Рішення

від 25.06.2024 по справі 363/3399/21

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.06.2024 Справа № 363/3399/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25червня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Мітясова Д.О.,

представника позивача адвоката Куриленко О.А.,

представників відповідача-2 адвокатів Клименка Є.Г., Білої Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженої відповідальності «Ваканда» (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична Компанія «Право на гроші» (відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Денис Михайлович, про визнання недійсним договору купівлі продажу від 14.07.2021, визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

13.08.2021 до Вишгородського районного суду Київської області, засобами поштового зв`язку, надійшла вказана позовна заява, у якій позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу №179 від 14.07.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ваканда» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Право та гроші», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Денисом Михайловичем, а також скасувати рішення про державну реєстрацію права приватної власності та їх обтяжень (із відкриттям розділу) індексний номер: 592 68916 від 14.07.2021 15:37:35, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Денисом Михайловичем та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:59268916 від 14.07.2021 15:37:35, права власності на об`єкт нерухомості, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , за ТОВ «Юридична компанія «Право та гроші», код ЄДРПОУ 39165528.

В обґрунтування позову зазначено, що 06.02.2007 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» укладено Кредитний договір

№12-07-И/16 та Іпотечний договір від 06.02.2007 як забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором. Відповідно до умов Кредитного Договору, Банк надає позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотнобті, строковості, платності Кредитні ресурси в сумі 55200,00 доларів США з оплатою по процентній ставці 12 % річних, за цільовим призначенням: для придбання 2-х кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею - 47,9 м.кв., житловою площею - 25,6 м.кв. Згідно з умовами Кредитного договору, Позичальник зобов`язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим Договором до 05.02.2027.

Позивачу стало відомо, що 02.04.2019, за результатами відкритих торгів (аукціону) оформлений протоколом електронних торгів №UA-EA-2019-02-05-000005-b від 11.03.2019, між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» було укладено Договір №8 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого за договором іпотеки замінено первинного Іпотекодержателя ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на нового Іпотекодержателя, а саме ТОВ «Фінансова компанія «Арагон». 08.10.2020 згідно Договору про відступлення права вимоги за Іпотечним договором, ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» замінено на поточного Іпотекодержателя ТОВ «Ваканда».

20.07.2021 позивачу стало відомо, що 14.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М. проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за ТОВ «ЮК «Право та гроші» на підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного між Іпотекодержателем ТОВ «Ваканда» та ТОВ «Юридична компанія «Право та гроші». Вважаючи дії ТОВ «Ваканда» та ТОВ «ЮК «Право та гроші» щодо укладення договору купівлі-продажу протиправними та такими, що порушують її законні права та інтереси, вказує, що звернення іпотечного майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , відбулося з порушенням статей 24, 33, 36, 38 Закону України «Про іпотеку» так, як від ТОВ «ФК «Арагон» на адресу ОСОБА_1 не надходило будь-яких пропозицій та повідомлень про намір реалізувати предмет іпотеки, чим порушено її переважне право на викуп предмета іпотеки. У зв`язку з відсутністю конкретної пропозиції щодо ціни продажу, ОСОБА_1 фактично була позбавлена права щодо повного викупу квартири, у якій вона зараз проживає та яка є предметом іпотечного договору, на підставі якого позивач фактично сплатила заборгованість в розмірі 68939 дол США за період з 06.02.2007 по 05.04.2019 згідно графіку виплат, що є додатком до кредитного договору. Крім цього, 19.07.2021 ОСОБА_1 направила до ТОВ «Ваканда» заяву про проведення реструктуризації (згідно вимог, передбачених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», який набрав чинності 23.04.2021, та відповідно до абз. 2 частини другої розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пункт 7). Позивач вважає, що у період з 23.04.2021 по 23.10.2021 ТОВ «Ваканда» не мало права на продаж нерухомого майна третій особі, а саме ТОВ «ЮК «Право та гроші» на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі предмета іпотеки квартири, яка належить ОСОБА_1 , що є забезпеченням виконання зобов`язань, які підлягають реструктуризації на підставі заяви про проведення реструктуризації. Вказує, що такі дії ТОВ «Ваканда» є підставою для визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним.

Позивач вказує, що рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості квартира, загальною площею 47,9 кв.м, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , за ТОВ «Юридична компанія «Право та гроші», прийнято на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу №179 від 14.07.2021, який підписаний сторонами з порушенням норм чинного законодавства, він є недійсним, а тому і не створює ніяких правових наслідків, у зв`язку з чим, посилаючись на постанову Великої палати Верховногосуду від 11.09.2018 у справі №909/968/16, вважає, що рішення про державну реєстрацію права приватної власності та їх обтяжень (із відкриттям розділу) індексний номер: 59268916 від 14.07.2021 15:37:35, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Денисом Михайловичем, підлягає скасуванню, а запис про таку державну реєстрацію виключенню.

Разом з позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення позову, яку ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16.08.2021 задоволено частково та вжито заходи забезпечення позову у цій справі, шляхом накладення арешту на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 47.9 кв.м, житловою площею

25,6 кв.м, та належить на праві власності ТОВ «Юридична компанія «Право та Гроші», до набрання рішенням суду у цивільній справі № 363/3399/21 законної сили. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Іншою ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16.08.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 177 ЦПК України, а саме за відсутності копії позовної заяви з додатками у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб.

