСОБА_5 знаходиться в жахливих умовах тримання під вартою в Одеському СІЗО та на цей час перехворів на відкриту форму туберкульозу, що підтверджується відповіддю ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у зв`язку з чим він потребує належної профілактики у спеціалізованому закладі, оскільки у разі неефективного лікування може привести до тяжких та навіть невідворотних наслідків.

Надані стороною обвинувачення докази про вчинення обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення не є достатніми, оскільки в своїй сукупності вони не дають можливості встановити усі передбачені законом обставини кримінального провадження на тому рівні знання про них, який потрібен для прийняття законного та обґрунтованого рішення управі.

Натомість, обвинувачений ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки, такі як батько, мати, рідні брати. Має постійне місце проживання у будинку батьків в АДРЕСА_1 . Окрім того, на цей час, ОСОБА_5 познайомився та має наречену громадянку України ОСОБА_10 , яка має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , ця кімната є неприватизованою та може забезпечити постійне проживання ОСОБА_5 , у м. Одеса, що підтверджується копією паспорта з інформацією щодо зареєстрованого місця проживання та документами на користування вказаною квартирою.

Захисник зазначає, що до моменту затримання обвинувачений вів особисте селянське господарство, а також постійно працював, але не офіційно, серед односельчан характеризується позитивно, як скромна, адекватна, працьовита людина, за умови відновлення участі ОСОБА_5 в селянському господарстві та/або працевлаштування його майновий стан буде достатнім для ведення нормальної життєдіяльності за місцем постійного проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, від органів слідства та суду не переховувався.

До того ж, з моменту затримання ОСОБА_5 до сьогоднішнього часу пройшло 7 років і 8 місяців. Під час його затримання та обрання запобіжного заходу діяв Закон України №838-VII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», згідно положень якого, на даний момент, сукупний термін покарання, який підлягає зарахуванню ОСОБА_5 , становить більше 15 років позбавлення волі.

Заслухавши доводи обвинуваченого та його захисників на підтримку заявленого клопотання, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення клопотання сторони захисту, апеляційний суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 КПК України.

За змістом ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Нормами ч. 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передували обранню такого виняткового запобіжного заходу, та перевірити можливість зміни запобіжного заходу.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні двох особливо тяжких злочинах, за які йому вироком суду першої інстанції призначені покарання, за ч. 4 ст. 152 КК України 15 років позбавлення волі, за п. п. 2, 9 ч. 2 ст. 115 КК України довічне позбавлення волі без конфіскації майна та за сукупністю злочинів, остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, тобто обвинуваченому ОСОБА_5 , у разі залишення апеляційної скарги без задоволення, слід відбувати реально призначене покарання.

За цих обставин, суд першої інстанції залишив запобіжний захід у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою до набрання вироком законної сили, з метою забезпечення виконання призначеного покарання, а тому така обставина збільшує ймовірність того, що обвинувачений може вдатися до спроби переховуватись від суду, з метою уникнути покарання, що може перешкодити кримінальному провадженню та судовому розгляду.

За змістом апеляційної скарги, захисники піднімають питання про невірне відображення у вироку показань свідків та експертів, що, з урахуванням положень ст. 23 КПК України, згідно яким, суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження суд отримує усно не виключає можливості повторного допиту свідків або експертів у суді апеляційної інстанції, а відтак ризик можливого незаконного впливу обвинуваченого на них, на даний час, має місце.

Апеляційним судом враховуються й дані про особу ОСОБА_5 , який раніше не судимий, має постійне місце мешкання, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває. Разом з цим апеляційним судом береться до уваги особлива жорстокість злочинів у яких він обвинувачується, їх невідворотні наслідки, його ставлення до вчиненого, наявність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Наведене вказує на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема на можливість ОСОБА_5 переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків або експертів.

Згідно з ч. 3 ст. 377 КПК України, якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.

Отже, у разі засудження особи до арешту чи позбавлення волі, він має бути взятий під варту, і лише у виключних випадках стосовно такої особи може бути застосований запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою до набрання вироком законної сили.

Захисником, який посилається виключно на позитивні характеризуючи дані про особу обвинуваченого, не доведено можливості зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , а тому підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.

При цьому доводи захисника про те, що обвинувачений ОСОБА_5 начебто відбув призначене йому покарання, з урахуванням Закону України №838-VII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», який діяв на момент обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу є безпідставними, оскільки останньому призначене покарання у виді довічного позбавлення волі.

Отже, враховуючи, що за вироком Приморського районного суду м.Одеси від 01 лютого 2023 року, законність якого має перевірити суд апеляційної інстанції, ОСОБА_5 засуджений до реального відбування покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін (довічне позбавлення волі), а ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не зменшилися, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника.

Керуючись ч. 3 ст. 331, ст. 376 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3