Ухвала

від 17.09.2024 по справі 509/2573/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 509/2573/18

провадження № 61-12568ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, Державного підприємства «Центр обслуговування громадян», ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 28 квітня 2006 року № 16-V, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 липня 2024 року відмовлено в задоволені клопотання ОСОБА_1 від 18 липня 2024 року про залишення уточненої позовної заяви

від 26 жовтня 2021 року без розгляду у цивільній справі № 509/2573/18.

25 липня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу на

ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 19 липня 2024 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто.

Апеляційний суд керувався тим, що оскаржувана ухвала про відмову

у задоволенні клопотання про залишення без розгляду позовної заяви не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від судового рішення, яким спір має бути вирішений по суті.

12 вересня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційного інстанції поставив оскаржену ухвалу без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 січня 2022 року у справі № 459/1610/20, від 22 червня 2022 року у справі № 570/3183/21, від 10 травня 2023 року у справі

№ 756/17968/21, від 28 лютого 2024 року у справі № 381/2897/23.

Згідно із частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

У частині другій статті 352 ЦПК встановлено, що Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Положеннями частини першої статті 353 ЦПК визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Згідно з статтею 353 ЦПК України окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, вичерпний перелік яких зазначено у даній статті відповідно до буквального змісту кожного з пунктів.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України). Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду

(абзац 5 підпункту 3. 2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року №3-рп/2010).

У постанові від 29 травня 2019 року в справі №219/10010/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.

У постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі №752/1016/17 зроблено висновок, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.

Відповідно до вимог пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про залишення уточненої позовної заяви без розгляду, яка не входить до переліку ухвал, передбачених статтею 353 ЦПК України на які можуть бути окремо подані скарги окремо від рішення суду, а тому відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 така апеляційна скарга підлягає поверненню.

А тому, Верховний Суд відхиляє доводи заявника про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не застосував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі

№ 459/1610/20, від 22 червня 2022 року у справі № 570/3183/21,

від 10 травня 2023 року у справі № 756/17968/21, від 28 лютого 2024 року

у справі № 381/2897/23, оскільки висновки, викладені в ухвалі суду апеляційної інстанції, їм не суперечать.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду

від 11 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, Державного підприємства «Центр обслуговування громадян», ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 28 квітня

2006 року № 16-V, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

А. С. Олійник

І. М. Фаловська