Після надходження до суду заяви позивача про усунення недоліків, ухвалою суду від 03.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання 02.11.2021 о 10:00, про що повідомлено учасників провадження.

На стадії підготовчого провадження у судових засіданнях брала участь представники позивача адвокати Замашнюк І.В., Михайліченко І.А.

Відповідачі будучи належним чином повідомленими про призначені судові засідання у підготовчому провадженні, до суду своїх представників не направили, при цьому відповідач-1, отримавши 28.10.2021 копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками, правом на відзив не скористався, а від представника відповідача-2 24.11.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Конверти із судовими повістками, копією ухвали про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви з додатками, надіслані третій особі, повернулися на адресу суду без вручення адресу з причин «за закінченням терміну зберігання».

У підготовчому провадженні вчинено такі процесуальні дії:

прийнято та долучено до матеріалів справи докази, надіслані до суду представником позивача адвокатом Рачук О.О. та надані у судовому засіданні адвокатом Замашнюк І.В.;

прийнято відзиввідповідача-2на позовну заяву;

прийнято відповідь на відзив за підписом представника позивача адвоката

Рачук О.О.;

відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування у відповідача-1 підтвердження походження коштів для укладання договору та з метою встановлення виду підприємницької діяльності, як у безпідставному та необґрунтованому, враховуючи підстави та предмет позову у цій справі;

за клопотаннями представника позивача та представника відповідача-2, ухвалою суду від 21.01.2022 витребувано у ТОВ «Ваканда»: належним чином засвідчену копію Договору про відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 08.10.2020, укладений між ТОВ «ФК «Арагон» та ТОВ «Ваканда»; належним чином засвідчену копію повідомлення-вимоги вих. №09/10-2, направлену 09.10.2020 ТОВ «Ваканда» на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 ; належним чином засвідчену копію підтвердження направлення зазначеної вимоги на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 ; належним чином засвідчену копію Договору поруки №10/02 від 10.02.2020, укладений між ТОВ «ФК «Арагон» та ТОВ «Ваканда»;

за клопотаннями представника позивача, ухвалою суду від 19.10.2022 витребувано у ТОВ «Ваканда» належним чином посвідчені копії документів (виписки з банківського рахунку ТОВ «Ваканда») на підтвердження перерахування коштів для оплати Покупцем ТОВ «Юридична Компанія «Право на гроші» ціни договору (900015, 00 грн) на рахунок Продавця ТОВ «Ваканда» за Договором купівлі-продажу № 179 від 14 липня 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Денисом Михайловичем, за придбання 2-х кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

З урахуванням клопотання представника позивача від 19.10.2022, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду на 13.12.2022 об 11:00.

До початку розгляду справи по суті, у порядку статті 222 ЦПК України: ухвалою суду від 28.04.2023 відмовлено представнику відповідача-2 адвокату Клименку Є.Г. у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву; ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання від 04.09.2023, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про повернення у підготовче провадження, з підстав зазначених нею, одночасно роз`яснивши їй право заявити клопотання про витребування доказів на цій стадії у спосіб, встановлений ЦПК України; за клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 04.09.2023 витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелков Д.М. належним чином завірені копії всіх документів нотаріальної справи щодо вчинення (укладення) між ТОВ «Ваканда» та ТОВ «Юридична Компанія «Право на гроші» договору купівлі-продажу №179 від 14.07.2021

12.02.2024 до суду, на виконання вимог ухвали суду від 04.09.2023, супровідним листом із поясненнями від приватного нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Д.М. надійшли витребувані матеріали.

07.06.2023, на виконання вимог ухвали суду від 21.01.2022 та від 19.10.2022 директором ТОВ «Ваканда» (відповідач-1) ОСОБА_2 , до суду надійшли витребувані матеріали.

15.02.2024 до суду, засобами поштового зв`язку, надійшли письмові пояснення представника позивача адвоката Куриленко О.А., з додатками.

20.03.2024 до суду, через електронний суд, представником відповідача-2 адвокатом Клименко Є.Г. надіслано додаткові пояснення у справі.

Під час розгляду справи по суті, у судових засіданнях брали участь: представник позивача адвокат Куриленко О.А. та представники відповідача-2 адвокати Клименко Є.Г. і Біла Я.Г. Інші учасники провадження до суду не з`явилися, про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, при цьому, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Д.М., у листі, який надійшов до суду 12.02.2024 просить розглядати справу у його відсутності.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Під час розгляду справи, представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на підстави, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях, стверджуючи про те, що позивач не отримувала повідомлень від ТОВ «Арагон» про відступлення права вимоги ТОВ «Ваканда» та від останнього вимоги про необхідність спати борг та намір іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку», а також позивачу не доведено до відома вартість квартири, чим позбавлено її першочергового права на викуп предмету іпотеки.

