Ухвала

від 17.07.2024 по справі 756/1490/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17.07.2024 Справа № 756/1490/24

Справа №756/1490/24

ОСОБА_3

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 липня 2024 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Тиха О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОРК ЛАБ» про захист авторського права, виплату компенсації та стягнення моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22.03.2024 відмовлено у відкритті провадження.

Постановою Київського апеляційного суду від 25.06.2024 ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22.03.2024 року про відмову у відкритті провадження - скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12.07.2024 вищезазначена цивільна справа передана судді Тихій О.О.

Ознайомившись із матеріалами позову, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Частина 4 ст. 177 ЦПК України зазначає, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028,00 гривень.

З позовної заяви вбачається, що позивачем ОСОБА_1 заявлено вимоги майнового характеру щодо стягнення з відповідачів грошових коштів у загальній сумі 905 600,00 грн., а також вимогу немайнового характеру.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 18.09.2023 у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23) дійшов висновку, що доцільно вважати самостійними вимоги щодо кожного з відповідачів. Таким чином, під час тлумачення терміну «вимога» в такому разі має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Отже, навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача слід визначати окремо.

Таким чином, за позовну вимогу немайнового характеру до кожного з відповідачів позивачу необхідно сплатити судовий збір у загальному розмірі 3 633,60 грн. = 1211,20 грн. х 3. У той же час, за позовні вимоги майнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір у загальному розмірі 9 056,00 грн.

Оскільки, матеріали справи не містять документів, які підтверджують сплату судового збору у повному обсязі у зазначених вище розмірах, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви, у разі його сплати, або сплатити судовий збір у зазначеному розмірі за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA718999980313111206000026006; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Крім того, згідно зі ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163:2020, що затверджений Наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») № 144 від 01.07.2020 .

Так, пункт 5.26 даного стандарту зазначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Разом з тим, у матеріалах справи міститься лише копія позову в одному екземплярі без додатків, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

З урахування викладеного, позивачу необхідно надати копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами, засвідченими у встановленому законом порядку, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а також для суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху до усунення позивачем вищевказаних порушень ст. 177 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОРК ЛАБ» про захист авторського права, виплату компенсації та стягнення моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута їй.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://www.reestr.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Тиха