Ухвала

від 02.08.2024 по справі 509/2573/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/357/24

Справа № 509/2573/18

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

02.08.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.

у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 липня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, Державного підприємства «Центр обслуговування громадян», ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення III сесії V скликання Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 28 квітня 2006 за № 16-V, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 липня 2024 року відмовлено в задоволені клопотання ОСОБА_1 від 18 липня 2024 року про залишення уточненої позовної заяви від 26 жовтня 2021 року без розгляду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ДП «Центр обслуговування громадян», ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення III сесії V скликання Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 28 квітня 2006 за № 16-V, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності.

25 липня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищезазначену ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 липня 2024 року, посилаючись на порушення судом вимог процесуального законодавства.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 липня 2024 року визначено склад суду: головуючий суддя Драгомерецький М.М., судді учасники колегії: Громік Р.Д., Коновалова В. А.

29 липня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, яким встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує, що 21 квітня 2021 року судді Громік Р.Д. та Драгомерецький М.М. винесли постанову у справі № 509/5451/20, провадження № 22-ц/813/6649/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 лютого 2021 року в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Дальницька сільська рада Овідіопольського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення. Предметом дослідження у даній справі була земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , та будинок, який був зареєстрований за ОСОБА_2 , але який фактично не існував. Враховуючи, що предмети дослідження та сторони у справі № 509/5451/20, що розглядалася у 2021 році, та даної справи № 509/2573/18 є однакові та з огляду на вимоги п. 5 частини 1 статті 36 ЦПК України щодо існування обставин, які можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості суддів, то суддям Дрогомерецькому М.М. та Громіку Р.Д., які приймали участь у розгляді вищевказаної скарги у справі № 509/5451/20, ОСОБА_1 заявляє відвід від розгляду його апеляційної скарги від 25 липня 2024 у справі № 509/2573/18.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 30 липня 2024 року заявлений ОСОБА_1 відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. визнав необґрунтованим.

Питання про відвід передано на вирішення іншому судді, визначеному в порядку автоматизованого розподілу.

Після проведення автоматизованого розподілу справи та відповідно до частини 3 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід вирішується Одеським апеляційним судом у складі судді Назарової М.В. без повідомлення учасників справи, що передбачено частиною 7 статті 40 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, доводи заявленого відводу, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про відвід.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, згідно з якою суддя підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

У відповідності до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).

Згідно із частинами 1-3 статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Встановлено, що заявник свої сумніви в неупередженості та об`єктивності суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. обґрунтовує, зокрема припущеннями про існування певних обставин, що викликають у нього сумніви в об`єктивності вказаних суддів, проте таке не підтверджено належними й допустимими доказами.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

У висновку N 3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.

Дійсно, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, не можуть бути підставами для відводу заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі N 826/12191/18.

Оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб`єктивним критерієм, суд констатує відсутність підстав стверджувати, що судді Драгомерецький М.М., Громік Р.Д. мають та виявляють особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.

Доводи заявника про наявність підстав для відводу суддів фактично зводяться до незгоди з тим судовим рішенням, яке ухвалене за участю суддів Громіка Р.Д. та Драгомерецького М.М., а саме з постановою Одеського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 509/5451/20, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 лютого 2021 року.

Аналізу змісту заяви заявника про відвід з огляду на те, тотожність на його думку предметів позову по вказаних справах, апеляційний суд доходить висновку про те, що її зміст не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, для відводу вказаних суддів та про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в їх неупередженості та об`єктивності щодо теперішньої справи № 509/2573/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Докази таких дій, що вказують на безпосередню зацікавленість суддів у результатах розгляду справи, а також доказів недотримання процесуальних прав і свобод заявника, у справі відсутні.

Отже, ті обставини, про які зазначає заявник в обґрунтування заявленого відводу, не виключають участі суддів в розгляді справи, не свідчить про упередженість або необ`єктивність суддів, а також певну їх заінтересованість у розгляді справи, а тому не є підставою для задоволення заяви про відвід.

Інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. по справі не встановлено.

З огляду на наведене, заява ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д. відмовити.

Справу № 509/2573/18 передати для продовження розгляду складу колегії суддів, визначеної протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя М.В. Назарова