Представники відповідача-2 просили суд відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві та додаткових поясненнях, вказавши про дотримання умов, визначених законодавством для звернення стягнення на предмет іпотеки та укладання договору-купівлі продажу іпотечного майна, а також зазначаючи про неналежний спосіб захисту обраний позивачем, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Так, заперечуючи проти позову, у відзиві відповідача-2 зазначено, що під час укладання 14.07.2021 з ТОВ «Ваканда» Договору купівлі-продажу квартири

АДРЕСА_4 , ТОВ «ЮК «Право та гроші» було надано та ним перевірено факт того, що 09.10.2020 ТОВ «Ваканда» направило на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 повідомлення-вимогу №09/10-2, згідно якого, 08.10.2020 між ТОВ «ФК «Арагон» та ТОВ «Ваканда» було укладено Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором (посвідченим Левчук О.Б., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу 06.02.2007), який було укладено у зв`язку з повним виконанням ТОВ «Ваканда» своїх зобов`язань як Поручителя за Договором поруки № 10/02 від 10.02.2020, укладеному між ТОВ «ФК «Арагон» та ТОВ «Ваканда», предметом якого є погашення заборгованості відповідно до Кредитного договору

№ 12-07-И/16 від 06.02.2007, за яким Позичальником/Боржником є ОСОБА_1 . Також у даному повідомленні-вимозі було наголошено про необхідність невідкладно сплатити заборгованість у розмірі 600000,00 гривень на рахунок ТОВ «Ваканда», банківські реквізити якого були зазначені, та було вказано про те, що у разі ігнорування ОСОБА_1 даної вимоги, ТОВ «Ваканда» змушена буде задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, відповідно до Іпотечного договору, посвідченого Левчук О.Б., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу 06.02.2007 та зареєстрованому в реєстрі за № 1100. А тому відповідач-2 вважає твердження позивача, що іпотекодержателем, правонаступником якого є ТОВ «Ваканда», не було дотримано вимоги статті 38 Закону України «Про іпотеку» в частині зобов`язання письмового повідомлення в тридцятиденний строк до укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_1 , як іпотекодавця, не відповідають дійсності і спростовуються доказами, долученими до даного відзиву.

Щодо ціни іпотечного майна, у відзиві зазначено, що у пункті 3 Договору купівлі-продажу квартири від 14.07.2021, згідно висновку про вартість об`єкта оцінки зі Звіту про оцінку майна №4536, складеного 13.07.2021 ТОВ «Лекстатус груп», ринкова вартість об`єкта оцінки без ПДВ становить 900 015 (дев`ятсот тисяч п`ятнадцять) гривень

00 копійок (оригінал зазначеного висновку було надано нотаріусу при укладенні договору купівлі-продажу). Відповідач-2 вважає, що ОСОБА_1 не мала відповідних підстав, для звернення з заявою про проведення реструктуризації, і які чітко визначені в Законі України «Про споживче кредитування». Вказує, що заяву про проведення реструктуризації до ТОВ «Ваканда» було направлено 19.07.2021, тобто, вже після того як квартира вибула з власності ТОВ «Ваканда» і, відповідно, ТОВ «Ваканда» було позбавлено можливості розглянути заяву ОСОБА_1 про проведення реструктуризації.

У свою чергу, представник позивача подав відповідь на відзив, у якій вказує про ненадання відповідачем-2 доказів отримання ОСОБА_1 , надісланого їй ТОВ «Ваканда» повідомлення-вимоги від 08.10.2020. Наявні супровідний лист чи список поштового відправлення, не є належними доказами у підтвердження отримання позивачем такого поштового відправлення і ОСОБА_1 не отримувала ані листа про намір укладення договору купівлі-продажу, ані повідомлення-вимоги від ТОВ «Ваканда». Також вказує на ненадання відповідачем-2 доказу висновку про вартість об`єкта оцінки зі Звіту про оцінку майна №4536 від 13.07.2021, складеного ТОВ «Лекстатус груп», яким визначено ринкову вартість квартири без ПДВ у 900015,00 грн, яка є безпідставною, оскільки згідно висновку про вартість майна від 17.12.2019, проведеного з метою визначення ринкової вартості двокімнатної квартири АДРЕСА_5 , сертифікованим оцінювачем ПП «Габ`яно», вартість квартири - 365000,00 грн. У відповіді також наведено доводи щодо права ОСОБА_1 на реструктуризацію боргу, які є аналогічними тим, що викладені у позові.

