Ухвала

від 26.07.2024 по справі 125/1747/13-ц

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 125/1747/13-ц

Провадження № 22-ц/801/1725/2024

Категорія: 10

Головуючий у суді 1-ї інстанції Переверзєв С. В.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

26 липня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Стадника І.М. (суддя-доповідач),

суддів: Голоти Л.О., Сопруна В.В.,

одержавши апеляційну скаргу керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області, подану в інтересах держави в особі Копайгородської селищної ради Вінницької області

на рішення Барського районного суду Вінницької області від 11 липня 2013 року

у справі № 125/1747/13

за позовом ОСОБА_1 до СВАТ «Мічуринець» в особі ліквідаційної комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ Держземагенства у Барському районі Вінницької області про визнання договору дійсним, визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 11 липня 2013 року визнано договір, укладений 02.04.2013 року між ОСОБА_1 та СВАТ «Мічуринець» щодо купівлі-продажу гідроспоруди, яка знаходиться на землях річкового фонду Поповецької сільської ради за межами населеного пункту, дійсним.

08 липня 2024 року апеляційну скаргу на рішення Барського районного суду Вінницької області від 11 липня 2013 року подав керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області.

Скаргу подано в інтересах держави в особі Копайгородської селищної ради Вінницької області, яка не брала участі у розгляді справи.

Оскільки апеляційна скарга надійшла безпосередньо апеляційному суду, самостійно перевірити питання поважності причини пропуску подання апеляційної скарги на судове рішення без достатніх доказів є неможливим, а тому ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 липня 2024 року витребувано матеріали цивільної справи № 125/1747/13.

Водночас, ухвалою апеляційного суду від 12 липня 2024 року апеляційна скарга залишена без руху, а апелянту надано строк на усунення недоліків та запропоновано надати докази того, коли особа, в інтересах якої заявлено позов прокурором, дізналася про порушення свого права, або обґрунтування причин неможливості такої особи дізнатися про порушення своїх прав з огляду на характер спірних правовідносин, а також уточнити підстави представництва прокурором інтересів держави в особи Копайгородської селищної ради, зокрема, причин невжиття органом місцевого самоврядування заходів із самостійного відновлення порушених прав територіальної громади в даному випадку.

22 липня 2024 року на виконання вимог цієї ухвали керівником Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області, подано заву про усунення недоліків апеляційної скарги з відповідними доказами.

У заяві керівник Жмеринської окружної прокуратури (апелянт) зазначає, що Копайгородській селищній раді не було відомо про порушення її прав до моменту звернення Жмеринської окружної прокуратури з відповідним запитом, а саме до 17 червня 2024 року. Із наявних матеріалів слідує, що Копайгородською селищною радою не вживаються дій щодо відновлення свого права, а саме шляхом оскарження судового рішення, а її відповідь щодо цього питання є формальною.

Прокурор також вказує, що подавши апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Копайгородської селищної ради, прокуратурою переслідується мета відновлення майнових прав та повернення територіальній громаді комунального майна, яке підлягало безоплатній передачі до комунальної власності, проте набуте на праві власності фізичною особою позивачем у цій справі.

Оглядом матеріалів витребуваної цивільної справи та доданими на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху доказами встановлено наявність підстав представництва прокурором інтересів держави в особи Копайгородської селищної ради, а також підстави для поновлення прокуророві строку звернення з апеляційною скаргою з таких підстав.

Суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак (стаття 6 ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII).

Майнові цивільні відносини базуються, зокрема, на юридичній рівності (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Усі суб`єкти права власності рівні перед законом (речення друге частини четвертої статті 13 Конституції України).

У справі, рішення якої є об`єктом перегляду апеляційним судом, позивач ініціював спір про визнання права власності на нерухоме майно гідротехнічну спору, що розташована на земельній ділянці комунальної форми власності, а тому може стосуватися інтересів Копайгородської селищної територіальної громади.

На момент винесення оскаржуваного судового рішення ЦПК України діяв в редакції із змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» № 4176-VI від 20 грудня 2011 року (далі - Закон № 4176-VI), який набрав чинності 15 січня 2012 року.

Згідно з цим Законом частину третю статті 294 ЦПК України було виключено, а частину третю статті 297 ЦПК України - викладено у новій редакції, зокрема, в абзаці третьому частини третьої цієї статті було передбачено, що незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Водночас, відповідно до загальновизнаного положення про дію процесуальних норм у часі незалежно від часу відкриття провадження у справі, при вчиненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент їхнього вчинення (див. постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц).

Відповідно до частини 2 статті 358 ЦПК України, у редакції чинній на час подання апеляційної скарги, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, територіальна громада Копайгородської селищної ради в особі відповідного органу місцевого самоврядування не брала участі у справі (не була її стороною), але прокурор посилається на вирішення судом питання про її право власності. Тобто вона на думку прокурора мала бути стороною ініційованого позивачем спору.

Як випливає з матеріалів справи та доданих до апеляційної скарги докази, про наявність рішення Барського районного суду, ухваленого 11 липня 2013 року, Копайгородська селищна рада не знала (копія такого їй не направлялась), до участі в справі вона не залучалася, а тому перебіг строку на апеляційне оскарження судового рішення для Копайгородської селищної ради розпочався 17 червня 2024 року, тобто з моменту повідомлення її Жмеринською окружною прокуратурою, якою в подальшому подано апеляційну скаргу в інтересах держави, про можливе порушення прав і інтересів територіальної громади.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2022 року в справі №2-3887/2009 зробила висновок про те, що абзац третій частини третьої статті 297 ЦПК України у редакції Закону № 4176-V стосувався випадків, коли після спливу присічного строку рішення суду першої інстанції оскаржила сторона спору (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 70)), від імені якої у спірних правовідносинах діяв орган державної влади чи місцевого самоврядування, якщо така сторона брала участь у справі та була належно повідомленою про її розгляд.

З огляду на вказане при визначенні строку на апеляційне оскарження рішення Барського районного суду від 11 липня 203 року, абзац третій частини третьої статті 297 ЦПК України у редакції Закону № 4176-V не може бути застосовний.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За загальним правилом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Разом зтим,відповідно дочастини 2статті 354цього Кодексуучасник справи,якому повнерішення небуло врученеу деньйого проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відтак, апеляційна скарга відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, а строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись статтями 127, 354, 356, 359 ЦПК України, -

ухвалив:

Поновити керівнику Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області строк на апеляційне оскарження рішення Барського районного суду Вінницької області від 11 липня 2013 року.

Відкрити апеляційне провадження у справі.

Відзив на апеляційну скаргу може бути поданий учасниками справи протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали та з дотриманням вимог, передбачених статтею 360 ЦПК України.

Копію ухвали направити всім учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий І.М. Стадник

Судді Л.О. Голота

В.В. Сопрун