У додаткових письмових поясненнях представника позивача зазначено, що 02.04.2019 ТОВ «ФК «Арагон», придбавши у Банку за договором №8 про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, залучив невідому кількість нових своїх поручителів пов`язаних між собою особами, та деякі з них звернулись до суду про стягнення з позивача сплаченого ними на користь ТОВ «ФК «Арагон», при цьому ТОВ «Ваканда», яке теж було таким новим поручителем, яке сплатило ТОВ «ФК «Арагон» 600000,00 грн, проте до суду цей поручитель не звернувся, оскільки став новим іпотекодержателем спірної квартири за договором про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08.10.2020, після чого, 14.07.2021 ТОВ «Ваканда» на підставі відступленої вимоги за іпотекою продало іпотечну квартиру ТОВ «Юридична компанія» Право на гроші», без будь-якого попередження ОСОБА_1 , звернувши стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, шляхом продажу предмета іпотеки третій особі згідно статті 38 Закону України «Про іпотеку», при цьому, будь-яких повідомлень про намір продати предмет іпотеки позивач від ТОВ «Ваканда» не отримувала, що є порушенням позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки. Наданий лист-повідомлення від 09.10.2020, вважає не достатнім та не належним доказом дотримання ТОВ «Ваканда» порядку укладання договору, оскільки: дане повідомлення не є повідомленням про намір укласти договір купівлі-продажу в розумінні статті 38 Закону України «Про іпотеку»; даний лист за своїм змістом є повідомленням про те, що ТОВ «Ваканда» від 08.10.2020 стало новим іпотекодержателем, який вимагає від ОСОБА_1 сплату 600 000,00 грн. При цьому, до даного листа не надано підтвердження того, що ТОВ «Ваканда» дійсно стало новим поручителем, дійсно сплатило заборгованість за кредитом, не надано повного розрахунку заборгованості за кредитом; даний лист не містить інформацію про те, що ТОВ «Ваканда» відповідно до статті 38 Закону України «Про іпотеку» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу предмету іпотеки третім особам, а містить попередження про те, що, у разі ігнорування вимоги, ТОВ «Ваканда» буде змушена задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, але не зазначено, яким шляхом (згідно статті37 чи статті 38 Закону України «Про іпотеку»); дане повідомлення всупереч статті 38, статті 11 Закону України «Про іпотеку», статті 641 ЦК України не містить інформації про ціну продажу предмета іпотеки; даний лист нібито відправлений ОСОБА_1 на адресу у м. Києві, а не на адресу реєстрації на адресу предмета іпотеки (Київська область, с. Демидів). ТОВ «Ваканда» не надає підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно отримала наведений лист-повідомлення від ТОВ «Ваканда», що має значення також для реєстрації права власності. Також сторона позивача вказує на протиправність дій ТОВ «Ваканда» під час укладання договору купівлі-продажу іпотечного майна, враховуючи подану позивачем 19.07.2021 заяву про реструктуризацію зобов`язання за договором споживчого кредиту в іноземній валюті, а також те, що іпотечна квартира є єдиним житлом позивача. Таким чином, сторона позивача вважає, що договір купівлі-продажу квартири від 14.07.2021, укладений між ТОВ «Ваканда» та ТОВ «ЮК Право на гроші» з недодержанням вимоги частин першої, другої, п`ятої статті 203 ЦК України, а тому повинен бути визнаним недійсним (зі скасуванням права власності на квартиру за ТОВ «ЮК Право на гроші») у зв`язку з недодержанням в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами 1, 2, 5 статті 203 ЦК України. Крім цього, вважає, що ТОВ «Ваканда» не мало цивільної дієздатності для укладання договору купівлі-продажу від 14.07.2021, оскільки під час відступлення права вимоги за іпотечним договором 08.10.2020, не отримало відступлення прав за основним кредитним договором, який був укладений з ОСОБА_1 у 2007 році. Також зазначено, що кошти у розмірі 900015,00 грн, які згідно пункту 4 Договору від 14.07.2021 ТОВ «ЮК Право на гроші» було зобов`язане сплатити ТОВ «Ваканда» до 14.07.2022, сплатило у березні-квітні 2023 року після постановлення ухвали суду у цій справі про витребування доказів про оплату.

Заслухавши доводи та аргументи представників сторін, дослідивши у судовому засіданні письмові докази у справі, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності із положеннями частини другої статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У статті 12 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи,які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пункти 1, 2, 3, 4 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що 06.02.2007 між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 12-07-И/16, відповідно до умов якого банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 55 200,00 доларів США з оплатою по процентній ставці 12% річних, до 05.02.2027. Кредитні ресурси, отримані позичальником за цим Договором, використовуються за цільовим призначенням: для придбання 2-х кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 47,9 кв.м., житловою площею 25,6 кв.м. (том 1 а.с.19-26).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 06.02.2007 між Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір, за умовами якого позивач передала в заставу банку квартиру АДРЕСА_1 . Вказаний Договір посвідчено приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук О.Б., реєстровий №1100 та накладено заборону на відчуження (том 1 а.с. 30)

Відповідно до пункту 11.3.2 Іпотечного договору, продаж іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленого статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Крім цього,06.02.2007між Банк«Фінанси таКредит» та ОСОБА_3 (поручителем), ОСОБА_4 (поручитель), ОСОБА_5 (поручитель), ОСОБА_6 (поручитель)та ОСОБА_1 (боржником)укладено Договорипоруки №12-07-И/16-П1,№12-07-И/16-П2,№12-07-И/16-П3, №12-07-И/16-П4, згідно яких, поручителі зобов`язалися відповідати за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язань за Кредитним договором №12-07-И/16 від 06.02.2007 (том 1 а.с. 34-44).

21.05.2012 між ТА «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору №12-07-И/16 від 06.02.2007, у частині викладення пунктів 3.2 та 4.3 у новій редакції (том 1 а.с. 203-204).

Згідно виписки по особовому рахунку за період з 06.02.2007 по 26.08.2016, ОСОБА_1 здійснювала погашення заборгованості за кредитом та за процентами на загальну суму 68139,40 грн (том 1 а.с. 45-76).

02.04.2019 між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» укладено договір №8 про відступлення прав вимоги, згідно якого Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальника та поручителів, зазначених у Додатку №l до цього Договору. Новий кредитор набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, вказаних у Додатку №1 до цього Договору та сплати штрафних санкцій у розмірах, передбачених Основними договорами. Розмір Прав вимоги які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права кредитора за Основним договором переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги за виключенням права нарахування процентів за користування боржниками кредитними коштами та права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надані банку відповідно до умов основного договору (том 1 а.с. 183-185).

Згідно Акту прийому та передачі до Договору №8 про відступлення прав вимоги від 02.04.2019, а також Додатку №1 до Договору №8, Банк передав, а новий кредитор прийняв Кредитний договір №12-07-И/16 від 06.02.2007, Іпотечний договір від 06.02.207 та договори поруки (том 1 а.с. 80-83, 186-189).

Листом-повідомленням від 03.04.2019, за підписами представників нового та старого кредиторів, повідомлено боржника ОСОБА_1 та поручителів про укладання Договору №8 про відступлення права вимоги та про те, що з 02.04.2019 новим кредитором за договорами є ТОВ «ФК «Арагон» (том 1 а.с. 78-79).

16.08.2019 між ТОВ «ФК Арагон» (кредитор) та ОСОБА_7 (поручитель) укладено Договір поруки, згідно якого поручитель зобов`язався перед кредитором, у випадку невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за Кредитним договором №12-07-И/16 від 06.02.2007 в частині повернення суми отриманого позичальником за Кредитним договором кредиту, виконати зобов`язання позичальника, що виникли за Кредитним договором, згідно наданого кредитором розрахунку.

14.07.2021 між ТОВ «Ваканда» та ТОВ «ЮК «Право та гроші» укладено Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Вказаний Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М., за реєстровим №179 (том 1 а.с. 168).

Як зазначено у цьому Договорі, квартира відчужується продавцем від свого імені на підставі Іпотечного договору, посвідченого Левчук О.Б., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області 06.02.2007 за реєстровим №1100, який є правовою підставою для застосування права продавця від свого імені продати квартиру на підставі статей 36, 38 Закону України «Про іпотеку», оскільки є відповідне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в Іпотечному договорі. Продавець набув права вимоги за іпотечним договором на підставі Договору про відступлення права-вимоги за іпотечним договором, посвідченого 08.10.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Арагон» та ТОВ «Ваканда». ТОВ «ФК «Арагон», в свою чергу, набуло права вимоги за Іпотечним договором на підставі Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідченого 02.04.2019 Журавльовою Л.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 252, укладеного між Публічним акціонерним товариством «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Арагон». Згідно Висновку про вартість об`єкта оцінки зі Звіту про оцінку майна №4536, ринкова вартість об`єкта оцінки без ПДВ становить 900015,00 грн та продаж квартири за домовленістю сторін вчинено за вказану суму, яку покупець зобов`язується сплатити на до 14.07.2022. Покупець стверджує та гарантує, що відповідно до статті 38 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець був більш ніж за 30 днів повідомлений продавцем (іпотекодержателе)) про його намір звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно Інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 20.07.2021 квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ТОВ «ЮК «Право та гроші» на підставі Договору купівлі-продажу від 14.07.2021, посвідченого приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М. (том 1 а.с.88, 90).

19.07.2021 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Ваканда» із заявою про проведення реструктуризації згідно вимог, передбачених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» №1381-ІХ від 13.04.2021. Вказану заяву було надіслано засобами поштового зв`язку 20.07.2021 та у цій заяві ОСОБА_1 повідомлено про адресу її фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_6 , та про відсутність у неї, крім квартири АДРЕСА_3 , іншого нерухомого майна (том 1а.с. 215-221).

Згідно звіту №2108/12/19 про оцінку майна квартири

АДРЕСА_3 , складеного ПП «Габ`яно» на замовлення ОСОБА_1 , вартість квартири станом на 17.12.2019 становить 365000,00 грн (том 2

а.с. 22-74).

На виконання ухвал Вишгородського районного суду Київської області від 21.01.2022 та 19.10.2022 про витребування доказів, директором ТОВ «ВАКАНДА» Рубець Й.В., надіслано копії: Договору від 08.10.2020 про відступлення права вимоги за Іпотечним договором, укладеного між ТОВ «ФК «Арагон» та ТОВ «ВАКАНДА»; повідомлення-вимоги №09/10-2 від 09.10.2020 з доказами направлення на адресу ОСОБА_1 ; Договору поруки №10/02 від 10.02.2019, укладеного між ТОВ «ФК «Арагон» та ТОВ «ВАКАНДА»; платіжних інструкцій №№ 133, 135, 147, 178, 179, 200, 211, 212, 213 про оплату за Договором купівлі-продажу №179 від 14.07.2021 (том 2 а.с. 237-254).

Так, як убачається із повідомлення-вимоги від 09.10.2020 №09/10-2, адресованої ТОВ «Ваканда» на адресу ОСОБА_1 , її повідомлено, що 08.10.2020 між ТОВ «ФК «Арагон» та ТОВ «Ваканда» був укладений Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором, який був укладений у зв`язку із повним виконанням ТОВ «Ваканда» своїх зобов`язань як Поручителя за Договором поруки №10/02 від 10.02.2020, укладеним між ТОВ «ФК «Арагон» та ТОВ «Ваканда» предметом якого є погашення заборгованості відповідно до Кредитного договору №12-07-И16 від 06.02.2007 за яким Позичальником/Боржником є ОСОБА_1 .. На виконання приписів Договору від 08.10.2020, повідомлено ОСОБА_1 , що Новим Іпотекодержателем за Іпотечним договором є ТОВ «Ваканда». Зазначено, що відповідно до п. 1.3. Договору від 08.10.2020 передача прав за Договором іпотеки здійснюється в повному обсязі та на умовах, які існують на момент передачі прав вимоги, в тому числі: право одержати задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до умов Договору іпотеки; будь-які інші права, що існують та/або можуть виникнути в майбутньому на підставі Договору іпотеки. Також, у вказаному повідомлені-вимозі, ТОВ «Ваканда» зазначає, що вимагає невідкладно сплатити заборгованість у розмірі 600000 гривень 00 копійок за вказаними банківськими реквізитами. У разі ігнорування ОСОБА_1 даної вимоги, ТОВ «ВАКАНАДА» змушене буде задовольнити свої вимоги рахунок предмета іпотеки відповідно до Іпотечного договору.

Вказане повідомлення-вимога надіслана на адресу ОСОБА_1 :

АДРЕСА_7 , засобами поштового зв`язку 09.10.2020 з описом вкладення.

10.02.2020 між ТОВ «ФК «Арагон» (кредитор) та ТОВ «Ваканда» (поручитель) укладено Договір поруки №10/02-п, згідно якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань, що виникли за Кредитним договором №12-07-И/16 від 06.02.2007, укладеним між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», та ОСОБА_1 ТОВ «ФК «Арагон» є кредитором ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором у відповідності до Договору №8 про відступлення права вимоги від 02.04.2019, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ФК «Арагон».

Згідно Договору від 08.10.2020 про відступлення права вимоги за Іпотечним договором, посвідченим Левчук О.Б., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу 06.02.2007 та зареєстрований у реєстрі за №1100, ТОВ «ФК «Арагон» (первісний іпотекодержатель) ТОВ «Ваканда» (новий іпотекодежатель), первісний іпотекодержатель передав, а новий іпотекодержатель прийняв усі права за Іпотечним договором, що укладений в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за Кредитним договором №12-07-И/16 від 06.02.2007, права за яким передані (відступлені) ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» ТОВ «ФК «Арагон». Вказаний Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвієнко О.О., реєстровий №5434.

Передача прав за Договором іпотеки здійснюється у зв`язку із повним виконанням новим іпотекодержателем своїх зобов`язань як поручителя за Договором поруки №10/02 від 10.02.2020, укладеним між ТОВ «ФК Арагон» та ТОВ «Ваканда» предметом якого є часткове погашення заборгованості відповідно до Кредитнго договору №12-07-И/16 від 06.02.2007. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвієнко О.О. (пункт 1.2 Договору).

16.12.2020 між ТОВ «ФК «Арагон» та ТОВ «Ваканда» укладено Договір про внесення змін №1 до Договору про відступлення права вимоги за Іпотечним договором, посвідченим Левчук О.Б., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу 16.08.2007 та зареєстрований в реєстрі за №1100, посвідченого Матвієнко О.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 08.10.2020 за реєстровим №5434, згідно якого внесено зміни до пункту 1.2 Договору, виклавши його у новій редакції: «1.2. Передача прав за Договором іпотеки здійснюється у зв`язку із повним виконанням Новим Іпотекодержателем своїх зобов`язань як Поручителя за Договором поруки №01/07-п від 01 липня 2019 року, Договором поруки №10/02 від 10 лютого

2020 року укладеним між ТОВ «ФК «АРАГОН» та ТОВ «ВАКАНДА» предметом якого є погашення заборгованості відповідно до Кредитного договору № 12-07-/16 від 06 лютого 2007 року.». Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н.С. за №3067.

Так, згідно платіжних інструкцій ТОВ «ЮК «Право та гроші» сплатило ТОВ «Ваканда» грошові кошти за Договором купівлі-продажу №179 від 14.07.2021, протягом березня - квітня 2023 року.

На виконанняухвали Вишгородськогорайонного судуКиївської областівід 04.09.2023про витребуваннядоказів, приватнийнотаріус Київськогоміського нотаріальногоокругу ЩелковД.М.,надіслано копіїусіх документівнотаріальної справи,на 96-тисторінках,на підставіяких булопосвідчено договіркупівлі-продажуквартири,зазначивши усупровідному листі,що 14.07.2021за р.№179,ним булопосвідчено договіркупівлі-продажуквартири міжТОВ «Ваканда»,ідентифікаційний код43065527(надаліПродавець)та ТОВ«ЮК «Правота гроші»,ідентифікаційний код39165528(надаліПокупець),(далідоговір купівлі-продажу),за якимПродавець продав,а Покупецькупив квартиру АДРЕСА_1 (надаліквартира).Вищезазначений договіркупівлі-продажупосвідчено відповіднодо статті38Закону України«Про іпотеку»,а самеПродавець відсвого іменіпродав Покупцюквартиру напідставі Іпотечногодоговору,посвідченого ЛевчукО.Б.,приватним нотаріусомВишгородського районногонотаріального округуКиївської області06лютого 2007року зареєстровим №1100,надалі «Іпотечнийдоговір»,який єправовою підставоюдля застосуванняправа Продавцявід свогоімені продатиквартиру напідставі статті38Закону України«Про іпотеку»,оскільки євідповідне застереженняпро задоволеннявимог іпотекодержателяв Іпотечномудоговорі.Продавець набувправа вимогиза Іпотечнимдоговором напідставі Договорупро відступленняправа вимогиза Іпотечнимдоговором,посвідченого 08.10.2020Матвієнко О.О.,приватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуза реєстровимномером 5434,укладеного міжТовариством зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«АРАГОН» (кодза ЄДРПОУ42014911)та Товариствомз обмеженоювідповідальністю «ВАКАНДА»(кодза ЄДРПОУ43065527).Товариство зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«АРАГОН» (кодза ЄДРПОУ42014911),в своючергу,набуло прававимоги заІпотечним договоромна підставіДоговору провідступлення праввимоги задоговором іпотеки,посвідченого 02.04.2019Журавльовою Л.М.,приватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуза реєстровимномером 252,укладеного міжПублічним акціонернимтовариством «БАНКФІНАНСИ ТАКРЕДИТ» (кодза ЄДРПОУ09807856)та Товариствомз обмеженоювідповідальністю «ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ «АРАГОН»(кодза ЄДРПОУ42014911). Приватний нотаріус вказує, що під час посвідчення вищезазначеного договору купівлі-продажу, ним було дотримано абсолютно усіх вимог чинного законодавства для посвідчення такого типу правочинів, перевірено правоздатність та дієздатність сторін за договором купівлі-продажу, повноваження їх представників, зроблено усі необхідні перевірки в державних реєстрах. Нотаріусом було отримано від Продавця усі передбачені статей 36, 38 Закону України про іпотеку документи, в тому числі, але не виключно, повідомлення-вимога про сплату заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Ваканда» від 09.10.2020 №09/10-2, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, на якому є підпис ОСОБА_1 про особисте отримання від 21.10.2020 та опис цінного листа. Усі документи, на підставі яких мною було посвідчено договір купівлі-продажу, під час проведення державної реєстрації речових прав на квартиру 14.07.2021 було відскановано до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як і сам договір купівлі-продажу. Тобто для отримання копій документів на підставі яких було посвідчено договір купівлі-продажу у ОСОБА_1 та її адвоката Куриленко О.А. не було жодних перешкод, бо усі вони містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і будь-який адвокат має знати, яким чином можна їх передивитись та отримати копії відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та п.п. 56, 59 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 3 а.с. 59-155).

Відповідно до змісту статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Така дія повинна бути правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При вирішенні спору про визнання правочинів недійсними суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог має зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, якими передбачено право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено наявність підстав недійсності правочину й порушення прав.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із частиною першою статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина перша статті 316 ЦК України).

У частині першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» (далі Закон) іпотека це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 33 Закону в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до частини першої статті 35 цього Закону у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати; передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону (частини 1-5 статті 36 Закону).

Відповідно до статті 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Аналіз зазначених положень Закону України «Про іпотеку» дає підстави для висновку, що зверненню стягнення на предмет іпотеки, у тому числі шляхом позасудового врегулювання, має передувати виконання іпотекодержателем обов`язку письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір звернути стягнення на це майно, за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №757/13243/17 вказано, що за змістом частини першої статті 33 та частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про іпотеку».

Вимоги частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» не перешкоджають іпотекодержателю здійснювати права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця тільки тоді, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (частина третя зазначеної статті).

Умови договору іпотеки та вимоги частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» пов`язують можливість задоволення вимог кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання.

Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору.

Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.

У разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.

В іншому випадку іпотекодержатель не набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, зокрема не вправі відчужувати предмет іпотеки іншій особі. За таких умов предмет іпотеки, придбаний іншою особою за договором з іпотекодержателем, є майном, придбаним в особи, яка не мала права його відчужувати.

Так, у відповідності до підпункту 11.3.1. та 11.3.2 пункту 11.3 Іпотечного договору згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в п.п. 11.3.1 та 11.3.2 пункту цього договору, задоволення вимог здійснюється шляхом продажу Іпотекодержателем від свого імені Предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Як убачається із матеріалів наданих суду приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М., який посвідчував оспорюваний позивачем Договір купівлі-продажу квартири та ним здійснювалася державна реєстрація права власності на майно за ТОВ «ЮК Право та гроші», ОСОБА_1 21.10.2020 особисто отримала за адресою, вказаною у іпотечному договорі: АДРЕСА_8 , повідомлення-вимогу від 09.10.2020 №09/10-2, яке їй було надіслано ТОВ «ВАКАНДА» 09.10.2020 згідно опису вкладення у цінний лист (том 3 а.с. 93-95).

Отже, доводи сторони позивача щодо відсутності повідомлення ОСОБА_1 про нового іпотекодержателя та про необхідність нею сплатити суму заборгованості за кредитним договором на вимогу, а також про наслідки невиконання такої вимоги реалізація предмету іпотеки, способи якої передбачені договором про іпотеку, спростовується наданими приватним нотаріусом документами нотаріальної справи, на підставі яких нотаріусом було посвідчено оспорюваний Договір купівлі-продажу квартири (іпотечного майна).

Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі Порядок № 1127), визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з пунктом 61 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

На момент укладення оскарженого договору, іпотекодержатель надав приватному нотаріусу, який вчиняв реєстраційну дію щодо спірного майна, всі необхідні документи, передбачені пунктом 61 Порядку № 1127, а тому приватний нотаріус не мав правових підстав для відмови у державній реєстрації прав за новим власником, визначених у частині першій статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, у сукупності із наданими приватним нотаріусом для дослідження суду документів нотаріальної справи, йому було надано усі документи, необхідні для посвідчення Договору купівлі продажу іпотечного майна та проведення державної реєстрації права власності за ТОВ «ЮК «Право та гроші».

Встановлені у справі обставини свідчать, що іпотекодержатель дотримався норм законодавства при зверненні стягнення на предмет іпотеки та умов договору іпотеки. Іпотекодержатель повідомив іпотекодавця про наявність боргу і необхідність його погашення, про наслідки невиконання заявлених вимог, серед іншого, про можливий продаж предмета іпотеки на підставі статті 38 Закону України «Про іпотеку».

Вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суди мають враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

За змістом частини другої статті 346 ЦК України право власності може бути припинене у випадках, встановлених законом.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частина друга статті 16 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пунктів 1-3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16.01.2020 у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству»), відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Так, 07.06.2014 набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», підпунктом 1 пункту 1 якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Дія мораторію на примусове стягнення майна громадян, яке є забезпеченням за валютними кредитами розповсюджується і на позасудовий порядок такого стягнення (постанова Верховного суду від 31.10.2018 у справі № 65/1310/17).

У постанові Верховного Суду від 13.01.2019 у справі № 725/885/16 зазначено, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» застосовується при одночасній наявності всіх перерахованих умов. Тягар доведення зазначених обставин у цьому випадку покладається на позивача, який звернувся до суду, оскільки кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Сторона позивача не надала жодних доказів на підтвердження відсутності у ОСОБА_1 іншого нерухомого житлового майна станом на момент укладення оспореного договору купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9 (том 1 а.с. 17); адресу для листування зазначено адресу представника позивача, у кредитному та іпотечному договорах зазначено адресу:

АДРЕСА_7 , яку також вказано у додатковій угоді № від 21.05.2021 до кредитного договору (том 1 а.с. 27), і саме за цією адресою, ОСОБА_1 особисто отримала вимогу ТОВ «ВАКАНДА» 21.10.2020.

Крім цього, як убачається із заяви ОСОБА_1 від 19.07.2021 про проведення реструктуризації, яку нею надіслано на адресу ТОВ «ВАКАНДА» 20.07.2021 засобами поштового зв`язку (надіслано після укладення оспорюваного договору та після того як вона дізналася про реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ «ЮК Право та гроші», датуючи таку заяву 19.07.2021), вона повідомляє ТОВ «ВАКАНДА» про її фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 (том а.с. 216). При цьому, суд зазначає, що стороною позивача не надано витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо відсутності у неї іншого нерухомого майна, враховуючи фактичне місце її проживання у інших квартирах.

Отже, суд вважає, що позивачем не доведено, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» поширюється на спірні правовідносини.

Виходячи з наведеного та в силу статті 81 ЦПК України, саме позивач повинен довести факт протиправної поведінки відповідачів.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Враховуючи підстави позову й вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши доводи сторін спору та подані ними докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачка не надала належних доказів на підтвердження своїх доводів щодо наявності підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.

Даючи оцінку доводам позивача суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обгрунтування рішення, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для задоволення позову ОСОБА_1 внаслідок недоведеності порушення прав позивача.

Оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, судові витрати відносяться за рахунок позивача.

Керуючись статтями 11, 15, 16 ЦК України, статтями 2-5, 12, 13, 76- 89, 133, 141, 174, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженої відповідальності «Ваканда» (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична Компанія «Право на гроші» (відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Денис Михайлович, про визнання недійсним договору купівлі продажу від 14.07.2021, визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 26.07.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваканда», код ЄДРПОУ 43065527, адреса: 08202, Київська обл., м.Ірпінь, вул. Зої Алієвої, 74;

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Право та гроші», код ЄДРПОУ 39165528, адреса: 03035, м. Київ, вул. Василя Липківського, 45;

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Денис Михайлович, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 31-Б, оф.13.

Суддя О.П. Лукач